Коаліція робить крок назад. Чи вдадуться їй два кроки вперед?

Олександр Мороз ознайомив широку громадськість зі своїм планом урегулювання суспільно-політичного конфлікту в Україні. Знаючи правила гри всередині коаліції, можна впевнено припустити, що план був узгоджений з лідерами Партії регіонів...

Cпікер парламенту 5-го скликання Олександр Мороз ознайомив ЗМІ та широку громадськість зі своїм планом урегулювання суспільно-політичного конфлікту в Україні. З якихось тактичних міркувань план позиціоновано як витвір особисто політика Мороза. Але, знаючи правила гри всередині КоНаЄ (“коаліції національної єдності”), можна впевнено припустити, що план попередньо був узгоджений з лідерами основної сили коаліції – Партії регіонів.

Тим паче що месидж Сан Санича про бажаність урегулювання конфлікту ще до рішення Конституційного суду щодо указу Президента про розпуск парламенту цілком збігається з позавчорашнім месиджем Віктора Януковича. Чимало спільного є в пропозиціях спікера і з ідеями міністра без портфеля Анатолія Толстоухова щодо необхідності підписання Конституційного договору.

Мороз теж пропонує учасникам конфлікту підписати документ – але рангом нижче, ніж Конституційний договір, а саме – меморандум. Утім, за змістом це насправді і є Конституційний договір, оскільки зміст документа безпосередньо торкається норм Конституції.

У вступній частині Морозового меморандуму передбачається зобов’язання підписантів щодо його виконання незалежно від того, якими будуть висновки КС. Бо “вищі інтереси держави”, “стабільність у суспільстві” та “рекомендації ПАРЄ” вимагають “припинення ескалації конфлікту”. Тому пропонується врегулювати конфлікт “на основі компромісу, засад демократії та захисту інтересів народу". Для початку – звернутися до всіх учасників вуличних акцій з подякою та “проханням повернутися додому, довіривши політикам владнати створений ними ж конфлікт”.

У чому ж полягає запропонований Морозом варіант розв’язання ситуації, що склалася в країні? Про це йдеться в основній частина Меморандуму.

По-перше, Мороз пропонує одночасно прийняти рішення про скасування або призупинення (!) на місяць чи до рішення КС указу Президента про розпуск парламенту та відповідних постанов Верховної Ради і Кабміну.

У разі прийняття КС висновку про відповідність указу Президента Конституції Мороз пропонує перенести виборчу кампанію “орієнтовно на літо-осінь” для того, щоб устигнути підготувати відповідну нормативну базу.

“У разі негативного щодо указу висновку Конституційного суду парламент готує низку проектів, які потрібно розглянути й прийняти протягом травня”, – пропонує також спікер недорозпущеного парламенту.

Серед документів, які варто ухвалити в травні, Мороз назвав закон про вибори в новій редакції (відкриті партійні списки), уточнення до Регламенту, а саме – оформлення Регламенту законом, де буде обумовлено неможливість розширення коаліції за рахунок індивідуального членства.

Також Мороз пропонує підготувати зміни до Конституції та ухвалити в другому читанні зміни до закону про Кабмін. З повідомлення прес-служби ВР залишилося незрозумілим, чи містить даний розділ Меморандуму зобов’язання усунути з цього одіозного закону “імені Януковича–Тимошенко” цілу низку відверто неконституційних норм.

Також Мороз пропонує протягом травня прийняти закони про референдум, про Президента, про спеціальні слідчі комісії, про опозицію, про судоустрій та статус суддів.

Мороз також пропонує надати нормативного статусу положенням Універсалу, як варіант він пропонує розмістити документ у розділах засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Також Мороз пропонує всім сторонам конфлікту підписати Меморандум примирення і співпраці, під яким передбачені чотири підписи. Які саме, не уточнюється. З трьома зрозуміло – Президент, прем’єр та спікер. Хто четвертий підписант? За логікою – голова КС. А може, Юлія Володимирівна? Хоча навряд, немає у неї поки що очікуваного офіційного статусу лідера опозиції.

План Олександра Мороза можна сміливо оцінити як крок назад. Крок не лише спікера, а й усієї правлячої коаліції. Сан Санич згоден на дострокові парламентські вибори, уперше не прив’язує їх до дострокових президентських перегонів. А ще в суботу Мороз пояснював журналістам: "Виборів дострокових не буде, або будуть тоді, якщо ми з Президентом домовимося. Віктор Андрійович, ви хочете чистоти експерименту, довіри, тоді давайте й вибори Президента", – зазначив він, при цьому додавши: "Я не думаю, що це відбудеться". Водночас Мороз висловив думку, що прем`єр-міністр Віктор Янукович не погодиться в переговорах із Президентом на проведення лише дострокових парламентських виборів без президентських.

Крім того, спікер уже погоджується на призупинення (а не скасування) указу глави держави про розпуск парламенту, хоча в ту ж таки суботу в листі до КС Мороз недвозначно називав указ “неконституційним”.

На подальших політичних торгах усього й залишилося, що погодитися на дострокові вибори в разі будь-якого рішення КС, не тільки негативного для Президента.

Чому коаліція позначає готовність до поступок? Одне з пояснень лежить на поверхні: кожен день конфлікту болісно б’є по бізнесу “донецьких”. Зовнішні інвестиції не йдуть, капіталізація бізнесу зменшується, виставлення акцій на IPO відкладається. Навіть якщо КС визнає указ від 2 квітня таким, що не відповідає Конституції, Президент вправі видати ще один – на підставі, наприклад, ті 150 заяв про складення депутатських повноважень, які написали депутати від опозиції. І веремія, якої так не люблять великі гроші, триватиме. Зрештою, возити до Києва сотні тисяч людей, годувати й видавати добові – це теж недешево коштує.

А ще 22 квітня, коли, імовірно, вироблялися пункти Меморандуму й істотно змінювалися позиції спікера, Мороз, Янукович, а тим паче Петро Симоненко, не могли не згадати один із афористичних заголовків іменинника – Леніна: „Крок уперед, два кроки назад”. Але, схоже, видозмінили його з точністю до навпаки: „Крок назад, два кроки вперед”.

Ідучи на поступки, коаліціянти явно збираються згодом надолужити втрачене. Привертає увагу пропонований термін проведення дострокових виборів – “орієнтовно на літо-осінь”. Якраз восени, після чергового підвищення зарплат і пенсій (на це “святе” діло вже акумульовано 22 млрд. грн.), соціологи очікують пікового рейтингу Партії регіонів. Аж до того, що вона може самотужки набрати більш як 225 мандатів.

Подейкують, що Сан Санич убезпечив себе від політичних ризиків (рейтинг СПУ оцінюють у 1,7%) і зарезервував для себе й 15 соратників прохідні місця в списку “регіоналів”. А в комуністів справи цілком пристойні – стабільні 4–5%. Отже – ще переконливіша парламентська більшість з перспективами реальної конституційної (фракційна належність неважлива, важливо, як голосують).

Інше питання, наскільки легко реалізуються ці наполеонівські плани. Незважаючи на жодні пояснення про “мудрість” і “компроміси”, згода коаліції на дострокові вибори виглядатиме якщо не як поразка, то вже точно як вияв її слабкості. І це додатково мобілізує помаранчевих виборців, водночас певною мірою додавши скепсису периферії біло-блакитного електорату.

Крім того, Янукович мав би пам’ятати, як у 2004 році йому не допомогло підвищення пенсій, оскільки помаранчева контрпропаганда зуміла практично нейтралізувати його позитив у громадській свідомості. Можна лише уявити собі, яку активність розвине Юлія Володимирівна, дискредитуючи кожен порух уряду. Та і Юрій Луценко навряд чи дуже від неї в цьому відставатиме.

Ну й нарешті, у будь-якому разі, чи виграє коаліція, чи не виграє, вона дарує цими достроковими виборами опозиції грізну зброю. Адже 150 мандатів Ющенко–Тимошенко–Луценко наберуть за будь-якої погоди. Тож зможуть абсолютно законними засобами заблокувати роботу парламенту, якщо там буде забагато коаліціянтів. А саме – не приймати присягу після обрання. І це вже будуть не сумнівні заяви депутатів на ім’я  Президента, а реальні підстави для визнання парламенту недієздатним і нелегітимним. Конституція, ст. 82: „Верховна Рада  України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу”. Отже – розпуск ВР, позачергові вибори і Ющенко for ever.

Поки прем’єром не стане нарешті жінка з несивіючою косою...

Микола Писарчук

УНІАН в Google News