Де закінчуються витрати на Євро-2012?

Де закінчуються витрати на Євро-2012?

Мабуть, найсумнішим для українців став той факт, що так і не вийшло вдарити футбольним чемпіонатом по бездоріжжю... Про те, що від Євро-2012 Україна очікувала мільярди доларів інвестицій, вже давно ніхто не згадує...

Про те, що від Євро-2012 Україна очікувала мільярди доларів інвестицій, вже давно ніхто не згадує. Тепер, коли до фіналу чемпіонату Європи з футболу залишилося менше 400 днів, можна лише спробувати оцінити, скільки коштувала підготовка до турніру українському бюджету. Звичайно, не можна заперечувати, що в Донецьку за гроші Ріната Ахметова побудували стадіон «Донбас Арена», а в Харкові основним інвестором підготовки міста до чемпіонату вважається бізнесмен Олександр Ярославський.

Але більшість об`єктів до єврочемпіонату фінансують за кошти платників податків. Сума, в яку оцінюють підготовку до Євро-2012, неодноразово переглядалася то в бік збільшення, то, навпаки, урізалася. Але як би там не було, а чемпіонат став прекрасним інструментом для вибивання держфінансування під ті чи інші об`єкти. Між тим, настав час підбивати підсумки і виявляється, що термінали аеропортів, дороги, мости і транспортні розв`язки, які будували під вивіскою Євро-2012, вже не мають до нього жодного стосунку, а є плановими інфраструктурними проектами...

«Євроінфляція»

Як тільки у квітні 2007 року стало відомо про те, що Україна і Польща перемогли в конкурсі на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, футбольні функціонери, політики і всілякі експерти почали оцінювати витрати, необхідні для проведення турніру в Україні. При цьому звучали досить оптимістичні прогнози щодо зарубіжних інвестицій під цей спортивний захід. Але закінчився 2007 рік, почався 2008-й, а ніяких особливих інвестицій наша країна так і не дочекалася. Зате десь під кінець 2008 року прийшла криза. Тим часом УЄФА не на жарт занепокоїлася ситуацією з підготовкою до чемпіонату - обіцянок від українських чиновників було багато, але от готовність залишалася близькою до нуля. Після того, як в УЄФА заговорили про можливий перегляд місця проведення Євро-2012, український уряд, нарешті, взявся за справу і кинув на підготовку кошти з держбюджету, який тріщав по швах. У результаті, до кінця 2010 року ми, з одного боку, остаточно переконали УЄФА у своїй спроможності прийняти чемпіонат, а з іншого - були змушені констатувати, що основні витрати на підготовку до Євро-2012 лягли на державну скарбницю.

У першій половині 2008 року Кабмін оцінив витрати на Євро-2012 в 16 млн. дол., що в гривнях за курсом на той момент складало 80 млрд. грн. З початком світової кризи, коли український уряд намагався за рахунок траншів МВФ хоч якось знизити катастрофічний дефіцит держбюджету, згадувати про такі суми стало просто непристойно. Тепер перед нами стояло завдання хоч по мінімуму підтягнути спортивну та транспортну інфраструктуру до вимог УЄФА. Але навіть на це потрібні дуже серйозні, за кризовими мірками, кошти. Одночасно, зволікання з реалізацією низки проектів призвело до того, що їхнє будівництво було переведено в авральний режим, що, природно, потребувало збільшення витрат.

Візьмемо, наприклад, центральний об`єкт єврочемпіонату в Україні - НСК «Олімпійський». Вартість його реконструкції спочатку оцінювалася в 1,5 млрд. грн., потім кошторис зріс до 2,1 млрд., а підсумкова цифра, схоже, перевалить за 4 млрд. грн. Для порівняння, у Донецьку за 1,5 млрд. грн. побудували новий стадіон "Донбас-Арена" і виконали всі роботи в прилеглих до нього зонах. Може причина "економності" донецького стадіону в тому, що його будував приватний інвестор, який скрупульозно рахує власні гроші, а в столичний стадіон щедрою рукою різних влад вливали бюджетні (читай - нічиї) кошти.

У березні цього року Кабмін на 900 млн. грн. збільшив вартість будівництва терміналу з автопаркінгом в аеропорту «Донецьк», більш ніж у півтора рази перевищивши попередню оцінку цього об`єкта - 1 млрд. 261 млн. грн. У кінці квітня уряд затвердив скоригований проект реконструкції Львівського аеродрому, в якому загальна кошторисна вартість будівництва збільшена більш ніж удвічі - до 2 млрд. 195 млн. грн.

Навколо фінансування Євро-2012 склалася вкрай заплутана ситуація. Якщо в 2008 році загальний обсяг витрат на підготовку до чемпіонату оцінили в 163 млрд. грн., то в 2009 році його урізали до 127 млрд. грн. У 2010 році бюджет знову збільшили - до 142,5 млрд. грн. 11 квітня 2011 Кабмін затвердив нову редакцію додатків (1-3) до Держпрограми підготовки та проведення в Україні Євро-2012. У результаті загальну прогнозну вартість підготовки до чемпіонату скоротили до 110,44 млрд. грн. - близько 13,4 млрд. дол.

При цьому згідно з останньою постановою Кабміну, обсяг фінансування Євро-2012 з державного бюджету становить 55,9 млрд. грн., з місцевих бюджетів - 5,3 млрд. грн., з інших джерел - 49,3 млрд. грн. Але де ж взяти 49,3 млрд. грн., що припадають на «інші джерела» і яких не вистачає? Значить, відсутні кошти доведеться залучати за рахунок кредитів. Як відомо, Національне агентство з підготовки та проведення футбольного чемпіонату Євро-2012 у квітні цього року розмістило другий випуск семирічних євробондів на суму 690 мільйонів доларів. У листопаді 2010 року Нацагентство вже провело один випуск єврооблігацій на 568 млн. доларів для реалізації інфраструктурних проектів до чемпіонату. Таким чином, офіційно Україна за допомогою євробондів залучить 1 млрд. 258 млн. дол.

Ще в 2008 році Morgan Stanley виділив Укравтодору кредит в 930 млн. дол. на будівництво автодоріг знову-таки до Євро-2012. Якщо перерахувати ці запозичення за курсом долара, що існував на момент їх отримання, то вийде близько 15 млрд. грн. Відкиньмо цю цифру від 49,3 млрд. грн. з «інших джерел» і отримаємо трохи менше 34,3 млрд. грн. Якщо згадати про те, що в лютому цього року Президент України Віктор Янукович висловив надію, що Україні вдасться до Євро-2012 додатково залучити близько 35 млрд. грн. приватних кредитних ресурсів, то все в принципі сходиться. Окрім одного - хто надасть ці кредитні ресурси за рік, що залишився до чемпіонату, і як встигнути їх освоїти? З освоєнням у наших держчиновників проблем ніколи не було, але тут все ж таки мова йде про кредити, а за їх цільовим використанням дуже уважно стежать ті, хто їх надає. Таким чином, виходить, що від частини запланованих до Євро-2012 проектів Україні доведеться просто відмовитися.

Борис Колесников
У коментарі УНІАН віце-прем`єр-міністр України, міністр інфраструктури Борис Колесніков підкреслив, що йому вже набридло пояснювати - підготовка до Євро-2012 - це фактично будівництво двох стадіонів в Києві та Львові. Всього лише, як виявилося. «Все інше - не підготовка до Євро-2012, це розвиток національної інфраструктури. Прямих витрат на Євро-2012 виходить близько 6 млрд. грн., Це вартість стадіонів, а все інше і так потрібно було побудувати. Таким чином, чемпіонат обійдеться держбюджету в 650-700 млн. доларів», - зазначив міністр інфраструктури.

Водночас, кажучи про обсяги приватних інвестицій, які необхідні для розвитку інфраструктури, він підтвердив цифру в 35 мільярдів гривень, озвучену В.Януковичем у лютому цього року. «З тих пір нічого не змінилося», - додав віце-прем`єр-міністр. Б.Колесніков також зазначив, що в рамках підготовки до Євро-2012 практично 100% будівництва готелів було профінансовано за рахунок приватних інвестицій. «Держава ні однієї гривні на це не дала. Якщо зібрати вартість усіх готелів, які були побудовані до чемпіонату, то ця сума буде обчислюватися в мільярдах, але не гривень», - додав він.

Б.Колесніков, звичайно, не винен у тому, що початок реальної підготовки країни до Євро-2012 почався мало не з дворічним запізненням. Нинішньому міністру інфраструктури довелося мати справу зі штурмівщиною, до якої призвела повільність попередніх урядів у практичній реалізації проектів. Мабуть, він чудово усвідомлює, що ефект від підготовки до чемпіонату для тих українців, які не цікавляться футболом, залишиться, м`яко кажучи, мало відчутним, а значить варто обмежити вартість проекту суто спортивними об`єктами. Адже зрозуміло, що, продовжуючи оцінювати підготовку до чемпіонату десятками мільярдів гривень, потрібно бути готовим дохідливо пояснити, на що вони були витрачені.

Вже зараз видно, що список об`єктів, реалізованих до Євро-2012, буде виглядати не зовсім адекватно заявленому держфінансуванню. Пара стадіонів, реконструкція аеропортів, якісь розрізнені транспортні розв`язки. Можливо, встигнуть організувати швидкісне залізничне сполучення між містами, що приймають Євро-2012, але це не факт. Ось загалом і все. Тому час, коли Євро-2012 було для різних відомств і організацій буквально паролем для отримання грошей з держбюджету, минув. Можливо, тому так виразно простежується нове віяння у владі - замість "все, що ми будуємо - ми будуємо для Євро-2012", зараз досить виразно звучить "ми побудували для Євро 2 стадіони, все решта - це так, планові інфраструктурні проекти". Принаймні, таке враження створюється від почутого з вуст ВІП-чиновників в останні місяці.

Тим ж, хто це фінансування вже отримав, пора починати скромно міркувати про інвестиції в розвиток української інфраструктури і не намагатися під завісу відхопити ще трохи «еврофінансування». Хоча по-людськи держчиновників зрозуміти можна - ну коли ще випаде можливість списати будь-яку перевитрату коштів на терміновість робіт і виправдати неефективний менеджмент боротьбою за престиж країни.

Україна і Польща - у пошуках відмінностей

Мабуть, найсумнішим для українців став той факт, що так і не вийшло вдарити футбольним чемпіонатом по бездоріжжю. Зовсім нещодавно той ж Борис Колесніков визнав, що до проведення футбольного чемпіонату значного поліпшення стану доріг не передбачається. "Взагалі УЄФА не має таких жорстких вимог щодо доріг... Протяжність України 1500 км і побудувати дороги за півтора-два роки практично неможливо. Для цього треба мати матеріальні ресурси, і всі розмови про концесії - казки. В Україні немає ринку для створення платних автодоріг», - підкреслив Б.Колесніков.

Тут варто звернути увагу на те, як готується до чемпіонату наш партнер з його проведення - Польща. Відразу відзначимо, що за рядом позицій поляки виявилися дуже схожі на нас, у них практично такий ж хаос в оцінці загальних витрат. Інвестиції в об`єкти прогнозували в обсязі 80-95 мільярдів злотих, фігурувала сума 100 мільярдів. У 2010 році в Польщі заговорили про різке зменшення витрат, тоді звучала цифра 70 млрд. злотих. Цього року польський уряд заявив про те, що Євро-2012 обійдеться Польщі в 80 мільярдів злотих, що за нинішнього курсу становить приблизно 28,6 млрд. дол. Поляки, до речі, спочатку заявляли, що витратять на підготовку до чемпіонату в два рази більше ніж Україна, і схоже йдуть з випередженням плану. До 13,4 млрд. дол., які заявив Кабмін, ще не вистачає приблизно 4,4 млрд. дол., це навіть не половина польських інвестицій. У результаті ж може виявитися, що українські витрати на Євро-2012 складуть лише близько третини польських. Тут, правда, величезну роль зіграє фінансова допомога Варшаві з боку Євросоюзу.

Водночас, Польща, як і Україна, неодноразово збільшувала бюджети будівництва об`єктів до чемпіонату. Зокрема, сума на будівництво стадіону у Варшаві зросла на 25% - до 1,5 мільярда злотих. Були й такі проекти, від здачі яких в експлуатацію до початку Євро-2012 полякам довелося відмовитися. Зокрема, будівництво нової гілки метро в польській столиці не буде завершено до Євро-2012. Влада міста вирішила визнати недійсними результати тендеру, згідно з яким фірма переможець була готова добудувати метро в термін за 1,5 млрд. дол. Тепер нова лінія метрополітену буде готова тільки до 2013 року, але зате коштувати вже 1 млрд. дол.

Але якщо повернутися до питання будівництва доріг, то тут нам до Польщі далеко. Поляки знайшли можливість поліпшити свої магістралі. Генеральна дирекція доріг і автострад планує до початку турніру побудувати близько 1 тис. км нових швидкісних доріг. На початок 2010 року в Польщі їх було близько 500 км. В Україні до швидкісних можна віднести тільки близько 280 км автотрас - автомагістраль Київ-Бориспіль і окремі ділянки дороги Київ-Одеса (М-05). При цьому стан автодоріг в містах мільйонниках, включаючи столицю, відверто огидний, а як всі сподівалися, що до Євро-2012 ситуація хоч трохи покращиться. Як то кажуть, «не судилось»...

Антон Лосєв

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter