ПОДАТКОВА СЛУЖБА НЕ ПРИЙМАЄ ДЕКЛАРАЦІЮ? АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

На сьогодні майже кожне підприємство стикається з ситуацією, коли орган податкової служби відмовляє в прийнятті податкової декларації. Юридичні аспекти проблеми…

Будь-якому бухгалтеру чи керівнику підприємства відомо, що відносини з контролюючими інстанціями не бувають простими. Тим паче, якщо мова йде про органи податкової служби. Проблеми виникають не тільки про проходженні податкових перевірок, але й при поданні органам податкової інспекції відповідних звітних документів. На сьогодні майже кожне підприємство стикається з ситуацією, коли орган податкової служби відмовляє в прийнятті податкової декларації чи відносить подану декларацію «До відома». За даних обставин виникає декілька закономірних запитань. Чи правомірні дії відповідної посадової особи податкової служби? Чи мала згадана посадова особа передбачені законодавством підстави відмовити в прийнятті податкової декларації або віднести її «До відома»? І зрештою, які варіанти виходу з даної ситуації?! Юридичні аспекти цієї проблеми прокоментував для “УНІАН-Право” партнер адвокатського об’єднання «АКТІО», керівник департаменту кримінального права Віталій СЕРДЮК. 

Підстави неприйняття податкової декларації

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 22.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181) чітко встановлює вичерпний перелік підстав неприйняття податкової декларації. Так, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, можливою підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушеннями вимог законодавства або з порушенням правил заповнення обов`язкових реквізитів.

Податковий орган за наявності вказаних підстав змушений приймати рішення про невизнання податкової декларації, однак таке рішення не є остаточним і може бути оскаржене у встановленому порядку.

 «До відома» або невизнання декларації як податкової

В жодному з чинних законів України, якими врегульовано податкові правовідносини, не передбачено віднесення податкової декларації «До відома».

Проте, на сьогодні діє Наказ ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України» від 31 грудня 2008 р. № 827 (далі – Наказ № 827). Саме цим наказом керуються органи податкової служби при вчиненні згаданих дій, зокрема, при віднесенні податкової декларації «До відома».

Отже, працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов`язкових реквізитів; обов`язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

Наказом № 827 передбачено, що у разі надання податкової звітності органу ДПС платником податків, заповненої всупереч правилам, вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність.

У таких випадках працівники підрозділів ведення та захисту податкової звітності повинні в усній формі попередити платника податків про виявлені недоліки і наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності і запропонувати надати нову, оформлену належним чином.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».

Платнику податків у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання) структурним підрозділом, до функцій якого належить приймання податкової звітності, надсилається повідомлення про невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним чином.

У базі даних органів державної податкової служби дана податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус «До відома», а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення (про невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової) та дата його відправки.

Таким чином, з зазначеного Наказу № 827 випливає, що віднесення податкової декларації «До відома» вказує на невизнання органом державної податкової служби декларації як податкової. Але, в даному випадку обов’язковою умовою є наявність повідомлення органа державної податкової служби про її невизнання. 

Що оскаржувати? Коли оскаржувати? Як оскаржувати?

Залежно від конкретних обставин справи можна визначити декілька основних шляхів вирішення проблеми відмови органу податкової служби в прийнятті податкової декларації або невизнання ним декларації як податкової.

Найпростішою є ситуація, коли ви впевнені, що орган державної податкової служби безпідставно не визнав дані декларації. В такому випадку необхідно оскаржити рішення податкової (якщо воно є в наявності).

Якщо податковий орган залишить скаргу на рішення про невизнання декларації без задоволення, то слід звернутись до суду з вимогами визнати дане рішення нечинним та зобов’язати орган державної податкової служби прийняти податкову декларацію, а також зареєструвати її в електронній базі податкової звітності платника податку.

Складнішою є ситуація, коли орган податкової служби начебто приймає податкову декларацію, є штамп про її отримання, але в електронній базі податкової звітності вона не фігурує, при цьому їй ще й присвоєно статус «До відома». В даному випадку також необхідно одразу звертатись зі скаргою до податкового органу, а у разі залишення її без задоволення – до суду з аналогічними вимогами, що зазначені вище.

Як приклад наведемо й таку ситуацію. Після податкової перевірки підприємство з тих чи інших причин не скористалось правом оскарження в адміністративному порядку результатів такої перевірки. При цьому після податкової перевірки підприємство вирішило подати декларацію з ПДВ разом з уточнюючим рахунком з метою коригування податкового зобов’язання з ПДВ. Податковий орган в свою чергу присвоїв поданій декларації статус «До відома».

В цьому випадку необхідно одразу звернутись до суду з вимогами прийняти та зареєструвати в електронній базі податкової звітності платника податку податкові декларації. Крім цього, обов’язково треба оскаржити в судовому порядку податкові повідомлення – рішення (податкові рішення), податкові вимоги, оскільки це є ключовим моментом адміністративного оскарження як такого. Платник податків протягом строку давності може ініціювати судове оскарження податкових зобов’язань шляхом подання позову до суду в будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Дана процедура призупинить дії податкового органу, направлені на стягнення суми податкового зобов’язання, реєстрацію податкової застави та опис активів підприємства.  

Віталій СЕРДЮК спеціально для “УНІАН-Право” 

УНІАН в Google News