Янукович у Страсбурзі: тінь Тимошенко і ризики, зведені до мінімуму

Саме у той час, коли Президент України з трибуни ПАРЄ закликав усіх забезпечити довгострокову ефективність Європейського суду з прав людини, практично зі скаргою на нього туди звернулася Тимошенко...

Напередодні візиту Януковича до Страсбурга багато експертів пророкували йому не надто теплий прийом через заборону Генеральної прокуратури Юлії Тимошенко  поїхати на сесію асамблеї.

Обидві команди – влади і опозиції – намагались схилити європарламентарів на свій бік, однак більш ефективно працювала провладна машина.

Відтак, третій виступ Януковича перед депутатами ПАРЄ відбувався вже на ретельно підготовленому ґрунті.  Наше представництво при Раді Європи спростувало повідомлення про те, що начебто хтось з його дипломатів телефонував європейським депутатам, вивідуючи, які запитання вони планують ставити українському президенту. Але член французької делегації Франсуа Рошблуан, який і поділився з нашим агентством інформацією про нездорову цікавість українських дипломатів,  навіть після офіційного спростування продовжував наполягати, що такий дзвінок дійсно був, хоч і визнав, що його не просили відмовитись від запитання або пом’якшити його.

Хто з них лукавить – ми, напевне, вже не дізнаємось, якщо ж, звичайно, у Франції не мешкає якийсь «відважний майор» на кшталт Мельниченка. Але диму без вогню не буває, і те, що представники українського зовнішньо-політичного відомства провели велику роботу з «покращення клімату в асамблеї», можна було зрозуміти ще до приїзду в ПАРЄ самого Януковича.

Програма перебування Президента була  вибудувана таким чином, що загроза потрапити у незручну ситуацію зводилась до мінімуму. Так, у бажаючих поцікавитись  долею Юлії Тимошенко залишалась лише одна  можливість – задати запитання Януковичу після виступу з трибуни парламентської асамблеї.

Однак, і тут все було продумано – Януковичу відводилася година на виступ і на запитання, при цьому його ніхто не обмежував у часі щодо відповідей на ці питання. У відповідності до регламенту, запитання задавали представники всіх груп ПАРЄ. Першим слово взяв Люк Воланте від групи народних партій і поставив запитання щодо Тимошенко, потім «градус» запитань різко знизився – депутати цікавились використанням у нас червоного прапора, корупцією в Україні, проблемами будівництва саркофагу на ЧАЕС. Янукович, не поспішаючи, відповів на 6-ть запитань. До прикладу, Президент Арменії  Серж Саргсян, який виступав наступного дня у ПАРЄ, відповів більше, ніж на 10 запитань.

Й іронія долі: саме у той час, коли Президент України з трибуни ПАРЄ закликав усіх забезпечити довгострокову ефективність Європейського суду з прав людини, практично зі скаргою на нього туди звернулася Юлія Тимошенко. Хоча це могла бути й продумана "іронія" Тимошенко...

Як зізнався під час брифінгу для української преси сам Янукович – нічого нового у Страсбурзі він не сказав, лише розповідав, що зробила країна за час після його останнього приїзду  рік тому, які обіцянки були виконані.  Нічого нового не почули євродепутати та, згодом,  журналісти щодо причин відмови Тимошенко приїхати на сесію ПАРЄ. З вуст Президента пролунали три вже стандартні тези: я не приймаю рішення, бо я не прокурор; не можна  змішувати боротьбу з корупцією з політичними переслідуваннями;  я, як ніхто, зацікавлений у об’єктивному процесі.

Після таких категоричних запевнень запитання  євродепутатів до Януковича  щодо проблем з демократією в Україні виглядали вже не так гостро. Хоча коментарі представників груп ліберальних і народних партій після його виступу залишались доволі критичними, особливо що стосується «справи Тимошенко». Висловлювали навіть думку, що останні події лише підтверджують правильність ухвалення Європарламентом резолюції, в якій висловлюється стурбованість вибірковим правосуддям в Україні.

Треба визнати, що українській делегації вдалось звести до мінімуму ризики будь-яких демаршів через відсутність Юлії Тимошенко, якщо такі демарші взагалі можливі у відносно спокійній Раді Європи. Незрозумілим лишається лише одне – навіщо було докладати таких титанічних зусиль, щоб нівелювати загрози, якщо було достатньо дати дозвіл Тимошенко і тим самим вибити в опозиції головний козир! Мабуть наша влада, таки, не шукає легких шляхів.

Не «вистрілила» й акція протесту під стінами ПАРЄ опозиційних депутатів, серед яких були Володимир Ар’єв та Олесь Доній.

 Європейці, які звикли майже кожен день бачити всілякі мітинги під стінами асамблеї, практично не звернули уваги на невелику групу українських опозиціонерів, один з плакатів яких запитував: «Янукович - новий диктатор?».

Так чи інакше, а Тимошенко фактично була присутня в той день в Страсбурзі, принаймні її прізвище в кулуарах асамблеї звучало дуже часто.   

Можливо без «фактору Тимошенко» було б набагато більше приділено уваги візиту Президента України до штаб-квартири Ради Європи, який здійснюється на запрошення Президента Парламентської асамблеї Ради Європи Мавлюта Чавушоглу.

Президент України, Генсек Ради Європи і президент ПАРЄ під час зустрічі у Страсбурзі

Янукович там знову багато говорив про реформи в Україні, про боротьбу з корупцією та євроінтеграційні прагнення нашої держави. І все ж більша частина 25-ти хвилинного виступу була присвячена темі розвитку та реформуванню Ради Європи. 

Чавушоглу віддячив Главі української держави, заявивши, що у нього залишилися дуже добрі враження від спілкування з ним. Він високо оцінив виступ Януковича на сесії ПАРЄ.

Будемо сподіватися, що європейці свідомо вибрали таку лінію поведінки щодо України – критикують, щоб спонукати до демократизації суспільства, але не роблять різких кроків, щоб не відштовхнути її до інших центрів впливу.

Олена Гітлянська