Віктор Мусіяка: «Демократичну свиню» у вигляді референдуму українцям можуть піднести вже влітку

Примара референдуму блукає країною з осені, коли закон «Про всеукраїнський референдум» був прийнятий Радою, що доживала свої останні дні. Критики документу нарікають, що він антиконституційний і був ухвалений з порушеннями. Співавтор чинної Конституції розповів УНІАН, коли і для чого в Україні можуть практично застосувати цей закон.

Віктор Мусіяка

- Вікторе Лаврентійовичу, в кулуарах парламенту говорять про підготовку до проведення референдуму як механізму зміни політичної системи в Україні. Центрвиборчком та Кабмін спішно ухвалюють відповідні акти й постанови. Що насправді відбувається?

- В 2010 році фактично був здійснений антиконституційний переворот руками Конституційного Суду, який мав стояти на сторожі Основного закону. Саме тому, говорити про наявність якихось конституційних засад в державі, про те, що в нас є конституційно-правове поле, в якому має функціонувати влада і народ, не варто. Подальші дії влади засвідчили, що конституційне поле в Україні створюється під потреби. Тобто, відповідає те чи інше рішення Конституції чи не відповідає, але воно приймається, якщо це комусь потрібно. Потім підписується Президентом, друкується і набуває чинності. Тоді вже не треба на якусь там міфічну Конституцію посилатися… Тоді можна посилатися на закон. Розумієте, до чого ми дійшли?  Закон про референдум – абсолютно антиконституційний. Але це механізм, який дає можливість будь-яке потрібне владі подання реалізувати іменем народу.

- Наскільки доцільним було прийняття нового закону про референдум?

- Референдум, як форма волевиявлення і прямої демократії, безпосередньої участі народу в управлінні державними справами – це конституційна засада. 17 років у нас не було закону про референдум, який би відповідав Конституції. Коли в 1996 році ми прийняли Конституцію, діяв закон про всеукраїнський та місцеві референдуми 1991 року.

По суті, зміни потрібні, але проблема в тому, що влада  не намагається створити підстави, щоб тепер громада могла вирішувати, наприклад, питання місцевого життя. Зверніть увагу: закон говорить лише про «всеукраїнський» референдум, місцевий референдум взагалі залишився без законодавчого механізму.

- Яку роль у цьому процесі відводять Конституційній асамблеї при Президенті?

- Вона напрацює необхідний варіант проекту закону змін до Конституції  для влади, який, можливо, винесуть на референдум. Я ще торік подав заяву на вихід з Асамблеї. Гадав, що робота асамблеї – це останній шанс ввести владу в якесь правове поле. Але, на жаль, такого вже точно не станеться.

В 2010 році закон про референдум вже намагалися протягнути через сесійну залу, але вирішили, що ставити під удар такий закон не можна. Саме тому підготували варіант повернення повноважень президенту через Конституційний суд, яким і здійснили переворот. Тоді Європа відреагувала дуже критично. Мовляв, зміни до Конституції має вносити Верховна Рада. Європейці чекали, що Україна піде саме таким шляхом.

В результаті Конституція 1996 року повернулась. З одного боку, я повинен радіти, бо маю до неї відношення. Але я проти. Чому? Бо вийшло, що тепер у нас Конституції  взагалі немає. Вони її скасували...

Але якщо тепер все вдасться з Європою і  ми закріпимося саме на цьому напрямку, необхідно, щоб до нас там не мали претензій щодо Основного закону.

- Тобто, через Конституційну Асамблею протягнуть всі необхідні для влади зміни у  Конституції?

- Спробують... Але у влади немає впевненості в тому, що цей парламент проголосує за такі зміни, що знайдуться необхідні 300 голосів. Тому, цей  парламент спробують обійти за допомогою референдуму. Це – страховка. З іншого боку, повністю ігнорувати парламент теж не будуть, бо є ще Європа. Тим більше в Конституції сказано, що Верховну Раду не можна обійти при внесенні змін. Мені здається, що буде ось який варіант: підготувати і провести референдум максимум до нового року. З якими питаннями? Перше – скоротити кількість народних депутатів до 300, друге -  двопалатний парламент, третє – зняття недоторканності. Зрештою, може бути цілий набір питань, серед яких і 100%-ва мажоритарна система. Якщо в новому парламенті з`явиться «криклива» опозиція, то верхня палата буде своєрідним запобіжником, бо блокуватиме нижню, адже без першої не прийматиметься  жодне рішення. Поки не дуже ясно, як це все склеювати. Але головне зрозуміло.

- Що, на вашу думку,  відбуватиметься після референдуму?

- Після того, як проведуть референдум, Партія регіонів створить  підстави для дострокового припинення повноважень парламенту.  Відповідно до Конституції, якщо Верховна Рада не працює 30 днів, Президент може її розпустити. Як результат – нові вибори. Більше того, влада, вочевидь, має надію провести на них в парламент понад 200 своїх мажоритарників.

- Хочете сказати, що влада спокійно буде реалізовувати свій задум, а її опоненти не чинитимуть жодного спротиву?

- Це вже не матиме значення. Скажуть, що це – воля народу. Будуть цим маніпулювати. А після виборів Конституційна асамблея подає розроблений варіант Президенту. Він внесе його до парламенту. Там, відповідно до 13 розділу Конституції, проведуть зміни до неї. Все. Європі нічого сказати. Конституція не порушена…  Ось це для них зараз важливо – досягти кругом повноти влади і щоб Європа була формально  задоволена.  Цій владі абсолютно неорганічний парламент. Парламентаризм, конституціоналізм – це все не притаманне і не природне для неї – необхідна «верховна рада», яка голосувала б все, що потрібно. Тому ця влада через механізм референдуму будує не парламент, а те, що буде ним називатися. Це буде остаточне закріплення системи влади Президента на всіх рівнях.

Щодо спротиву, то тут не видно, хто може його здійснювати. Тим більше, як на мене, опозиція не до кінця розуміє, що відбувається.

- А як такі нововведення будуть сприйняті у суспільстві? Чи люди просто не розуміють, для чого це робиться?..

- Людям «кинуть кістку». Очевидно, що депутати їм набридли і вони можуть підтримати і скорочення їх кількості, і скасування недоторканності… Насправді механізмів для реалізації  ідеї остаточного закріплення  суперпрезидентської  влади латино-американського типу на теренах Європи – достатньо.

- Що конкретно  виграє від цих змін Янукович? Що дає йому референдум перед 2015 роком?

- Говорять про те, що всі зміни проведені через референдум робитимуться  для того, аби забезпечити обрання повторно Президента в парламенті. Я цього не виключаю. Тим більше, для самого Януковича тут немає жодних ризиків. Якщо будуть внесені зміни до Конституції, Президенту чітко сформують його повноваження і посилять його владу. Зараз же глава держави сидить на рішеннях Конституційного суду, а так він буде на рішеннях народу. Після змін Верховна Рада стає частиною органічної системи влади, а керованість парламенту дає можливість прийняти необхідні зміни в законі про вибори Президента.

- Про вибори в один тур?

- Можливо. Однак, ще не відомо, чи він виграє, навіть, якщо буде один тур. Може скластися так, що Януковичу не допоможуть жодні фальшування і адмінресурс. Хоча  скажу, що через деякі зміни до відповідних законів можна забезпечити на президентських виборах будь-який результат. Але зараз влада не може їх провести, бо вона змушена маневрувати і домовлятися, рахуватися з Європою. Контрольований парламент дасть змогу усунути цей «недолік».

- Хто буде займатися таким змінами?

Люди з Адміністрації Президента. 

- Механізм проведення референдуму вже остаточно запущений чи все ж таки влада ще може відмовитись від нього?

- Було декілька постанов ЦВК, зокрема і про забезпечення змін до законодавства щодо проведення референдуму. По суті, це звичайна робота комісії. Як тільки приймають закон, вона робить все для його забезпечення. Викликає тривогу, що в ЦВК дуже інтенсивно зайнялися цим питанням. Тому я думаю, це вже запущений механізм і можливо зверху вже підготовлені рішення, але всі чекають сприятливого моменту.

- Коли референдум буде проведений? Сьогодні можна говорити про приблизний час?

- Така демократична «свиня» підноситься зазвичай влітку, коли люди відпочивають, коли особливого ажіотажу в суспільстві це не спричинить. Але, швидше за все, це займе до півроку.

- Наскільки механізм проведення референдуму може контролюватися  опозицією?

- Звісно, влада, зробить все можливе, аби цей процес не  контролювали, але все ж, певні можливості для контролю є. Найголовніше – це 500 збирачів підписів: біля кожного з них, опозиція може  закріпити, як мінімум двох спостерігачів.  Думаю, для опозиції це не буде проблема. Усе решта, на жаль, контролювати  не можливо. Члени комісії будуть формуватися під контролем або по прямій волі голів адміністрацій, зрозуміло чия це вертикаль.

- А як щодо оскарження?

- Тут дуже цікавий момент. Особисто я не побачив в новому законі такої деталі, що ЦВК приймає остаточне рішення про результат референдуму лише після 5 днів на оскарження. Враховуючи слабкість опозиції, думаю, жодне протистояння через невдоволення результатами референдуму ні до чого не призведе. Таким чином, створення основних складових  механізму завершення формування республіканської монархії в Україні завершено.

Ольга Каретнікова-Котягіна, Ольга Смалюхівська

УНІАН в Google News