Як навчання психотерапії призводить до руйнування сімей / фото ua.depositphotos.com

Закрити гештальт. Як навчання психотерапії призводить до руйнування сімей

Можна прожити разом багато років і водночас усвідомити, що ці стосунки жахливі, а чоловік – тиран. Але коли таке усвідомлення приходить до восьми різних жінок, яких пов’язує лише навчання в одному інституті гештальт-терапії, можуть виникати питання.

Як навчання психотерапії призводить до руйнування сімей / фото ua.depositphotos.com

Ігор та Яна разом – пів життя. Двадцять п’ять років знайомства, вісімнадцять з них – у шлюбі. Мають двох дітей - 17-річну Ольгу та 10-річного Євгена. Кілька разів на рік – відпочинок за кордоном. Ніби всі щасливі. Як раптом…

«Вона дуже схудла. Була дуже напружена, у неї був поганий сон, дратівливість. Вона постійно перебувала в гаджетах, - згадує у розповіді ТСН.Тиждень Ігор Ларін. – Коли я зрозумів, що щось не так, що моя дружина почала змінюватись, я почав ставити питання. Це був вересень 2018 року».

Що сталось, Ігор не розумів. Адже Яна нічого не пояснювала. І він почав з’ясовувати. Версії були різні – від гормонів до появи коханця.  

«Суть її відповідей була така: тобі не потрібно все це знати, а я не зобов’язана перед тобою звітувати. Це порушує етичний кодекс. І тоді в моєму житті все, звичайно, перевернулося. Тому що я ставився до наших стосунків як до дуже близьких та теплих, я вважав нас одним цілим», - розповідає Ігор.

Зміни в поведінці жінки помітили всі близькі та навіть друзі. Олексій Ларкін, брат Яни Ларіної, розповів ТСН.Тиждень, що багато друзів Яну не впізнавали: «Питали, що з моєю сестрою… З’явились конфлікти з Ігорем. Вогнищем цих конфліктів ставали питання щодо її роботи».

Рідний брат каже, що і йому Яна нічого не розповідала про свою роботу: «Якщо це відкрита жіноча організація, там немає чого приховувати… Я тобі почув страшні речі – що їй вдома погано, а на роботі добре», - згадує Олексій.

«Буває, телефонуєш їй, а вона каже, мовляв, на вихідні не можу, в мене семінари, терапія, ще щось. Кудись вона йде, їде… Завжди якісь причини», - розповідає хрещений батько Яни Дмитро Черевань.

Ігор Ларін розповідає, як дружина почала змінюватись і закриватись у собі, та він не розумів, через що це відбувається

Родичі Яни об’єдналися і почали шукати, що ж трапилось. Всі ниточки вели в одному напрямку.

З 2011 року Яна відвідувала у Дніпрі Український інститут сучасної гештальт-терапії. Гештальт-терапія – це окремий розділ  в психотерапії.  Психотерапевт з 30-ти річним досвідом Олексій Шевцов каже, що в добрих руках це ледь не чарівна паличка: «В гештальт-терапії дуже ефективні, надійні і потужні інструменти. Людина відразу відчуває ефект. У неї ніби відкриваються очі, вона все розуміє, усвідомлює і відчуває зовсім по-іншому… Або можемо просто за допомогою таких потужних гештальт-терапевтичних методик просто вбити людину».

З 2018 року родина Яни відчула саме той зворотний бік психометодик. І виявилось, що схожі проблеми не лише в  родині Ларіних. «Я її не влаштовую, я зовсім інший. Двадцять п’ять років ми прожили… Двадцять п’ять років! Виявляється, це неправильно, все неправильно - це після цих занять, після навчання. Їй сказали, що не підходимо один одному. Двадцять п’ять років прожили і все, це помилка», - жаліється Іван Полях.

«Я почав помічати, що дружина більше часу проводить там. Йде якась залежність. Я часто чув слова «мені там добре», «мене там приймають», «мене розуміють», «потрібно опрацьовувати всі старі травми» і так далі», - додає Павло Захарченко.

Але головне: адепти інституту гештальту – це щось середнє між студентом і пацієнтом. Тому навчання і терапія, як виявилось, не мають кінця.

Брат Яни Ларіної Олексій Ларкін розповідає, що запитував у сестри: «Коли ж ти станеш незалежним спеціалістом?». «На що мені давали відповідь, що це трохи інша психологія, що можна навчатися все життя…», - каже він.

Павло Захарченко додає: «Коли я конкретно питав: а коли ж ці травми пропрацюються і буде якийсь позитивний ефект, я не отримував чіткої відповіді – це робота, процес, це може тягнутися роками…».

Павло з дружиною прожили у шлюбі майже десять років. Коли він усвідомив, що втрачає дружину, сам записався в інститут. «Під час цих інтенсивів проводиться як особиста терапія, так і групова», - розповідає він про цей досвід.

Павло Захарченко теж помічав, як змінюється дружина, але нічого не міг вдіяти. Не допомогло навіть те, що сам пішов на гештальт-терапію

Спочатку Павлові сподобалось. Був на підйомі, мав позитивний настрій. Але потім: «Я почав помічати погіршення стосунків з моїми батьками, з якими завжди я був в теплих, добрих стосунках. У мене почали спливати якісь неіснуючі картинки з дитинства, як мене хтось кидав або ще щось. Звичайно, в кожному дитинстві є якісь травмуючі речі, але вони не були настільки значущі, щоб переставати спілкуватися зі своїми батьками».

Павло злякався і перестав ходити на ці заняття. Але дружина лишилася, і стосунки з кожним днем ставали усе гіршими. В решті решт – вони розлучились.

Таких історій у різних сім’ях, які не були знайомі до цього одна з одною, ТСН.Тиждень назбирав аж вісім! Всіх їх об’єднує одне – Інститут гештальт-терапії. І у всіх події відбувалися за одним сценарієм і у певний проміжок часу. Найгостріша фаза, кажуть чоловіки – третя.

«Вони називають це диференціація. Щоб ми не питали, не втручались, оплачували все це. Сиділи з дітьми. Займались домашнім господарством», - розповідає Ігор Ларін.

Річ у тім, що вданому випадку слово «інститут» має мало спільного зі звичайним навчальним закладом чи класичною медичною клінікою. Це, скоріше, власна назва організації. Яка заробляє на вас, проводячи сеанси індивідуальної терапії. І переконує у необхідності всіляких додаткових семінарів, тренінгів та лекцій. Вони не мають ні кінця, ні краю. І все це – за серйозні гроші.

«Навчання дуже дороговартісне. Тобто, три дні навчання, як мені відомо, коштували приблизно 350 євро», - розповідає Павло Захарченко.

Яна відвідувала  гештальт-інститут 9 років. Ігор Ларін підрахував, скільки це витягло з грошей з сім'ї: «Їх навчання коштувало приблизно 15 тис євро. Це разом з інтенсивами та тренінгами».

Ігор ще бореться за свою родину, хоча Яна вже подала на розлучення. Зараз з сином вона живе у мами. Чоловік боїться, що все майно, отримане після розлучення, піде не на дитину – вона все понесе в інститут: «Вона – абсолютно ручна людина в їхніх руках. Сину десять років, він навчається в школі. Зараз ми з ним не спілкуємось. Вони зробили мене ворогом. Останній раз син сказав, що я його продав», - каже Ігор Ларін.

Ольга – дочка Яни дуже сумує за мамою. Та жити захотіла з батьком, бо він її розуміє, а з мамою зараз напружено. Але ж спільні походи по магазинах та приготування чогось смачного разом на кухні батько їй замінити не може. 

«Я вже змирилась якось. Ну, так. Не вистачає старої мами. Мама стала більш холодною, менше проявляє уваги, турботи, любові. Спілкувалася лише, якщо щось треба», - розповідає Ольга.

Нам вдалося поспілкуватись і з самою Яною. Вона в інституті – дев’ять років. Каже, що прийшла сюди отримати практичні знання: «Навчаючись в інституті, я все більше і більше набувала впевненості в собі, як в професіоналі. Я розуміла, що я скоро зможу заробляти, тобто я не буду вже економічно залежати від чоловіка, як я залежала на той момент».

Яна Ларіна подала на розлучення і розповідає, що думки про це в неї були ще з моменту появи другої дитини

Зі слів Яни, чоловік почав тотально її контролювати. І насправді думки про розлучення з’явилися в неї ще з появою другої дитини. Бо чоловік начебто їй не допомагав. Так само і в Дарини, колишньої дружини Павла. «За півроку після народження дитини виявилось, що я без підтримки. Тобто у всіх цих складнощах чоловік став більш агресивним стосовно мене», - згадує Дарина Захарченко.

Дарина, колишня дружина Павла Захарченка, вже розлучена. Вона звернулася в поліцію з приводу домашнього насильства

Дарина вже розлучена, Яна ще ні, але обидві звернулися в поліцію з приводу домашнього насильства, чим здивували рідних.

«Було дві заяви в поліцію про домашнє насильство, чомусь в різні відділи поліції міста. Фізичне, емоційне, психологічне, економічне, сексуальне - все, що було, там все є», - каже Павло Захарченко.

Хрещений Яни Ларіної Дмитро Черевань розповідає, що про те, що Яна вважає Ігоря ґвалтівником, він довідався з соцмереж: «Я написав: «Яночка, якщо він ґвалтівник, чому ти вчора усміхалась, чому народжувала двох дітей, а не пішла раніше».

Невже ці чоловіки десятиліттями так професійно маскувались? А гештальт-терапія просто відкрила жінкам очі?

ТСН.Тиждень пішов знайомитися і інститутом та його керівниками. Весь заклад – дві кімнати і приймальня.  

«Це і є інститут – приватне підприємство, тобто бізнес-структура з двома засновницями – Альбіною Мартиновою та Ольгою Явтушенко. Вони ж і викладачі інституту. Вони ж – практикуючі гештальт-терапевти з 15 річним досвідом роботи, вони ж – супервізори (це окремі психологи, які працюють з менш досвідченими колегами)», - каже кореспондент ТСН.Тиждень Ірина Куріло.

«Наші колеги стали отримувати дзвінки, і їх родичі стали отримувати дзвінки, мовляв, будьте обережні, ви спілкуєтеся з сектою. Український інститут - це секта… Були скарги в прокуратуру, були скарги до податкової, до фіскальної служби. Ми протягом року ходимо по допитах. Ніяких претензій нам пред'явити не можуть, тому що їх немає і не може бути. Але ми постійно перебуваємо в напрузі», - розповідає засновниця ПП «Український Інститут сучасної гештальт-терапії» м. Дніпро Ольга Явтушенко.

Засновниця ПП «Український Інститут сучасної гештальт-терапії» м. Дніпро Ольга Явтушенко вважає, що інститут шлюбу зазнає краху

Вона не знає, хто атакує підприємство. Каже, що у сімейне життя студенток не втручається. Аж раптом висловлює свій погляд на майбутнє існування родин.

«50% пар розлучаються зараз з різних причин. Інститут шлюбу зазнає краху», - каже вона.

І додає: «В процесі терапії клієнт, який довго перебував у таких залежних відносинах, усвідомлює, що він знаходиться під сильним тиском… Він може захотіти розлучитися зі своїм партнером».

Чи може така позиція психолога щодо краху інституту шлюбу вплинути на її пацієнтів?

«Гештальт-терапія працює з емоціями. І коли людина приходить до гештальт-терапевта, вона йому дуже довіряє. І ось на цій довірі може бути засноване навіювання з боку гештальт-терапевта. І все, що говорить гештальт-терапевт, відразу на емоційному рівні дуже глибоко відкладається в поведінці людини», - каже психотерапевт Олексій Шевцов.

Ситуація складана – в кожного своя правда. Чоловіки певні, що їхнім дружинам заморочили голову. Жінки вважають – чоловіки психологічні насильники та тирани. А інститут взагалі каже, що піддається незрозумілим атакам. І, аби нас переконати, навіть  запросили активістку, яка захищає жінок.

«Наразі фахівчинями супроводжується ця постраждала, а саме їй надається юридична підтримка. Питання, з якими вона звернулася – це питання її безпеки, це погрози, це переслідування, це її страх, тому що її залякує чоловік», - розповідає  ініціаторка об’єднання благодійних та громадських організацій щодо боротьби з насиллям проти жінок Ганна Карпеченкова.

Читайте такожВікторія Федотова: Наше суспільство абсолютно толерантно до сімейного насильства. Всі засуджують жертву: "Сама винна. Чому не пішла? Чому терпіла?"

Так вона розповідає про Яну Ларіну.

Що ж, цілком можливо, що двадцять п’ять років вона жила з тираном і нарешті їй відкрилися очі. Цілком можливо, що так сталося і з іншим жінками, чоловіки яких  випадково знайшли один одного в соцмережах. І що не випадково усі мали справу з гештальт-інститутом.

«Я часто чую: «А що це ви напали на інститут?». Тобто, вони не готові сприймати критику, вони не готові обговорювати якісь конкретні речі… Вони сприймають це взагалі, як загрозу інститутові, а це вже є ототожнення себе з ітутом - це те, що відбувається часто в культових групах. Ця ідентифікація - це перший дзвіночок. Взагалі-то, це все нагадує мені навішування ярликів і демонізацію. Я бачив це в культах, в культових організаціях», - розповідає психолог Володимир Петухов.

Насправді, якщо відбуваються такі непорозуміння, цим має займатися етична комісія. Вона б і надала вердикт: це жінкам допомогли усвідомити проблему, чи, навпаки, цю проблему їм створили.

«Вони розглядають, наскільки це було зловмисно, наскільки це було професійно, непрофесійно, що потрібно цьому психотерапевту - позбавляти ліцензії або йому треба пройти свою психотерапію…», - додає Петухов.

Цій організації такий аудит явно б не завадив. Ось, наприклад, Яна, попри власну психологічну і родинну драму, чомусь проводить гештальт-терпапію іншим людям. Що, за словами психотерапевта Олексія Шевцова, виглядає як грубе порушення правил: «Якщо у когось із гештальт-терапевтів є хоч якась маленька проблемка, він не має права практикувати. Коли у гештальт-терапевта проблема, він будете її проектувати на клієнта, а у клієнта вона буде у багато разів посилюватися».

Річ у тім, що цей інститут не входить в жодну асоціацію, тому по суті звернутися нікуди. Хіба в той самий інститут. Або до партнера – Французького інституту гештальт-терапії. Брат Яни написав туди, але сенсу – нуль.

Велика проблема в тому, що в Україні немає закону, який би регламентував діяльність психологів, гештальт-терапевтів. Якщо мова йде про медичних психіатрів, тут все зрозуміло, всі питання – до МОЗу. А тут? Тож, для законотворців, є новий шмат роботи. Адже пора вже прописати єдині норми для таких фахівців – хто та з якою освітою може консультувати людей та проводити сеанси психотерапії. А також в які Асоціації мають вступати такі організації.

Ірина Куріло, Андрій Сокуренко, Андрій Постовець, Олег Гаращенко, Денис Ярошенко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter