Освітній омбудсмен Сергій Горбачов: Наскільки це можливо, треба дітей вчити очно, офлайн. Для початкової школи дистанційне навчання взагалі неприйнятне

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповів УНІАН, чому офлайн-навчання краще дистанційного, але останнє – не катастрофа, чи існує якесь покарання за політичну агітацію в школах та чому ніхто не знає, скільки дітей вже пішло на карантин з початку нового навчального року.

Навчальні заклади тільки-но почали працювати в новому навчальному році, як стикнулися з проблемами, пов’язаними з Covid-19. Які проблеми зараз найважливіші?

Проблема з дотриманням санітарної дистанції. Проблема з дотриманням санітарного режиму. Проблема забезпечення дітей нормальним, якісним харчуванням в таких умовах. Проблема складання в цих умовах розкладу...

Зазвичай, розклад остаточно складається десь до 10-15-го вересня. На моїй пам’яті я, як директор школи, жоден рік не починав з повним штатом вчителів. Завжди хтось або захворів, або звільнився перед початком навчального року. Доводиться терміново переробляти навантаження, шукати людей. А цього року ще наклалися додаткові складнощі зі складанням розкладу, з розподілом часу до початку занять, розподіл класу на підгрупи й таке інше. Тому тут багато питань виникає, але вони поступово вирішуються.

Ми працюємо зараз в умовах великої невизначеності, але ця невизначеність потроху знімається, і все більше й більше ситуацій стають зрозумілими, стає зрозумілим курс дій в тій чи іншій ситуації.

Кожна школа має досить серйозні індивідуальні проблеми. Але ці проблеми вирішуються через внутрішню діяльність школи. І це правильно, оскільки школа може багато чого зробити.

А що було з підготовкою навчального року в умовах пандемії в маленьких сільських школах, адже в деяких з них навіть не було водопостачання? Чи забезпечені вони всім, що потрібно зараз?

Питання про забезпечення конкретної школи і каналізацією, і туалетом - це питання місцевої влади. І питання, звичайно, керівництва закладу освіти, наскільки воно дбає про нормальні умови.

Ми зараз знаходимося на зламі цивілізаційних епох, коли епоха Радянського Союзу з його зневагою до людської гідності відходить в минуле, але ще чимало залишається прихильників цієї епохи. До речі, коли я буваю в школі, то перше місце, куди я заходжу, це туалет. Дивлюся, чи є там дверцята, чи є взагалі хоча б перегородки між місцями.

А їх може не бути?

Багато шкіл їх взагалі не мають. Тобто, дитина не ходить до туалету через те, що вона просто соромиться. Їй там соромно, її там булять.

Тому я просто виношу мозок всім директорам, всім начальникам управлінь: якщо ви не хочете отримати від мене неприємності і зазнати дуже сумнівної слави, до мого приїзду, щоб були дверцята в туалетах. Бо це реально жахіття. Ви просто не уявляєте собі масштаби цієї проблеми.

Сергій Горбачов наголосив на небезпечності поборів у школах / фото УНІАН, Олександр Синиця 

І при цьому в школах часто збирають гроші «на ремонт». Як часто батьки скаржаться вам на побори? На те, що цькують тих, хто відмовляється здавати гроші?

Питання поборів небезпечне тим, що воно надає підстави для булінгу між батьками і між родинами. Саме тому я категоричний противник того, щоб в нинішніх умовах батьки якось персоніфіковано допомагали школі. Хочеш допомогти - лише анонімно, лише через анонімний рахунок. Ти маєш вказати мету, тобто призначення платежу, щоб його не можна було використати на щось інше. Але це має бути абсолютно добровільно! Інакше це підстава для булінгу. Починаються різноманітні, дуже неприємні конфлікти, коли «от я заплатив, а ви не заплатили, і дитина з цього кулера не буде водичку пити».

На щастя, велика кампанія спрямована на те, що все ж таки школа має забезпечити те, що вона має забезпечити. 

Освітній омбудсмен розповів про скарги, які йому надходять / фото УНІАН, Олександр Синиця 

Скільки таких скарг було вже в цьому навчальному році?

Останнім часом у нас таких звернень було, якщо не помиляюсь, три або чотири. Не дуже багато, насправді. Взагалі ми отримали близько 1500 звернень за 10 місяців роботи. Це такий досить суттєвий шматок роботи. І про побори до нас зверталося, орієнтовно, близько 30 осіб.

До нас же звертаються і батьки, і вчителі, і діти, студенти, учні. Дуже багато звертається вчителів щодо порушення їх прав, особливо під час карантину.

Батьки звертаються батьки булінгу. Також звертаються стосовно (особливо це було помітно влітку) шкільної мережі. Бо багатьом би хотілося, щоб дитинка вчилася в класі, в якому п’ятеро дітей. Батьки не враховують, що такий клас є непродуктивним. І діти, які навчаються в такому маленькому класі, отримують набагато гіршу освіту, ніж ті, які навчаються в класах, де, наприклад, 25 дітей.

Хоча  здається, що чим менше дітей, тим більше їм уваги…

Це абсолютний міф. Абсолютне упередження. Там, де дітей в класі багато, їх рівень досягнень набагато вищий. Більша школа - більше варіантів вибору вчителів, більший рівень забезпеченості якісними викладачами. Наприклад, якщо в школі всього 30 дітей, тобто, не в класі, а взагалі в школі, то там може викладати математику, фізкультуру, англійську мову і трудове навчання одна й та ж сама людина. Це просто такий факт. Там немає можливості залучати дійсно глибоких фахівців.

Коли починаються дискусії навколо думки «малий клас – вища якість», я кажу – окей. Якщо малий клас і вища якість, то за статистикою у нас малі класи в сільській місцевості, а в містах – великі. За логікою, сільські діти мали б мати набагато вищий результат. А насправді навпаки. Чому? Тому що кількість дітей в класі не є вирішальним критерієм. Вирішальним критерієм є рівень забезпеченості школи якісним педагогічним складом та якісним матеріально-технічним забезпеченням.

І на маленький, і на великий клас потрібен вчитель, якому платять одні й ті ж самі кошти. І тому рівень затрат на одну дитину в сільській школі складає в чотири, п'ять, іноді й десять разів більше, ніж рівень витрат на таку ж саму дитину, але в школі, яка знаходиться у великому місті.

Горбачов розповів про велику кількість дітей на карантині / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Щодня МОЗ звітує про збільшення кількості виявлених випадків Covid-19. Чи відправлять дітей на тотальний карантин знову?  

Дітей вже багато на карантині. За даними статистики, яку ми зараз маємо, бачимо, що десятки класів в школах вже закриті на карантин. Точних цифр ніхто не бачив, але МОЗ дає певну статистику, можна подивитися на їх сайті. Зараз якраз збираються всі дані, щоб зрозуміти загальний масштаб карантину.

Назвете хоч якийсь порядок цифр?

Цього вам ніхто зараз не скаже. Точних даних поки що немає. Це дуже погано, що така статистика не збирається. Але з іншого боку, у нас, на жаль, відсутня загальна система статистики, яка була б оперативна і відповідала реальній картині. Ця проблема тягнеться вже давно, а зараз вона загострилася.

Чим більше регіонів будуть опинятися в «помаранчевій» та «червоній» зонах, тим ймовірніше, що Уряд вводитиме обмеження. На вашу думку, чи буде катастрофою, якщо діти знову навчатимуться  дистанційно?

Ні, не буде. Це буде, скажімо так, проблемою. Адже буде знижуватись якість освіти, будуть певні проблеми для дітей та батьків. Але катастрофи у нас не буде, це точно.

Навчання триває. Школи працюють. Дистанційне навчання, при всіх його складнощах, відбувається і буде відбуватися. Ми дуже багато чому навчилися. Рівень цифрової компетентності вчителів за ці півроку зріс просто неймовірно. І це абсолютна правда. Якщо раніше я, як директор школи, казав вчителям - опановуйте скайп, то зараз у них просто немає іншого виходу.

До речі, нещодавно за моєї ініціативи компанія Google і тренінгова компанія провели дуже насичений курс. Було понад п’ять тисяч заявок, в результаті сертифікати отримали 1700 вчителів із 700 шкіл. Це дуже гарний показник. Тобто, люди реально почали навчатися. І це один із важливих наслідків, і дуже позитивний фактор того, що відбувається.

Хоча, звичайно, моя позиція, і позиція освітян полягає в тому, що, наскільки це можливо, треба дітей вчити очно, офлайн. Для початкової школи дистанційне навчання взагалі неприйнятне. От, уявіть собі, як ви перший клас діточок посадите перед екраном, ну, от як? Просто неможливо. Треба орієнтуватися на вік дитини, на її готовність, на ті ресурси, якими оперує заклад освіти, які є в кожній родині, це також дуже важливо.

Що мене зараз виводить з рівноваги – це бажання будь-що отримати єдиний рецепт на всі випадки життя. Ну, це приблизно так само, якби ми кожній дитині пропонували одну професію. Наприклад, всі будуть у нас інженерами. От, всі, всі, всі. Але ж люди різні! У них різні потреби, різні можливості, різні запити. Так само і в освіті.

Кожна школа унікальна. І не може існувати для 16 тисяч українських шкіл єдиний рецепт, який згодиться для будь-якої школи. Так що треба враховувати рамки і рекомендації, які розробляє МОЗ, але ухвалювати власні рішення, опрацьовувати власні регламенти і напрацьовувати власні процедури в закладі. Що, до речі, зараз і робиться дуже активно. Дуже багато директорів шкіл, департаментів освіти, управлінь, саме цим і займаються. 

Освітній омбудсмен  виступає категорично проти використання шкіл для політичної агітації / фото УНІАН, Олександр Синиця

Дуже скоро в Україні відбудуться місцеві вибори, і раніше навчальні заклади доволі часто цікавили політиків саме перед виборами. Чи використовують зараз школи для політичної агітації?

На жаль, використовують. Ми зараз розглядаємо три звернення з цього приводу. Ми написали запит до ЦВК з проханням роз’яснити політикам, що це заборонено законом про освіту. Але закон про освіту не визначає відповідальності. Хоча я б за такі речі просто звільняв негайно людину, яка дозволяє собі впускати політику в стіни школи, адже це прямо заборонено чинним законодавством.

Чи буде ситуація погіршуватись, чим ближче до виборів?

Звичайно, буде погіршуватись. Ми отримуємо величезну купу бруду один на одного, залучатимуться й освітні питання. Я, наприклад, принципово відмовився зараз коментувати будь-що, пов’язане з місцевими проблемами на будь-якому рівні, починаючи від селища до області. Зараз вже розпочалася кампанія, і будь-яка моя заява стосовно того, що щось в якійсь конкретній школі не так, буде використовуватися для політичної боротьби.

Влад Абрамов

УНІАН в Google News