Між вихованням та релігією. Чи потрібні уроки християнської етики у школах

Довкола теми уроків християнської етики у школах один за одним виникають скандали. УНІАН на досвіді львівських шкіл, де такий предмет – не новинка, намагався з’ясувати, що ж, врешті, повинні розповідати дітям на таких уроках, де і як готують вчителів для викладання цього предмету і що найбільше обурює батьків.

Поки чиновники, церковники і суспільство сперечаються щодо доцільності викладання учням християнської етики, у львівських школах цей предмет читають вже не один рік. Формально він – факультативний, і відвідувати його необов’язково, проте оцінка з християнської етики йде навіть в атестат. І чиновники-освітяни кажуть, що це цілком законно.

«Запалимо свічечку і закличемо Господа!»

На початку березня відео уроку християнської етики у середній школі №68, який відбувся ще у жовтні 2020-го, оприлюднили у Facebook-спільноті «Батьки SOS». Відео набуло неабиякого резонансу.

«Отже, ми зібралися з вами тут на наше чергове заняття з християнської етики, я вас всіх вітаю… Хочу разом з вами запросити до нас на урок найважливішого гостя. Ми його не можемо побачити, але ми знаємо, що він завжди є тут, завжди поруч… Щоб про це пам’ятати, ми мусимо його запросити… Маю тут свічечку, я її запалю, і це буде означати, що цей гість є вже в нас присутній на занятті. Може, вже здогадалися, хто це той гість? – Господь Бог… Оскільки наш гість вже присутній, я думаю, що ми вже можемо його привітати. І я сьогодні приготувала для вас особливі слова для привітання – це є псалом Давидів, який ми зараз з вами разом промовимо. Тому прошу зараз вас всіх піднятися, адже ми привітаємо гостя нашого», – говорить вчителька і починає читати псалом.

Наприкінці уроку діти наклеїли на веселку (символ післяпотопного заповіту Бога з людьми), причеплену до класної дошки, зроблені з паперу кольорові сердечка зі словами подяки та любові до Господа.

Побачене розділило суспільство. Одні українці кажуть, що все це – цілком прийнятно. У інших же відео викликало хвилю негативних відгуків. Мовляв, вчителька намагалась перетворити урок на богослужіння і проповідь, хоча він, очевидно, лише повинен був продемонструвати методику викладання предмету у звичайній школі. Адже Конституція України проголошує свободу віросповідання.

«Чим більше бачу таких уроків, тим більше спадає на думку, що ми з донькою будемо їх бойкотувати... Ніхто не має права примушувати молитися Богові і прищеплювати іншу релігію», «Запалити свічку, щоб запросити Бога? Це якесь чаклунство!», «Виникає питання – це точно 21 століття? Це навчання в державній школі в Україні? Що зробити, щоб таких уроків не було в державній школі?», – пишуть у коментарях.

Проте директор навчального закладу запевняє, що вчителька Віра Глиняна, яка викладає в школі цей предмет, має неабиякий досвід і нічого не порушила. За фахом вона – історик, має понад 26 років стажу, окрім того, закінчила катехитичну школу при Українському католицькому університеті.

Ілюстрація REUTERS

«Як на мене, ця річ отримала розголос, бо, очевидно, це комусь вигідно, - говорить у коментарі УНІАН директор львівської ЗОШ №68 Павло Гнус. – Те, що понаписували про богослужіння… Ну, давайте логічно говорити, на богослужінні має бути священник, що свічку запалили – маємо вогнегасники, бо це – кабінет фізики… Цей предмет в нас не є обов’язковим, і взагалі в 9-11 класах ми його не викладаємо, бо то вже дорослі діти і в них є важливіші предмети. Повірте, що у Львові батьки нам не дадуть нічого зайвого зробити – одразу буде розголос».

Директор школи розповідає, що у квітні заклад завжди робить опитування батьків: хто «за» чи «проти» викладання християнської етики. «Ми пропонуємо предмет. Всі погодилися… Я завжди ставлю християнську етику останнім уроком в розкладі, щоб той, хто не хоче його відвідувати, міг піти додому. До слова, за 15 років мав лише одну ситуацію, коли батьки-Свідки Єгови мали розбіжності і мама забирала дитину. У нас проблем ніколи не виникало: не хочеш – не ходи», - запевняє Павло Гнус.

Що носить чоловік у своїй спермі?

Але такі скандали через уроки християнської етики у Львові непоодинокі. Чи не один із найгучніших розгорівся у школі №93 у 2019 році, коли 60-річна вчителька Мирослава Стецюк дозволила собі перед учнями гомофобні висловлювання та нетерпимість. Зокрема, вона говорила про гомосексуалістів.

«Ви знаєте, що таке статеві органи? Що носить чоловік у своїй спермі? Це сам Господь Бог з неба дав. А він то пхає куди? Там де що, де гі*но? І що народжується з того? Уроди! Гади! Повірте, після гомика піти в туалет, то ти вмираєш», – говорила, зокрема, вчителька.

Те відео оприлюднила у своєму Instagram одна із восьмикласниць. Після скандалу вчительці винесли догану, а потім і звільнили.

Проте журналісти вже тоді запідозрили педагога у приналежності до так званої секти Гарафини Маковій – народознавиці та засновниці релігійної течії, вчення якої наштовхує на певні сумніви в адекватності людей, готових цьому слідувати. Зокрема, Маковій стверджувала, що не можна переливати олію в окремі посудини, не можна використовувати ліки, не можна оперувати навіть при смертельній загрозі, не можна мати піаніно, заводити папуг чи акваріумних рибок, не можна користуватися пральним порошком, брати до рук жолуді, бо в них начебто вміщене велике вселенське зло, не можна пити з отвору пляшки тощо.

«Мене здивували три нюанси: специфічна манера розмови вчительки, її зовнішній вигляд (не сучасний і типовий для певних субкультур), на столі в класі горіла свічка на тризубому свічнику. Навіть якщо не брати до уваги, що вона говорить, то все це виглядає дещо моторошно. Хіба на уроках християнської етики палять свічки?», - писала у Facebook львівська журналістка Вікторія Балицька.

В одній зі шкіл розгорівся скандал / скріншот

Після цього інциденту у 93-й школі до кінця навчального року (допоки вчительку не спровадили на пенсію) на уроках християнської етики був постійно присутній хтось з адміністрації школи, а частина батьків учнів взагалі відмовилась від цього предмету.

Добровільно-примусово

Сьогодні у багатьох школах Львівщини (та й в деяких інших областях Західної України) християнську етику, відповідно до рекомендацій МОН від 2010 року, викладають до 11-го класу включно, але в більшості – до 9-го. Формально, уроки є факультативними. Відповідно до програми, на них діти мають читати Біблію, слухати духовну музику, розглядати картини на біблійну тематику, готуватися до релігійних свят та вивчати молитви. При цьому автори програми кажуть, що прагнуть не залучати учнів до певної конфесії, а лише виховати в дітях моральні чесноти. А старшокласникам розповідають ще й про «Етику подружнього життя» і «Християнське покликання чоловіка і жінки».

Ще у січні цього року Міністерство освіти та науки розмістило на своєму офіційному сайті для громадського обговорення проект «Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти». Ним з 2022 року передбачене обов’язкове викладання «Етики/Курсів морального спрямування» у 5-6 класах усіх шкіл України, серед яких – «Етика», «Основи християнської етики», «Християнська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика» тощо. Що саме викладати у тій чи іншій школі і скільки часу, мають обирати батьки і конкретний навчальний заклад. 

Обговорення тривало до 28 січня. Тож поки цей предмет в школах не є обов’язковим, бо тепер ще МОН має розробити відповідний наказ, а міністр освіти і науки — його підписати.

Однак у громадській організації «Батьки SOS» вже б’ють на сполох. На думку співголови організації Олени Парфьонової, такі предмети дискримінуватимуть дітей іншого віросповідання.

«Такі курси порушують багато норм законодавства, і перш за все - Конституцію, стаття 24 якої гарантує громадянам рівні конституційні права і свободи, не зважаючи на ознаки раси, політичні чи релігійні переконання. А питання віри – це особиста справа дитини, і не можна запроваджувати курси в закладах середньої освіти, якщо хтось буде дискримінований», - сказала вона у своєму відеозверненні на YouTube.

За її словами, до організації звертаються батьки та стверджують, що ці уроки в розкладі ставлять не першими чи останніми, коли дитину можна не вести у школу чи забрати раніше, а в середині. Таким чином, якщо батьки відмовляються від цього предмету, дитина не може піти додому й залишається у школі (в коридорі, їдальні, бібліотеці) чекати на наступний предмет.  А це і є дискримінацією.

Сергій Шкарлет / фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

У Міністерстві освіти та науки одразу ж пояснили – мовляв, християнська етика у школах жодним чином не стане обов’язковим предметом, а лише є пропозицією особисто міністра Сергія Шкарлета, оскільки не всі школярі мають можливість вивчати курси морально-духовного спрямування, бо їх викладають у менше ніж 34% шкіл України.

Щоб урок не перетворювався на збори сектантів

Не всі львівські батьки категорично проти християнської етики у школах. Проте більшість вважають, що її слід викладати якось інакше, а не лише вчити школярів бути «порядними парафіянами».

«Було б набагато цікавіше дітям дізнатися, наприклад, про різні конфесії, чим вони різняться між собою, як і чому виникли тощо, - розповідає УНІАН мама шестикласниці однієї із львівських шкіл Оксана Прийма. – Я й сама цього достеменно не знаю, тому не зможу пояснити своїй дочці. Натомість у нас на уроках діти без кінця співають пісні про Бога, моляться і малюють картинки створення світу чи Богородицю. Врешті здебільшого ті уроки схожі на зібрання якихось сектантів, а не навчання у державній школі».

УНІАН поцікавився, що думають з приводу обов’язкових уроків християнської етики у школах представники нацменшин, зокрема ті, хто сповідує іслам.

Голова Культурного центру кримських татар у Львові Ернест Абкелямов – батько чотирьох дітей, які ходять до першого, третього та одинадцятого класу львівської середньої школи №54. Окрім дітей Ернеста, у цій школі ще навчається зо два десятки дітей-мусульман. Чоловік з родиною живе у Львові сьомий рік – переїхав одразу після окупації півострова, і каже, досі жодних проблем не виникало.

«Вважаю, що для християн цей предмет має бути обов’язковим, але представників інших релігій не можна силоміць змушувати його вивчати. У нашій школі християнську етику викладають факультативно, учнів не оцінюють. Я одразу проговорив це питання з адміністрацією нашої школи. Мої діти від цього уроку звільнені, але не завжди можуть іти додому, адже іноді урок стоїть посередині розкладу. Тож доводиться сидіти в класі і слухати. Зазначу, що деколи на уроці говорять на загальнорелігійні теми, які цікаві й моїм дітям. Буває, що вчитель, наприклад, запитує про щось у моїх дітей, як в нашій релігії ставляться до того чи іншого питання, до тієї чи іншої традиції. Це цікаво послухати й іншим школярам».

Тим часом чиновники-освітяни вважають, що порушення у викладанні християнської етики у львівських школах якщо і трапляються, то вкрай рідко. Адже вчителів для цього спеціально готують і тут не може бути суттєвих експромтів.

«Вчителів християнської етики готують при Українському католицькому університеті, Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Тут не може бути випадкових людей, адже є чіткі рекомендації від МОН, аби не перетворювати урок на катехизацію, - розповідає УНІАН директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова Олександра Приставська. – Є план уроку, програма, хоча кожен вчитель проводить урок на власний розсуд, так, як він його бачить. Це називається авторська самостійність. Але вносити свої зміни можна лише на 25%, не більше. Щодо скандального уроку в 68-й школі – так, там були речі, які не рекомендовані, певних елементів можна було уникнути. Можливо, не варто було читати Давидові псалми, якщо їх не було в темі уроку».

Проте перевірити, про що вчитель говорить на уроці, неможливо.

Оцінка з християнської етики йде в атестат / фото ua.depositphotos.com

«А як ви перевірите, якщо є авторська самостійність вчителя? Тобто він сам вирішує, якій темі надати більше годин, якій – менше, де слід провести паралель із сучасністю, а де заглибитися у вивчення, наприклад, Біблії. Тут має бути творчий підхід. Ми можемо лише промоніторити рівень знань учнів. До речі, в Україні проводять навіть олімпіади з християнської етики», - зазначає Приставська.

Чиновниця наголошує, що хоч християнська етика на Львівщині є факультативним уроком, в атестат оцінка з цього предмету все ж йде. А учням, які за бажанням, були звільнені, роблять відповідний запис.

Що каже Церква?

А от церковники переконані – викладати християнську етику в школах не просто потрібно, а необхідно. Цей предмет має стати обов’язковим для всіх, причому і для дітей з сімей інших конфесій.

«На жаль, останнім часом наше суспільство часто не хоче Бога, відвертається від релігії, морального життя, і тому виникають усі ці скандали та дискусії, - говорить священник о. Володимир Дмитрів львівської церкви Введення у храм Пресвятої Богородиці. – Проте наша держава є християнською, а Церква і релігія – це запорука державотворення. На уроках християнської етики дітям мають розповідати про моральність, чесноти, добропорядність. Так, треба вивчати Біблію, бо це основа. Навіть діти-атеїсти візьмуть із Біблії щось корисне і потрібне для себе. Інша річ, що це мають робити висококваліфіковані спеціалісти, бо коли християнську етику викладає вчитель математики – це абсурд. Дітям потрібно доступно, зрозуміло все пояснювати, без перекосів в ту чи іншу сторону. Я не бачу нічого поганого у тому, що на уроці читають псалми чи запалюють свічку, бо це засіб, щоб навчити (як комп’ютер чи телефон). І можна використовувати всі засоби, які не суперечать нормам моралі».

… Ідея викладати основи християнства в Україні не нова і обговорюється чи не від початку 90-х років минулого століття. І вже понад п’ятнадцять років тому МОН надало дозвіл на факультативне викладання християнської етики по всій країні. Та увесь цей час точаться суперечки – чи потрібно робити предмет обов’язковим, чи взагалі його викладання варто заборонити. Зараз – лише чергова хвиля збурення країни цим питанням.

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News