Що стоїть за рапортами про виконання бюджету

Або трапиться чудо, і кредитори погодяться фінансувати розшарпаний політичними чварами Київ, або Росія віддячить за відставку Огризка братерською допомогою...

Казначейство України відрапортувалопро чергове перевиконання загального фонду державного бюджету за лютий – плановий показник цього разу перевищено на 2,4 відсотки. Порадувала митниця – вона перевиконала план на три відсотки. Дотрималися високих критеріїв ефективності і податківці – видали на-гора на 2,6 відсотки більше, аніж їм було доведено (щоправда, без урахування відшкодування ПДВ. Враховуючи відшкодування, план перевиконано на 5 відсотків). Подейкують, із відшкодуванням ПДВ є певні проблеми, однак з березня вже жодних ускладнень не буде – ПДВ будуть відшкодовувати зерном (урядова постанова №86 від 4.02.2009). На папері, звісно, все виглядатиме гривнями – зернотрейдери (схема розрахована на них) погоджуються на відшкодування зерном, а належне їм відшкодування Казначейство перекаже грішми Аграрному фонду, а вже той спрямує їх на форвардні закупки майбутнього зерна у селян, які не мають чим сіяти….

Однак відшкодування ПДВ натурою – то тема окремої розмови (за такою логікою, чому не відшкодовувати ПДВ експортерам металу коксом та рудою?), а сьогодні зосередимося на бюджеті, тим паче, що він живе окремо від економіки. Вони існують у паралельних площинах, не перетинаючись. Це десь у Великій Британії чи Німеччині казначеї захвилювалися, що рецесія почала негативно позначатися на бюджетних надходженнях, однак не в Україні.

Привертає до себе увагу той факт, що цього разу уряд не надто афішує блискучі результати лютого. Чому – достатньо співставити результати цьогорічного і минулорічного лютого. Минулого року тріумфальна тональність прес-релізів Мінфіну і повідомлень Казначейства була дещо іншою – тоді акцент саме і робився на порівнянні з минулорічними (тоді – 2007 року) показниками. Бюджетні надходження, за таким критерієм, виявлялися вищими спочатку на 50, а потім на 70 відсотків і вище відповідних показників 2007 року.

Тож скористаємося цим критерієм і ми. Згідно того ж повідомлення Держказначейства, до бюджету (до однієї його частини – загального фонду, з якої і мають платитися зарплати і соціальні видатки) надійшло 12,5 млрд гривень, з них податковою змобілізовано 5 млрд 590 млн (це вже після відшкодованого ПДВ); митницею – 6 млрд 161 млн грн. Тепер повернімося на рік назад .

Митницею тоді було переказано до бюджету 7 млрд 603 млн, цьогорічного лютого – 6 млрд 161 млн. На 19 відсотків менше.

Податкова минулого року  наповнила бюджет у лютому 6,5 млрд гривень, цьогоріч – 5,59 млрд – на 14 відсотків менше (обидві цифри з урахуванням відшкодованого ПДВ). В цілому за лютий – посилаємося на вже згадану довідку Держказначейства від 28.02.2009 року – до загального фонду бюджету стягнено 12,5 млрд гривень. Минулого року за лютий – понад 14,3 млрд. Падіння – 13 відсотків.

Поглянемо на січень-лютий 2009 року. Казначейство фіксує надходження в обсязі 27,6 млрд грн – як до загального, так і спеціального фондів.. Піднімемо з архівів прес-реліз Мінфіну  і звернемо увагу на слова Пинзеника – до загального фонду бюджету надійшло 25,4 млрд грн. Зверніть увагу – цього року у січні-лютому до загального і спеціального фонду надійшла така ж сума, як минулого року за цей період – до одного лише загального. Оскільки в цілому до бюджету минулорічного січня-лютого надійшло 31,2 млрд гривень, констатуємо – доходи бюджету порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилися на 12 відсотків.

І це в номінальному виразі, без урахування інфляції, яка минуло року склала 25 відсотків. Іншими словами – навіть знеціненої на чверть гривні цьогоріч до бюджету надійшло на 12 відсотків менше. Падіння виробництва не просто перекрило інфляцію, а навіть і знизило номінальні доходи.

Однак уряд про це – ані пари з вуст, і вдає, що бюджет наповниться сам собою. Або трапиться чудо, і кредитори погодяться фінансувати розшарпаний політичними чварами Київ, або Росія віддячить за відставку Огризка братерською допомогою.

Все «гаразд» і в Пенсійному фонді, голова правління якого на останньому брифінгу розповідав, скільки доходів змобілізовано до ПФ понад план у лютому (900 млн грн). Що таке план для Пенсійного фонду? Це цифри, «намальовані» самими ж чиновниками, тож годі дивуватися, що цей план буде «перевиконуватися», хай навіть в Україні перестануть взагалі платити зарплати через банки. Депутат-регіонал Ярослав Сухий брав на кпини з цього приводу Пенсійний фонд – у той день, коли Рада завалила зміни до пенсійного законодавства: «Я тільки не чув ще ні разу, що Пенсійний фонд цього від нас просить, у Пенсійного фонду немає ніяких проблем, він повністю забезпечений видатками, повністю. Скорочується обсяг промислового виробництва, на 48 відсотків впав фонд оплати праці, а Пенсійний фонд десь звідки бере ці гроші. Зрозуміло, що керівництво Пенсійного фонду має постійно заспокоювати пенсіонерів, що проблем з виплатами  немає, однак, крім постійних повторень, що план перевиконується, потрібно також зробити публічною відповідь на наступні запитання.

Який розмір тимчасової позики, яку Пенсійний фонд кожного місяця бере з казначейського рахунку?

Скільки бере, а скільки повертає?

Як виглядають власні надходження ПФ в порівнянні з аналогічним періодом минулого року?

А Мінфін після відходу Пинзеника взагалі замовк. Останнє повідомлення на сайтівідомства датоване 25 лютого  і оптимістично розповідає про те, що станом на цю дату затверджено аж 99,3 відсотки місцевих бюджетів. Насправді там би мала міститися інформація, наскільки покриваються видатки місцевих бюджетів їх доходами – дедалі частіше називаються цифри дефіциту на місцевому рівні від 18 до 20 млрд грн – це на додачу до тієї діри в 40-50 млрд грн, що зяє на центральному рівні. Як немає і жодної інформації про те, скільки ж дотацій було переказано у січні-лютому місцевим бюджетам. Навпевне, ці цифри не оприлюднюються, тому що місцеві бюджети цьогоріч отримують з Києва копійки. Як немає і прес-релізу про тріумфальне виконання бюджету за підсумками лютого.

З такими недонадходженнями і відсутністю будь-якого фінансування дефіциту бюджету, окрім друкарського верстату, країна не може не повернутися до ручного виконання бюджету. Пріоритет здійснення видатків при цьому один – виборча кампанія.

Станіслав Голубенко

УНІАН в Google News