В.Тихонов: Лукашенко особисто просив Януковича направити до Білорусі адекватну людину – я погодився

«Лукашенко сказав, що ми вирішимо всі питання, які не були вирішені, зокрема, як він сказав, і через незрозумілі вихляння українського посольства в Білорусі». Інтерв`ю

«Лукашенко сказав, що ми вирішимо всі питання, які не були вирішені, зокрема, як він сказав, і через незрозумілі вихляння українського посольства в Білорусі»...

20 вересня Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко прийняв вірчі грамоти Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь. Послом до цієї країни призначили Віктора Тихонова – видного діяча Партії регіонів, вихідця з Луганської області, екс-віце-прем`єр-міністра. Пан Тихонов відповів на наші запитання.

Пане посол, ось уже місяць, як ви прибули до Білорусі. Які завдання ставив перед вами Президент України, відправляючи вас у цю країну?

З Білоруссю, близьким сусідом і братським народом, нас об`єднує не тільки спільна багатовікова історія, але й щиро дружні, добросусідські відносини. Наші народи споконвіку живуть у мирі і злагоді, дружбі і братерстві.

Президент України відзначив, що переді мною як послом України в Білорусі стоїть завдання докласти максимум зусиль для підтримки й поліпшення політичного клімату між нашими країнами, активніше розвивати взаємовигідне економічне співробітництво в усіх сферах. Адже українсько-білоруські відносини включають великий і різноманітний перелік питань і завдань.

Я все ж таки хотів уточнити, чи не є відправка на дипломатичну роботу для вас почесним засланням?

Хотів би відразу внести ясність у це питання. Деякі ЗМІ писали, що, мовляв Тихонова зняли з роботи і відправили до Білорусі. Перш ніж я дав свою згоду на цю роботу, я розмовляв і з Президентом Януковичем, і з прем`єр-міністром Азаровим.

Олександр Лукашенко особисто просив нашого Президента направити в Білорусь досвідчену, адекватну людину, господарника, щоб підняти співпрацю між нашими країнами на вищий рівень і стерти будь-які шорсткості у відносинах України й Білорусі. Я дав свою згоду. Підкреслюю, це було обдумане й узгоджене рішення всіх зацікавлених сторін.

Недавно, під час вручення вірчих грамот, я мав бесіду з Президентом Республіки Білорусь і можу з упевненістю підтвердити готовність білоруського керівництва до плідної, взаємовигідної співпраці. Лукашенко сказав, що найближчим часом ми вирішимо всі питання, які не були вирішені до цього з тих або інших причин, зокрема, як сказав керівник Білорусі, і через «незрозумілі вихляння» українського посольства в Білорусі.

Існують і певні проблеми, деякі з них не вирішуються впродовж тривалого часу. Це, перш за все, питання договірно-правового оформлення українсько-білоруського кордону. Позиція білоруської сторони така, що обміну ратифікаційними грамотами повинне передувати врегулювання питання фінансового характеру, так званого українського боргу. І ми маємо намір докласти максимальних зусиль для швидкого досягнення компромісу в цьому питанні, щоб під час наступної зустрічі двох президентів відбувся обмін грамотами про ратифікацію Договору про держкордон між Україною і Білоруссю.

У порядку денному також підписання міжурядового договору про реадмісію. Начебто і це питання вже вирішене, але остаточні терміни підписання затягуються. Йде узгодження документів. І я думаю, що найближчим часом цей документ буде підписаний.

Також, у порядку денному ряд економічних питань. Певні завдання, пов`язані з нашою діаспорою, відкриття української школи в Білорусі та інше.

У якому напрямку розширюватиметься співпраця в енергетичній сфері, особливо по транзиту через Білорусь української електроенергії до країн Балтії?

Це одне з ключових питань нашої співпраці. Зокрема, білоруська сторона, незважаючи на деяке зниження в першому півріччі цього року об`ємів, продовжує купувати електроенергію українського виробництва. Якщо пам`ятаєте, був момент, коли Білорусь заборговувала Росії й Україні за електроенергію, але вона не відмовилася при цьому від наших поставок, і ми продовжували давати у борг. Зрештою білоруси знайшли варіанти і розрахувалися. І ми сподіваємося на прогрес у цьому напрямі. Поставки електроенергії продовжуватимуться і розвиватимуться згідно з укладеними контрактами.

Крім того, Україні цікаво розвивати співпрацю і по альтернативних видах електроенергії (сонячна й вітряна), а також по транзиту електроенергії через територію Білорусі до країн Балтії, зокрема Литви.

У Білорусі реалізовується проект будівництва власної атомної електростанції в Гродненській області. Україна, маючи великий потенціал і досвід роботи у сфері атомної енергетики, могла б надати Білорусі як технічну допомогу, так і допомогу в підготовці кадрів для білоруської АЕС, а також поділитися досвідом зберігання ядерних відходів на Запорізькій АЕС, будівництва й експлуатації сховища ядерних відходів на Чорнобильській АЕС.

У разі налагодження Україною свого виробництва палива для АЕС не виключено, що Україна може стати для Республіки Білорусь альтернативним постачальником ядерного палива, разом із Росією.

Білорусь вступила в Митний союз, чи не позначиться це на взаємній торгівлі? Маю на увазі практику введення антидемпінгових заходів, збільшення мит на ввезення окремих груп товару.

На жаль, усе те, що ви перерахували, має місце. На даний момент ситуація в економічному просторі ускладнюється поетапним впровадженням на території Білорусі правил Митного союзу, який потенційно містить у собі загрозу застосування протекціоністських заходів проти товарів, що імпортуються.

Наші дії будуть направлені на підтримку українських виробників і сприяння просуванню українських товарів на білоруський ринок, щоб наш експорт збільшився. Безумовно, як для України, так і для Білорусі торговельно-економічні питання залишаються пріоритетними. Загальний товарообіг між нашими країнами за перше півріччя 2011 року досяг 3 млрд. дол. США, тобто збільшився більш, ніж на 50% у порівнянні з 2009 роком і практично досяг рівня докризового 2008 року.

Білорусь цікава також у плані інвестицій. Ведуться переговори, наприклад, про створення спільного підприємства зі збірки сільгосптехніки на території Вінницької області. У Гомельській області працює українсько-білоруське СП з виробництва вагонів, Давно знають у нашому агропромисловому комплексі про те, що білоруська сільгосптехніка достатньо надійна, практична і значно дешевша за західні аналоги.

Як ідуть справи з можливістю використання нафтопроводу Одеса – Броди для транспортування венесуельської нафти до Білорусі й Каспійської нафти до Європи, особливо після запуску «Північного потоку»?

Я вже говорив, що проект транспортування нафти до Білорусі з використанням нафтопроводу Одеса – Броди є взаємовигідним для України й Білорусі. Україна завантажує власну нафтотранспортну мережу і отримує при цьому додаткові надходження до бюджету, а Білорусь – гарантований об`єм нафти з альтернативних джерел. Крім того, реалізація цього проекту, безумовно, сприятиме посиленню енергетичної безпеки України й Білорусі.

Навіть у тому випадку, коли об`єми прокачування нафти через ремонт Мозирського нафтопереробного заводу (Білорусь) були скорочені, для України цей проект залишається вигідним. Україна, згідно з угодою, що є між сторонами, отримує гроші, навіть якщо Білорусь не прокачує нафту. У нас жорстка угода на умовах "прокачуй або плати".

Хочу відзначити, що проектом Одеса – Броди створено передумови для початку роботи Євро-Азійського нафтотранспортного коридору. У цьому випадку, проект сприяє затвердженню України як надійного транзитера енергоносіїв на євроазійському енергетичному просторі.

Крім того, Україна зацікавлена в продуктах переробки з Білорусі, зокрема в бітумі для будівництва й ремонту доріг. І ми над цим питанням трудимося, незважаючи на те, що у білоруської сторони на цей продукт контракти вже прописані. І я думаю, найближчим часом підпишемо договір на постачання.

Словом, ми отримуємо потрійну вигоду: завантажуємо трубу, одержуємо за це валюту і продукт переробки.

Як розвивається взаємодія двох країн в рамках «Східного партнерства»?

Програму Європейського Союзу «Східне партнерство» було встановлено в травні 2009 року. Основні зусилля цієї програми, яка об`єднує Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову й Україну, направлені на посилення політичних і економічних відносин ЄС зі східними країнами-сусідами.

Ця програма повинна допомогти щонайшвидше інтегруватися в ЄС, але при цьому вона не гарантує членство. Завдяки цьому партнерству економічні зв`язки між країнами посилюються, і ЄС цьому всіляко сприяє. Тут мається на увазі нарощування співпраці і по використанню нафтопроводу, і в енергетиці, і питання кордонів, митниці, міграції.

Чи збирається Україна співпрацювати з Білоруссю в космічній галузі?

Це один із важливих елементів співпраці двох країн. Традиційно, ще з радянських часів, ці галузі були тісно переплетені між собою. На щастя, ці зв`язки сьогодні не розірвані і на рівні академій наук, на рівні промисловців ці роботи продовжувалися, розширювалася взаємодія. Адже для України ця галузь перспективна і, хочеться цього комусь чи ні, наша країна знаходиться в лідерах. І я думаю, що наша співпраця в космічному напрямі тільки розвиватиметься.

Розмовляв Павло Шаройко

УНІАН в Google News