Олександр Пономарьов: як закінчу юрфак, то, може, подамся у Верховну Раду
Олександр Пономарьов: як закінчу юрфак, то, може, подамся у Верховну Раду

Олександр Пономарьов: як закінчу юрфак, то, може, подамся у Верховну Раду

10:43, 03.01.2008
12 хв. 4251

Це просто маячня – чому кажуть, що мені допомагав Мозговий? Я завжди заробляв гроші сам!.. Треба захищати українську пісню. Я про це талдичив до революції, після і під час революції... Інтерв`ю

Це просто маячня, яку я ніколи не розумів – чому кажуть, що мені допомагав Мозговий? Я завжди заробляв гроші сам!.. Треба захищати українську пісню. Я про це талдичив до революції, після революції і під час революції...

Народний артист України, співак, Олександр Пономарьов відповів на запитання УНІАН.

Олександре, Ви нещодавно презентували новий альбом «Ніченькою». Який він має успіх?

Наскільки мені вже зараз відомо, альбом почав продаватися з 12 грудня і став майже золотий, тобто продано вже 50 тисяч копій відразу.

На мою думку, він досить непоганий, у ньому багато цікавих пісень для різних вікових категорій. Це такий яскравий новорічний подарунок усім моїм шанувальникам.

Якою є Ваша аудиторія зараз?

Концерти відвідують люди різного віку, але більшості слухачів за двадцять років, тобто, якщо в мене раніше було більше шанувальників віком до двадцяти років, то зараз вони підросли.

Чи буде тур на підтримку альбому?

На підтримку цього альбому туру не буде – немає сенсу. Не сезон: зараз зима і їздити холодними залами не дуже приємно.

Приміщення, де розташована Ваша студія звукозапису, належить Вам чи Ви його орендуєте?

Це приміщення будинку культури «Більшовик». Воно мені не належить.

Скільки коштує записати пісню на Вашій студії?

Залежно від того, яка пісня… Якщо це симфонічний оркестр чи просте аранжування. Скажемо так, від 500 доларів і вище.

Яку зі своїх пісень Ви можете назвати найвдалішою?

Це, напевне, не дуже вдале запитання, бо всі мої пісні – це мої діти. Просто одна стала більш популярною, друга – менше. А це все мають оцінювати слухачі: що їм більше подобається. Одні кажуть, що найкраща пісня – «Я люблю тільки тебе», інші – «Зранку до ночі»... Для кожної людини своя пісня.

Якою мовою Ви спілкуєтеся у повсякденному житті?

Українською і російською, залежно від того, з ким спілкуюся.

А співати українською – це для Вас принципова позиція?

Сьогодні, як і тринадцять років поспіль, я співаю українською. Тому що це моя рідна мова...

Але для того, аби співака почули за кордоном, йому сьогодні недостатньо співати лише українською. Якщо хочеш співати в Росії, маєш співати російською – це прикро, тому що в таких співаків, як я, немає можливості відкрити російському слухачеві українську пісню.

Зараз дуже популярно для культурних діячів іти в політику. Що Ви про це думаєте і чи не збираєтеся теж зробити такий крок, тим більше що Ви активно підтримували Помаранчеву революцію?

Зараз я навчаюся на третьому курсі юридичного університету у Львові. Коли закінчу цей вуз і розумітиму, що, прийшовши в політику, я справді можу зробити щось вагоме для країни, тоді буде час іти в політику.

У політику потрібно йти не тільки на морально-вольових якостях, а й на якомусь розумінні, що відбувається у країні, що таке законодавство, як воно має розроблятися і яким чином його потрібно подавати у Верховну Раду. І коли я це все знатиму, тоді я буду готовий стати політиком.

Щодо моїх колег… Поки що, на жаль, тим, хто вже був там, маю на увазі Руслану, Михайла Поплавського, Оксану Білозір, тепер Святослава Вакарчука, – на користь політика не пішла… Наприклад, якщо Поплавський продовжує співати, то Руслану політика затягнула так, що я її набагато менше бачу на сцені. Білозір теж дуже рідко бачу після того, я к вона стала політиком. Потрібно розуміти, коли ти чомусь віддаєшся, то розділитися дуже важко... Якщо ти хочеш себе цілком віддати політиці, то все одно повинен пам’ятати, що в тебе є талант, який дав тобі Бог і який ти маєш розвивати.

І взагалі не можу назвати жодного вдалого такого «походу», бо вони всі були не готові до таких змін. Тому я досі не став політиком, мене кликали вже двічі, але я не пішов, бо вважав себе ще не готовим до цього – і це одна з вагомих причин того, чому я вступив до юридичного університету.

Тобто можна очікувати, що після закінчення Вашого навчання, Ви теж підете в політику?

Якщо буду готовий зробити щось корисне для країни і для людей, то тоді піду.

Що буде Вашою метою – стати міністром культури?

Абсолютно не хочу бути міністром культури, і немає в мене такої мети.

Моя мета – бути корисним і щоб не казали журналісти чи інші люди, які на мене дивитимуться у парламенті чи в будь-якому іншому місці, що він краще б співав. Тож якщо вже йти, то треба, аби казали: «От бачите, і співає добре, і щось корисне для держави робить».

Що для Вас означає Помаранчева революція?

Історичний фактор, який завдав сильного струсу в Україні, який повністю спрямував її в демократичному напрямку і за який мені ніколи не буде соромно.

Соромно за те, що відбувається після революції…

Я впевнений у тому, що важливість цього кроку ніколи не можна применшувати, бо українська нація об’єдналася, і це є важливий факт в українській історії. Я у цьому переконаний. Молода держава зробила крок, на який звернув увагу весь світ і почав поважати.

Вам Президент України два роки тому присвоїв звання народного артиста України. Ви вважаєте, що заслужили це звання чи, можливо, це якось пов’язано з тим, що Ви підтримували Помаранчеву революцію?

Народний артист – людина, на концертах та виступах якої збираються люди, яку хочуть послухати, яка є відомою постаттю, якою цікавляться.

Те, що в нас дуже багато народних артистів, яких ніхто не знає, – це факт, а щодо того заслужив я чи ні... Це не мені вирішувати, а людям. Гадаю, що революція тут ні до чого…

Чи привітали Ви вже свою подругу Ані Лорак з тим, що вона представлятиме Україну на Євробаченні – 2008?

А з чим вітати?! Потрібно працювати, закочувати рукави й працювати… Це ще не перемога. Те, що вона заслуговує цього, – це сто відсотків, можливо, найбільше з тих, які хотіли поїхати цього року на Євробачення.

Я завжди казав, що Ані Лорак – найкраща кандидатура від України. Руслану не рахуємо – вона вже переможець.

Кароліні зараз не потрібно приймати вітання, а працювати над тим, аби гідно представити Україну.

Олександре, а де Ви одягаєтеся, в Україні чи за кордоном?

І за кордоном, і в Україні. Частіше в Україні. Наприклад, Оксана Караванська пошила мені цю маринарку (показує на собі картатий піджак блакитного кольору. – Авт.).

Користуюся послугами тільки наших модельєрів. А в повсякденному житті одягаю те, що попадає під руку, я до цього не ставлюся прискіпливо.

Ви на «Плюсах» ведете кулінарну передачу. А чи готуєте дома?

Так, готую, практично все. Найбільше мені подобається варити борщ, мою фірмову страву – тушкованого кролика зі сметаною і грибами. Коли до мене приїжджають друзі, то вони завжди мене просять щось приготувати.

Ваша молода дружина теж готує чи тільки Вам допомагає?

І сама готує, і мені допомагає.

І як два кухарі вживаються на одній кухні?

Коли ми готуємо разом, то я – шеф-повар, а вона – моя помічниця. Коли готує вона, то моєї допомоги вона не потребує, їй допомагає наша працівниця по дому.

Ви живете за містом?

Ні, ми живемо в Києві.

Багато людей вважають, що Ви стали справжньою зіркою саме завдяки Миколі Мозговому, і сам пан Микола теж неодноразово про це висловлювався. Ви були одружені з його донькою Оленою, а потім з нею розлучилися… Які зараз у Вас стосунки з Миколою Мозговим?

По-перше, я на зірковий Олімп сходив не завдяки Миколі Мозговому…

Я працюю з 93-го року, а познайомився з Оленою у 95-му – так само, як і з Миколою Петровичем. У моєму житті не було жодного моменту, у який би я отримував фінансову допомогу від Миколи Мозгового чи якесь проштовхування з його боку. Він мені допомагав якимись порадами, коли я його питав, так само і він мене часто просив поради…

Це якась плітка, абсолютно мені не зрозуміла. Це просто маячня, яку я ніколи не розумів і не можу зрозуміти – чому так кажуть, коли мені не давав ніхто жодної копійки. Я завжди заробляв гроші сам, і жодного разу мене ніхто нікуди не проштовхував, я завжди сам це робив!

А відносини в нас Миколою Мозговим абсолютно нормальні.

Тобто теплі, родинні?

Я до нього ставлюся як до дідуся своєї доньки. Гадаю, що він до мене ставиться аналогічно.

Я йому нічого поганого в житті не зробив, він це знає, і, думаю, що на все адекватно реагує. Хоча й писав якісь неприємні мені речі, проте потім, напевне, зрозумів, що в житті бувають різні історії. І в тій історії, яка відбулася в мене з його донькою, гадаю він, як ніхто інший, розуміє, що я не винен.

Як би Ви взагалі оцінили культурний розвиток України?

Українська музика деградує, маю на увазі, україномовна… Складається враження, що українська пісня в нашій державі нікому не потрібна, ніхто не турбується про виконавців, які співають українською, їх не захищають, не надають переваги.

Україномовна пісня має популярність хіба що на заході нашої держави, на сході слухають переважно російськомовні пісні. Прикро розмежовувати так територію нашої держави, але це правда. А в мене як у творчої особистості, звісно, є амбіції щодо аудиторії: я хочу донести свої пісні кожному слухачеві по всій Україні.

Прикро, що на сході не дуже цікавляться українською піснею. Упевнений, без політики тут не обійшлося, але ситуацію треба виправляти…

Роками громадянам нав’язувалася російська музика, зрозуміло, що про рідну всі забули. Можливо, аби прищепити слухачеві зі сходу любов до української пісні, варто розмежувати репертуар і виконувати пісні двома мовами, аби слухачі звикали і до української? Адже коли в репертуарі в артиста всі україномовні пісні, його на схід не дуже й кличуть, а отже, немає жодного шансу донести до аудиторії свою творчість та українські пісні.

Така сама ситуація і з Росією. На жаль, нас там ніхто з україномовним репертуаром не чекає. Але якщо спробувати комбінувати репертуар, може, і росіяни прилинуть до україномовних пісень? Принаймні буде шанс їх продемонструвати, а тим самим донести наші пісні до слухачів з інших країн.

Наші політики захищають усе – пиво, кордони, національного товаровиробника, – і абсолютно ніхто не захищає україномовного співака. Я про це вже талдичив і талдичив десятки разів до революції, після революції і під час революції. І зрозумів, що, крім мене, це нікому не потрібно. Ніхто не турбується про розвиток української пісні ні в Україні, ні за її межами.

Гадаю, поступово ситуація налагодиться…

Я теж сподіваюся. Розумієте, потрібно не тільки нав’язувати переклади на українську в кінотеатрах. Це дуже добре, звісно, якщо це не робити з сокирою, але треба захищати й українську музику.

Люди, які починають співати російською, мають одразу купу концертів, не буду наводити приклади… А ті, хто співають українською, чекають, поки їх кудись запросять. Це факт.

Розумієте, мені вже 34 роки. Із цих 34 років я 14 років витратив на спів і 13 років співаю виключно українською, сподіваючись на те, що це стане потрібно нашій державі. Хочу, аби держава спонукала появу більше україномовних співаків.

Надзвичайно прикро такі речі чути від Вас. Думала, хто-хто, а Ви себе комфортно почуваєте в цьому плані…

Мені й самому прикро… Сподіваюся, що хтось почує мої слова серед тих, хто зараз при владі.

Що саме очікуєте від нової влади? Це, так би мовити, прийшла Ваша влада…

То ще подивимося, яка прийшла влада… Я очікую від неї кардинальних змін щодо української мови та української пісні.

Хто Вам подобається на українській сцені?

Подобаються «Скрябін», Наталія Валевська, музика, яку раніше робив «Океан Ельзи», маю на увазі, старий склад «Океану», також Кароліна (Ані Лорак. – Авт.) непогано працює зараз, навіть досить потужно.

Як відзначаєте Новий рік?

Дома. Я відмовився від усіх подій на Новий рік і святкуватиму з родиною у хаті, а потім, можливо, підемо кудись у місто. А після Нового року поїдемо на лижі у Швейцарію. До нас у Карпати поїдемо в лютому, бо після Нового року сюди не виходить поїхати.

З чим вступаєте в Новий рік?

З сином, доньками, дружиною, родиною, новим альбомом, україномовною творчістю.

Розмовляла Оксана Климончук

Фото УНІАН

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся