Через застарілість каналізаційних мереж аварії стали системними

Аварійні мережі – проблема міст чи держави?

У Чернігові давно існує проблема із міським каналізаційним колектором, на якому постійно трапляються аварії. Подібний аварійний об’єкт для міста – бомба уповільненої дії. Ніхто не береться передбачити, в який час і в якому місці вона вибухне. Якщо аварії стануть частішими і більшими за масштабами, недалеко до екологічної катастрофи.

У червні у Чернігові сталася аварія на каналізаційному колекторі, зокрема, обвалилося склепіння самопливного колектору діаметром 700 мм у мікрорайоні «Шерстянка» (на вулиці Самоквасова поблизу будинків №№ 11-12). Порив фахівці КП «Чернігівводоканалу» назвали дуже великим (було вимито близько 20 куб. м ґрунту) і він поставив під загрозу відключення від водопостачання ледь не третини 300-тисячного обласного центру. У липні колектор знову обвалився, щоправда, в іншому місці - просідання асфальту зафіксовано на проїзній частині дороги на розі вулиць Глібова – Красносільського, поблизу мікрорайону Масани.

Такі аварії, на жаль, системні, адже каналізаційні мережі застарілі по всій країні. Однак як вирішити цю проблему влада різних рівнів бачить по-різному: місто очікує співучасті держави, а, приміром, в ОДА кивають на значні обсяги місцевих бюджетів, мовляв, самостійно впораються.

Аварія локальна - проблеми глобальні

На сьогодні міські комунальні служби Чернігова виконали ремонтні роботи. Було здійснено санацію аварійної ділянки, але фахівці вказують, що це тимчасове вирішення проблеми – колектор продовжує руйнуватися. Адже під час проведення аварійно-ремонтних робіт зафіксовано додаткові ділянки руйнування: на водопроводі діаметром 200 мм на перехресті вулиць Ціолковського і Робітничої виявили додатковий провал залізобетонного колектора діаметром 700 мм. Провал розташовувався за 4-5 м від колодязя-гасителя. Площа провалу – до 1 кв. м, але склепіння труби є дуже тонким, що не відкидає подальшої руйнації колектора.

«Залізобетонний самопливний колектор відпрацював вже всі передбачені терміни. Саме ця ділянка колектору через свій стан давно потребує заміни», - уточнили у прес-службі КП «Чернігівводоканал».

Місто підготувало три проекти (виконані водоканалом) і подавало їх на фінансування до Державного фонду регіонального розвитку, однак жоден проект не отримав підтримки.

За словами речника Ігоря Грищенка, роботи з заміни колектора є дуже вартісними і коштом міста, а тим паче комунального підприємства, виконати їх просто неможливо. Адже, за проектами, вартість заміни каналізаційного колектора від мікрорайону ЗАЗ до вул. Пашина (4,7 км) становить 110 млн грн, а від вул. Робітничої до вул.Ушинського (1,7 км) – понад 64 млн грн.

«У міста реально таких грошей немає. Заміна передбачає прокладання паралельної тимчасової гілки колектора, виконання ремонтних робіт і потім переключення вже на новий колектор. Ремонтувати окремими ділянками – це буде ще дорожче і з технічної точки зору ненадійно», - пояснив Грищенко.

Він також уточнив, що у тарифі на ремонтні роботи закладено 7% на водопостачання і стільки ж на водовідведення. Згідно зі своєю інвестиційною програмою, цього року підприємство витратить на ремонти мереж, приблизно, 15 млн грн власних коштів.

Як повідомив журналістам міський голова Владислав Атрошенко, каналізаційний колектор працює з 70-х років минулого століття, а тому через корозію його верхній шар зник - розчинився під дією часу і каналізаційних випарів. «Це техногенна катастрофа, яку ми очікували, і яка могла статися будь-де на цьому колекторі», - зазначив він.

Про аварійність мереж водовідведення відомо не перший рік. Але кошти, необхідні для ремонтів, за словами міського очільника, неспівставні з можливостями бюджету Чернігова.

«Якщо руйнування прогресуватиме, то для зменшення кількості стоків у колекторі доведеться обмежувати водопостачання у значній частині міста – на території від обласної лікарні до ЗАЗу, від ЗАЗу до Масанів (включно з ними), Старій і Новій Подусівці та частині мікрорайону Шерстянки (близько третини міста). Саме ці райони мають водовідведення через пошкоджений колектор. Місто робить усе можливе для локалізації і організації робіт з усунення аварії», - заявили у прес-службі Чернігівської міськради.

Під час ремонтних робіт колектор працював у штатному режимі, але жителів Чернігова попереджали про ймовірне обмеження водопостачання. Міський голова закликав чернігівців зменшити споживання води, а ще тримати вдома запаси питної та технічної води.

Цього разу обійшлося без значних незручностей для чернігівців. Але варто розуміти, що це лише питання часу. Якщо ситуація і надалі розвиватиметься негативно, то й обмеження можуть бути більш жорсткими, що додасть незручностей в умовах пандемії коронавірусу, коли дотримуватися елементарних правил гігієни вкрай важливо.

Карта каналізаційного колектору в Чернігові

Листування, що триває роками

Листування із профільним міністерством триває вже не один рік і на сьогодні є безрезультатним. У 2019 році КП «Чернігівводоканал» подало пакети документів для отримання субвенції державного бюджету на здійснення заходів по об’єктах «Реконструкція самопливного каналізаційного колектора по вул. Глібова, Леоніда Пашина від перехрестя з вул. Красносільського до каналізаційної насосної станції КНС-5 у м. Чернігові» та «Реконструкція самопливного каналізаційного колектору по вул. Глібова від колодязя гасителя КНС-4 по вул. Квітнева до будинку №80 по вул. Глібова у м. Чернігові».

«Щорічний моніторинг експлуатаційних характеристик систем централізованого водовідведення, аналіз небезпечних ситуацій, які виникають на колекторах у м. Чернігові, свідчить про погіршення загального технічного стану мереж інженерної інфраструктури міста. На сьогодні «вузьким» місцем у системі водовідведення Чернігова є самопливний каналізаційний колектор, побудований у 1971 році із залізобетонних труб діаметром 700 мм протяжністю майже 2,3 км та діаметром 400-600 мм і протяжністю 2,7 км, який проходить по вул. Глібова і Леоніда Пашина та обліковується на балансі КП «Чернігівводоканал»», - йдеться у листі до профільного міністерства.

У водоканалі наголошують, що багаторічний термін експлуатації, чисельні просідання та провали асфальтобетонного покриття по трасі проходження колектору свідчать про його незадовільний та аварійний стан. Під дією агресивного середовища стоків, газової корозії, колектор втратив свої технологічні характеристики. У разі надзвичайної ситуації існує небезпека витоку неочищених стоків вод на поверхню, забруднення навколишнього середовища, порушення функціонування транспорту та об’єктів виробничої сфери, життєдіяльності населення. Жителі густонаселених мікрорайонів Масани, ЗАЗ, Нова Подусівка залишаться без водопостачання на тривалий час.

До речі, у травні 2019 року після рясних дощів на трасі колектору утворилися два провали шириною понад 1 м, довжиною 10 м та глибиною 3 м. Хоча аварійні ремонти на колекторі проводять ледь не щороку.

«На сьогодні КП «Чернігівводоканал» не має можливості самостійно профінансувати вартісні роботи з реконструкції каналізаційного колектору, тому розглядаються всі можливі напрями для співфінансування об’єкту будівництва. Реалізація цього вкрай необхідна для запобігання можливій техногенно-екологічній катастрофі та забезпечення мешканців якісними і безперебійними послугами з водовідведення і водопостачання», - підкреслюють у «Чернігівводоканалі». Щодо виділення субвенції з державного бюджету місцевим на здійснення природоохоронних заходів підприємство ще й звернулося до народних депутатів. Та віз і нині там…

Розв’язання проблеми потребує спільних зусиль

Аварійний колектор для міста – це як бомба уповільненої дії, адже ніхто не може передбачити, в який час і в якому місці вона вибухне. У таких умовах і до екологічної катастрофи недалеко, якщо аварії стануть частішими і більшими за масштабами. В принципі, в аналогічних ситуаціях перебувають більшість обласних центрів України, де міські водопроводи і каналізації ремонтуються лише ситуативно, у разі значних пошкоджень і в межах наявних коштів.

«Якщо виконувати ремонтні роботи власним коштом, то потрібно повністю зупинити місто. Потребуємо державної підтримки, бо місцеві бюджети не спроможні до вирішення таких проблем», - розповідає Атрошенко.

Керівник Чернігова закликав центральну владу вирішувати цю ситуацію кардинально і шукати компроміс із містами. На його думку, потрібна серйозна державна програма. «Варто шукати компроміс - кошти держави і міського бюджету. Адже техногенні катастрофи можуть трапитися будь-де, учора – у Прилуках, позавчора – у Черкаській області, завтра – у Києві чи Харкові», - говорить він.

На жаль, нині, в умовах децентралізації, держава найчастіше не поспішає виділяти кошти на масштабні місцеві проекти, а тим паче на підземні комунікації, яких не помітно неозброєним оком. А тому у рік місцевих виборів Чернігову навряд чи варто сподіватися на таку щедрість.

Перший заступник голови Чернігівської ОДА Віталій Загайний вважає, що з такими проблемами міста мають впоратися самостійно: «Коштами не можемо поділитися. Очевидно, що місто може впоратися власними силами. Водночас, після аварії у Чернігові активізували роботу з містами та об’єднаними громадами щодо планових ремонтів аварійних мереж, адже відсоток зношеності мереж є достатньо високим, досягаючи показника 60%. Основне завдання у цих умовах, коли міста мають серйозні бюджети, - не очікувати аварій, а проводити планові ремонтні роботи».

Проблемними в місті зараз є не тільки каналізаційні мережі

Мережі руйнуються швидше, аніж ремонтуються

Екс-заступник Чернігівського міського голови з питань будівництва і ЖКГ Олександр Сердюк вказує, що у Чернігові питаннями ремонтів мереж займаються предметно – і за власні кошти, і за кредитні. Та розв’язати проблему поки не вийшло.

«Але варто врахувати, що ця робота – невдячна, бо її зовсім не видно для звичайних жителів. Хто знає і згадує про ремонт каналізаційного колектора у мікрорайоні Лісковиця (там його замінили кілька років тому)? Зробили парк, сквер, фонтан – це помітно, це всі бачать», - говорить він.

Хоча проблемними в місті зараз є не тільки мережі, а й стан житлового фонду. І ті, кошти, які витрачаються, можна назвати недостатніми, у порівнянні з тим, що потрібно. Сердюк вказує, що у тарифи цю складову закласти не вийде – вони і так достатньо високі, а заробітні плати у людей низькі. Пандемія коронавірусу теж внесла свої корективи, збільшивши навантаження на місцеві бюджети.

У Чернігові намагаються ці роботи не запускати: одночасно із ремонтом дорожнього покриття перекладають і мережі, це великий плюс. Цього року – це вулиці Героїв Чорнобиля, Київська. Кошти міського бюджету це дозволяють, бо ще п’ять-шість років тому їх для цього не вистачало. Однак мережі зношуються і виходять з ладу значно швидше, аніж їх ремонтують. Варто зважати і склад стоків, що змінилися упродовж останніх років у бік зростання агресивності.

«Кредит –  не найкращий варіант розв’язання цієї проблеми у довгостроковій перспективі. Як варіант, можна розглядати концесію. Але, мабуть, за концесії доведеться розділяти транспортування води і власне воду. Крім того, це дуже складне питання – знайти інвестора, який був би готовий, приміром, 20 років, вкладати кошти, а потім 10 років заробляти. Однаково – за все платитимуть отримувачі послуг, тобто, ми з вами», - пояснює екс-заступник міського голови.

Про питання пріоритетів говорить депутат Чернігівської міської ради Віктор Бистров. Він наголошує, що одним із наслідків бюджетної децентралізації в Україні є різке зростання вільних коштів місцевих бюджетів та відповідно бюджетів розвитку. «Тому наразі коштів у міст достатньо для втілення відповідних програм заміни аварійних мереж чи проведення відповідних планових робіт, але у більшості мерів немає бажання – це не парк, не фонтан – результати робіт не побачиш. Водночас, діючі тарифи на теплопостачання та водовідведення не дозволяють підприємствам, що надають ці послуги, вкладати достатньо власних коштів для підтримання інфраструктури в належному стані», - підкреслює Бистров.

На його думку, необхідна державна програма (можливо, за участю Світового банку чи ЄБРР) на умовах 50% співфінансування з міського бюджету.

Втім, зважаючи на наближення місцевих виборів, у публічному просторі Чернігова вже обговорюється питання спорудження колеса огляду в історичній частині міста, а не ремонт каналізаційного колектору у мікрорайоні на околиці обласного центру. Це питання поступово затихло – до наступної аварії.

Ірина Синельник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter