Юлія Тимошенко хоче нагнути долар?

Перспективи ж української економіки в цілому у випадку, якщо Нацбанк під впливом уряду зважиться на ревальвацію гривні (хай, і плавну), вельми неоднозначні...

Сенсаційно-скандальне голосування за прем`єрство Тимошенко у вівторок відсунуло на другий план її виступ і відповіді на запитання депутатів у Верховній Раді незадовго перед цим. Хоча серед іншого Юлія Володимирівна оприлюднила вельми важливу як для рядових українців, так і, тим більше, для бізнесменів її точку зору щодо однієї з економічних проблем.

Не утримався від запитання на тему, що хвилює багатьох, парламентарій з Блоку Литвина Олег Зарубінський. Він, прагнучи зробити це якомога делікатніше, поцікавився у потенційного прем`єр-міністра, а чи правда, що у разі приходу Юлії Тимошенко на пост глави уряду послідує зміцнення гривні до долара?

Тимошенко, чи то про всяк випадок, чи то в якості  «шпильки» на адресу депутата спочатку повідомила, що валютно-курсова політика не підвладна уряду. «Ви не можете не знати, що кредитно-грошова політика затверджується в парламенті, а потім реалізується Національним банком України, і не прерогатива уряду - встановлювати курс валют. Це абсолютно не стосується уряду, це політика, яка формується ринком і Національним банком України», - підкреслила вона.

Але потім Юлія Володимирівна не змогла утриматися і від репліки, що прояснює її особисту думку з даного питання. Хоча багатьом зрозуміло, що в цих її словах міститься явний натяк на вірогідний найближчим часом вектор руху гривні до долара – у разі затвердження Тимошенко на пост прем`єра. «Я вважаю, що зараз наша національна валюта по всіх практично тенденціях ринку є найкращою для заощаджень, і люди дуже швидко це відчують, і зберігатимуть свої гроші саме в гривні», - заявила, зокрема, лідер БЮТ. І, щоб не залишалося ніяких сумнівів, уточнила, що може «тільки вітати» політику НБУ, направлену на зміцнення національної валюти.

Як мовиться, всі крапки розставлені. Звичайно ж, валютно-курсову політику де-юре проводить в Україні Нацбанк. Проте зрозуміло, що НБУ не може не зважати на думку з цього приводу Кабміну і Президента. І якщо на початку 2005 року уряд Тимошенко став висловлюватися про необхідність зміцнення гривні, то в квітні, як відомо, Нацбанк провів блискавичну процедуру ревальвації гривні (на 5% за один день). Отже, НБУ (і, виходить, Президент - теж) прислухався тоді до аргументів уряду.

Потрібно відзначити, що розмови про вірогідність девальвації долара у разі прем`єрства Тимошенко ходять вже давно. Як тільки оповістили результати дострокових парламентських виборів, і стало зрозуміло, що у Юлії Володимирівни є високі шанси одержати пост глави уряду, почали посилено пророкувати можливість зміцнення гривні багато вітчизняних банкірів. І не тільки фінансисти з комерційних структур, але і представники НБУ.  Так, 19 жовтня ц.р. про наявність економічних підстав для зміцнення курсу національної валюти заявив голова Нацбанку Володимир Стельмах.

Що ж означатиме зміцнення гривні, якщо такий процес дійсно стартує в Україні? Для кого така валютно-курсова динаміка опиниться на благо, а кому завдасть шкоди?

По-перше, ревальвація гривні неодмінно зачепить і простих громадян країни. Зокрема, тих українців, які мають грошові внески в доларах або в євро в комерційних банках.  А таких немало: банківські внески фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) станом на 30.11.2007 становили 12,1 млрд. дол. Хоча в гривнях населення зберігає і більше грошей на банківських депозитах – 154,4 млрд. грн. на ту ж дату.

Якщо припустити, що курс долара знизиться з сьогоднішніх 5.05 грн./дол. до 4.90 – таке зниження на найближчу перспективу  найчастіше називається фінансистами, і цей показник відповідає нижній межі валютного коридору НБУ на 2007 рік – то вкладники у ВКВ «втратять» при перерахунку в гривні 1,8 млрд. своїх грошей. І, навпаки, в доларовому вимірі  виграють власники гривневих депозитів – «надбавка» становитиме 4,7 млрд. грн.

Природно, варто чекати, що багато громадян України зорієнтуються, і після затвердження нового Кабміну (що лобіює ревальвацію гривні) почнеться скорочення внесків в доларах і євро, і, відповідно, збільшення обсягів гривневих депозитів.

Дуже сильно зачепить зміцнення гривні і український бізнес. Особливо, ту його частину, яка бере участь в зовнішній торгівлі (у експортно-імпортних операціях). Зростання курсу гривні по відношенню до долара і євро знизить рентабельність вітчизняних експортерів, оскільки за однакову величину валютної виручки вони одержать меншу кількість гривні. Імпортери, навпаки, з радістю сприймуть факт ревальвації гривні.

Перспективи ж української економіки в цілому у випадку, якщо Нацбанк під впливом уряду зважиться на ревальвацію гривні (хай, і плавну), вельми неоднозначні.

Припустимо, новий уряд зможе переконати НБУ в необхідності такого кроку. А, треба сказати, аргументи на користь ревальвації гривні є досить вагомі – принаймні, на перший погляд. Адже ослаблення долара можна розглядати як антиінфляційну міру, темпи ж  зростання цін побили в 2007-ому багаторічні «рекорди».

Дійсно, у разі викупу Нацбанком надлишку валюти на міжбанку за нижчим курсом долара, в оборот надходитиме менша кількість гривні за однаковий обсяг ВКВ.  Що скоротить інфляційний тиск. Крім того, при зменшенні курсу долара і євро до гривні повинно (теоретично) відбутися і зниження цін на імпортні товари. Тобто, можуть подешевшати автомобілі, побутова техніка, відео- і радіоапаратура, мобільні телефони, ліки і інші предмети народного споживання, що завозяться з-за кордону до України . Крім того, що важливо, подешевшають енергоносії – газ, нафта, бензин, дизпальне. Все це також дещо знизить інфляцію.

Що ж відбудеться у випадку, якщо, допустимо, Нацбанк найближчим часом оголошує про старт політики ревальвації гривні, або навіть починає її реалізацію – знизивши офіційний курс грн./дол. з 5.05 до, скажімо, 5.04-5.03? Неодмінно повинен збільшитися притік валюти. Зарубіжний приватний капітал зачує вигоду від розміщення в Україні своїх доларів і євро, оскільки сьогодні зарубіжний інвестор перекаже свої кошти за одним курсом, а обміняє гроші при виведенні їх з країни за вигіднішим.

А якщо до України збільшиться притік валюти, то НБУ стане ще більшими темпами нарощувати свої валютні резерви, і таким чином у нього з`являться підстави для подальшого зміцнення гривні. Але це – з одного боку. З другого ж боку, в українській економіці посилюватимуться і негативні тенденції.

Ще більшими темпами стане рости імпорт, а експорт себе відчуватиме все гірше і гірше. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України, яке і без того росте в 2007 році украй високими темпами, унаслідок ревальвації гривні збільшуватиметься  ще стрімкіше (негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами становило в січні-вересні   3 710,4 млн. доларів, воно стало гіршим  на 2 279,0 млн. доларів в порівнянні з січнем-вереснем 2006 року, або більш ніж в 2,5 раза). Не потрібно забувати і про те, що в 2008 році негативне сальдо збільшиться приблизно на 2,5 млрд. дол. унаслідок тільки підвищення ціни на імпортний газ із 130 до 179,5 дол. за 1 тис. куб. м.

Крім того, зміцнення гривні і значне підвищення номінальних зарплат в Україні (а їх сильно підвищуватимуть при будь-якому уряді – адже потрібно компенсувати величезну фактичну інфляцію 2007 року і високу прогнозну наступного року) приведе до зменшення числа українців, що виїжджають на заробітки за кордон.  Навіщо їхати трудитися  до Польщі або Росії, якщо в доларовому вираженні зарплата в Україні стане не набагато нижча, ніж там? Отже, притік в країну валюти від «заробітчан» - а це на сьогодні мільярди, якщо не десятки мільярдів доларів в рік - може піти на спад.

Неважко передбачити, чим все це закінчиться. Через якийсь не дуже тривалий проміжок часу багато українських підприємств перестануть виробляти продукцію на експорт. У першу чергу, збитковим стане експорт для хіміків, потім для деяких підприємств гірничометалургійного комплексу і інших галузей промисловості. Крім того, що зросте безробіття (у зв`язку з вимушеним скороченням виробництва), в країну ще і  різко зменшиться надходження валюти від експортерів.  А імпортери, навпаки, все більше підвищуватимуть попит на долари і євро. І ось в Україні наступає момент, коли притік валюти з-за кордону (головним чином - позики) перестає перекривати її дефіцит із зовнішньоторговельної діяльності. Для підтримки гривні (вже від девальвації) НБУ почне витрачати накопичені валютні резерви, зарубіжні інвестори з побоювання девальвації гривні стануть швиденько виводити свої гроші з країни. Перелякане населення терміново побіжить закривати гривневі рахунки і переводити гроші у ВКВ. Унаслідок чого відбудеться стрімкий обвал гривні – на зразок процесу її девальвації в 1998-1999 роках.

Це неприємний сценарій, але він реальний, якщо український уряд і НБУ таки підуть на зміцнення гривні. Треба сказати, що нинішня динаміка зовнішньоторговельного балансу і жахлива інфляція навіть без ревальвації гривні дуже скоро приведуть до того, що спочатку Нацбанку доведеться піти на скорочення своїх валютних резервів, а потім неминуча і девальвація гривні – для підтримки вітчизняних експортерів і зменшення апетитів імпортерів.

Ознаки цього спостерігаються вже зараз. Так, золотовалютні резерви НБУ в 2007 році хоч і продовжили своє зростання, але вже набагато «скромнішими» темпами, ніж в 2006 і 2005 роках (на сьогодні золотовалютні резерви НБУ – близько 33 млрд. дол.). А в грудні Нацбанку навіть кілька разів довелося задовольняти підвищений попит на валюту на міжбанку – за рахунок своїх резервів. Тому політика ревальвації гривні лише небагато віддалить  дату її неминучої подальшої девальвації і зробить прийдешнє падіння гривні стрімким, а, значить, хворобливішим для населення і економіки України.

З урахуванням всього вищенаведеного просто дивно чути заяви тих державних діячів і економістів, які ратують сьогодні за ревальвацію гривні (це потрібно було робити в 2000-2006 роках). Зараз же треба вже подумувати про те, щоб психологічно підготувати населення до неодмінного ослаблення гривні. На що уряд і НБУ вимушені будуть піти – хочуть вони того, чи ні. 

Юрій Глухов

УНІАН в Google News