Розміри інфляції від Держкомстату: є запитання...

Згідно з методикою Держкомстату, спостереження за змінами цін і обстеження домогосподарств у селах не проводяться.  В той же час у селах проживає 31,7% населення України...

Мабуть, немає нічого дивного в тому, що надзвичайно висока інфляція, яка зараз «псує життя» більшості українців в прямому, а владі в переносному сенсах, стала останнім часом однією з найбільш обговорюваних тем як у суспільстві, так і серед економічних аналітиків. Думки про причини і винуватців інфляції, а також  способи її приборкання висловлюються різні, і в цьому зв’язку видається вельми цікавою одна нещодавно озвучена експертна оцінка. 

Суть її полягає в тому, що внаслідок якихось особливостей методології розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ) і тимчасового дисбалансу, що виник на ринку м`ясної продукції, офіційний показник інфляції в Україні завищений і не відповідає реальній або структурній інфляції, що відображає баланс сукупного попиту і пропозиції.

Як вказано в аналітичному звіті інвестиційної компанії Dragon Capital, питома вага продуктів харчування в споживчому кошику українців, на основі якої розраховується ІСЦ, складає 55%, тоді як у Росії продукти харчування займають 33% споживчогої кошика, в Польщі - 26%, а в Європейському Союзі - 16%. Але, як вказується в цьому документі, зі структури споживчих витрат (заснованої на системі національних рахунків) випливає, що українці витрачають на продукти харчування набагато менше - тільки 36% всіх споживчих витрат.

У зв`язку з чим робиться висновок, що структурний рівень інфляції в Україні істотно нижчий, ніж вказує офіційний ІСЦ.  За оцінкою експертів названої структури, в квітні показник базової інфляції склав в Україні 18% в річному вимірюванні, що істотно менше 30,2% зростання споживчих цін, оголошених Держкомстатом.

Якщо спростити всі вищенаведені формулювання, то питання стоїть так: українці насправді менше грошей витрачають на продукти харчування (що подорожчали за рік майже на 50%), ніж враховує вітчизняне статистичне відомство. А тому офіційно оголошена Держкомстатом інфляція є завищеною.

Дійсно, деякі запитання в зв`язку з вищенаведеними оцінками до комітету статистики виникають. У споживчому кошику українців, який використовують зараз для розрахунку ІСЦ (інфляція), витрати домогосподарств на продукти харчування і безалкогольні напої складають 55%. Причому відомо, що в минулі роки названий відсоток був навіть у декілька разів вище, що пояснюється зростанням реальних доходів населення протягом останніх восьми років.

Зокрема, у ваговій структурі для розрахунку ІСЦ, якою користувався Держкомстат у 2006 році, вказуано, що продовольчі товари «важать» 0,64914. Правда, до цієї категорії потрапили алкогольні напої (ваговий коефіцієнт - 0,02110) і тютюнові вироби (0,01473). Але, зробивши віднімання, одержимо, що продукти харчування і безалкогольні напої складали в позаминулому році в структурі для розрахунку інфляції 0, 61331. Тобто, домогосподарства витрачали тоді на них більш ніж 61%  своїх доходів.

В той же час, в статистичному бюлетені Держкомстату «Національні рахунки України за 2006 рік» - в таблиці з кінцевими споживчими витратами домогосподарств - наводяться дані про те, що продукти харчування і безалкогольні напої складають лише 37,9% загальних витрат домогосподарств (розглядаємо 2006 рік, оскільки відповідного бюлетеня за минулий рік Держкомстат поки не надав). Можливо, у працівників статистичного органу і є якесь пояснення цієї різниці в цифрах, але вищенаведені сумніви компанії Dragon Capital уявляються, як мінімум, вельми логічними.

Проте інші оцінки зі звіту компанії вже не здаються переконливими. Так, у якості аргументів наводиться цілком зрозуміла динаміка щодо частки продуктів харчування у споживчих кошиках для різних країн. Звичайно, що вище життєвий рівень населення (реальні доходи громадян) у певній державі, то меншою там є частка витрат на продукти харчування. Тому в ЄС на продовольство люди витрачають небагато, в Польщі більше, в Росії ще більше.

Але ж в Україні ця частка повинна бути, виходячи з позначеної закономірності, набагато більшою, ніж у Росії. Оскільки доходи росіян набагато вищі, ніж в українців. Наприклад, за даними Росстата середньомісячна зарплата в Росії в січні-лютому нинішнього року складала 15 048 руб., а в Україні - за даними Держкомстату - 1 575 грн. Хоча порівняння в доларовому еквіваленті і не є абсолютно коректним, проте, це певний орієнтир - зарплати росіян при перерахунку їх у долари в два з хвостиком рази вище, ніж в українців. Отже, припущення про те, що частка витрат жителів Росії і України на продукти харчування в споживчих кошиках не повинна сильно відрізнятися - викликає сумнів.

Якщо ж говорити про можливі помилки Держкомстату при розрахунку інфляції у зв`язку з таким різким зростанням цін саме на продукти харчування, то варто було б відзначити інші обставини. Відомо, що статистичне відомство проводить обстеження домогосподарств на предмет їх доходів і витрат, на підставі чого потім і робляться розрахунки ІСЦ. Проте погоджуються на ведення відповідного обліку, в основному, малозабезпечені сім`ї.

Причини цього зрозумілі.  Для не бідних сімей немає інтересу в тих невеликих сумах винагороди, які їм пропонують за їх працю Держкомстат. Це - по-перше. А по-друге, чим вище у співвітчизників доходи, тим менше у них бажання розповідати про них офіційним органам - такі особливості української (пострадянською) ментальності.

В результаті достовірність вагової структури, що її одержує Держкомстат для розрахунку інфляції, і справді викликає в теперішніх умовах певні сумніви. Адже якщо обстежуються бідні сім`ї, а у них на продукти харчування витрачається дуже значна частина сімейного бюджету, то ІСЦ за рахунок великого зростання цін на продовольство в другій половині 2007 року і в перші місяці нинішнього вийде завищеним?

Є і ще один чинник, що приводить до завищення інфляції у зв`язку зі стрімким зростанням цін на продовольство. Справа в тому, що згідно з методикою Держкомстату, спостереження за змінами цін і обстеження домогосподарств проводяться тільки в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі, а також містах і районних центрах - але не в селах.  Проте очевидно, що сільські жителі менше відчувають на собі зростання цін на продукти харчування, тому для них фактична інфляція була останнім часом істотно нижчою, ніж для городян.  У селах же на 1 березня 2008 року проживало 14 671 тисяч чоловік, або 31,7% від усього населення України. Чи враховує все це  вітчизняна статистика?

Загалом, хоча аргументи аналітиків компанії  Dragon Capital і не здаються достатньо переконливими, але запитання до Держкомстату в частині правильності розрахунків інфляції (можливого її завищення) все ж таки є.

Юрій Глухов

УНІАН в Google News