Захисники з мандатами

У Раді не допускають вторгнення РФ / фото УНІАН

"Омікрон" косить народних депутатів, тож Верховна Рада, ледь зібравшись після зимових канікул, пішла на карантин. На критику частини суспільства, мовляв, непрацюючий парламент – розкіш для країни, яка усіляко готується оборонятися у разі широкомасштабного наступу "північної сусідки", в Раді відповідають, що такого вторгнення не допускають, адже справжня мета країни-агресора інша – залякати війною, посіяти паніку серед українців та змусити Захід піти на поступки щодо кремлівських вимог.

Нещодавно керівництво парламенту також провело закриту зустріч представників парламентських фракцій та груп з міністром оборони. Однак, як розповіли УНІАН в одній з фракцій, на питання, чим народні депутати можуть бути корисні, міністр відповів: "Займайтеся економікою, щоб ми мали, що захищати, з чого платити зарплату військовим та купувати зброю".

З огляду на тривожні новини з українських кордонів через непрогнозовані дії "божевільної бензоколонки", парламентарі обіцяють повернутись до голосування важливих рішень у будь-який момент. Ба більше, Верховна Рада має план дій на випадок надзвичайної ситуації, особливого стану та навіть початку повномасштабної війни. Щоправда, чули про нього не всі депутати. За їх словами, жодного інструктажу для них проведено не було.

План дій під грифом "секретно"

Депутати розповідають, що у разі гіпотетичного широкомасштабного нападу Росії на Україну, Верховна Рада діятиме за затвердженим президентом планом дій – на випадок надзвичайних ситуацій. Мовляв, існує спеціальний алгоритм, що потрібно робити парламентарям у разі відключення інтернету, мобільного чи стільникового зв'язку. Тому, за словами спікера ВР Руслана Стефанчука, нардепи зможуть прийняти необхідні рішення для країни. Ба більше, у разі введення "особливого періоду", депутати отримають секретні пакети з покроковою інструкцією.

"Якщо не буде інтернету та зв'язку, є відповідні пакети для депутатів. Вони під грифом "секретно". Депутати відкривають, і там написано: робиш перше, друге і третє, коли збираємося у Верховній Раді, в якому місці…", - сказав Стефанчук.

Стефанчук розповів про засоби зв'язку для нардепів / фото УНІАН

Правда, самі депутати розповідають, що наразі "секретних пакетів" ніхто з них не бачив. Бо зберігаються вони десь у "спеціальному відділі". А план, у разі надзвичайної ситуації такий: парламентарів знаходять працівники спеціальних служб та доставляють до місця голосування. І це не обов’язково будівля на Грушевського, 5, у столиці. 

"Авжеж, на випадок надзвичайної ситуації існує чіткий план. На території України є декілька спеціально обладнаних приміщень, в яких депутати можуть зібратись і голосувати. Є сесійна зала, схована і спеціально обладнана… Тобто, депутати цілком можуть зібратись не на Грушевського", - розповів УНІАН народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Качура.

Качура заявив, що на випадок ескалації є чіткий план / фото УНИАН

Та де ж розміщена запасна сесійна зала-бункер, парламентарі не розголошують. Втім, можливість депутатів збиратись на виїзні засідання – не фантастика. В інших скликаннях вже пробували проводити голосування поза стінами парламенту.

Що стосується рішень, які Верховна Рада прийматиме у разі російського широкомасштабного вторгнення, вони визначатимуться указом президента та розпорядженням керівництва парламенту.

"Якщо буде наступ, Верховна Рада має оголосити воєнний стан в державі. Матимемо одразу перерозподілити бюджет —  зробити все необхідне для армії. Також маємо, напевно, звернутись до міжнародних інституцій. Далі все буде залежати від динаміки, яка розгортатиметься у театрі військових дій, якщо до такого, не дай Боже, дійде", — розмірковує народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.

Гончаренко впевнений, що у разі нападу в Україні введуть воєнний стан / фото УНІАН

На думку заступника керівника фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, у разі запровадження воєнного стану, народні депутати мають бути задіяні у тих сферах, де вони принесуть найбільше користі: "В такій ситуації має бути дисципліна - як скаже керівництво Верховної Ради. У нас дійсно є офіцери, і якщо вони будуть потрібні, депутати будуть ці потреби забезпечувати. Або депутати, які є членами міжнародних делегацій. Значить, очевидно, їх завдання буде - працювати з західними партнерами".

Кравчук зазначила, що у разі війни депутати повинні бути корисними державі / фото УНІАН

Депутатські багнети

Варто зазначити, що депутати, згідно з законом, не підлягають мобілізації. Проте несуть відповідальність перед виборцями, адже мають і представницьку функцію. Тобто, якщо більшість з них візьметься за зброю та поїде на передову, або ж якщо частина парламентарів банально втече, щоб "перечекати" проблеми за кордоном, країна, в прямому сенсі, залишиться без законодавчої гілки влади.

Та нардепи-чоловіки, з якими поспілкувався УНІАН, без вагань готові захищати країну не лише з сесійної зали, але й, за потреби, в окопі. Адже, серед парламентарів чимало колишніх військових, які були мобілізовані на початку російської агресії.

Офіцер спецназу, народний депутат від фракції "Голос" Роман Костенко розповідає, що, у разі широкомасштабного нападу на Україну, готовий стати до зброї. "Я не думаю, що до цього дійде, але якщо буде така необхідність, тікати не збираюся. Я з 2014 по 2019-й рік воював і, у разі загрози, готовий ще раз показати ворогу, як ми будемо зустрічати непроханих гостей… У мене зібраний військовий рюкзак. Там є теплі речі, сухпай, зброя… І автомат, і гвинтівка є", - каже він.

А поки що, за словами Костенка, бачить свою місію в роботі секретарем комітету Верховної Ради з питань Нацбезпеки - не допустити ніяких капітуляційних рішень в державі.

"Не збираюся нікуди вивозити сім'ю й сам не збираюся нікуди тікати. Я - офіцер медичної служби, і якщо, не дай Боже, до такого дійде, мені робота знайдеться. Я буду захищати державу", - каже й депутат від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко. 

Водночас ті парламентарі, хто не служив і не має "корисного" фаху, намагаються заповнити прогалини своїх знань. Наприклад, нардеп Олександр Качура паралельно з законотворчою діяльністю здобуває такі знання на військовій кафедрі Київської академії імені Героїв Крут. І, в разі військового вторгнення, також готовий вступити до лав української армії. 

Окремі народні депутати вже записалися до лав територіальної оборони. "Вони знають, куди вони підуть, і розуміють, хто їх командир. Наприклад, Богдан Яременко вже давно в територіальній обороні… Депутати допомагають у комунікації громад та керівництва тероборони. Я також планую стати на облік, чекаю роз'яснень від Міноборони", - розповідає Євгенія Кравчук.

До речі, вона не одна серед жінок-депутаток, які готові стати на військовий облік і, у разі гострої потреби, захищати країну не як парламентарі.

"У нас є військовозобов’язані, є жінки, які безпосередньо брали участь в ООС, - розповідає УНІАН народний депутат Юлія Грішина. – Наприклад, Ірина Верещук – військова, Мар’яна Безугла – безпосередньо брала участь у бойових діях, є інші дівчата, які мають такий досвід…".

Грішина розповіла про нардепів-військових / фото УНІАН

"Беручи до уваги, що я лікар за професією, то, за винятково негативного розвитку подій, могла б допомогти на тактичному рівні", - зазначає заступниця керівника комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Мар’яна Безугла.

Проте, за її словами, у разі посилення ескалації з боку РФ, пріоритетом депутата  все-таки  має стати інтенсивна робота у профільному комітеті та сесійній залі: "Наш комітет буде працювати. І працювати у Верховній Раді, в комітетах - це та місія народного депутата, якої потребує держава в такій ситуації. Якщо б була потреба піти безпосередньо воювати, я, звичайно, готова".

Безугла готова воювати у разі ескалації з боку РФ / фото УНІАН

Хоча парламентарі наголошують, що нагальної потреби у наявності "тривожної" валізки немає, вона справді може бути корисною – комусь для відрядження, комусь для самозаспокоєння.

"Я була мобілізована у 2015-му році, потім працювала в Міноборони, виїжджала в ООС, різні регіони України. З тих часів залишилась звичка – завжди мати напоготові комплект необхідних речей для базових потреб. Якщо говорити про гіпотетичний сценарій надзвичайної ситуації, кожній людині потрібно мати цей перелік речей, тримати в порядку документи та запас необхідних ліків", - каже Мар’яна Безугла.

Натомість її колега по фракції Юлія Грішина зазначає, що депутати – такі самі люди, як усі інші. Тож, враховуючи, тривожні новини, кожен діє, як вважає за потрібне. "Хтось склав документи докупи, щоб, у разі потреби, не шукати. Хтось – склав речі. Ми всі по-різному реагуємо... Я довіряю тому, що говорять президент і міністр оборони, тому я не збирала ані валізи, ані "валізки", - розповіла вона УНІАН.

А от спікер парламенту Руслан Стефанчук,   коментуючи питання про "тривожні" валізки, підкреслив, що завжди складає разом документи. Проте це не пов’язано з теперішньою ситуацію – просто стара звичка юриста.

У будь-якому разі, агресору варто розуміти, що українці – навіть депутати у Верховній Раді та, у разі необхідності, в окопах – будуть чинити опір.