Київ. Потоп в стилі ретро (фоторепортаж)

Цього року столична мерія заспокоює інструкцією: киянам, які опинилися в зоні «раптового затоплення» - лізти вище, і чекати рятувальників... Фото найсильнішої в 20 столітті повені в столиці

Цього року весна не приходить, а практично  уривається до України. Поки МНС разом з Гідрометцентром медитували на бажане поступове танення снігу (а його в районі Києва накопичилося в 2-2.3 рази більше норми), питання, чи варто цього року чекати великої води, схоже, відпало само собою.

Підтоплений підземний перехід під станцією метро ”Гідропарк”. Київ, повінь у квітні 1970 року

Нацбанк минулого тижня розіслав банкам телеграми, вимагаючи не замовляти готівки більше необхідного і своєчасно опікуватися вивозом надлишку грошей – сховища, переважно розташовані в підвальних приміщеннях, може подтопити паводок.

Підтоплений підземний перехід. Станція метро ”Гідропарк”. Київ, квітень 1970 року

Київська влада у п`ятницю оприлюднила пам’ятку для населення на випадок повені: підготувати документи, одяг, найнеобхідніші речі, запас продуктів харчування і медикаменти на кілька днів. Все це скласти у валізу, а валізу, в свою чергу, - у водонепроникний пакет. Цінні речі і продукти (очевидно ті, що не влізли у валізу) рекомендовано перенести на верхні поверхи або підняти на верхні полиці.

Затоплена дорога в парку Примакова. Київ, повінь 1970 року

Здається, найкраще виглядає пункт пам`ятки, що рекомендує киянам, які опинилися в зоні «раптового затоплення» видиратися так високо, як тільки вийде -  - «на верхні поверхи або на горищні приміщення» і залишатися там до прибуття рятувальників. Головне, мовляв, – зберігати спокій і не створювати паніку, не забути вимкнути електроприлади і газ... 

У разі «загрози або виникнення надзвичайної ситуації» киянам дозволили дзвонити черговому КМДА: 278-40-83, 254-14-02; та в оперативну чергову службу Головного управління з питань ЧС: 430-50-10 (цікаво, навіщо автори пам`ятки дали ще і факс?: 430-81-31) і в Київську службу порятунку: 430-37-13. Цікаво, що авторам цього переліку корисних номерів не спало на думку, що із затоплених районів абикуди можна буде дзвонити лище з мобільника – всі телефонні лінії, як і переважна більшість інших комунікацій, проходять під землею – стаціонарні телефони вочевидь працювати не будуть. Зрозуміло, ані слова про те, що з операторами мобільного зв`язку домовилися, щоб у разі повені ті не дуже прискіпувалися до стану рахунків абонентів, у пам`ятці ви не знайдете.

Так виглядав Труханів острів під час повені 1970-го у Києві

У Київських повеней – багата історія. У різних джерелах згадуються сильні паводки 1818, 1845, 1877, 1908, 1845, 1877 років... Як останню (і найбільшу в 20-му столітті) сильну повінь указують 1970 рік. Є версія, що велика вода на Дніпрі трапляється раз в 30-40 років. Але це – в середньому. У цю послідовність укладаються не всі дати. А от перелік хронічно страждаючих від паводків територій відрізняється гнітючою стабільністю: в першу чергу попливуть Оболонь, Поділ, Троєщина.

Підземний перехід на Березняках на час повені 1970-го перегородили мішками з піском

Проте під час останнього «великого київського потопу» вони ще не були забудовані багатоповерхівками спальних масивів. Чи врятує київська гребля ті ж Оболонські Липки? Сподіватимемося... адже про «якість» забудови в тому районі столицею легенди ходять. А якщо врахувати, що у 19-му столітті мешканці Оболоні навіть печі складали з дешевої «сирої» цеглини, а не з дорогої обпаленої... Знали, що все одно першим же паводком знесе. Тоді, правда, ніякої греблі і ще й у планах не було. Але не було й елітних дач в заплаві Дніпра в районі Конча-Заспи, під будівництво яких спеціально намивали пісок, практично в 10 разів звузивши шлях для проходу води.

Беріг Дніпра. Повінь у Києві, 1970 рік

Що коїтиметься в місті, якщо паводок таки прийде, зараз уявити складно. У мерії запевняють, що готові до можливої НП. Але з не меншим ентузіазмом там восени рапортували про повну готовність до прибирання снігу... Результат вимушено відчували (і не тільки в душі) усі мешканці столиці від малого до великого.

Повінь 1970 року. Затоплені автомати з продажу газованої води. Київ, Гідропарк

До цього треба додати, що всі підземні лінії метро, зрозуміло, прокладені нижче за рівень затоплення. Що райони, які заливалися раніше, нині перетворені на спальні масиви, а населення столиці виросло до 5 мільйонів людей, якщо враховувати приїжджих. Що жоден тверезомислячий автомобіліст свою «красуню» на затоплених вулицях не залишить, а намагатиметься вивезти «якомога вище». Що крім авто з часів 70-х різноманітних цінних пожитків додалося у всіх киян... І чимало цих речей куплені за кредити, що так важко давалися в останній рік. Чи буде в критичній ситуації почутий заклик кинути все і суворо дотримуватися інструкцій рятувальників?

Повінь 1970 року. Київ, Гідропарк

Експерт-катастрофолог Василь Кредо в інтерв’ю УНІАН спрогнозував початок повені приблизно на 25 березня. І озвучив два варіанти: стерпний і екстремальний. "Однозначно, за будь-якого варіанта підйому води, будуть затоплені території Труханового острова та Гідропарку (у десятках злочинно-недбало влаштованих сортирах яких знаходяться сотні тонн фекалій).

Також будуть підтоплені території Русанівських та Осокорівських садів-дач, дачно-прибрежних ділянок Конча-Заспи.

Реальною загроза затоплення нависає над житловими районами Чапаївки та Корчуватого".

Повінь 1970 року. Затоплена будівля ресторану “Млин”. Київ, Гідропарк

У разі екстремальної повені, сатверджує Василь Кредо,  "будуть затоплені території Рибальського острова, Подолу, Русанівки. Від прориву дамби в Пуща-Водиці (на річці Горенка) може постаржадти село Горенка.

Страшенну загрозу для Корчуватого становить каскад озер Китаєва - каньйонів Голосіївського лісу, де випали величезні понаднормові запаси снігу. Повінь зачепить річку Либідь та частково річку Сирець, річку Віту в Чапаєвці.

Найгірший варіант – прорив дамби Київського моря, внаслідок чого будуть буквально знищені території Оболоні, Подолу, Телички, Корчуватого, Чапаєвки, Конча-Заспи, усього Лівобережжя столиці. У такому разі будуть зруйновані всі мости та комунікації. Київ залишиться без води, опалення, електрики, транспорту, медицини".

Ганна Ткаченко

Фото з особистого архіву Володимира Фаліна / УНІАН

УНІАН в Google News