Що НБУ приховує під грифом «банківська таємниця»?
Що НБУ приховує під грифом «банківська таємниця»?

Що НБУ приховує під грифом «банківська таємниця»?

20:21, 21.09.2009
11 хв.

Критерії, за якими роздано 170 млрд. грн. – велика таємниця. НБУ давав кредити «під гарантії самого боржника». НБУ не бажає знати, хто володіє комбанками. Інтерв`ю з Харовським

Ще трохи, і працівники Нацбанку ходитимуь на допити до МВС як діти до школи. Принаймні, так обіцяє міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. А що? Першому заступникові голови НБУ Анатолію Шаповалу повістку на допит він підписав мало не публічно. Чи має Луценко, що пред`явити Стельмаху, враховуючи, наскільки закритою є структура НБУ? Про це ми запитали у народного депутата Сергія Харовського (НУ–НС), члена парламентської комісії, яка перевіряє діяльність НБУ, із забезпечення стабільності гривні.

КРИТЕРІЇ, ЗА ЯКИМИ РОЗДАНО 170 МЛРД. ГРН. – ВЕЛИКА ТАЄМНИЦЯ НБУ

Сергію Юрійовичу, які були висновки парламентської комісії з перевірки Національного банку?

Відео дня

Сергій ХаровськийСьогодні вже очевидним є те, що під час фінансової кризи Національний банк не впорався ні зі своєю основною конституційною функцією – забезпеченням стабільності грошової одиниці, ні із забезпеченням стабільності банківської системи в цілому, а це створило загрозу національній економічній безпеці й суверенітетові України.

Дії керівництва НБУ в кризовий період свідчать про відсутність реального, критичного аналізу збалансованості фінансової системи країни. Як наслідок – хаотичні рішення щодо стабілізації, відсутність продуманої довгострокової грошово-кредитної політики і правовий нігілізм. Передумовою ситуації, що склалася, стала абсолютна безконтрольність НБУ. Вільно трактуючи поняття «незалежності Національного банку», спритні чиновники створили масу перешкод на шляху отримання інформації про оперативну діяльність НБУ. На чиновницькій казуїстиці спотикаються не тільки правоохоронні органи, а й конституційний орган – Рада НБУ. Будучи єдиним регулятором, Національний банк самостійно встановлює «правила гри» в банківській сфері. В результаті нам відомі тільки наслідки ухвалених рішень, і ці наслідки на сьогоднішній день негативні.

Прорахунки, політичні домовленості, непрофесіоналізм, розкрадання – все це приховано «дияволом» під назвою «банківська таємниця» (помилково і передчасно НБУ отримав право тлумачення цього поняття).

Чи вдалося вам дізнатися, якими критеріями керувався НБУ при ухваленні рішень про рефінансування банків?

Працюючи в «прокрустовому ложі» надуманих НБУ інформаційних обмежень, слідча комісія Верховної Ради змогла одержати лише частину документів і узагальнені показники діяльності банків. Критерії, за якими на сьогодні роздано у вигляді рефінансування більше 170 мільярдів гривень, – це таємниця НБУ за «сімома печатками», яку намагаються розгадати правоохоронні органи.

Слідчою комісією виявлені механізми ухвалення рішень, що сприяли зловживанням як з боку чиновників, так і з боку комерційних банків.

Перш за все – це резонансна постанова НБУ №319 (жовтень 2008 року), на підставі якої видано більше 60 мільярдів гривень кредитів рефінансування, кардинально змінені правила поведінки суб`єктів грошово-кредитних відносин, змінені правила рефінансування, правила повернення депозитів, порушені основоположні принципи цивільного права щодо свободи договору.

Порушуючи закон, ця постанова не пройшла обов`язкову реєстрацію в Міністерстві юстиції, неодноразово змінювалася, після чого була скасована.

НБУ ДАВАВ КРЕДИТИ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ ДИВНИЙ ТЕРМІН «ПІД ГАРАНТІЇ САМОГО БОРЖНИКА»

Прийняттям зазначеної постанови Національний банк взагалі відмовився від механізму тендерів, що створило умови для кулуарних рішень про видачу кредитів, відмовився від необхідності отримання фінансового забезпечення виконання зобов`язань банком-боржником до моменту надання коштів і ввів зовсім не зрозумілий вид забезпечення – «інше високоліквідне забезпечення», як приклад, «гарантія самого боржника».

За дивним збігом обставин постановою №319 Національний банк обмежив повернення депозитних внесків населенню і юридичним особам України, залишивши банкам повну свободу розрахунків з іноземними інвесторами, у тому числі й за договорами, що достроково розриваються. Після чого «бідкався» щодо масового відтоку валюти за межі України і різких коливань курсу, звинувачуючи уряд в негативному торговому балансі та інших гріхах.

Персональну відповідальність за видачу кредитів, всупереч негативним рекомендаціям комісій з фахівців самого НБУ, члени правління Національного банку намагаються приховати за колективними рішеннями.

В останньому Меморандумі МВФ сказано, що фонд просить Україну врегулювати питання з проблемними банками. Окремі аналітики вважають, що Міжнародний валютний фонд таким чином «натякає» власникам банків повернути гроші, які вони звідти вивели.

Сказане треба розуміти буквально. Потрібно терміново ухвалювати рішення щодо банків, які за класифікацією НБУ підпадають під поняття системний банк, тобто банк, зобов`язання якого (депозити, позики тощо) перевищують 10% банківської системи, – або ліквідовувати, або рекапіталізовувати, або рефінансувати для «одужання». Ситуація, коли такий банк не проводить платежів, розрахунків по депозитних внесках, активних операцій з кредитування – неприйнятна, оскільки він стає «чорною діркою», що породжує фінансові втрати в геометричній прогресії. Усі вкладені в такий банк кошти (пасиви) безповоротно «проїдаються» «вмираючими» активами (кредитними договорами).

Як у «Надра-банку»?

Ситуація з «Надра-банком» – приклад недалекоглядності Національного банку як регулятора діяльності комерційних банків. Склалося враження, що окремі члени правління чи то не уявляють, які фінансові схеми використовуються в діяльності комерцбанку, чи то свідомо потурають порушенням. Ця позиція відображена в одному з висновків нашого звіту.

Національний банк, використовуючи механізми рефінансування, виступає кредитором останньої інстанції для комерційних банків. Однією з основних функцій НБУ є використання ресурсів для підтримки їх ліквідності.

Свого часу фахівці НБУ не змогли правильно оцінити необхідний об`єм рефінансування банку «Надра» для підтримки його стабільності. Використовуючи неперевірені «програми фінансового оздоровлення», подані керівництвом «Надр», правління НБУ видало спочатку один, потім ще один, потім два, потім три млрд. гривень. А грошей для стабільної роботи банку не вистачило. В результаті уряду доводиться шукати додаткові кошти для проведення рекапіталізації цього банку з метою недопущення грошових втрат мільйонів його вкладників. При цьому службовці НБУ не вірять, що нестимуть відповідальність за неправедно ухвалені рішення, сподіваючись сховатися за колективною відповідальністю, оскільки формально рішення ухвалювалися правлінням НБУ.

Сьогодні за ініціативою уряду Міністерство внутрішніх справ масово розкриває факти підтасовувань фінансової звітності цього та інших банків. Є реальна надія, що спритним ділкам і їх покровителям з НБУ доведеться відповідати за проведені афери і посадову неспроможність.

НБУ НЕ БАЖАЄ ЗНАТИ, ХТО ВОЛОДІЄ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

А хто в «Надра-банку» власник? Важко розібратися у великій схемі, де фігурують три групи компаній, різні власники.

В рамках діяльності комісії ми одержали частину документів про структуру корпоративних власників. Хочу звернути увагу на те, що тільки частину. Це ще один з прикладів лицедійства чиновників НБУ, яке, на мій погляд, має серйозні наслідки для фінансової системи. Виявляється, НБУ не має і не прагне до отримання інформації про фактичних власників комерційних банків.

Пан Фірташ, публічно, з мовчазної згоди Національного банку стверджував і стверджує, що є власником контрольного пакету акцій банку. Проте Національний банк, згідно з нормою закону, не давав письмового дозволу компаніям Фірташа на пряме чи непряме придбання істотної частки в банку «Надра». Найімовірніше, пан Фірташ придбав у власність офшорні форми, які раніше одержали такі дозвіл НБУ.

Ми знову зіткнулися з дияволом, що сховався в дрібницях. НБУ повністю ігнорує статтю 34 закону України «Про банки і банківську діяльність», не контролюючи виконання юридичними і фізичними особами зобов`язань з отримання дозволів на істотну участь у статутному капіталі банку.

Видаючи «дозволи на участь» першим власникам акцій, часто формальним власникам, НБУ свідомо відмовляється продовжувати виявлення реальних власників, які непрямо контролюють комерційні банки. При цьому НБУ втрачає право недопущення до управління комерційними банками осіб або їх представників, «чия діяльність загрожує інтересам вкладників, інших кредиторів банку або розвитку конкурентного середовища в банківській системі» (норма ст. 34).

Ця позиція НБУ стала живильним середовищем для шахраювань банкірів, спрощеного або пільгового кредитування афільованих структур всупереч інтересам вкладників. МВС України сьогодні розкриті багатомільярдні афери з видачею банками не забезпечених (або з удаваними) заставами кредитів, свідомо безнадійними фальшивими кредитами та інші зловживання.

Чи використовує НБУ рефінансування для кредитування промисловості?

Кредит рефінансування – це кредит для підтримки ліквідності банку. Але комбанк у зверненні по кредити до НБУ зобов`язаний повідомити, які кредитні угоди забезпечуватимуться цими коштами. Ухваленням рішення про рефінансування Національний банк визначає напрям фінансової підтримки тих чи інших видів господарської діяльності. Але й ці дані – велика банківська таємниця. Одержати їх можна лише за рішенням суду.

Все-таки дивно, що центральний банк свого часу не зміг відрізнити «перегрів попиту» імпортних товарів від «перегріву економіки», дозволяючи брати кредити, хто скільки хоче...

Пан Стельмах в розмові з членами комісії висловив величезне здивування і жаль: «Ви ж, мовляв, розумієте, чому все це відбулося? Брали короткі гроші, а видавали довгі кредити. Коли короткі гроші зажадали назад, а довгі кредити не повертаються, то у банків впала ліквідність».

Не обов`язково бути академіком для того, щоб спрогнозувати подібну ситуацію, маючи інформацію про реєстрацію всіх зовнішніх і внутрішніх банківських позик, а також інформацію про об`єми і структуру кредитних портфелів комерційних банків. Ці дані є в підрозділах НБУ, їх або не змогли, або не хотіли своєчасно проаналізувати, що в будь-якому випадку підтверджує висновки слідчої комісії про невиконання Національним банком своєї основної конституційної функції – підтримки стабільності грошової одиниці країни.

Олександр Савченко, який недавно звільнився з НБУ, звинуватив це відомство у валютних спекуляціях. Як ви це прокоментуєте?

Мабуть, член правління Національного банку мав значний доступ до інформації про учасників і об`єми валютних операцій. Можна допустити, що у сфері валютного регулювання є всі передумови для проведення масштабних спекуляцій.

Вважаю, що доки НБУ, ховаючись за банківську таємницю, матиме монополію на інформацію про параметри валютного ринку, не допускаючи до її вивчення і аналізу інші причетні органи, стільки ж існуватимуть передумови для різного роду махінацій. Безконтрольність завжди веде до зловживань.

Розмовляла Лана Самохвалова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся