Антон Короб: "умисне знищення об’єктів культурної спадщини – це кримінальна відповідальність" / фото з особистого архіву Антона Короба

Антон Короб: Навіть пошкодження пам’ятки архітектури карається невеликим штрафом для забудовника

12:38, 15.04.2021
8 хв. Інтерв'ю

Столичний краєзнавець Антон Короб розповів УНІАН, як сталося, що в середмісті знесли будинок Уткіна, а також пояснив, чому десятки історичних будівель Києва стоять занедбаними та як їх можна захистити.

В мережі вже котрий день скандал - знесли дореволюційний будинок Уткіна. Це стало можливим, бо будівля не мала охоронного статусу пам'ятки?

Все складніше. Так, будинок не мав охоронного статусу пам'ятки архітектури. Але його не можна було зносити свавільним чином. Будинок Уткіна був розташований у межах історичного ареалу Києва. Відповідно до діючого законодавства, будь-які будівельні чи земляні роботи в межах історичних ареалів погоджуються в Міністерстві культури. Процедури погодження не було, як заявив міністр Олександр Ткаченко. Департамент містобудування та архітектури КМДА теж підкреслив, що забудовник не мав права зносити будівлю. Прокуратура розпочала кримінальне провадження.

Знищення будинку Уткіна – це не тільки втрата історичного будинку. Ми говоримо про порушення всього сформованого архітектурного ансамблю Вокзальної площі столиці. На жаль, все, як завжди… Державні органи здивовані, занепокоєні, заявляють про свавілля та варварство. Але якби не було обурливої реакції місцевої громади та активістів, руйнування пройшло б непомітно. Багато історичних споруд зносили без особливого резонансу.

Відео дня

Уточніть, охоронний статус пам’ятки захистив би будинок?

Принаймні, це б збільшило відповідальність для забудовника. Поліція діяла б активніше. Звісно, штрафи за пошкодження пам’яток мізерні  (для фізичної особи - від 1700, для юридичної - від 17 тисяч грн штрафу), що для забудовника «копійки». Але умисне знищення об’єктів культурної спадщини – це злочин, за який вже передбачена кримінальна відповідальність.

Як поліція реагувала у випадку будинку Уткіна?

Певні заходи були. Минулої суботи, 10 квітня, місцеві жителі та активісти викликали поліцію та повідомили про демонтаж будівлі. Приїхали патрульні, оперативна група – демонтаж дійсно призупини, склали заяви щодо незаконних робіт. Коли поліція поїхала, то руйнування будинку відновилося. Активісти знову викликали поліцію, приїхала оперативна група, знову демонтажні роботи призупинилися. Згодом руйнування продовжилося, поліція була вже пасивна.

Місце знесення будинку Уткіна у Києві / фото УНІАН, Олександр Синиця

Я знаю, що в столиці багато історичних будинків не мають охоронного статусу памятки. Чому?

Дивіться, Департамент охорони культурної спадщини КМДА збирає облікову документацію та передає інформацію щодо об’єктів Міністерству культури. Своєю чергою, Міністерство має вносити пам’ятки в Держреєстр нерухомих пам’яток. Але система наповнення реєстру фактично не працює, процес гальмується в Мінкульті.

Зауважу, що Мінкульт ще не переніс в Держреєстри частину об’єктів, які мали статус пам’ятки за радянських часів. При цьому, в реєстрі залишається багато будинків, які вже знесені. Коротко кажучи, процес наповнення реєстру потребує актуалізації. 

Як думаєте, наповнення реєстру гальмується через бюрократію?

Це бюрократія, приправлена корупцією. Лобі недобросовісних забудовників впливає на загальну проблематику з історичними будинками.

Щодо недобросовісного лобі. Значна кількість історичних будинків - у приватних руках власників чи орендаторів, які, за словами активістів, часто цілеспрямовано доводять будинки до руйнації. Поясніть нашим читачам простими словами, навіщо це робиться?

Часто будівлю доводять до такого аварійного стану, щоб її не можна було відновити. Тоді, скориставшись висновком спеціальної комісії «відновлення неможливе», забудовники домагаються виключення будинку з реєстру (позбавляють охоронного статусу). Будинок зноситься, а на його місці «виростає» багатоповерхове одоробло.

Але ж закон передбачає, що власник або орендатор зобов’язаний утримувати пам’ятку в належному стані та захищати від пошкодження?

Я вам нагадаю, що навіть пошкодження пам’ятки карається невеликим штрафом для забудовника. Що казати про ігнорування зобов’язань.

Якоюмала б бути відповідальність за зруйнування або утримання в неналежному стані історичного будинку, щоб бути ефективною?

Якщо власник виявився недбалим, позбавляти його ділянки. Нехай ділянка відходить владі міста. Якщо ділянка орендується, то недбалий користувач може сплатити великі штрафи (суми мають бути суттєві навіть для заможного забудовника). Або за рішенням суду накладати арешт на майно недбалих користувачів.

Коли чуємо від активістів: «Історичні будівлі столиці в аварійному стані», - яку кількість будинків слід уявляти? Це десятки?

Боюся, що мова йде про сотні. Десятки таких будівель є в кожному центральному районі - Шевченківський, Подільський, Печерський, частина Голосіївського. 

Цікава ваша думка щодо ситуації навколо будинку родини Сікорських. Ця пам'ятка історії національного значення належить державі (Міноборони). Чому багато років залишається, фактично, зруйнованою? Є інформація, що корпорація Сікорських готова фінансово взятися за реконструкцію. 

Певно, Міноборони не хоче просто так віддати будинок. На мій погляд, всі старовинні будинки державної чи комунальної власності треба за символічну плату передати в приватні руки для відновлення будівель. 

Але ж ми щойно говорили, що в багатьох випадках саме приватні руки доводять будинки до аварійного стану в гонитві за ділянкою. 

Щоб запобігти такому сценарію, треба не просто віддавати будинки у приватні руки за «копійки». Слід укладати з приватним сектором договори, в яких детально прописувати зобов’язання. Отримав старовинну будівлю – маєш два-три роки втілити певні рішення (щоб людина була зацікавлена), зберігши культурну спадщину. Нічого не зробив за цей час – будівля повертається в комунальну власність. 

Антон Короб: "історичні будинки слід передавати в приватні руки на певних умовах" / фото з особистого архіву Антона Короба

Бути в приватних руках, але за ефективного контролю з боку міста та держави - найкращий сценарій. Бо держава не може це питання тягнути - це хибний шлях. Держава та місто мають прописувати приватним власникам чи користувачам історичних будинків конкретні умови збереження та експлуатації пам’яток. Та забирати будинки у недбалого користувача чи власника, щоб потім, на тендерній основі, визначати іншого. 

Що можете сказати про досвід переведення історичного будинку на баланс міста? Влада Києвадомагається, щоб будинок Сікорського передали місту.

Що Київ може сам потягнути? Все так і буде розвалюватися. Наприклад, садибу Мурашка на Малій Житомирській повернули у власність міста, а плану реставрації не презентують. Звісно, це екстраординарний випадок. Вони ж намагаються виселити звідти останнього мешканця - Олександра Глухова (чоловік відстояв національну пам’ятку та не дав побудувати там ТРЦ, - УНІАН). Поки людина там проживає, ніякі роботи проводити не можна.

Що можуть зробити небайдужі, коли стають свідками того, як на історичний будинок наносять утеплення чи встановлюють сучасний балкон?

Побачив злочин - маєш право дзвонити в поліцію. Принаймні на певний час незаконні роботи мають зупинитися.

Тобто суспільний резонанс справді допомагає рятувати історичні будинки?

Якщо тільки писати обурливі пости в фейсбуці, не дзвонити в поліцію та не писати в прокуратуру – нічого не буде. Моральна відповідальність в нашому суспільстві нікого не лякає. Тому паралельно до суспільного резонансу треба звертатися до правоохоронців. Щоб прокуратура відкривала кримінальну справу, якщо проводяться незаконні роботи.

Звісно, в кожному випадку все відбувається по-різному. І поліція діє по-різному. Тому потрібен закон, згідно з яким кожна будівля до 1917 року буде включена в Держреєстр нерухомих пам’яток та отримає охоронний статус. Такий підхід застосовують у містах Європи, які цінують спадщину, - Кракові, Празі, Будапешті. Щоб не треба було займатися захистом кожного окремого будинку. Бо з нашим темпом через п'ятдесят років нічого не залишиться. 

Ірина Петренко

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся