«Афганець» Ковальов: бунт біля парламенту - не лебедина пісня, а перший показовий виступ

Я б хотів, щоб люди, які придумали ці хамські вигуки, побачили, що сьогодні вся Україна мовчить і спить біля теплих печей. А Донбас протестує...  Інтерв`ю

Організація воїнів-афганців «Ніхто, крім нас» (НКН) голосно заявила про себе двічі. Перший раз, виступивши співорганізатором акцій протесту біля стін парламенту 20 вересня. Пізніше його так і назвали «бунт афганців». Тоді чорнобильці, афганці і підприємці вимагали відміни закону, який фактично ліквідує соціальні пільги. Вдруге, афганці потрапили в телевізор та інші ЗМІ, коли «пошикували» податкову міліцію Києва, що приїхала в офіс організації НКН, - за однією версією, перевірити бізнес лідера організації Олександра Ковальова, за другою версією – налякати цього самого лідера.

Після цього відбулося багато різних мітингів, де чорнобильці й афганці йшли не завжди єдиним фронтом, де вони вже не здавалися такою монолітною і могутньою силою.  Журналісти навіть припустили, що влада розбила і очолила протестні рухи. Але прапори НКН - над наметовим містечком чорнобильців у Донецьку. В неділю, коли влада демонтувала намети ліквідаторів, ми подзвонили лідерові організації «Ніхто, крім нас» Олександру Ковальову. Він був уже в Донецьку і на момент розмови готувався до похоронів Геннадія Конопльова.

Олександре, намети голодуючих чорнобильців Донецької області стояли під вашими прапорами. Як ви допомагали акції?

Акція проходила за нашої прямої участі. Там стояли наші хлопці. Ми підвозили воду, медикаменти.

Але тоді чому розгром містечка виявився таким швидким? Де були афганці? Чому не вдалося мобілізуватися і хоч якось захистити цих людей похилого віку?

У четвер нас повідомили, що чорнобильців виселятимуть за рішенням суду. Ми почали вести переговори з владою. Там нас запевнили: ми не збираємося виконувати рішення суду про наше виселення. Це заявили і представники мерії і представники облдержадміністрації. Вони вели переговори з керівником акції Миколою Гончаровим. Люди заспокоїлися. Ми якось звикли вірити в порядність і совість парламентерів. Тільки тому НКН не став встановлювати охорону і посилені пости. Наші хлопці були тільки як чергові. Чиновники сказали дорослим людям, які протестували: ми шукатимемо компроміс. А вже через півдня ця сама влада, як бандити, з великої дороги налетіли на табір, знаючи, що там голодні й знесилені люди похилого віку, не здатні дати відсіч. Тому все це й сталося. Якби ми могли припустити, що влада піде на це, там було б достатньо людей, щоб протистояти безчинству влади.

Зараз МНС і МВС області перекладають одне на одного провину за розгін містечка. Хто винен?

Ні МНС, ні МВС не робило б ніяких рухів без вказівки згори. Команду про розгін наметового містечка дали на самому верху.

Губернатор сказав, що смерть Геннадія Конопльова - проект із дестабілізації ситуації в регіоні. Як ви прокоментуєте?

Губернаторові видніше, чий це проект, не без його участі було ухвалено рішення про знесення наметового містечка.

Геннадій Конопльов

Ми всі скидаємося. Всі, кому небайдуже.

Ви відчуваєте громадський настрій Донеччини?

За шкалою Ріхтера напруга десь 9 балів. Я б сказав, ситуація близька до соціального вибуху. Малий і середній бізнес покалічено. Люди перебувають в убогості. Цією смертю у них відібрали привід протестувати, їх майже закликали братися за вила.

Як Ви вважаєте, жителі Донбасу розчарувалися в Президентові?

Я б хотів, щоб люди, які придумали ці хамські вигуки, побачили, що сьогодні вся Україна мовчить і спить біля теплих печей. А Донбас протестує. Донбас виправляє помилку, яку він, можливо, зробив. І я хотів би, щоб жителям Донбасу дякували за стійкість, за те, що встали першими. Зараз уся Україна мовчить. Тільки в Донецьку голодують люди похилого віку, «чорнобильці» й «афганці». Нас підтримують Полтава, Луганськ, героїчний у всі часи Львів. І найефективніший, найнапористіший і жертовний - це Донбас. Сьогодні сталася перша смерть на Донбасі. Смерть людини в боротьбі за свої права.

Недавно всі газети обійшла фотографія одного з учасників мітингу, де він на колінах просить пустити його на засідання облради. Хтось навіть написав, що «чорнобильців поставили на коліна». Це не так. Ця поважана людина стала на коліно. Спочатку він проводив акції, він писав листи і звернення, він протестував, потім він став на коліно. У цьому жесті був не відчай, а викриття влади, нездатної зустрітися зі своїми виборцями. Піднявшись з коліна, така людина візьметься за вила.

Є журналісти, які вважають, що бунт біля парламенту 20 вересня залишиться вашою лебединою піснею... 

Не заводьтеся в оману. Це не лебедина пісня, це перший показовий виступ. У нас є можливість і сила, щоб мобілізувати велику частину Донецька і влаштувати масовий, більш, ніж двадцятитисячний мітинг уже завтра. І в даний момент мені дзвонять люди з різних областей України. І ветеранські організації різного толку посилають до Донецька своїх представників для участі в мітингу. Вже зараз люди готові виїжджати до Донецька.

І що, ви робитимете такий мітинг?

Ми думаємо.

Було також багато припущень журналістів, що вас очолила влада... З вами працюють політтехнологи?

З нами не працює жоден політтехнолог. Ми поки існуємо як громадська організація. Ми озвучуємо волю народу. Ми виносимо на площі те, що говорять на кухнях, в електричках. Це вище і краще за будь-яку політтехнологію. Так, є громадські організації-маріонетки, які на прикормі у влади вже більше двадцяти років.  Вони виступають то від імені ветеранів-афганців, то від імені ветеранів-чорнобильців або ветеранів військової служби. Самі ветерани розуміють, хто це верхівка. Смерть Геннадія Конопльова - це вирок панові Андрєєву за те, що він підписав Меморандум від імені всіх чорнобильців. (Юрій Андрєєв – президент Всеукраїнської громадської організації "Союз Чорнобиль України"). Якби чорнобильці були задоволені рішенням влади, вони б ніколи не виходили на протести, не мерзнули б, не губили б здоров`я. Ось ціна цього меморандуму, який підписав Андрєєв.  Перше людське життя. Є ще організація воїнів-афганців, яку очолює Червонописький. (Сергій Червонописький - глава Союзу ветеранів Афганістану - ред.). Він давно сидить на прикормі влади, він озвучує все, що потрібно озвучити від імені воїнів-афганців. І я думаю, що наші хлопці по всій території України можуть дуже жорстко висловитися на його адресу.

Яким ви бачите своє майбутнє? Як громадський рух чи як політична сила? Чи поглядаєте ви у бік якоїсь партії?

Одному битися дуже важко. Ми шукатимемо прихильників, яким би довіряли. Шукати їх з-посеред політичних партій дуже важко. Всі партії намагаються тільки пропіарится, засвітитися. Чому партії мовчали до 20 вересня? Чому не думали про чорнобильців, афганців, дітей – сиріт, бюджетників? Тільки оскал, який афганці і чорнобильці показали 20 вересня, примусив їх згадати про цю тему. Шляхи об`єднання і співпраці з партіями і прихильниками по ідеї повинні бути. Але тільки, коли є довіра.

А є партії, під прапор яких ви могли б стати?

Немає.

Ми писали про те, що вас бачили з політтехнологами Наталії Королевської. Ви могли б прокоментувати цю інформацію?

Я дійсно того дня, про який ви писали, був у готелі «Дніпро». Там я зустрічався з нашим юристом Петром Рябенком. І я ніколи не зустрічався з політтехнологами Наталії Королевської.

Партія регіонів висловлює свої міркування з приводу соціальних пільг. Вони говорять так: ми скоротили бюджетний дефіцит, ми наростили валютні резерви. І ми не можемо платити пенсії чорнобильців, які досягають десятків тисяч гривень. І в цій аргументації є своя правота, чи не так?

Я не згоден. Якщо зробити боротьбу з корупцією тотальною, якщо прикрити тіньові потоки, якщо зробити прозорим витрачання бюджетних коштів, то кошти для людей які заслужили це перед своєю Батьківщиною, можна буде знайти. Не треба красти. Не треба переплачувати за бурові вежі, тринькати на цільові програми, замовляти втридорога рекламу Євро. І треба знати, що соціальні закони недоторканні. Я підприємець, і розумію, що в кризу треба економити. Але чому державну економію починати з людей похилого віку й інвалідів, з дітей-сиріт?

Можна повернутися до розмови про акцію 20 вересня? Наскільки нам відомо, десять афганців зайшли в Раду. Їх хтось там бачив?

Люди бачили.

Депутати бачили і зняли значки?

Я не можу сказати. Я довіряю тим, хто їх бачив.

Ми знаємо, що на вас завели кримінальну справу.  Як вона, розслідується?

З подачі податкової на нас завели кримінальну справу нібито за несплату податків. Справа висить. Ніби то «розслідується». Підприємство жевріє.  Мені рекомендують зменшити протестний запал, і тоді обіцяють світло на моїй вулиці.

Чому свої протестні гасла ви адресуєте тільки парламенту? Політтехнологи стверджують, що ви перефокусовуєте народний гнів з Президента на законодавчий орган?

Я не політтехнолог. Я – не провокатор. Але при цьому ні тим, ні іншим нас не вдалося використати. Є речі, яким ми поки лише вчимося. Але парламент -  орган, куди ми обирали своїх представників. Можливо, це коротший шлях - протестувати проти них. Але якщо говорити просто: парламент не повинен приймати антинародні закони. Все вирішує Президент? Але раз на чотири роки ми кидаємо бюлетені, раз вони ходять і канючать наші голоси, значить, ми їм потрібні.

Ви на Фейсбуці написали гнівний пост з приводу нового закону про вибори. Тобто це був гнів людини, якій прикрили можливість провести до парламенту свою політсилу. Закон шкодить вашим планам на майбутнє?

Якби в парламенті була політсила, яку ми могли б вважати своєю, ми б не думали про політику. Метод вулиць не завжди правильний і виправданий. Ми дуже сподіваємося на конструктивні діалоги з владою. Ми сподіваємося, що у нас є Конституція, є закони, є Біблія, яку наша влада принаймні декларативно поважає. У разі неможливості діалогу, у нас є плани й стратегія подальшої роботи. І я не виключаю походу в політику.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News