Операція "підстава": як Росія використовує українських колаборантів на окупованих територіях

Росія усіляко намагається легітимізувати окупацію українських територій. Один з інструментів – "вибори" в окупованих містах, містечках та селах, з впевненою перемогою на них… путінської "Єдиної Росії". На жаль, відбувається цей фарс з допомогою українських колаборантів.

З 8 по 10 вересня на тимчасово окупованій території України відбувалися так звані вибори. На жаль, є всі підстави вважати, що "свято народного волевиявлення" не обійшлося без допомоги осіб, які мають і український паспорт. Причому, часом такі особи не лише "підраховували голоси" чи підписували "виборчу документацію", а й самі йшли у "законодавці регіону". УНІАН вдалося отримати перелік осіб, які погодилися "організовувати вибори" та пішли у "депутати" від головної російської партії "Єдина Росія" в частині окупованої Луганській області.

Безробітні "рахівники" та "парашутисти"

Організовувати місцеві вибори в окупованому та знищеному Рубіжному окупанти довірили місцевим чиновникам та безробітним. Половина членів тутешнього "тервиборчкому" є чиновниками в окупаційній адміністрації. Водночас інша половина – безробітні.

У Первомайську, на превеликий жаль, організовувати "вибори", ймовірно, допомагала молодь. Наймолодшому члену місцевого "тервиборчкому" не виповнилося і тридцяти років. На відміну від Рубіжного, "виборчу комісію" у Первомайську було укомплектовано виключно за рахунок так званих місцевих чиновників.

Що ж до тих, хто безпосередньо начебто рахував голоси, тобто членів виборчих комісій, то зокрема у Первомайську допомагати окупантам погодилися пенсіонери, прибиральники й місцеві чиновники. Доповнювали перелік членів "ДВК" безробітні. Втім, зустрічалися й вчителі російської мови.

Ставку на місцевих "чиновників" окупанти зробили і при формуванні тервибирчкому Ленінського району Луганської області. Їм компанію склала лаборантка "Луганського державного університету ім. Даля" та пенсіонерка Ольга Будагьянц.

За можливості, ставку робили на перевірених кадрів, які не підведуть і "порахують" як треба. У ДВК №71 міста Луганська працював такий собі Володимир Кузнецов 1963 року народження, який до цього тричі був простим "членом виборчої комісії", а цього разу дослужився до статусу "Голова ДВК". Заступниця Кузнецова Михайлюк-Пилипова Галина Миколаївна до цього була тричі у "керівництві ДВК".

Цікаво, що поза межами ДВК Кузнецов та його "заступниця" теж є колегами. Вони працюють чи то служать на керівних посадах у "Луганському драматичному театрі імені П. Луспекаєва" – на посадах директора та заступника директора, відповідно.

В "депутати" – сім’ями

А що ж з кандидатами у так звані місцеві органи влади? Претендентів на мандати від головної російської партії "Єдина Росія" на Луганщині відбирали переважно серед осіб, які народилися в Україні. Наприклад, з 38 претендентів на  місце депутата так званої міськради Лисичанська понад три десятки – переважна більшість – українці з Луганщини.

Серед них, зокрема, керівниця міжрайонного управління експлуатації Наталя Ащуйко. Або ще один кандидат – Кирило Скорий (1997 року народження), який служив у Збройних силах України, а після відставки вирішив стріляти в колишній бойових побратимів. Кортіло балотуватися у місцеві "депутати" також пенсіонерам та безробітним, або різноробочим.

У Білокуракінському районі Луганщині взагалі вийшов депутатський сімейний підряд. Серед претендентів на "мандат" від "єдиноросів" були Курочка Юлія Сергіївна та Курочка Віталій Сергійович. До походу в "депутати" Юлія Курочка була "керівником відділу" у так званій адміністрації Білокуракінського району. А її родич був директором юнацької спортивної школи. Окрім них тут свої сили пробували, зокрема, ветеринар та низка директорів шкіл і приватних підприємців.

Сімейний "депутатський" підряд трапився і в окупованому Перевальську. Тут у так звані депутати пішов звукооператор Сергій Гуляєнко та його дружина Олена, яка працює завідуючою в тому ж будинку культури, що й чоловік.

Доповнюють портрет колаборантів претенденти на депутатське крісло в іншому, захопленому російськими окупантами, Сватівському районі. Тут за мандат від "Єдиної Росії", серед інших билися головний лікар психіатричної лікарні Микола Чайка, а також редактор невідомих ЗМІ Сергій Кривонос,  директори місцевих шкіл та ринку. Переважна більшість з 30 кандидатів в депутати ради Сватівського муніципального округу народилися в Україні. Винятки - Валерій Чесних, який походить з угорського міста Сольнок, та Валерій Баєв з міста Полоцьк Вітебської області (Білорусь).

Єдина робота

Як вже згадувалось вище, для декого з кандидатів-"єдиноросів" "похід в депутати" взагалі був чи не єдиним шансом знайти собі роботу. Наприклад, у списках до ради "Слов’яносербського муніципального округу "ЛНР"" знаходимо безробітну Марину Белікову. Але вона хоча б місцева. Натомість сюди ж за "депутатським значком" десантувалися з Росії Юрій Шрамко, який народився на Алтаї, та Олександр Чичкан з міста Норильськ Краснодарського краю.

І яка ж "місцева Рада" без людей зі зброєю? У "депутати" від "єдиноросів" пішов Євген Давидов, який вже у 33 роки став капітаном у відставці.

Юні колаборанти

Не обійшла колабораційна зараза і доволі молодих, народжених в незалежній Україні. Так, кандидаткою у "місцеві депутати" у Троїцькому від "єдиноросів" стала Валерія Кривохата. Народжена у 2000 році в Україні, у 2023 році вона отримала російський паспорт і вже за кілька місяців після цього їй закортіло  піти в так звані депутати у Троїцькому муніципальному окрузі.

Проте наймолодшими "кандидатками" у депутати від "єдиноросів" на Луганщині стала студентка Аліна Шавло, якій тільки у цьому році виповниться двадцять, та її одногодка, секретар приватного нотаріуса Анастасія Єфанова, якій закортіло у псевдодепутати так званої місцевої ради у тимчасово окупованій Кадіївці.

Цікаво, що усі ці списки осіб, які брали участь в організації "виборів" на окупованій росіянами Луганщині та йшли у "депутати" від російської партії, був злитий кураторами з РФ на закритих ресурсах. І – очевидно – потрапив до рук українських кіберспеціалістів та спецслужб.

Тож про майбутніх потенційних колаборантів на окупованих територіях варто пам’ятати, що вони – не більше, ніж видатковий матеріал для росіян.

Тарас Калинець

УНІАН в Google News