Чи гратиме сьогодні Шевченко?

Чи гратиме сьогодні Шевченко?

П’ятий матч, який проводить 30 червня  на Чемпіонаті світу збірна України, окреслив перед тренерським штабом нове завдання - ставити чи ні на матч з італійцями Андрія Шевченка?..

П’ятий матч, який проводить 30 червня  на Чемпіонаті світу збірна України, окреслив перед тренерським штабом нове завдання - ставити чи ні на матч з італійцями Андрія Шевченка? Завдання це зовсім не з локальних, тактичних, як зрештою й усе, що пов’язане у збірній України з іменем  нашої суперзірки.

Від того, наскільки вдало вдасться розв’язати завдання, значною мірою залежить успіх у матчі – не більше і не менше. Андрій Шевченко – це наше все в українському футболі, і як часто буває, ставка на одну карту може або принести успіх, або залишити в програші.

Тому й виникло саме таке питання – ставити чи ні Шевченка, бо надто несхожим на самого себе є на цьому чемпіонаті Андрій. Це не критика його гри, а просто констатація факту, та й сам він не раз заявляв, що не готовий після травми показати все, на що здатен.

Його дії у матчі зі Швейцарією, пробиття пенальті показали, що Шева помітно далекий від свої оптимальної форми.

Отже, погодимося з тим, що місце йому в матчі з італійцями зовсім не заброньоване.

Аргументи „за”

Шевченко – видатний футболіст, а це значить, що він ніколи гри не зіпсує, гратиме якщо вже й не краще, то не гірше за інших, не випадатиме з командною гри.

У матчі з Італією дуже важливо буде вистояти саме в тактичному протистоянні, не провалюватися в захисті, не обрізатися в центрі поля, нападі, тобто не втрачати контроль над грою, виконувати своє завдання.

Шевченко це знає краще за всіх у нашій збірній, що-що, а вже ігрової дисципліни в італійському чемпіонаті вміє дотримуватися будь-яка команда. Інша річ, що на всіх не вистачає виконавців.

Шевченко саме з тих виконавців, які можуть самотужки вирішити долю матчу. В усьому світі футболісти в команді діляться на вантажників, які тягають рояль, і на піаністів, які на цьому роялі грають. Шевченко - маестро, йому достатньо один раз вискочити на ударну позицію і м’яч буде в сітці.

Він це блискуче доводив у свої найкращі часи, тож навіть зараз чільна увага захисників збірної Італії буде привернута до нього, а отже, якщо він сам і не заб’є, у партнерів Шеви з’являться шанси.

Крім цього, для всіх гравців нашої збірної роль Шевченка як лідера беззаперечна. Так само як і для суддів. Він - авторитетна і шанована в сучасному футболі людина, „у порочних зв’язках помічений не був”. Це багато важить, що зайвий раз довів епізод з його падінням у матчі з Тунісом. Упав би там хтось інший з українців, не факт, що був би свисток на нашу користь.

Словом, для команди психологічно легше, коли Шева на полі.

Аргументи „проти”

Збірна України на цьому чемпіонаті нерідко стає командою одного гравця, збиваючись на примітивне закидування м’яча за спину захисникам у надії, що Шевченко візьме та й утече. Подібна тактика успіху не приносить, Шевченко дарма робить скажені ривки, потім відхекуючись і походжаючи пішки по полю.

Італійці знають усі можливості Шеви як свої кишені. Він досі тримався серед найкращих бомбардирів італійського чемпіонату, бо і грав у команді з найкращих – там було кому підносити йому снаряди. І його шість м’ячів у відбірному циклі – також показник злагодженої командної гри всієї збірної.

На цьому ж чемпіонаті наша збірна таку гру показувала епізодично. Помітно, що півзахисники часто втрачають темп, довго вирішуючи, кому і як краще віддати м’яча, не можуть швидко звільнитися від опіки суперника, мало хто володіє вмінням в один дотик видати гарний пас на вільне місце – тільки біжи і бий. Здебільшого м’яч скеровується у боротьбу, і „накрити” Шеву в таких ситуаціях для італійських захисників не буде проблемою.

Тобто його поява на полі не створить ніяких таємниць для суперників, не буде сюрпризом, навпаки, вони по-приятельськи поплескають Андрія по плечу перед матчем, і - будуть нещадно пресувати протягом усього ігрового часу. Уже ж він їм крові зіпсував у італійському чемпіонаті.

А здивувати суперника - це був би зайвий козир для України. Поки італійці роздивлялися б, звідки за відсутності Шевченка чекати удару, можна було б улаштувати карусель біля їхніх воріт.

Далі. Якщо сьогодні в Гамбургу виявиться, що травма Вороніна – не передматчевий блеф, а гірка правда, і зв’язки Шевченко - Воронін ми не побачимо, то Шевченко виявиться взагалі один у полі воїн, а він зараз до такої ролі, зрозуміло, не готовий.

Тож, на нашу думку, Шевченка якщо і випускати на поле, то в другому таймі, він упишеться в гру  за будь-якого рахунку. Звичайно, краще, якби він на той час був на нашу користь.

А в стартовому складі настав час Мілевському сказати своє слово. На погляд з трибуни (тренеру видніше, звичайно) цей гравець повністю мобілізований для суворих випробувань, він, що називається, у темі, включається в гру миттєво. Мілевський і сам в інтерв’ю каже, що готовий на всі сто, лише довірте мені.

Його манера брати гру себе, вміння  тримати  м’яча надзвичайно неприємні для захисників. Мілевський уміє провокувати захисників на порушення, тож штрафні поблизу воріт італійців нам були б забезпечені

Так, це може бути його чемпіонат.

Але ж чи візьме на себе Блохін таку відповідальність не виставити на вирішальний матч  лідера, капітана? Бачили ж усі, як „погорів” тренер голландців Марко ван Бастен, який не поставив Ністелроя  проти португальців у 1/8 фіналу.    

Може, сам Шевченко прийме відповідальне рішення?  

Утім, здається найкраще було б побачити їх на полі разом, але ж - наскільки зіграним буде цей тандем, наскільки в тренерську концепцію Блохіна на цю гру вписуються два форварди?

Відповіді чекати недовго.

Олег Олійник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter