Микола Томенко: з Мистецьким Арсеналом все перевернули з ніг на голову

Для мене надзвичайно важливо підстрахувати директорів музеїв, щоб вони не сіли у тюрму... Я вважаю помилкою, що Пінчука витіснили... Інтерв`ю

Приводом до інтерв`ю з віце-спікером Миколою Томенком стала його гучна заява, що заради створення “Мистецького Арсеналу” обдирають регіональні музеї.

Пане Миколо,  Міністерство культури одразу відповіло, що музейні колекції відбираються для тимчасового експонування. Так про що насправді йшлося у листах від Мінкультури, які отримали всі керівники державних музеїв? 

Зараз до кінця не зрозуміло, що таке “Мистецький Арсенал”. І сьогодні точно немає умов для збереження в ньому музейних експонатів.

Державне підприємство, яким є «Мистецький Арсенал», не має права згідно з українським законодавством отримувати музейні експонати чи колекції з державних музеїв України без відповідного рішення Мінкультури і туризму по кожному конкретному експонату. У мене є звернення Мінкультури до керівників музеїв, але воно не відповідає чинному законодавству. Для мене надзвичайно важливо захистити і  підстрахувати  в правовому сенсі директорів музеїв, щоб вони не сіли у тюрму. Якщо зміниться керівництво міністерства чи зміниться Президент і хтось, наприклад, скаже: “Друзі, у вас в Запоріжжі була інкрустована гетьманська шабля 17 століття. Де вона?” Вони відповідатимуть: “Ми передали її державному підприємству “Мистецький Арсенал”. А там керівництво може ще 10 разів змінитися і 10 разів воно буде звинувачено в корупції і розкраданні бюджетних коштів, як це вже було кілька разів. І шаблю ми ту не знайдемо. А винним буде директор музею. А він не має права передавати навіть на тимчасове зберігання експонати без рішення Мінкультури. Тому міністерство повинно винести це питання і заявити: ми забираємо у музею X для “Мистецького Арсеналу” шаблю таку-то і беремо на себе повну відповідальність за це. Я підготував відповідне роз’яснення для директорів державних музеїв із рекомендацією не передавати навіть в тимчасове збереження свої колекції доти, доки не буде відповідного рішення Міністерства, доки не буде зрозуміло, де зберігатимуться пам’ятки і, найголовніше, - доки не буде збудований цей “Мистецький Арсенал”.

Президент неодноразово заявляв, що в серпні 2009 року буде відкрито “Арсенал”. І, очевидно, було прийнято рішення відкрити бодай один корпус і зробити одну виставку, під яку збираються ці експонати. Але ж зараз все перевернуто з ніг на голову! Міністерство пішло шляхом: спочатку зберемо експонати, а потім вже будемо добудовувати.

А взагалі, який механізм створення національних музеїв: спочатку стіни - потім колекції чи навпаки?

Насправді в нас дуже давно не будувалися нові музеї. І будівництво “Мистецького Арсеналу” за визначенням було стратегічно хибним. Виникла ідея, його почали будувати, і в процесі реалізації цього проекту декілька разів міняли стратегію. На сьогодні мені не зрозуміло, яким буде результат: які зали, що там буде експонуватися і т. д. Фахівці мусили б погодити, як він буде виглядати, але остаточної версії досі немає. Щомісяця все змінюється. Тому правильно спочатку затвердити стратегію і концепцію, потім збудувати, забезпечити всі умови охорони і збереження, а тоді вже наповнювати експонатами. А сьогодні немає концепції, немає побудованого музею, немає умов для збереження.

Я хочу, щоб ми йшли правильним шляхом. Щоби не два архітектори, Ющенко і два його помічники визначили концепцію, а все фахове середовище.

Я сподіваюся, що особливо в кризових умовах це будівництво не відбуватиметься виключно на бюджетні кошти, а будуть залучені й приватні. Скажімо, ось є три зали для приватних колекцій, і бізнесмени можуть виставляти свої приватні колекції або мати свої зали, якщо вкладають в будівництво певну суму. Ну не можна лише за державний кошт будувати такі проекти!..

Цього року на “Мистецький Арсенал” в стабілізаційному фонді держбюджету закладено 200 мільйонів гривень. Але в  Україні є інші пріоритети. Я знаю, що уряд ще не погоджував фінансування цих 200 мільйонів.

А скільки на сьогодні коштів вже витрачено на “Мистецький арсенал”?

Ніхто достеменно не знає, бо багато було приватних коштів. Я думаю, до межі мільярда гривень ми дійшли. Але ще роботи непочатий край.

Це українська проблема великих будов. Я зараз згадую НСК “Олімпійський” чи “Батурин” – досі ж немає остаточного проекту. Антидержавність і антинародність такого підходу полягає в тому, що спочатку починається будівництво, а потім проект. Проект НСК “Олімпійський” буде затверджено у липні, а профінансовано вже багато – близько 700-800 мільйонів. Це саме стосується “Батурина” та декількох інших проектів. Їх починають будувати на приватні кошти, мовляв, почнемо роботу, а потім щось придумаємо. Закінчується тим, що держава бере на себе відповідальність, не маючи проекту.

Особливо цей прецедент мене лякає в тому сенсі, щоб не сталося так, що ми за рахунок цього “Мистецького Арсеналу” зліківідуємо всі інші музеї.

Існує думка, що зібрати найцінніші і найстаровинніші пам’ятки в одному місці - це краще, ніж вони будуть лежати у місцевих музеях, де немає ані відповідних умов для зберігання, ані належної охорони. Тому і трапляються такі викрадення, як це було з картиною Караваджо в Одеському музеї...

Це точно не повинен бути один київський музей.

Я допускаю, що область як одиниця прийняття рішення може піти на таке: вона визначить, що у них є базових 5 чи 6 музейних комплексів, а суперцінні експонати в сільських районних краєзнавчих музеях можуть бути передані на збереження або взагалі на експонування і збереження, у відповідності до чинного законодавства, у ті музеї, де є належна охорона. Такий підхід і концепцію я підтримую. Але тут же збирають ці пам’ятки не з дрібних музеїв, а з державних – найбільших регіональних музеїв - і таким чином руйнується музейна, культурологічна складова регіонів.

Ідею створення “Мистецького Арсеналу” Ющенко обговорював з Пінчуком, Суркісом, Боголюбовим. Але потім від їхньої допомоги відмовився. Чи Ви не думаєте, що все ж таки краще було б віддати проект Пінчуку?

Це можна було б зробити. Але концепція Пінчука – пріоритет сучасному мистецтву. Але можна було б знайти вихід. Якщо б “Мистецький Арсенал” складався з трьох частин: традиційне мистецтво, історія України і сучасне мистецтво. Місце там всім є. Якщо Ющенко хоче, можна було б почати з Трипілля і завершити сучасним мистецтвом. Це дійсно було б поодиноке місце у світі, де показана історія від найдавніших часів до сьогодення.               

Я вважаю помилкою, що Пінчука витіснили, і він зараз орендує приміщення, де зробив насправді топовий музей. Якби він був складовою цього музею, справа з “Мистецьким Арсеналом” рухалася б швидше.

Розмовляла Анна Ященко

УНІАН в Google News