Внутріблоковий двобій Слави і Юри: майже нічия?

Я з жахом спостерігав, як мої побратими не можуть створити коаліцію демсил. Один з малюків в яскраво-червоних шароварах і жовтих шкарпеточках підтяг до Кириленка великий причіп від машини, смикнув лідера за брюки і запитав: «Хочеш, подарую?»...

«Наша Україна» провела перший регіональний тур

На одному з ефірів в Рівному В`ячеслава Кириленка запитали, з яким звіром він себе асоціює. Лідер «Нашої України» розсміявся, але відповісти так і не зміг. Тепер і я б не смогла. Але ж ще два роки тому, за перебування В`ячеслава Кириленка міністром праці і соціальної політики, на спільних прес-конференціях гуманітарний віце-прем`єр Микола Томенко так майстерно з-під носа свого міністра забирав звернені до того запитання, що Кириленко здавався мені нетямущим ведмежам, що благодушно дозволяє своїм партнерам перетягувати на себе політичну ковдру. Учора повернулася з регіонального туру з лідером «Нашої України» і подумала: що час робить з людьми. А можливо, роблять і час, і обставини, і статус партійного лідера, і внутріпартійна конкуренція.

Не знаю точно, що розтермосило лідера «Нашої України» – наполегливі розмови про неухильне зростання рейтингу Юрія Луценка, нещодавня інформація, про те, що саме Юрій Віталійович стане першим номером виборчого блоку. Якщо так, то внутріпартійні праймеріз – це добра річ. Протягом туру ми побачили нового Кириленка.

Луцьк

Поїздка до Луцька, Рівного, Житомира, судячи з усього, була генеральною репетицією перед справжнім передвиборним туром.

Для туру були вибрані комфортні для політсили міста: щонайпитоміша електоральна батьківщина «Нашої України».

Кожен свій приїзд до міста лідер «Нашої України» починав з брифінгу, з короткого новинного коментаря. У Луцьку, де почалося турне, він повідомив журналістам, що Олександр Мороз одержав підтвердження відмови 152 депутатів від своїх повноважень.

– Наші депутати перервали регіональні поїздки, щоб приїхати і підтвердити: вони писали свої відмови при повному розумі і тверезій пам`яті. Ми здали ці заяви відразу, але як ви знаєте, спікер продовжував щоденні збори коаліції за рахунок бюджету, намагаючись всю країну зробити заручником свого крісла, – з цього почав свій брифінг партійний лідер. – Те, що ми спостерігаємо: це агонія політиків, які перебувають при владі останні дні.

Попри всі симпатії журналістів, запитання партійному лідерові ставили вочевидь незручні.

– Отам, у сусідньому залі, взимку Луценко казав, що погодиться навіть на 226-е місце у виборчому списку. Ви б не хотіли скористатися його обіцянкою?

– Хочете питанням поставити мене в скрутне становище? – Кириленко посміхався. – Є запитання, на які може відповісти тільки Юрій Віталійович особисто. Його місце значно вище, а наше загальне кредо – не дезорієнтувати виборця, не втратити жодного голосу в цій боротьбі. Навіть якщо перевага демсил буде лише двадцять мандатів, це вже дасть змогу сформувати більшість і будувати країну, – по-джентльменськи відповів Кириленко.

– Ви свої програми порівняйте, – не вгамовувалися журналісти. – Ви демонстративно правий, а він все одно лівий. Навіщо ризикувати?

– Блок, хочемо ми чи ні, це часткова відмова партії від свого суверенітету. Так, в блоці партія жертвує ортодоксальною частиною своєї програми. А ви думаєте, мені, правому політикові, легко займати настільки активну позицію в соціальних питаннях?

– А ви знаєте, про конфлікт в нашій облраді між «Нашою Україною» і БЮТ? Ви вірите, що ваш альянс довготривалий?

– Новітня історія відносин БЮТ і «Нашої України» дуже непроста. Але ми підписали договір про непоборення. У Києві в нас повне взаєморозуміння, ми готові висилати комісії для того, щоб були налагоджені відносини в регіонах. Коли ми переможемо, то таке взаєморозуміння і спільна робота будуть налагоджені на місцях без зайвих проблем. Тому що потрібно буде сідати і разом з БЮТ вирішувати проблеми спільного управління і реформ.

– Ми вже одного разу бачили, як ви створювали коаліцію. У вас є якісь напрацювання, як розподілятимете квоти у разі перемоги?

– Минулого разу я з жахом спостерігав, як мої побратими не можуть створити коаліцію демсил. Запам`ятайте: ніяких альянсів з «Регіонами» вже не буде. Сила, що перемогла на виборах, повинна одержати крісло прем`єра, решта посад розподіляється в співвідношенні: 50 на 50. Таким є попереднє рішення.

Найяскравішим враженням з Луцька для автора цих рядків стали відвідини дитячого будинку. Соціальні установи, як соціальна тема - в принципі коник Кириленка, цим він займався і в парламенті, і в уряді. Там про політику не було сказано жодного слова, він уважно слухав керівників дитбудинку, іноді перепитуючи цифри, уточнюючи деталі певної соціальної програми. А потім усі піднялися в дитячі групи. Вихователі малечу готували, дівчаткам на стрижені голови почепили банти, а на хлопчиків наділи атласні шаровари. Поки керівниця з не зовсім доречною гордістю розповідала про те, скільки у них діток, на що вони хворі і як саме їх залишили батьки, один з малюків в яскраво-червоних шароварах і жовтих шкарпеточках підтяг до Кириленка великий причіп від машини, посмикав лідера за брюки і запитав: «Хочеш, подарую?» Кириленко, не зморгнувши оком, умить сів навпочіпки і сказав: «Я теж люблю машини. А тебе як звуть?» А міг би осоромитись, як Путін, не розрахувати, і поцілувати хлопчика в живіт.

Рівне

Концерти на площах закінчували поїздку до міста. У Луцьку, до речі, так само, як і в Рівному, на концерт зібралися в середньому три з половиною тисячі людей. Як для своєї електоральної вотчини – замало, як для літнього періоду – цілком пристойно. Мені до смаку припала загальна доброзичливість цієї акції. Люди прийшли відпочити, послухати добру музику і своїх політиків. Все-таки Луцьк дуже монолітний в своїх політичних перевагах, люди від шістнадцяти до шістдесяти років мирно тусувалися разом. Одних цікавило: чи приїхала Оля (та, яка Герасим`юк), інші запитували: ну коли ж буде Положинський (це той, що з групи «Тартак»).

Формат площі не найвигідніший для Кириленка. Все-таки його інтелігентна манера набагато більше зворушує в камерній обстановці. Але були моменти, коли і В`ячеслав Анатолійович міг би відчути себе новим політичним мачо від націонал-демократів. Коли він сповістив, що їхня сила та Президент у разі перемоги запропонують при народженні першої дитини давати допомогу 12 тисяч гривень, за другу 15, а за третю 25, група жінки за моєю спиною влаштували йому овацію, голосно скандуючи: «Слава! Слава!» Жінки були явно недітородного віку, швидше за все Кириленко оновив якісь їхні дівочі мрії.

П`ять месиджів, закладених у передвиборчу програму: зняти недоторканність, збільшити допомогу при народженні дитини, підняти мінімальну зарплату, провести податкову і судову реформу. Ці цілі декларував на зустрічах з партактивом міст, з виборцями, студентами, на площах.

Лідер партії примудрявся вмонтувати в свої виступи не тільки основні програмні цілі, а й критику чинного уряду. «Уряд професіоналів вирішив підняти зарплату тільки, коли стало зрозуміло, що вибори неминучі. До цього вони приховували ці гроші для якихось цікавих цілей. У них було багато «важливої роботи» вони обмежували повноваження Президента, шукали місця для соратників, уряду професіоналів потрібно було мало не вісім віце-прем`єрів.»

Родзинкою перебування в Рівному була зустріч з воїнами ОУН–УПА. Лідер «Нашої України» разом з воїнами поклав квіти до пам`ятників героїв. Цікаво, що Кириленко, ідучи у супроводі двох воїнів на виставку, присвячену ОУН–УПА, також майже не говорив з ними про політику. Вони розповідали йому про здоров`я, про те, що все добре, і якби їм скинути десяток років, вони б ще послужили цій країні.

На виставці Кириленко розповів про те, що в минулому скликанні вони намагалися провести закон, який захищав би героїв ОУН–УПА, але він був відкликаний новою владою і похований в надрах Кабміну.

Бердичів і Житомир

– Почім цукор?

– Три шістдесят, але вам віддам дешевше, адже не ви ж ціну на нього піднімали.

(З розмови Вячеслава Кириленка на базарі в Бердичеві)

Два останні міста турне – Бердичів і Житомир. Найколоритнішим місцем став бердичівський базар. Відвідини базару – попри зовнішню простоту ризикована для політика річ, якщо це не потьомкінське село, то дуже багато радянських аналогій, і можливі недружні випади. Але оскільки на базарах нині стоять інтелігентні люди, колишні вчителі, то Кириленко їм подобався. Одні занепокоєно питали, як справи у виборчому блоці, інші цікавилися, чому дорожчає борошно.

Був цікавий момент, В`ячеслав Кириленко купив бублики. Бублики дуже корисна в петрівку річ, це знає кожен, хто постить. Але помічники партійного лідера одразу заходилися передаровувати ці бублики один одному, намагаючись прилаштувати немовби непотрібну покупку.

У Житомирі Кириленко вручав подарунки переможцям дитячого конкурсу малюнку. Зустрічався із студентами, де адаптовано розповідав про партійні гасла.

Із спілкування з пресою:

– Ви були другою людиною в Українській народній партії, чому ви пішли?

– Я пішов з УНП, тому що мені не вдалося переконати колег підтримати Президента Ющенка і його програму.

– Яка логіка розподілу квот у блоці?

– Ми йдемо на поступки в ім`я єдності.

– Коли українське книговидання відчує реальну турботу?

– Ми прийняли всі закони щодо книговидання, які є в Росії. Але потрібний цілий комплекс заходів. У тому числі і квоти на продукцію сусідньої держави.

– Коли ви візьметеся за український кінематограф? Зніміть всі податки на кіновиробництво, коли вже в нас немає кіно. Поставте надбавку на квиток з перегляду іноземних фільмів і спрямуйте на розвиток вітчизняного кінематографа.

– Ви випередили мою відповідь, схожий захід я пропоную одним із своїх законопроектів.

– Вам подобається, як це звучить – «народний депутат»?

– Ні. Це дуже радянська назва, дуже архаїчна, я б віддав перевагу менш пафосному, прийнятому в Європі, – просто член парламенту.

– Нам дуже важко повірити вам ще раз після розчарувань Майдану.

– Ми зробили висновки, і ми тепер згуртована команда без всяких хитань. І я роблю все, щоб це було так. Багато за що з того, чим ви нам дорікали, ми беремо на себе відповідальність. Ми все одно боротимемося за кожен ваш голос. І ми все одно робитимемо все, щоб відстань між політикою і людьми скорочувалася. І щоб єдиним сувереном депутата залишався голос його виборця.

Маша Міщенко