Кого підтримує резолюція ПАРЄ?

Європа не вірить, що в Україні є команда, здатна вести країну європейським курсом... Резолюція містить оцінки, які можуть бути свого роду вироком... ПАРЄ підтримала Ющенка... Експертні оцінки

Який алгоритм вирішення кризи запропонувала Парламентська Асамблея Ради Європи? Коли ми маємо “ремонтувати” Конституцію – до чи після виборів? Чи можна провести вибори без рішення КС? Якою була атмосфера Асамблеї? Чи реально за рекомендацією ПАРЄ скасувати імперативний мандат та ввести відкриті партійні списки?

Ці запитання УНІАН поставив експертам-міжнародникам, народним депутатам, котрі брали участь у засіданні ПАРЄ під час обговорення ситуації в Україні.

Текст резолюції на сайті УНІАН

Сергій Головатий, двічі міністр юстиції, член постійної делегації парламенту України в ПАРЄ, віце-президент Асамблеї (підтримує “антикризову” коаліцію):

ЄВРОПА НЕ ВІРИТЬ, ЩО В УКРАЇНІ Є КОМАНДА, ЗДАТНА ВЕСТИ КРАЇНУ ЄВРОПЕЙСЬКИМ КУРСОМ

З самого початку, коли обговорювалося питання України в моніторинговому комітеті ПАРЄ, я наголошував, що резолюція має бути збалансована, щоб вона не приставала на позицію жодної зі сторін. У політичному конфлікті ПАРЄ має бути нейтральна, тим більше, що є юридична суперечка, бо справа перебуває в Конституційному суді. Я вважав, що резолюція має бути виписана в такий спосіб, щоб не було натяку на позицію ПАРЄ, доки не буде прийнято рішення Конституційного суду.

За винятком одного нюансу, резолюція вийшла справді хорошою, нейтральною. Вона дає об’єктивні критичні оцінки для всіх сторін, аналізує причини цієї кризи, але не висловлює якоїсь позиції.

Головна принципова позиція резолюції в тому, що легітимність указу може бути визнана лише за двох умов: відповідного рішення Конституційного суду (якщо він визнає указ чинним) та прийняття змін до законів (аби забезпечити законодавчу базу для проведення дострокових виборів).

Доповідачі Ханне Северенсен і Ренате Вольвенд дали нам чітко зрозуміти, що система закритих партійних списків є недосконалою, і вони пропонують розглянути зміну виборчої системи.

І третій момент: ПАРЄ звертається до Венеціанської комісії, аби вона дала свої висновки щодо стану українського законодавства про дострокові вибори. Бо Немиря (народний депутат від БЮТ) казав, що нам не потрібно ніякого законодавства, що нам потрібно проводити вибори на основі закону про звичайні вибори. Хоча ми знаємо, що звичайні вибори оголошуються за 90 днів до їх проведення, дострокові – за 60 днів. Маємо проблему затвердження партійних списків, фінансування, формування виборчих комісій, багато технічних моментів. Тобто Венеціанська комісія має дати експертну оцінку, у якому стані зараз є законодавство. А також дати рекомендації, як удосконалити виборчу систему.

Резолюція ПАРЄ не містить алгоритму щодо черговості: спочатку вибори, а потім зміни до Конституції чи навпаки. Але їхня обов’язкова позиція: слід удосконалювати Конституцію, викидати звідти імперативний мандат, переписати подвійні тлумачення, які створюють конфлікти в системі стримувань та противаг. До речі, про це Венеціанська комісія зазначала у своїх висновках раніше – щодо політреформи 2004 року. Тобто незалежно від виборів, слід вирішувати щодо вдосконалення Конституції.

Тепер щодо атмосфери ПАРЄ... Як показали дебати, зацікавленість до України зі сторони мас-медіа була величезною – як до жодного іншого питання, що обговорювалися на цій сесії. Навіть інтерес до питання щодо стану свободи та демократії в Європі, яке розглядалося цього року вперше, був меншим. Це свідчить, що Україну вважають важливою ланкою в європейському просторі.

Керівництво секретаріату Ради Європи та Асамблеї надзвичайно розчароване тим, що відбувається в Україні, – і президентським указом, і тим, що відбувається в Конституційному суді, і заявою опозиції про вихід з парламенту. Вони кажуть про їхнє розчарування в Президенті, помаранчевій команді. Вони також не бачать, що владна коаліція може йти в напрямку, задекларованому помаранчевою командою. У них складається враження, що в Україні немає команди, здатної ефективно вести країну європейським курсом.

Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова, експерт з міжнародних питань:

РЕЗОЛЮЦІЯ МІСТИТЬ ОЦІНКИ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ СВОГО РОДУ ВИРОКОМ

Резолюція ПАРЄ спирається на європейську традицію – не ставати на бік однієї політичної сили. Тому, з одного боку, вона є збалансованим документом, з іншого – таким, де опоненти знаходять саме те, що корисне їм. Вони не читають резолюцію у цілому.

Жодна резолюція не може замість українських політичних сил вивести країну з політичної кризи та знайти механізми встановлення демократії.

У резолюції є багато жорстких рекомендацій та оцінок, які можуть бути свого роду вироком для України. Констатуючи досягнення Помаранчевої революції, вона каже про наявність фактів політичної корупції, незавершеності судової реформи, про те, що дії уряду не були підкріплені змістовно юридичними, економічними, адміністративними реформами, що не були прийняті закони, про які говориться вже роками (регламент Верховної Ради, закон про опозицію, збалансований закон про Кабмін). Серйозним закидом еліті є оцінка причин виникнення політичної кризи. З одного боку, це поспішність і нав’язування політреформи, а з іншого – суперечки та короткозорі змагання за особисту користь, пов’язані з бажанням зайняти посади.

Схвально оцінюючи резолюцію, політики з різних сторін визнали цю оцінку як реальну. Тому, на мій погляд, слід більше звертати увагу на цю частину резолюції, яка констатує стратегічні цілі для України. Адже всі опоненти мислять короткозоро, не дивляться далі ніж як на півроку й у своїх дебатах не бачать більшого, ніж дата і можливість проведення виборів чи дії Конституційного Суду.

Вони мають звернути увагу на рекомендації, котрі стосуються реформ та механізмів створення нової якості парламенту, чіткого зв’язку між виборцем та депутатом. Одним з механізмів покращення якості парламенту та зв’язку з виборцем можуть бути зміни до виборчого законодавства, зокрема, через механізм відкритих списків. І політичні сили готові до таких змін, хоча керівники партій та представники бізнесу, які вкладають гроші в партію, не дуже цього захочуть. Але це стане тестом на внутрішньопартійну демократію.

Питання імперативного мандату дискуватиметься довго, ПАРЄ каже, що це недемократично, але це є нормою нашого закону.

Резолюція констатує важливість політичної моралі, яка б спиралася не лише на право, а й на традиції. Думаю, що без цього навряд чи можна вийти з політичної кризи.

Якщо комплексно сприймати цю резолюцію, то механізм передбачається такий. Рішення Конституційного суду мають прийняти всі сторони, але похідним від нього має бути вихід з кризи шляхом дострокових легітимних виборів чи знаходження політичного компромісу. Звичайно, між початком переговорів і проведенням виборів має бути прийнятий ряд змін до законодавства України, які б уможливили чесні та легітимні вибори, які б не викликали сумнівів щодо їх результатів.

Констатуюча частина резолюції може вплинути на темпи європейської інтеграції України, на позиції Європарламенту й, відповідно, виконавчих структур Євросоюзу, а отже, можуть виникнути аргументи щодо уповільнення переговорів про підписання нової посиленої угоди між Україною та ЄС.

У будь-якому разі ЄС займе вичікувальну позицію, і без швидкого виходу з кризи навряд чи можна сподіватися на підписання такої угоди в найближчий рік.

Наталя Прокопович, народний депутат, НУ:

ПАРЕ ПІДТРИМАЛА ЮЩЕНКА

Я не була в Страсбурзі цього разу, але з розповідей колег випливає, що підтримка Ющенка була набагато сильніша, ніж його опонентів.

Упевнена, що ПАРЄ витримала нейтральну позицію настільки, наскільки можливо. Вони вважають, що є порушення демократії в Україні, загроза узурпації влади. І помітно, що вони підтримують Ющенко, але як незалежна інституція не мають права ставати на бік однієї сторони.

Вони дають можливість Україні самій вирішити це питання. При цьому в резолюції наголосили на всіх болючих точках нашої політики.

Гадаю, що якби в нас була більш загрозлива ситуація, то сама резолюція була б більш чітка й стовідсотково підтримувала Ющенка. Там чітко сформульовано: в України є два можливі шляху виходу з кризи – або ви підкоряєтеся рішенню Конституційного суду, але при цьому вказано, що з судом є проблеми, або знаходите консенсус шляхом переговорів. Водночас немає чіткого висновку, що справу проведення виборів може вирішити тільки Конституційний суд.

Я б звернула увагу на лист, який підписали дванадцять найвідоміших людей Європи. Вони сказали, що пан Янукович отримав владу шляхом демократичного вчинку Ющенка, але він зробив усе, аби захопити владу й порушити той баланс сил, який був Україні. У цьому листі йдеться про те, що єдиний вихід для України – це перервибори, новий уряд, новий парламент та нова Конституція.

Я вважаю, що на думку ПАРЄ, перевибори потрібні. Бо цей склад настільки зав’яз у протистоянні, що дуже складно буде відпрацювати саму Конституцію, тому вносити зміни слід уже з новим складом. Якщо будуть дострокові вибори і ми внесемо зміни у виборче законодавство, то тоді нам взагалі буде непотрібний імперативний мандат.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News