Чому Україна проти модернізації Чорноморського флоту Росії
Чому Україна проти модернізації Чорноморського флоту Росії

Чому Україна проти модернізації Чорноморського флоту Росії

16:01, 16.03.2012
7 хв.

Українське керівництво цікавлять тільки гроші. У нього немає не тільки геополітичних, національних амбіцій, а й розуміння, що це таке... Влада вдає, що відстоює національні інтереси, а насправді торгується з РФ…

Днями радник начальника Генштабу Росії, колишній командувач ЧФ РФ, адмірал Ігор Касатонов заявив, що Україна перешкоджає нарощенню військової потужності Чорноморського флоту Росії. Ми запитали в політиків та експертів, чи правильно Україна робить, не дозволяючи модернізації ЧФ РФ, і що стоїть за цими запереченнями?

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ:

ВІЙСЬКОВОГО ЗНАЧЕННЯ ЧФ НЕ МАВ, НЕ МАЄ І МАТИ НЕ БУДЕ

Відео дня

Україна завжди базувала свою позицію на тих договорах, які підписувала. Натомість Росія кожен договір тлумачить так, як їй вигідно. І якщо ми говоримо про озброєння ЧФ, то все зафіксовано у двох із трьох базових угод, які були підписані ще в 1997 році. У головній, так би мовити, угоді - “Про умови перебування ЧФ на території України” - є стаття 4, у якій у загальному плані сказано про те, що кількість військовослужбовців, озброєння не перевищуватиме рівнів, визначених у іншій угоді - “Про параметри поділу ЧФ”. Там у додатку є повний перелік озброєння... Це означає, що Росія не може претендувати на вищі параметри, ніж зазначені в цих угодах. Тож ми кажемо, якщо ви хочете поміняти клас на клас, тип на тип, - то, будь ласка, але якщо хочете замість буксира поставити авіаносець, то це порушення угоди, бо в угоді такого нема.

І коли кажуть, що українці роблять так, аби ЧФ заржавів, то це абсолютна брехня, бо ми чітко дотримуємося і букви, і духу підписаних угод.

Для чого Росії модернізація ЧФ? Військового значення флот не мав, не має і мати не буде, тому що він затиснутий у Чорному морі. Його потужність значно менша, ніж потужність флоту Туреччини. А якщо додати нових членів НАТО: Болгарію і Румунію, то взагалі нема про що говорити. Тим більше що він закритий і не може вільно вийти через Дарданелли в разі якоїсь критичної ситуації... Тобто його значення оборони, як вони кажуть, “священних рубежів родіни”, дорівнює нулю чи майже нулю.

А з іншого боку — він дуже потрібний, аби виконувати функції, які власне й виконував — створювати напругу між двома країнами. Ну, і поліцейські функції, які вже продемонстрував під час російсько-грузинської війни в серпні 2008 року. З цієї точки зору вони хочуть, аби флот постійно був наче в бойовій готовності.

Але якщо сьогоднішня влада черговий раз пов`яже газ із безпекою, то рішення можуть бути які завгодно. Ми маємо приклад Харківських угод, тому цілком можливо, що знову все буде поставлено догори дригом.

Дмитро Корчинський, публіцист:

УКРАЇНСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО ЦІКАВЛЯТЬ ТІЛЬКИ ГРОШІ, А НЕ НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА

На мій погляд, така позиція України правильна. Ясно, що вже коли підписано договір щодо ЧФ з продовженням оренди Севастополя, то це виглядає як дрібні пакості. Та навіть ці дрібні пакості виглядають нині як прорив якоїсь державної волі з боку України. Хоча, як на мене, це смішні речі.

Українське керівництво цікавлять тільки гроші. І в нього немає не тільки геополітичних, національних амбіцій, а й розуміння, що це таке і для чого воно потрібно. Усі спонукальні мотиви українського керівництва дуже прості — вони намагаються накручувати ситуацію з газом, у тому числі й у такий спосіб. Ясно, що ситуацію з російським газом можна вирішувати лише рішучими послідовними кроками. Залежність від Росії можна подолати і впровадженням серйозної політики енергозбереження, і ведучи більш сильну гру на міжнародній арені, кращим використанням усіх міжнародних можливостей, але на це в українського керівництва немає ні сили, ні мізків. Тому роблять вони це такими комунально-кухонними методами – капостити людям, які їх не люблять.

Росія хоче модернізувати ЧФ, на мою думку, з двох причин. Причина перша — Росія все-таки намагається грати в басейні Середземного моря. Скажімо, їй база в Сирії взагалі не потрібна з військової точки зору, вона потрібна з точки зору політичної, якогось психологічного тиску. Росія все-таки намагається брати участь у світовій політиці, хоча не має для цього достатнього потенціалу.

У цьому cенсі модернізація військового флоту якраз і вкладається в політику намагань продовжити своє існування як значної регіональної держави.

Крім того, усі речі, пов`язані з військово-промисловим комплексом, з будь-якою модернізацією озброєння, — це зручні речі для корупції. На такого роду програми виділяється певна кількість коштів, тому і військові, і ті люди, які очолюють рештки російського ВПК, завжди намагаються переконати власне керівництво, що потрібна якась там модернізація. Та й саме керівництво живиться з цих речей.

Олесь Доній, народний депутат (НУ-НС):

УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ВДАЄ, ЩО ВІДСТОЮЄ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ, А НАСПРАВДІ ТОРГУЄТЬСЯ З РФ

За попередньої влади Росія була готова, і про це офіційно повідомлялося, до скорочення як військового складу, так і кораблів ЧФ. Вона не була готова зробити це одразу, але з часом — так. Тепер же, з приходом проросійських сил до влади в Україні, Росія мріє про Чорноморський флот як про плацдарм для російської експансії. Відповідно, вона думає не про скорочення ЧФ, а про модернізацію. У цій ситуації кволі спроби української влади заперечити проти модернізації виглядають не як відстоювання національних інтересів, а лише як один з інструментів торгу з економічних питань. Бо економічні питання, на відміну від національних, цікавлять нинішню владу. Тому жодних гарантій, що національні інтереси України будуть відстояні в питанні з ЧФ, у нас немає.

Для чого потрібна зараз Росії модернізація? Зрозуміло, для чого. Жодну стратегічну військову функцію ЧФ нести не може. А співпраця Росії з НАТО більша, ніж в України. В акваторії ЧФ знаходяться всі держави, які з формальної точки зору дружні до Росії, крім України й Грузії. Тому функція ЧФ, на жаль, суто експансіоністська. Це одна з військових баз території колишнього пострадянського простору, яка в подальшому може вести до розкольницьких дій на території нашої держави. І, як показує приклад, там, де є військова база Росії, ставиться під сумнів територіальна цілісність цієї пострадянської країни. Маємо приклад з Придністров`ям у Молдові, з російськими військовими базами в Абхазії і Південній Осетії. На жаль, ЧФ — міна уповільненої дії для України. Наявність військової російської бази означає можливість пред`явлення територіальних претензій чи створення сепаратистського режиму, який був би спрямований на Росію.

І ця гра Росії спрямована не на громадян третіх країн, а саме на українців.

Вадим Колесниченко, народний депутат (ПР):

ЧФ ФІЗИЧНО Й МОРАЛЬНО ЗАСТАРІВ, ТОМУ ЙОГО ТРЕБА МОДЕРНІЗУВАТИ

До чого тут шантаж?.. Військо має модернізуватися. Якщо там є озброєння, якому вже 30-40 років, то про яку боєздатність Чорноморського флоту може йти мова? Це питання не шантажу, а виключно модернізації флоту.

Це законні вимоги Росії. І, гадаю, нормально буде з нашого боку дати дозвіл на осучаснення тих озброєнь, які є, бо вони вже фізично й морально застарілі.

До речі, Касатонов — це не державний діяч, він просто один з громадян Російської Федерації. І немає жодної потреби орієнтуватися на його заяви. Є робочі групи, які працюють ще з минулого року. Торік при підписанні договору про пролонгацію перебування ЧФ на території України було погоджено, що в рамках робочої групи будуть розроблені документи щодо модернізації ЧФ. І ці групи працюють, а Касатонов не має до них стосунку. Бо навіщо флот, якщо він не озброєний? Це безглуздо!

Ксеня Лесів

 

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся