Ризики множинного громадянства по-українськи

В Україні вчергове взялися легалізувати множинне громадянство. Невідкладний законопроект президента планували ухвалити за лічені дні – на останньому пленарному тижні року. Але все пішло шкереберть. УНІАН розбирався, що не так з цією ініціативою, чи є у неї майбутнє, та які ризики існують у разі, якщо вона стане нашою реальністю у 2022 році.

Владу в Україні кидає з однієї крайнощі до іншої. То навесні на засіданні РНБО йдеться про потребу заборонити в країні подвійне громадянство, адже у нас багато чиновників, у тому числі найвищого рангу, які мають паспорт не лише з тризубцем. І Кабмін отримує два місяці, щоб запропонувати Верховній Раді відповідний законопроект. То в останні дні осені президент обіцяє легалізувати множинне громадянство в Україні, а вже 2 грудня парламент отримує відповідний законопроект (правда, в пакеті з основним документом, в Раду подано ще три, в яких, серед іншого, йдеться про заборону держслужбовцям мати паспорт іншої держави).

Ухвалити невідкладну президентську ініціативу Рада планувала за лічені дні – на останньому пленарному тижні року. Але все пішло шкереберть. Головне науково-експертне управління досі не надало документу юридичну оцінку, а профільний комітет його не розглянув. Керівництву Ради довелось перенести розгляд питання на 2022 рік. Офіційна причина: "Не встигли подати альтернативні проекти". А що ж насправді?

Ризик 1. Конституційна перепона

Спроба оновити закон "Про громадянство" вже не перша навіть для цієї влади, адже президент обіцяв видати українські паспорти нашій діаспорі ще в день інавгурації. З іншого боку, попередній законопроект, який усі критикували у 2019 році, виявився настільки недолугим, що у залі парламенту його навіть не розглядали. Пізніше у провладній команді пояснювали, що, мовляв, той проект був потрібен, щоби побачити реакцію суспільства на саму ідею, а також подивитися, наскільки Верховна Рада готова її розглядати. Тобто, як кажуть політтехнологи, влада "прощупувала поле". Сплили 2,5 роки, і ось – нова спроба.

Читайте такожДвойное дно двойного гражданства

Однак і вона, з тими запобіжниками, які декларує влада, суперечить Конституції одразу в кількох питаннях. Зокрема, мова про заборону множинного громадянства для народних депутатів та незрозумілі правила голосування за кордоном для виборців, у яких громадянство України не єдине.

Депутатське об’єднання "Розумна політика" навіть заявило про звернення щодо відповідності президентської ініціативи букві Основного закону до Конституційного суду. Мовляв, в чинному законі "Про громадянство" закріплений принцип єдиного громадянства. А Конституція не розшифровує точне значення цього словосполучення, тож ініціатива президента потребує роз’яснення від КСУ – ідею з кількома паспортами  взагалі можуть визнати неконституційною.  

Кіра Рудик влітку кілька разів не могла відповісти на питання про те, чи є в неї американське громадянство / фото Євген Завгородній

Ризик 2. Депутати не своєї країни

Чутки про існування декількох паспортів у нардепів дев’ятого скликання ширились вже давно, але щодо цього ніхто не проводив перевірок. Тож чи буде колись виявлено порушення парламентарями чинного закону щодо єдиного громадянства, викликало сумніви. З цього приводу скандал навколо проекту Зеленського стався під куполом одразу після його внесення.  Нардеп фракції "Слуга народу" Олександр Качура навіть подав запит до СБУ, прикордонників та міграційної служби — перевірити інформацію щодо двох колег.

Перша в черзі на перевірку – представниця фракції "Голос" Кіра Рудик, яка влітку кілька разів не могла відповісти на питання про те, чи є в неї американське громадянство. Наступний – голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, фото паспорту США якого ще два роки тому поширило одразу кілька телеграм-каналів. 

"Очевидно, що таких депутатів є десятки. Скоріше за все, є і депутати з паспортами США, і депутати з паспортами Європейських країн. Можливо, у депутатів Опозиційного блоку є російське громадянство", - розмірковує кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій у Національному авіаційному університеті Максим Ялі. 

Однак в неупереджену перевірку в принципі віриться важко. За даними джерел УНІАН, стосовно Кіри Рудик інформація вже знайшла підтвердження та скоро буде оприлюднена. Втім, крім інформаційного шуму, чекати якихось наслідків не варто. Адже СБУ вже підтверджувала інформацію, що нардеп Андрій Аксьонов, який в березні переміг на проміжних виборах у 50-му окрузі, зайшов у парламент з російським паспортом. І… нічого.

"Якщо у депутата виявлять другий паспорт сьогодні — це не матиме правових наслідків на даний момент, з точки зору його статусу, — розповів УНІАН представник президента у КСУ Федір Веніславський. — Це може бути тільки підставою для втрати  ним українського громадянства, якщо він добровільно набув іноземного. Але це тривалий процес, який невідомо, коли може завершитись".

Цікаво, що в комітеті з прав людини (головному щодо пакету законопроектів про громадянство) стверджують: заборони на множинне громадянство, які скоро розглядатиме Рада, стосуються лише держслужбовців, а депутати чиновниками не є.

"Потрібно вносити правки, що займати найвищі й обрані посади, такі як президент України і народний депутат, повинні виключно громадяни України за народженням, — розповів УНІАН голова комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ Дмитро Лубінець. — Я, наприклад, вважаю, що народний депутат з кількома паспортами має автоматично  втрачати громадянство та представницький мандат". 

Виправити ці прогалини в президентському пакеті законопроектів щодо громадянства можна трьома способами:

1. Після ухвалення законопроектів в першому читанні – під час підготовки до другого читання.
2. Вносячи альтернативні законопроекти, які одразу містять потрібні правки.
3. Відправивши невідкладні законопроекти Зеленського на доопрацювання.

Чи станеться це? Поки що бажання у монобільшості не видно.

Наразі механізм проти біпатридів – це політична воля. Тобто підтверджена наявність у особи другого паспорту має стати підставою для президента на позбавлення цієї особи громадянства спеціальним указом. Втім, такі випадки бувають вкрай рідко. Наприклад, свого часу Петро Порошенко позбавив громадянства України нардепа Артеменка, як тільки прийшло підтвердження від Міграційної служби та Канади про його другий паспорт. "Тоді депутат автоматично лишився мандату", — нагадав Лубінець. 

Арахамією хоче кримінальну відповідальність за те, що нардепи та чиновники мають іноземне громадянство / фото УНІАН

Ризик 3. Кандидати-іноземці на виборах

На словах, в монобільшості обіцяють, що других та третіх паспортів мають позбутися не лише чинні депутати, у кого є множинне громадянство, а й потенційні парламентарі ще на етапі реєстрації кандидатами на виборах.

"Була домовленість, що депутати не можуть обиратися, якщо є інший паспорт. Ми з Арахамією взагалі хочемо кримінальну відповідальність за те, що нардепи та чиновники мають іноземне громадянство.  Чи є пряма заборона для обраних посад, треба подивитись", — розповів УНІАН нардеп фракції "Слуга народу" Олександр Качура.

Згадка про зміни до Виборчого кодексу стосовно громадянства у відповідному президентському законопроекті насправді є. Правка стосується перевірки кандидатів на наявність другого паспорта Центральною виборчою комісією.

Проте, виглядає так, що перевірки, якщо й будуть, будуть відбуватись точково. Адже не зрозуміла процедура. Тобто, немає відповідей на питання: Чи не мають бути вимоги до всіх кандидатів однаковими? Чому перевірятимуть одного, але не перевірятимуть інших? А якщо перевірятимуть всіх, чи зможуть органи ДМС звернутись до кожної країни щодо усіх зареєстрованих кандидатів? Адже, за даними ЦВК, на проміжних виборах до Верховної Ради у 2019 році кандидатами було зареєстровано 5956 осіб. А у списку ООН - 193 визнані країни світу.

У Центральній виборчій комісії УНІАН розповіли, що така підстава для відмови у реєстрації  кандидатом як невихід з громадянства іншої держави вже була у законодавстві, за яким проводились вибори у 2019-му році. Але це стосувалось лише кандидата на пост президента України. 

"Наскільки мені відомо, інформацію про невихід з громадянства іншої держави кимось з кандидатів ЦВК не отримувала від жодного органу", — зауважила секретар ЦВК Олена Гатаулліна.

За її словами, наразі, якщо громадянин України подасть документи для реєстрації кандидатом і на цей момент у нього буде громадянство іншої  держави, ЦВК не зможе відмовити у реєстрації.

Якщо ж через множинне громадянство особу позбавлять громадянства України, і це рішення буде направлено до ЦВК, тоді Комісія відмовить у реєстрації. А надалі може скасувати реєстрацію такого кандидата.

"При внесенні зміни до Виборчого кодексу щодо перевірки наявності громадянства іншої держави під час реєстрації кандидатів, треба не забувати про проблему збору такої інформації. Вважаю, що має бути чітко врегульована процедура та строки проведення такої перевірки, визначено орган, який уповноважений її здійснювати", — розповіла Гатаулліна.

Існує й іще одна проблема: якщо доповнити вимогами до кандидатів в депутати щодо громадянства Виборчий кодекс, але не додати аналогічних змін до Основного закону, то відмову у реєстрації кандидата в депутати можна буде легко оскаржити в Конституційному суді.

"Без змін до Конституції – неможливо. Але, з огляду на те, що депутатів [з кількома паспортами] багато, питання, чи набере Верховна Рада 300 голосів для того, щоб внести такі зміни?", — розмірковує представник президента України у Конституційному суді Федір Веніславський.

Днями звільнили скандального заступника голови МВС Гогілашвілі, у якого знайшлось громадянство Російської Федерації / фото dsnews.ua

Ризик 4. Чиновники-біпатриди

Поки з депутатами все не дуже зрозуміло, наявність кількох паспортів у українських міністрів — історія сивої давнини. Найгучніший  інцидент стався ще за часів президента Кучми, коли у затриманого в США екс-прем'єра Павла Лазаренка виявили сумнозвісний панамський паспорт. За часів президента Порошенка наявний паспорт громадянина Литви не став на заваді Айваросу Абромавічусу, щоб два роки очолювати Мінекономіки України. Так само британський паспорт не заважав працювати "на благо України" й колишньому очільнику ДФС Роману Насірову. А днями звільнили скандального заступника голови МВС Гогілашвілі, у якого знайшлось громадянство Російської Федерації. Тож чи врятує закон Зеленського Україну від такої проблеми? 

"З одного боку, маємо розуміти, що законопроект забороняє людям з подвійним громадянством займати державні посади. Мають заявити про подвійне громадянство, інакше — відповідальність, — нагадує співголова групи "За Майбутнє" Тарас Батенко. — З іншого боку, й чинний закон не завадив колись Яресько стати міністром [фінансів]. Вона й зараз залишається громадянкою США". 

Читайте такожГраждане до востребования: иностранцы в центральных органах власти Украины не спешат сдавать зарубежные паспорта

На думку кандидата політичних наук Максим Ялі, чиновники в Україні вже звикли використовувати друге громадянство як "запасний аеродром" і можливість, за потреби, втекти в іншу країну. Тож поки такі держслужбовці не будуть офіційно покарані, така практика буде продовжуватись.  І мова не лише про міністрів – в органах місцевого самоврядування можна зустріти чиновників з паспортами Угорщини, Румунії, Росії тощо… На жаль, проект президента не пропонує чіткого механізму для їх перевірки.

Наразі єдина можливість викрити множинне громадянство у чиновника – якщо є підозра, звернутися до іншої держави. Однак якщо це, ймовірно, спрацює з Польщею чи Румунією, то існують великі сумнів, що надійним джерелом інформації з цього питання стане прикордонна служба РФ.

"Зрозуміло, що РФ ніколи не буде відповідати, Білорусь не буде відповідати. Тому тут треба шукати інші механізми. А щодо інших держав — все робиться", — запевняє голова комітету з прав людини Дмитро Лубінець.  

У "Слузі народу" переконують, що діаспора не зможе голосувати на виборах двох країн одночасно / фото УНІАН, Микола Тис

Ризик 5.  Додаткові виборці

Експерти звертають увагу на ще одну проблему, яку викриває тема множинного громадянства. Адже ця ідея влади може бути використана як політтехнологія для підготовки електронного голосування. Тобто, відбудеться розширення електоральної бази "мертвих душ".

"Зазвичай Україна обмежується встановленням 1-2 виборчих дільниць у своїх консульствах. Це означає, що за кордоном виборці розкидані на великій території, тому дещо обмежені у доступі до дільниць. Скоріше за все, у влади є надія на електронне голосування. Якщо електронне голосування буде проводитись за кордоном, воно буде менш контрольованим. Думаю, електронне голосування за рахунок збільшення кількості виборців та неконтрольованих голосів, ймовірно, за планами влади, має допомогти їй залишатись "біля керма"", — вважає політтехнолог Андрій Бодров і додає, що історія використання електронного голосування у інших країнах наводить саме на таку думку. 

"У президента розуміють сумну електоральну перспективу. Тому готують плацдарм для лояльності громадян та залучення їх до голосування. Люди отримують додаткові права та можливості. Тому активно братимуть участь у політичному житті країни з патріотичних почуттів", — переконаний Бодров.  

Натомість у "Слузі народу" переконують, що діаспора не зможе голосувати на виборах двох країн одночасно. "Якщо це громадянин Канади, який отримав українське громадянство, він має визначитись, за яку владу голосує… Щоб не було маніпуляцій, що 20 млн осіб, які не живуть в Україні, будуть обирати владу. За нашою логікою, в цьому законопроекті на це є запобіжник", — розповів голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у кулуарах парламенту.

Втім, це вже викликало обурення в інших парламентських фракціях. Мовляв, влада не має права комусь дозволити голосувати, а комусь заборонити. Право голосу кожного громадянина закріплює Конституція. Тобто, якщо Україна роздасть свої паспорти, має й визнати, що людина, яка має такий паспорт, може голосувати на виборах. Якщо ж говорити про обмеження такого права, то, знову ж таки, існує потреба змінювати Основний закон. Та в цьому ні монобільшість, ні опозиція не зацікавлені.

В законопроекті президента йдеться про відмову від надання українського паспорта громадянам Росії / фото УНІАН, Олексій Сувіров

Ризик 6.  Країни міграційного ризику

Один з великих ризиків, який отримав неабияку актуальність в останні вісім років, це надати українське громадянство особам, які вже мають громадянство країни-агресора. Тому в законопроекті президента йдеться про відмову від надання українського паспорта громадянам Росії. Вони можуть стати українцями лише за умови, що відмовляться від російського паспорта. Втім, тут існує ризик позбавити паспортів тих українців, які  вимушено набули російського громадянства на окупованих РФ територіях.

Втім, у профільному комітеті Верховної Ради бачать сенс доповнити закон обмеженнями й для громадян інших країн. "В непростих стосунках ми й з іншими сусідами, не тільки з Росією. Ці країни мають визначатись постановою Кабміну, не обов'язково це робити на рівні закону. Там точно повинна бути Росія, Білорусь, Угорщина... Не все у нас добре з Румунією, Сербією", — зазначає голова комітету Дмитро Лубінець. 

За його словами, паспорти України громадянам цих країн видавати можна, але варто чітко заборонити працювати в органах влади.

Натомість українські угорці вже зазначили: "… Вважаємо неприйнятним, щоб лібералізація [питання громадянства] супроводжувалася радикальною втратою трудових та політичних прав громадян із множинним громадянством, які проживають в Україні, фактичною забороною для них займатися державними справами та виключенням їх із суспільного життя".

"У разі схвалення такого законодавства Україна порушить статті 2 та 25 Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права, а також основні права людини щодо заборони та обмеження у веденні державних справ, передбачені в Статті 14 та Протоколі 12 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", - підкреслюють в товаристві угорської культури Закарпаття та Демократичній спілці угорців України.

Натомість політолог-міжнародник Максим Ялі вважає, що навіть з низкою запобіжників, законопроект щодо множинного громадянства може допомогти українцям: "Якщо проводити паралелі, у європейських країнах є інститут подвійного громадянства, але мати по два паспорти заборонено держслужбовцям. Скоріш за все, у нас будуть внесені схожі поправки. Це не вирішить конфлікту з Угорщиною, але звичайним громадянам це допоможе "легалізуватись" з другим паспортом. Таких громадян в Україні сотні тисяч (і мова не лише про Угорщину чи Польщу). Тобто це дозволить уникнути відповідальності тим, хто вже має угорські паспорти та не працює в державних органах", — зазначив експерт.     

Ризик 7. Пільги та інвестиції

Ще одне дискусійне питання – безпідставні податкові пільги фактичним нерезидентам.

"Ніхто не думає,  де вони будуть платити податки, чому вони отримають такі самі права як і ті, хто сьогодні безпосередньо живе на території держави та фінансує її. Це викликає дискусії", — зауважує народний депутат Дмитро Разумков.

Але в Офісі президента переконують, що податкове законодавство з іншими країнами давно врегульовано. "Між Україною та багатьма країнами діють угоди про уникнення подвійного оподаткування, — розповів у коментарі УНІАН радник президента України з економічних питань Олег Устенко. —  Крім того, якщо людина отримує пенсію в країні свого постійного перебування, вона не отримуватиме пенсію в нашій країні".

Ба більше, за словами Устенка, іноземці з українським громадянством, які відкриватимуть в Україні бізнес, навпаки стимулюватимуть ділову активність в державі, а приплив інвестицій — сама користь для економіки. 

Та в опозиції це вважають маніпуляцією. Зокрема, стосовно такої чутливої сфери, як ринок землі. "Пам’ятаєте, скільки в парламенті "билися" за непродаж землі нерезидентам, а тепер ми зібрались видавати їм паспорти… Це буде не дуже чесно стосовно проживаючих в країні українців та до виконання правил відкритого ринку землі", — кажуть парламентські опозиціонери.

Втім, прихильники президентської ініціативи підкреслюють, що для власників кількох паспортів будуть діяти ті самі обмеження, що й для інших учасників ринку землі. Зокрема щодо розміру ділянок.

"Тут немає ніякої "теорії змови" про намір скупити українську землю. Якщо хтось вірить в такі чутки, дуже помиляється" , — наголосив Олег Устенко. 

48% українців не підтримують ідею запровадження подвійного або множинного громадянства взагалі / фото УНІАН, Інна Соколовська

Ризик 8. Народна підтримка

Що ж до самих українців, то на початку грудня було оприлюднено дані опитування Фонду "Демократичні ініціативи", згідно з яким 48% українців не підтримують ідею запровадження подвійного або множинного громадянства взагалі.

Не дуже зрозуміли ідею української влади й представники діаспори (хоча саме на них, за задумом, й розрахована президентська ініціатива). Мовляв, український паспорт важливий, скоріше, лише як символ належності до Батьківщини.

Як розповіла українська емігрантка в Канаді Анастасія Шкала, з впровадженням множинного громадянства України не дуже багато представників діаспори дійсно підуть його оформлювати: "За українським паспортом без візи в Канаду все одно не потрапити. А канадцям не потрібна віза до 90 днів перебувати вдома у родичів. Тому не дуже розумію, навіщо отримання паспорту може бути потрібним, наприклад, українській діаспорі у Канаді. Ті українці, які емігрували та отримали паспорт з кленовим листочком, можуть залишити своє колишнє громадянство, Канада це визнає. Перевіряти це під час переїзду в Україну нереально, та й нікому не потрібно. Якщо йдеться про етнічних українців, народжених у Канаді вже громадянами,  знову ж таки питання – навіщо їм паспорт із тризубом?".   

В профільному комітеті Верховної Ради впевнені, що частина нардепів виступатиме проти законопроекту / фото УНІАН, Олександр Кузьмін

Чи будуть голоси

Чи легалізує Верховна Рада множинне громадянство – питання. Бажання у монобільшості є.

"Після того, як президент оголосив про множинне громадянство, я отримав сотні відгуків від нашої діаспори в США, Канаді, Австралії, Аргентині та Португалії, які дуже хочуть отримати український паспорт", — нахвалював пропозиції Давид Арахамія ще на початку грудня.

У групах "запасних голосів" - "Довіра" та "За майбутнє" - схвалюють поки що тільки ідею надати громадянство діаспорі, а от до тексту законопроекту висловлюють купу претензій.

"Ми почали аналізувати проект, хочемо вичитати всі запобіжники", — розповів УНІАН співголова групи "За Майбутнє" Тарас Батенко.

Але, як вже писав УНІАН, не завжди навіть президентські ініціативи парламент (зокрема пропрезидентська сила) підтримує.

Читайте такожБільшість без "моно": де "Слуги народу" шукають і шукатимуть голоси під важливі законопроекти

Питання громадянства — крихкий лід, на якому вже послизалася ідея Порошенка заборонити подвійні паспорти та ідея Зеленського їх дозволити два роки тому.

"Поки зарано прогнозувати, як проголосує Верховна Рада. Потрібно провести аудит законопроекту, — розповів УНІАН нардеп від фракції "Батьківщина" Олексій Кучеренко і додав, що його мають ретельно опрацювати юристи, адже зараз доволі часто проекти законів є "сумнівними за змістом та юридично сирими".

В профільному комітеті Верховної Ради теж впевнені, що частина нардепів виступатиме проти законопроекту. Попри те, що парламентарі вважають ідею множинного громадянства не поганою, вони ж наполягають, що вона створить проблеми усім без винятку - від звичайного міського голови до тих,  хто бажатиме балотуватися в депутати на наступних виборах. Крім того, й чинний закон про громадянство, попри усі його недоліки, досі усіх влаштовував. Тому головний прогноз, який озвучують в Раді – Головне науково-експертне управління парламенту вщент розкритикує ідею Зеленського. І навіть якщо в першому читанні за неї проголосують, до другого, з великою ймовірністю, спробують поховати під правками.

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News