Що нас чекає після салатів олів`є та відкорковування шампанського?

У Новий фінансовий 2008-й рік Україна ризикує увійти без бюджету... Конкурс в бюджетний комітет – кілька чоловік на місце, і засідання багатолюдного комітету давно вже проводять в актовій залі, а не в кабінеті голови...

У 1996 році Біл Клінтон не знайшов спільної мови із контрольованим республіканцями Конгресом, бюджетного компромісу не було досягнуто і наступив кількаденний бюджетний параліч. «Шатдаун», як його називають американці. Федеральні служби не працювали: паспорти не видавалися, в`їзд в національні парки був тимчасово заборонений, у вашингтонському метро в час «пік» було навдивовиж просторо. Це був дуже наочний урок, як відсутність бюджету знерухомлює діяльність державного апарату (щоправда, функціонували місцеві уряди: штатів, графств та муніципалітетів).

У Новий фінансовий 2008-й рік Україна теж ризикує увійти без бюджету. З-поміж усього політичного галасу, що набридлим речитативом лунає з Печерських пагорбів, вухо українця мало би насамперед вихоплювати уривки бюджетної мелодії. Значною мірою саме бюджет визначає на наступний рік найголовніші параметри гаманця середньостатистичного українця: (а) доходів бюджетників, (б) розмір пенсій і (в) соціальних виплат. Інша річ, що під покровом цих благородних індикаторів політично-олігархічні групи використовують бюджет як інструмент потужнього перерозподілу публічних благ на свою користь. Через те і конкурс такий в парламентський Бюджетний комітет – кілька чоловік на місце, і засідання багатолюдного комітету давно вже проводять в актовій залі, а не в кабінеті Голови.

Але то вже інша історія. За двадцять днів до початку нового фінансового року і на уламках знівеченого бюджетного процесу, цьогорічні особливості якого жоден Бюджетний Кодекс не міг передбачити, вимальовуються три сценарії написання  партитури публічних фінансів України на 2008 рік.

Сценарій перший – бюджетний клінч. Регіони і БЮТ не знаходять порозуміння, і до Нового року бюджет не ухвалюється взагалі. За таких обставин в дію вступає (вперше за час свого існування) стаття 46 Бюджетного Кодексу України «Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України». Якщо парламент не спроможеться ухвалити бюджет, то в січні мають фінансуватися поточні видатки обсягом в одну дванадцяту асигнувань бюджету 2007, так само в лютому і т.д. Саме поточні – фінансувати «капіталку» цією статтею заборонено. Однак такий варіант є вкрай сумнівним принаймні з двох причин.

По-перше, у грошовому вимірі одна дванадцята бюджетних витрат у січні наступного року значно поступатиметься одній дванадцятій казенних асигнувань у грудні попереднього. Скажімо, у січні 2007 року середня зарплата у державному управлінні, освіті та охороні здоров`я становила, відповідно, 1 448, 820 та 683 гривні. У жовтні – вже 1949, 1185 та 960 гривень. Педагоги та медсестри, розлючені своїми зсохлими зарплатами у січні, - не найвдячніший електорат на президентських виборах. Те ж саме  стосується і пенсіонерів: зіщулиться трансферт із Держбюджету на фінансування дефіциту Пенсійного фонду, який не в змозі буде платити пенсії у розмірі четвертого кварталу 2007 року у першому кварталі 2008-го.

По-друге, нова ціна на газ робить видатки бюджетних установ на енергоносії в 2008 році невідповідними рахункам, що оплачуються нині.

Таким чином, варіант бюджетного клінчу є малоймовірним з точки зору посилення соціальної напруги після салатів олів`є та відкорковування шампанського і невигідним, передусім, Тимошенко.

Сценарій другий – бліц-бюджет. Тимошенко таки переконує партнерів по коаліції, що вона встигне покласти під новорічну ялинку свіжоспечений бюджет. Твердження про те, що варіант бюджету, альтернативний азарівському, вже готовий – від лукавого. Бюджет України зразка 2008 року – це не п`ять сторінок бюджету зразка 1995-го, який може написати група радників. Скласти докупи повноцінний фінансовий кошторис під силу лише Мінфіну (співробітники якого, очікуючи друге пришестя Тимошенко, вже готуються до безсонних ночей на роботі). Ось тільки нашвидкоруч зліплений докупи бюджет може виявитися не без прогалин, як це трапилося 2005-го року, коли «забули» врахувати у держбюджеті 800 млн для військових пенсіонерів. Попри всі ризики, новий прем`єр наполягатиме саме на цьому варіанті, маючи твердий намір вписати в «тіло» бюджету чимало із своїх передвиборчих обіцянок.

Сценарій третій –  за мотивами творів Азарова. Вын полягаэ у тому, щоб через цейтнот взяти за основу урядовий варіант, поданий 15 вересня; замість того, щоби спрямовувати його в шреддер або трепанувати, здійснити натомість над ним косметичну операцію на кшталт врахування тих видаткових законів, які набувають чинності з 1 січня, а вже у першому кварталі у сприятливішому режимі видати на-гора повноцінний документ. Якщо вчитатися у бюджет Азарова-Януковича без політичної міопії, можна переконатися, що цей твір таки має право на існування і на нього можна спертися як на тимчасове риштування. Наступити тільки б на горло політичній гордині.

Однак цим особливості бюджету-2008 не вичерпуються; скоріше, на цьому вони лише розпочинаються. Над бюджетом висить відразу два дамоклові фіскальні мечі. Перший – податкові новації, які цьогоріч уряд Януковича притримав з передвиборчих міркувань, остерігаючись наразитися на підприємницький спротив. Саме цим законопроектом врегульовується те, що дотепер кожного року встановлювалося бюджетом – ті ж самі рентні платежі, пенсійний збір з купівлі валюти, особливості сплати корпоративного податку тощо. Без такого законопроекту у наступному бюджеті може з`явитися дірка (позитивом є хіба що ліквідація вкрай дестимулюючого збору з купівлі валюти).

Другий дамоклів меч – значно гостріший. Та політична сила, яка за нього візьметься, може порізати собі не просто пучки пальців, але й позбавитися кінцівок. Мова йде про соціальні пільги та пільги за професійною ознакою. Конституційний Суд цьогоріч після тривалої мовчанки спочатку відновив пільги суддівському корпусу, а потім, після звинувачень у корпоративності, відновив ці преференції у повному обсязі. Вердиктом визначено, що ці пільги не можуть обмежуватися бюджетними законами. Отже, їх можна раціоналізувати (читай – скасовувати) іншими законами. Чи слід говорити, що такий біль про скасування пільг виявиться вкрай непопулярним? Подейкують, Мінфін Азарова і Мінпраці Папієва в атмосфері надконфіденціальності таки виписували цей документ, однак хто наважиться зареєструвати його в парламенті?

Оскільки закон про бюджет вже не може врегульовувати пільги, такого законопроекту не оминути. Інакше – соціальні видатки бюджету зростають на мільярди гривень, які не покриє жодна кампанія «Контрабанді - Стоп-2» та ліквідація залишків ВЕЗ. Якщо уряд зволікатиме із відновленням цих пільг, тоді тисячі позовних судових заяв (Регіони допоможуть їх скласти) швидко про це нагадають, як і Азаров – голова Бюджетного комітету. Казначейство ховатиметься від судових виконавців, які приноситимуть рішення суду про безспірне списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ображених державою бенефіціантів.

В цьому є лише один позитив – Квест розгнузданих соціальних пільг перетворить проблему відновлення знецінених заощаджень в дитячий Тетріс. Повний «шатдаун».

Станіслав Голубенко, Київ  

УНІАН в Google News