Канадська преса: Канада занепокоєна другом, який робить дуже неправильні кроки
Канадська преса: Канада занепокоєна другом, який робить дуже неправильні кроки

Канадська преса: Канада занепокоєна другом, який робить дуже неправильні кроки

17:51, 27.10.2010
8 хв.

Візит прем`єр-міністра Канади дав чіткий сигнал про те, що та країна стурбована порушеннями прав людини в Україні, проросійською орієнтацією і зростаючим зосередженням влади в руках Януковича...

Візит прем`єр-міністра Канади дав чіткий сигнал про те, що та країна стурбована порушеннями прав людини в Україні, проросійською орієнтацією і зростаючим зосередженням влади в руках Януковича.

The Edmonton Journal:

КОНСТИТУЦІЙНИЙ РЕВЕРС МАЄ СУПРОВОДЖУВАТИСЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИМИ ВИБОРАМИ, АЛЕ ЗА ЯНУКОВИЧА ЦЕ ПИТАННЯ НАВІТЬ НЕ ПОСТАЄ

Відео дня

Візит прем`єр-міністра Стівена Гарпера в Україну цього тижня дав чіткий сигнал про те, що Канада стурбована останніми подіями в українській політиці, зокрема порушеннями прав людини, проросійською орієнтацією і зростаючим зосередженням влади в руках президента України Віктора Януковича.

Займаючи таку чітку позицію, Гарпер дистанціювався від позиції країн Євросоюзу, який явно занепокоєний передусім стабільністю в регіоні й теплими відносинами з Росією. Мотивацією ЄС, вочевидь, є потреба в надійному імпорті російської нафти й газу, який часто переривався під час правління попередника Януковича, Віктора Ющенка.

Канадський прем`єр-міністр здавався більш упевненим під час візиту до Львова на другий день своєї поїздки, ніж під час офіційних зустрічей в Києві. На останніх він звертався російською мовою до українського прем`єр-міністра Микола Азарова. Під час емоційних відвідин меморіалу Голодомору 1932-1933 років Гарпер згадав жахи цієї події без використання слова «геноцид». Янукович, мабуть, відчувши полегшення, визнав масштабність голоду, але назвав його злочином, який також торкнувся Росії, Білорусі та Казахстану. Словом, український лідер повторив точку зору, яку регулярно висловлює керівництво Росії.

У Львові, проте, Гарпер міг бути відвертішим. У столиці Західної України мало прихильності до уряду Януковича. Прем`єр-міністр відвідав тих, хто безпосередньо постраждав від наступу влади, у тому числі історика Руслана Забілого, співробітника Служби безпеки України, якого було затримано під час поїздки потягом зі Львова до Києва. Його допитували протягом близько 14 годин і обвинуватили в передачі секретної інформації третій особі: як повідомляється, ішлося про документи, пов`язані з українським дисидентським рухом 1960-х років.

Забілий працює у Лонській в`язниці (музеї. – Перекл.), яка в даний час перебуває у власності СБУ, а колись використовувалась як НКВС, так і нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Історики світу підписали лист протесту проти затримання Забілого й наміру СБУ порушити проти нього кримінальну справу.

Гарпер також зустрівся з Борисом Гудзяком, ректором Українського католицького університету Львова, до якого також звернулася СБУ в травні минулого року й попередила, що студенти, котрі беруть участь у акціях протесту проти уряду, переслідуватимуться законом. У своєму виступі в цьому університеті Гарпер описував голод 1932-1933 років як геноцид.

Вплив його візиту в Україну важко визначити. Він отримав трохи реклами в українських ЗМІ, майже виключно в Інтернеті. Проте в Канаді був позитивний відгук від української громади, яка висловила своє занепокоєння у зв`язку з останніми подіями в Україні. Канадські українці, на відміну від американських колег, які протестували проти візиту Януковича в Нью-Йорку минулого місяця й відмовилися від зустрічі з ним, як і раніше, продовжують критично ставитися до нового українського уряду, але зберігають діалог із ним.

Янукович у публічних заявах стверджує, що прагне до демократичних реформ і відкритий для консультацій. Його коментарям вторить американський аналітик Адріан Каратницький, старший науковий співробітник Атлантичної ради, який відзначає, що Янукович «реагує на критику» й «усвідомлює потенціал суспільства, яке отримало урок Помаранчевої революції». Домінік Арель, голова Центру українських досліджень в університеті Оттави, стверджує, що незрозуміло, у якому напрямку Янукович поверне в майбутньому, припускаючи, що проросійський напрямок є цілком імовірним.

Проте загалом ознаки є не дуже обіцяючими. 1 жовтня Конституційний суд України анулював політичну реформу 2004 року, а це означає, що країна повернулася в статус президентської республіки, у якій президент визначає кандидатури прем`єр-міністра й міністрів. Теоретично є певна логіка в скасуванні поправок 2004 року, які були результатом закулісної угоди, укладеної, щоб запобігти кровопролиттю під час Помаранчевої революції, і залишили Ющенка з недостатніми повноваженнями.

І все ж таки повернення до Конституції 1996 року означає, що Янукович отримав величезні повноваження. Крім того, такий основоположний конституційний реверс має супроводжуватися новими президентськими виборами, але про таку можливість в Україні Януковича навіть питання не постає. Муніципальні вибори, призначені на ці вихідні, аналогічно були ретельно спроектовані, щоб забезпечити перемогу правлячої Партії регіонів.

Український аналітик Микола Рябчук посилається на те, що він називає «кадебізацією» суспільства, з потужним СБУ і Кабінетом, де домінують ті, кого можна нечемно назвати «Донецькою мафією», яка змінює правила, коли їй це потрібно, і приборкує засоби масової інформації. Янукович стверджує, що відкритий для реформ і підтримує євроатлантичні структури, але відкинув членство в НАТО, натомість прийняв пропоноване оновлення Чорноморського флоту Росії.

Крім того, світогляд декого з його команди – насамперед Азарова й міністра освіти Дмитра Табачника – ближчий до радянського, ніж є демократичним менталітетом. Запальний Табачник, зокрема, не вважає західну частину регіоном України і заперечує, що Голодомор був геноцидом.

Таким чином, можна сподіватися, що Україна почула голосний і зрозумілий месидж Канади. Це був вияв турботи про ще недавно близького друга, який, здається, справді робить деякі дуже неправильні кроки.

Winnipeg Free Press:

ЯНУКОВИЧ ГОРДО ПРОДОВЖУЄ СТАЛІНСЬКУ ЛІНІЮ ЩОДО ОЦІНКИ ГОЛОДОМОРУ

Український президент Віктор Янукович ухилився від обговорення, коли прем`єр-міністр Канади Стівен Гарпер скористався нагодою під час свого візиту до України й порушив тему Голодомору.

Це був один з найбільших геноцидів 20-го століття. Не менш як 10 мільйонів українців померли від голоду і хвороб в результаті прорахованої політики радянського диктатора Йосипа Сталіна. Багато західних лівих продовжують заперечувати, що цей геноцид мав місце, а багато росіян залишаються непримиренними у своєму захисті жахливої тиранії Сталіна.

Пан Янукович гордо стоїть серед них.

Як неперебудований комуніст радянського стилю він стверджує, що голод був викликаний природними подіями, які зачепили весь Радянський Союз, а не став результатом свідомого рішення Сталіна знищити український народ.

Після того, як Україна заявила про свою незалежність від Росії в 1991 році, Канада була першою країною, яка визнала цю декларацію.

Канада також була однією з перших країн, яка визнала український Голодомор актом геноциду, і цим фактом всі канадці по праву можуть пишатися.

Пан Янукович навіть близько не був настільки відвертим, як пан Гарпер, тому, можливо, він і вирішив не виступати разом з ним.

Голод, сказав він пізніше, був «жахливою подією в історії українського народу і в історії сусідніх народів», продовжуючи сталінську лінію: мовляв, голод був природним явищем, а не актом державної політики.

Український голод потрібно пам`ятати як один з найстрашніших актів геноциду у двадцятому столітті, столітті, яке посмуговане шрамами геноцидів.

Пан Гарпер говорив про це поточного тижня. Вони з паном Януковичем все ж таки погодилися полегшити пересування молодих канадців та українців між двома країнами.

Пан Гарпер, проте, також нагадав канадцям та українцям (а Канада – після України й Росії – є домівкою для найбільшого українського населення у світі) про більш безпосередню загрозу.

Це той факт, що після майже 20 років незалежності демократія в Україні залишається нестабільною, а уряд Януковича нічого не робить, щоб зміцнити її.

Канада і Україна мають спільні інтереси в галузі торгівлі та культурних зв`язків, які можуть принести користь обом країнам, але ці інтереси можуть процвітати тільки між двома демократіями, як пояснив пан Гарпер.

З англійської переклав Микола Писарчук

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся