Західна Україна знову попливла…

Західна Україна знову попливла…

Люди скаржаться, що вже три дні не мають питної води. Городина вся попливла - журяться, що їсти не буде чого. Влада запевняє, що все під контролем. Репортаж

Західну Україну знову топить: за оперативними даними рятувальників, страждають Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Якщо в перших двох регіонах підтоплені по два-три десятки будинків чи господарств, то в найзахіднішому регіоні України – майже півтисячі, тут вода наразі наробила найсуттєвішої біди. Причому затоплюють наразі не річки, а… локальні потічки, меліоративні канали. Фахівці стверджують, що роблять усе можливе для порятунку, а на причини певною мірою незвичної повені вказують однозначно – винна елементарна безгосподарність місцевих чиновників та самих людей. А тим часом постраждале населення б’є на сполох – скаржаться, що про них усі забули!

«Дайте водиці напитися!»

«Ми вже три дні не маємо питної води!» - такими словами кореспондента УНІАН зустріла пані Мар’яна, жителька села Ракошино, що в Мукачівському районі Закарпатської області. Вона показує на своє обійстя, до якого без гумових чобіт не пройти, і розповідає про свою біду: «У мене двоє малих дітей, води питної немає, мусимо купувати мінеральну воду й так пити. А хіба на мінеральній їсти зварите? Доводиться з колодязів брати таку, яка є, кип’ятити її й так готувати. Дуже ризикуємо». Люди кажуть, сьогодні з’явилися з санепідемстанції, таблетки якісь по колодязях розкидали: «Майже хлорку кидають, аби знезаразити. То хоч стільки, бо більше ніхто на нас увагу не звертає!»

Сусід Мар’яни Василь Русин підходить до диктофона і пояснює, чому людей затопило: «Вода нас топить, бачите? Мало того, що дощі воду підняли, так ще й канал, який проходить поза Ракошином, прорвало. Всі городи у воді, все, що посаджене – попливло. Я не знаю, що будемо взимку їсти. Насіння більше немає, за що його купити, аби знову городи засадити?» 

Василь пояснює, що раніше з дощовими водами справитися було легше, бо вода з села стікала безпосередньо в канал, а далі впадала в річку Латорицю, яка тече поза селом. Зараз все складніше: в обхід Ракошина планують будувати дорогу до Євро-2012, насипали кучугури землі, вона й стала на заваді стоку води.

Навчені гірким досвідом попередніх стихій, цього разу чимало закарпатців уже й застрахувалися від нещасних випадків, від стихії. Проте страхувальників поблизу застрахованих будинків чомусь днем з вогнем не знайти. Розповідає ще одна жителька Ракошина Світлана: «Я звернулася вчора до сільської ради, вони нам порекомендували застрахуватися. Кажуть нам люди, що то ми намарно застрахувалися, бо лише на 5 тисяч, а то дуже мала сума, хіба що копійки отримаємо. Та хай би хоч то, але біда  тому, що поки що тих страхувальників ніхто тут не бачив. Ми запрошували їх, вони кажуть, прийдуть, коли вода спаде. А нащо тоді? Що тоді побачать? Най би прийшли тепер, поки ще вода стоїть, аби бачили, якої шкоди ми зазнаємо…»

Такого паводку в низинних районах Закарпаття не було з 1980-х

Закарпатські фахівці розказують про причин нинішнього підтоплення. Володимир Чіпак, начальник Закарпатського облводгоспу: «Що власне сталося? Стався паводок, подібного якому з 1980-х років у низинних районах області не було. Чому? - Та тому, що майже 60 мм опадів за неповні дві доби випало на рівнину. Це багато. По-перше, а по-друге, звичайно ж, цій усій воді кудись потрібно дітися, вона заповнила канали й розтеклася по городах, дворах…»

Володимир Чіпак наразі пояснює й те, що топлять Закарпаття наразі не річки, а місцеві локальні потічки, меліоративні канали. «Як ви бачите, розлилися не річки, зараз проблема в іншому – виникла наразі проблема всіх сільських пунктів – забиті, захаращені сміттям, гіллячами водовідвідні канали, проходи попід мостовими переходами, крім того, до всього цього треба додати переоблаштування населених пунктів без урахування водного фактору – усі ці фактори склалися, і в результаті ми отримали повінь», - розповів керівник облводгоспу.

Разом з тим, переконує Чіпак, ситуація в Закарпатті наразі цілком контрольована: усі служби, які повинні працювати за таких обставин, працюють. З тих районів області, де вже відкачали воду, насосні станції перекидають на інші. Загалом по області наразі працюють 22 насосні станції, які відкачують паводкові води. «Ми за дві доби перекачали величезну масу води — 3,5 мільйонів кубометрів! Наразі всі сили кинуті на те, аби відкачати воду з полів, з будинків і перевести її в русла річок. На жаль, русла річок вищі за навколишню територію. Але працюємо», - запевнив Чіпак.

Закарпатська влада звітує: ситуація з паводками контрольована

А тим часом закарпатська влада звітує, що ситуація з паводками контрольована, начальники відповідних управлінь, заступники голови облдержадміністрації на місцях особисто контролюють хід відновлювальних робіт. Про все доповідають керівництву краю на нарадах та селекторах. На останньому, вчорашньому, всі керівники відзвітувалися, що все всюди в порядку. Зокрема, прозвучало, що «…по лінії облводгоспу ситуація стабільна, всі чітко і злагоджено працюють». Начальник Служби автомобільних доріг в області Василь Маркович повідомив, що «…поки що перекрита автодорога «Ужгород – Демиді», й поки вода не спаде, рух не відновлять.  Були проблеми на дорозі «Київ – Чоп» поблизу села Зняцево, але вода вже спадає. Підмито підпорні стінки на Воловеччині та Свалявщині, але ситуація контролюється». Йосип Сливка, заступник технiчного директора ВАТ «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», розповів, що електромережі області працюють у нормальному режимі, газовики відзвітували, що під контролем і ситуація з  газопостачанням. Головний державний санітарний лікар Закарпатської області Віра Чиж звернулася до керівництва районів з проханням проводити своєчасну очистку колодязів для їхньої дезінфекції, санітарну роботу, аби запобігти інфекційним захворюванням, організувати підвіз води, забезпечити контроль за її якістю. «Наразі епідситуація в краї також стабільна», - уточнила Чиж. По закінченні селектора перший заступник голови облдержадміністрації Іван Бушко доручив очільникам райдержадміністрацій та міськвиконкомів «…вжити невідкладних  заходів з обстеження завданих стихією збитків населенню, бюджетним установам та суб’єктам господарювання, привести у повну готовність аварійні бригади».  

Чого закарпатцям чекати далі?

І насамкінець – прогнози на найближчий час. Як повідомила заступник начальника Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василина Блох, найближчими днями погода не поліпшиться – дощі продовжуватимуться, але будуть менш інтенсивними. Кількість опадів протягом доби може становити від 7 мм до 15 мм. «З огляду на такий прогноз треба слідкувати за ситуацією», - уточнила Блох. Вона ще й додала, що упродовж травня погода в Закарпатті не стабілізується, перерва в дощах буде на день–два, оскільки ж очікується потепління – до 20-25 градусів, це може викликати грозові дощі.

Рятувальники кажуть, розслаблятися ще рано. Помічник начальника головного управління МНС України в Закарпатській області Федір Філіп розповів, що на сьогодні-завтра ще прогнозується докочування паводкової хвилі в низинні райони, тобто, на найбільших водних артеріях Закарпаття — річках Тисі й Латориці — очікується висока водність, піковий прохід води. «Ми прогнозуємо, що Тиса поблизу міста Чопа вийде на заплаву, це означає підвищення рівня води у річці над рівнем нуля загалом на 10-11 метрів. Річка Латориця поблизу Чопа вже на заплавах, але так і буде утримуватися. Найголовніше ж наразі те, що загрози населеним пунктам немає», - вважає помічник начальника управління.

Наталка Петерварі, Ужгород

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter