Українці більше не вірять ані гривні, ані вкладам. І правильно?

Питання поведінки найближчим часом гривні стає все злободеннішим... А в ЄС вже криком кричать проти подальшого зміцнення своєї валюти – євро...

Інформація, озвучена 28 грудня на «ICTV» головою Ради НБУ Петром Порошенком, для багатьох була, можливо, несподіваною. І вже напевно вона здалася всім досить тривожною.

За останні роки стали звичними регулярні оголошення Національного банку України про збільшення своїх золотовалютних резервів. Відрізнялися хіба що темпи поповнення валютних запасів: у 2005 і 2006 роках вони зростали швидко, цього року темпи сповільнилися. Проте того, про що повідомив Порошенко, не відбувалося вже давно. За його словами, в грудні – за один місяць - валютний резерв НБУ скоротився більше ніж на 2%, або – майже на 700 млн. дол. (на сьогодні розмір золотовалютних резервів – близько 33 млрд. дол.).

«Кардинально змінилася тенденція. У зв`язку з кризою на світових ринках до України більше не йдуть долари», - так схарактеризував Петро Олексійович одну з причин грудневого зниження валютних резервів Нацбанку. Йдеться про кредитну кризу, що почалася з проблем на ринку іпотеки США на початку року і перекинулася наприкінці літа до країн Європи і Азії. У зв`язку з чим істотно подорожчали світові кредитні ресурси, а для бізнесу країн, що розвиваються, включаючи Україну, залучення зовнішніх позик взагалі стало вельми проблематичним.

Петро Порошенко озвучив і ще одну новину, яка має безпосереднє відношення до процесу зниження золотовалютних резервів НБУ, що почався. «Кількість коштів на рахунках в банківських установах вперше скоротилася – більше не вірять ані гривні, ані вкладам», - заявив він, маючи на увазі громадян України. Мабуть, у даному випадку також йдеться про ситуацію в грудні. Оскільки в листопаді депозити фізичних осіб збільшилися: на 5,8% в гривнях – до 154,4 млрд., і на 375,8 млн. дол. у ВКВ – до 12105,6 млн. дол.

Слід зауважити, що таке очікувалося. Інфляція в Україні стала настільки великою, що вперше за багато років зберігання грошей на банківських депозитах навіть у гривнях перестало рятувати їх від інфляційного знецінення. Максимальні ставки за гривневими депозитами в дрібних банках – це 15-16% річних, зростання ж споживчих цін в 2007 році очікується на рівні 16%. А ті, хто тримав свої накопичення в доларах нинішнього року просто прогоріли (максимальні депозитні ставки в банках в доларах – близько 11%).

Природно, що за таких умов дедалі більше людей починають розуміти збитковість розміщення коштів на банківських депозитах і, не маючи альтернативних фінансових інструментів, знімають гроші і купують будь-які товари (навіть не дуже потрібні), поки вони не подорожчали ще сильніше. Це – природний наслідок високої інфляції, що перевищує відсотки банківських депозитів.

До речі, усвідомлюючи такий стан речей, Нацбанк прийняв 29 грудня ухвалу про досить різке підвищення з 1 січня 2008 року облікової ставки – з 8% до 10%. Що має призвести до зростання не тільки кредитних, а й депозитних ставок. А це, у свою чергу, стимулює населення і організації знову повернути свої гроші до банківських установ, що знизить інфляційний тиск.

Кажучи про інфляцію, не можна не відзначити істотну розбіжність прогнозів на 2008 рік уряду і НБУ. Так, у держбюджеті-2008 уряд заклав інфляцію в 9,6%, а Нацбанк прогнозує зростання споживчих цін на рівні 15%.

Показник Кабміну викликає, м`яко кажучи, здивування. Адже уряд планує на 2008 рік дуже істотне – на 30-40% - підвищення зарплат, пенсій і інших соціальних норм. Крім того, до кінця 2007 року різко зросли світові ціни на нафту і нафтопродукти, а угода з Газпромом про постачання до України в 2008 році природного газу передбачає його подорожчання на 38% (з 130 дол. за 1 тис. куб. м. до 179,5 дол.). Не можна також не враховувати вельми вірогідне значне підвищення цін на продукти харчування, викликане як неврожаєм в 2007 році, так і взагалі зростанням світових цін на продовольство.

Ну і дуже відрізняються оцінки поведінки в 2008 році гривні до долара, які висловлюють останнім часом різні високопосадовці. Зокрема, Петро Порошенко, хоч і припускає якісь курсові коливання, але заявляє, що ревальвації гривні або не буде зовсім, або послаблення долара буде плавним і незначним (валютний коридор на 2008 рік – 4,95-5,25 грн./дол.). Президент Віктор Ющенко також кілька разів запевнив громадськість, що курс гривні залишиться стабільним.

Натомість новий прем`єр-міністр Юлія Тимошенко навіть не вважає за потрібне приховувати, що вона – за зміцнення гривні. Голова НБУ Володимир Стельмах, по суті, раніше підтримав точку зору голови уряду, висловившись за можливість посилення гривні до рівня в 4,90 грн./дол.

У зв`язку з такими розбіжностями серед перших керівників держави і Нацбанку питання можливої поведінки найближчим часом гривні стає дедалі злободеннішим. Громадян і бізнес України, природно, дуже хвилює відповідь на питання – хто ж має рацію? Президент Ющенко, очільник Ради НБУ Порошенко і вітчизняні експортери, що кажуть про відсутність причин для ревальвації гривні? Чи прем`єр-міністр Тимошенко, голова Нацбанку Стельмах, а також українські банкіри і імпортери – що обстоюють за зміцнення вітчизняної валюти?

Питання дійсно непросте. І є доводи, як на користь ревальвації гривні, так і такі, що обґрунтовують неприпустимість (навіть шкідливість) цього. Проте оцінка економічних реалій призводить до думки про справедливість саме останнього висновку.

Заяви деяких політиків і економістів про необхідність (можливість) ревальвації гривні стали лунати в 2007 році в зв`язку, зокрема, із тим, що долар підсилив темпи свого падіння щодо євро. Долар, мов, став дуже слабкою валютою і гривні варто відійти від прив`язки до нього. Але події, знову-таки, грудня – коли долар припинив своє падіння і дещо відіграв втрачене – показали, що долар зарано списувати. До того ж, за прогнозами багатьох зарубіжних експертів зміцнення долара до євро продовжиться і в 2008 році. Отже цей привід для ревальвації гривні потрібно поки відкинути.

Ще однією підставою для зміцнення гривні є застосування даного кроку, як антиінфляційного. У цьому є раціональне зерно. До того ж, згадується, що за часів першого прем`єрства Тимошенко ревальвація вже проводилася (на 5% в квітні 2005 року). Проте справа все ж у тому, що економічна ситуація з тієї пори в Україні зазнала істотних змін.

У 2005 році інфляція в країні була 10,3%, в 2006 році – 11,6%, в 2007 році очікується на рівні 16%. А це означає, що гривня знецінилася за три роки в 1,43 рази. Тоді як, наприклад, в США і країнах єврозони річна інфляція була в ці роки на рівні 2-3%.

У зв`язку з цим, а також з урахуванням незмінності курсу гривні, дедалі більше товарів за кордоном стають дешевшими, ніж аналогічні українські. Отже, імпорт стає дедалі вигіднішим. Саме з цієї причини імпорт і зростає останні роки такими стрімкими темпами. Для довідки: імпорт товарів перевищив експорт в січні-жовтні 2007 року на 8,2 млрд. дол.

У найближчі роки чекати інфляції, вимірюваної не двозначним числом, підстав немає. Оскільки напевно будуть дуже високими темпами підвищуватися номінальні доходи населення (виборчі кампанії парламентські й президентські переходитимуть одна в іншу), а також як мінімум  на 2009 і 2010 роки продовжиться істотне зростання цін на імпортний газ.

За такого стану речей – якщо не будувати ілюзій, що Україна найближчими роками (і десятиліттями) навчиться виробляти такі товари, які складуть експортну конкуренцію німецьким, японським і т.д., – скоро неодмінно має наступити момент, коли негативне торгове сальдо перестане перекриватися надходженнями валюти від прямих іноземних інвестицій, зовнішніх позик і грошей «заробітчан». І перший виразний «дзвінок» в цьому плані в грудні пролунав – скорочення валютних резервів на 0,7 млрд. дол.

Звичайно, новий уряд може залучити чималі обсяги валюти за рахунок успішної приватизації (реприватизації). А якщо при цьому Нацбанк почне зміцнювати гривню, то до України підуть і зарубіжні позики – з розрахунку на зиск від подальшого зниження курсу долара і євро.

Але ревальвація гривні ще більше стимулюватиме імпорт і погіршуватиме умови для експорту. Це безвихідь. Все одно прийде час, коли валюти в країні стане не вистачати, Нацбанк почне спускати свої резерви, а потім настане вже девальвація гривні. Інших перспектив просто немає.

Тенденція швидкого нарощування темпів зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі – а саме це відбувається в Україні зараз, а також високі розміри інфляції  примушують думати тільки про неминучу майбутню девальвацію національної валюти. Тому заяви окремих державних діячів про ревальвацію гривні, що намічається, представляються непродуманими. Так, гривню можна зміцнити на якийсь не дуже тривалий час, але потім обов`язково станеться її падіння. То чи варто сіпатися?

До речі, голова Мінфіну Росії пан Кудрін вже готує населення країни до неминучої за пару років зупинки ревальвації рубля. І це на тому тлі, що в РФ експорт поки що перевищує імпорт. Голови ж урядів держав ЄС вже криком кричать проти подальшого зміцнення своєї валюти – євро...

Юрій Глухов

УНІАН в Google News