Ющенко написав Тимошенко: якщо розгойдувати бюджетний човен, то разом

Ющенко написав Тимошенко: якщо розгойдувати бюджетний човен, то разом

Бюджетному листу Президента є одне виправдання – він, схоже, розуміє, що створити противагу соціальному популізму Ю.В. крижаною мовою економічних аргументів неможливо...

Часовий виднокіл політиків обмежений виборами, якщо навіть вони економісти за фахом. Лист Президента Ющенкапрем`єр-міністру Тимошенко стосовно змін до бюджету-2008 – це лист державного діяча, в якому політик остаточно витіснив економіста. В Україні це не дивина і не новина. Варто тільки пригадати виправдання Сергія Терьохіна на шустерівських вечорницях, що брила знецінених заощаджень – це пір`їнка для української економіки, яку вона, не помітивши, змахне долі…

Бюджетному листу Президента є одне виправдання – він, схоже, розуміє, що створити противагу соціальному популізму (солідаризму) Ю.В. крижаною мовою відшліфованих економічних аргументів неможливо. На користь безперспективності такого шляху свідчать найвищий рейтинг довіри-недовіриу Тимошенко та схвалення трьома четвертями опитаних її дій стосовно відновлення заощаджень.

«Якщо розгойдувати бюджетного човна, то разом», - такою є логіка листа. У ньому немає навіть натяку на ті макроекономічні настанови, які Президент висував останнім часом з приводу змін до бюджету. Чомусь немає жодного слова про дефіцит і його обмеження максимум двома відсотками. Відсутні застреження щодо надривного темпу приватизації (слово «приватизація» у листі взагалі табу) та прив`язки приватизаційних надходжень до соціальних виплат, передусім на компенсацію втрачених заощаджень. Раніше Ющенко був значно категоричнішийв цьому питанні: « Треба мати на увазі також і те, що проведення в один рік масової приватизації призводить до зменшення ціни активів, які ми пропонуємо на ринок. Ми б не хотіли, щоб тема соціальної домінанти стала базовою в контексті національної приватизації».

Чим далі по тексту, тим більше ширшає ущелина між Ющенком-політиком та Ющенком-економістом.

Нафтогаз – ані слова про необхідність економічно обгрунтованого перегляду цін на газ для населення та підприємств теплоенергетики. Навпаки – дотаційна пуповина між бюджетом і Нафтогазом має міцнішати і міцнішати (цьогоріч ще на п`ять мільярдів гривень), щоб покрити планові збитки компанії. На тлі державної політики субсидування енергоносіїв втрачають будь-який сенс розмови про енергозбереження – навіщо, якщо держава бере на себе зобов`язування компенсувати будь-яке подорожчання? Так недалеко і до аналогій із «зоряними війнами» - Рейган вдало шантажував цим жупелом Радянський Союз, допоки той не вичерпався економічно. Тепер і Росія радо підвищуватиме ціни на газ для України, знаючи, що дедалі більша частка українського бюджету згоратиме у полум`ї неефективних субсидій.

Компенсація знецінених заощаджень в рахунок комунальних платежів – тут взагалі спостерігається роздвоєння в урядових головах. Міністерств з питань житлово-комунального господарства України навіть вважало за необхідне зробити наступне роз`яснення  щодо можливості погашення громадянами заборгованості за комунальні послуги за рахунок компенсаційних коштів, які зараз вони отримують за знеціненими вкладами в Ощадбанку колишнього СРСР. Його варто процитувати:

"1. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень” компенсаційні виплати проводяться власникам заощаджень шляхом зарахування коштів за їх бажанням на поточний чи вкладний (депозитний) рахунок, відкритий в установах Ощадбанку. Інші виплати або компенсація оплати комунальних послуг цією постановою не передбачені.

2. Відповідно до чинного законодавства (Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України) розрахунки за комунальні послуги громадяни України мають здійснювати вчасно і в повному обсязі та не накопичувати боргів.

3. Міністерство звертається до керівників обласних, міських, районних державних адміністрацій, міських голів та органів місцевого самоврядування з проханням здійснити в місцевих засобах масової інформації роз`яснення щодо необхідності своєчасної оплати громадянами України житлово-комунальних послуг. "

У пропозиціях Президента йдеться ледве не про протилежне – Ющенко вимагає розписати у відповідних додатках до бюджету «заходи щодо оплати громадянами електричної і теплової енергії, природного газу, твердого палива, послуг водопостачання і водовідведення, квартирної плати в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, обсяг яких становить по 2 млрд. грн». Чи юристи виписували цю тезу неоковирно, чи фраза «боргів по оплаті» випала з тексту, однак видається, що Президент-політик виступає за те, щоби оплачувати поточні комунальні платежі знеціненими заощадженнями – те, на що Президент-економіст ніколи би не погодився. Не кажучи вже про Мінжитлокомунгосп.

Так само, як і на запуск реформи місцевих бюджетів посеред бюджетного року. Саме це і пропонує Ющенко – передати на місця вже у 2008 році видатки вартістю на 10 млрд гривень (хіба це реформа – зіпхнути зі здорової голови на хвору?) та частково переглянути доходні повноваження, зокрема, по-братськи поділитися із місцевими бюджетами податком на прибуток. Від цієї згубної практики (коли доля бюджету району N не може залежати від того, працює чи ні на повну потужність молокозавод, адже завтра поставки сиру в Росію може припинити тамтешній головсанлікар, і підприємство посадить бюджет на голодний пайок) Україна відмовилася вісім років тому. Інституційна пам`ять коротка – отже, знову наступаємо на ті ж граблі. Ю.В. радо підхопить цю тезу, і перетворить реформу місцевого самоврядування на один із китів успішних для неї президентських перегонів – поруч із виплатою заощаджень та здачею в експлуатацію першого мікрорайону житла, спорудженого під шестивідсоткові іпотечні кредити.

У листі Президента звучить також цікава нотка про необхідність пом`якшення норми закону-2008 (шляхом внесення змін до Земельного Кодексу) про продаж земельних ділянок та набуття права на оренду землі виключно на конкурсних засадах. Ця вдало виписана норма паралізувала діяльність місцевих рад у земельних питаннях, призупинила на мить земельний дерібан (звісно, крім «безпрєдєльщиков» - вистачає і таких) і увігнала їх в юридичну прострацію. Правники сушать голови, як знайти шпарини у формулюваннях. На допомогу поспішає сам Президент, пропонуючи ці шпарини – скажімо, зробити виняток «для будівництва доступного і соціального житла» і для СПД, «які реалізують продовольчі та непродовольчі товари першої необхідності». У вушко таких формулювань пролізе будь-який верблюд, а на місцях зітхнуть з полегшенням.

Президент також на очах стає апологетом державних гарантій – цього разу він вимагає збільшити обсяг державних гарантій Укравтодору на три мільярди 518 мільйонів гривень. Радує саме ця точність, оскільки вона створює враження, що кошториси доріг Київ-Луганськ-Ізварине та Харців-Щербаківка (див. Президентський указ №62 від 29.01.2008) обраховано з точністю до дециметра.

Схоже, сподівання на те, що Президент вправно амортизуватиме популізм прем`єра, не справджуються. Бюджетний човен розгойдують дуетом.

Станіслав Голубенко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter