Життя без бюджету: жителі Тернопільщини недоотримують зарплати, під питанням – функціонування «швидкої»

Вже четвертий місяць жителі Тернопільщини залишаються заручниками протистояння між ВО «Свобода» та регіоналами в обласній раді.

Область – досі без бюджету, від цього найбільше потерпають, власне, бюджетники – вони отримують занижену зарплату. Під питанням належне функціонування швидкої допомоги, яка так і не реорганізована в Центр екстреної медичної допомоги.

Проблеми виникають у комунальних підприємств, які не можуть використовувати навіть власно зароблені кошти, ремонт комунальних доріг теж неможливо фінансувати, хоча кошти є. Ростуть борги за енергоносії. А освітяни мають всі шанси піти влітку у відпустку без відпускних.

Тим часом політичні ігрища тривають. Коли відбудеться бюджетна сесія облради і чи відбудеться вона взагалі, сьогодні не береться прогнозувати ніхто.

У Тернополі триває протистояння / Фото: 0352.com.ua

Підвищення зарплат Тернопілля не торкнулося

Наразі, як розповів заступник голови облдержадміністрації Іван Гецько, області щомісяця бракує 10 млн грн, у цю суму входять видатки на оплату енергоносіїв і комунальних послуг, підвищення зарплат, закупівлю пального, медикаментів тощо.

«Здійснювати проплати в повному обсязі ми не можемо, тому що за відсутності обласного бюджету фінансуємось по 1/12 минулорічного бюджету. На цей рік були зміни в розрахунках у зв’язку з інфляцією, скажімо, по оплаті за послуги теплопостачання розрахунки Мінфіну зросли на 6%. Ми в рамках 1/12 ці 6% уже забезпечити не можемо, відповідно станом на 1 квітня кредиторська заборгованість за енергоносії склала 1,4 млн грн», – констатує Гецько.

За його словами, наразі бюджетники області отримують зарплату вчасно. Але… ця зарплата є меншою від тієї, яку б люди мали отримувати насправді. Адже у зв’язку з ростом мінімальної зарплати і змінами в єдиній тарифній сітці, оплата праці у бюджетній сфері теж зросла. Тільки не в Тернопільській області. В рамках 1/12 ці зміни в зарплатах профінансувати неможливо. Як наслідок, 14 тисяч 362 бюджетники області мають всі підстави згадувати як владу, так і депутатів облради «незлим тихим словом».

У підвішеному стані опинилися і 377 працівників соцзахисту, посади яких з’явилися в кінці 2012 року для обслуговування найуразливіших категорій населення. На зарплати цим працівникам передбачена додаткова дотація у розмірі 12 млн грн на рік, однак даних коштів, доки не прийнято обласний бюджет, використовувати не можна. А платити зарплату в рамках 1/12 цим людям теж неможливо, оскільки минулого року таких посад взагалі не було.

Зависли і перехідні кошти. Скажімо, наприкінці минулого року Казначейською службою було зареєстровано, але не проведено оплат за надані послуги на 7,7 млн грн через відсутність грошей. З їх появою ці суми перейшли на 2013 рік, однак вони досі не узаконені в обласному бюджеті. Відповідно з підприємствами, які надавали послуги бюджетним організаціям, досі не розрахувалися.

Не можуть використати наявні кошти і комунальні установи. «Якщо, скажімо, навчальний заклад отримує кошти за навчання, і планував спрямувати їх на ремонт даху чи встановлення котла, то наразі такої можливості у них немає, бо для покращення матеріальної бази ці надходження необхідно було узаконити в бюджеті 2013 року», – розповідає про ще одну проблему Іван Гецько.

Це ж стосується і ремонту та утримання доріг комунальної власності. Хоча за 1-й квартал від реєстрації першого транспортного засобу надійшло 1,8 млн грн, скористатися цією сумою неможливо. Як і ще 1,8 млн грн, які залишилися з минулого року від субвенції, виділеної на ремонт доріг.

35 млн грн досі не отримали комунальні підприємства області, які надають послуги з теплопостачання. Цю суму їм мали перерахувати за минулий рік через невідповідність тарифів. Однак цю різницю з держбюджету надають не безпосередньо надавачам послуг, а спочатку скеровують кошти в обласні бюджети, а вже звіди їх, згідно погоджених у Києві протоколів, розподіляють між підприємствами. У даному випадку: нема бюджету – нема мільйонів.

«Ще 0,5 млн грн область не отримає через те, що за відсутності бюджету ми цього року не поклали на депозит кошти, які в силу сезонних причин нема змоги використовувати на початку року. У нас є 13 млн грн перехідних залишків спеціального фонду, які мали скерувати на ремонт доріг та інші призначення, але вони в нас просто простоюють на казначейських рахунках і не приносять доходу», – каже заступник голови ОДА.

«Швидкій» «перекривають кисень»

Через відсутність пленарних засідань в області досі не створено Центр екстреної медичної допомоги. «Центри екстреної медичної допомоги – це наша проблема. Проблема в тому, що їх створення потребує сесійного рішення. Не маючи створеного Центру, ми не можемо претендувати на медикаменти, обладнання, автомобілі», – каже начальник обласного управління охорони здоров’я Михайло Буртняк.

Михайло Буртняк / Фото з сайту Тернопільскої ОДА

Він зауважив, що цього року заплановано створити єдиний диспетчерський центр, для чого усі швидкі забезпечать GPS-навігаторами.

«Щоб не було, що їде три швидкі з різних районів на одне ДТП на трасі. Навігатори держава постачатиме централізовано, як і медикаменти і автотранспорт для єдиної юридичної особи. Однак, не маючи створеного Центру, ми не можемо претендувати на обладнання. Ми подали заявку, але нам із Києва кажуть: подайте документи, що у вас є Центр екстреної медичної допомоги. Ми потребуємо 87 автомобілі, з них 4 реанімобілі, бо наразі маємо лиш 4 реанімобілі і це дуже мало для області. 80% автопарку необхідно поновлювати. Але не можемо виграти для області те, що отримують всі інші. Сусідні області прийняли рішення про створення Центрів наприкінці грудня 2012 року, а у нас сесії не відбуваються», – бідкається Михайло Буртняк.

При цьому він запевнив, що, попри відсутність Центру медики «швидкої» забезпечені зарплатою, пальним та медикаментами.

«Ми ввели всі наші підрозділи швидкої в підпорядкування обласного управління охорони здоров’я і забезпечуємо фінансування цих структур, хоча це деякою мірою є порушенням. У нас додалося 30 установ, ми фінансуємо їх по 1/12. Але ситуація ускладнюється з кожним днем. Ми ставимо під ризик функціонування швидкої допомоги», – застерігає начальник обласного управління охорони здоров’я.

Він прогнозує, що, якщо сесія найближчим часом не збереться, то рішення про створення Центру буде прийнято не сесійне, а розпорядче.

«Тобто, не утворимо центр, а реорганізуємось у нього, офіційно його зареєструємо і почнемо діяти», – пояснює можливий вихід із ситуації Буртняк.

На відпускні бракує 32 мільйони

Через відсутність бюджету 270 тис. грн зарплати за перший квартал недоотримали танцювальні колективи обласної філармонії «Надзбручанка» та «Візерунок». З 1 січня вони набули статусу академічних, відповідно мали б отримувати 50% надбавки до зарплати.

«Оскільки бюджет не затверджено, ми фінансуємо галузь по 1/12, а в цих рамках не можемо забезпечити підвищення оплат для даних академічних колективів. Зрозуміло, що потім людям виплатять заборговане, але ж вони б могли уже користуватися заробленими своєю працею грошима», – зауважив начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

Григорій Шергей / Фото з сайту lypa.te.ua

За його даними, через фінансування в рамках 1/12 зростають борги за енергоносії. Зокрема, 30 тис. грн за перший квартал заборгував тепловикам обласний драмтеатр, 39 тис. грн – обласний краєзнавчий музей.

«Щоб не нарощувати борг, у музеї частково відключили опалення, у театрі не опалюється підвальна частина, а на вихідні – адмінкорпус. Окрім цього в травні ми відзначаємо 100-річчя з часу створення краєзнавчого музею, було закладено 50 тис. грн, щоб провести деякі ремонтні роботи до святкування, відкрити нові експозиції, покращити матеріальну базу. Через неприйняття бюджету доступу до цих коштів немає, відповідно втілити заплановане навряд чи вдасться», – каже Шергей.

У грудні бібліотеки встигли зробити підписку періодики, а ось 30 тис. грн, закладених на купівлю книг, з початку року використати так і не можуть.

Відкладається наразі і присудження щорічної премії в галузі культури. «Є 110 тис. грн, мали визначити лауреатів у 11-ти номінаціях. Але не засідаємо, бо немає коштів», – каже пане Григорій.

Серйозні ризики є і в галузі освіти. 27 млн грн необхідно понад обсяг 1/12 для того, щоб забезпечити виплату відпускних та матеріальну допомогу на оздоровлення освітянам, які масово ідуть у відпустку улітку. Цієї суми бракує через касовий розрив, оскільки податки сплачуються нерівномірно. У попередні роки, щоб погасити касовий розрив, управління фінансів брало тимчасову позику у казначействі, а потім її погашало. За відсутності бюджету позику брати не можна. Тоді як дані запозичення є для дотаційної Тернопільської області вкрай цінним інструментом. Для прикладу, минулого року у казначейства було взято позик на 2,2 млрд грн.

Через касовий розрив ще 5,7 млн грн бракує на відпускні працівникам театрів, бібліотек, інших закладів культури. «Якщо до травня не приймуть бюджет, то ці відпускні не буде із чого заплатити. Бо поки затвердять всі кошториси, поки оформимо позику, поки Київ прийме рішення – на це все потрібен час. Відповідно зволіканням із прийняттям бюджету породжує серйозні ризики», – застерігає Іван Гецько.

Тим часом, колапс облради триває. Представники «Свободи» вимагають ввести нових депутатів, натомість роботу ТВК, яка б мала це зробити, блокують провладні партії. Відповідно, представники опозиційних сил блокують проведення сесій облради. За 3 місяці на компроміс не пішла жодна із сторін…

Андрій Вацик

УНІАН в Google News