Історія з отруєнням чотирьох малолітніх дітей грибами в Чернігівській області набула всеукраїнського розголосу / фото УНІАН

Смерть дітей від отруєння грибами. Які висновки варто зробити з трагедії

11:43, 08 травня 2021
7 хв. 21380

Історія з отруєнням чотирьох малолітніх дітей грибами в Чернігівській області набула всеукраїнського розголосу. Двох малюків медикам врятувати не вдалося. УНІАН дізнавався, чому в багатодітній родині сталася ця трагедія та хто понесе відповідальність.

Вранці 27 квітня до реанімаційного відділення Чернігівської обласної дитячої лікарні з села Олександрівка (Добрянська територіальна громада, Чернігівський район) у тяжкому стані доставили чотирьох дітей з багатодітної родини. Діагноз - «гостре отруєння невідомою речовиною». Наймолодшій дитині виповнилося лише сім місяців, найстаршому хлопчику – шість років. Як з’ясувалося, батьки напередодні нагодували дітей картоплею з грибами.

В обласній прокуратурі зазначили, що багатодітна родина, у якій виховується п’ятеро дітей, перебувала у полі зору соціальних служб у справах дітей через складні життєві обставини. Після отруєння малюків було відкрито кримінальне провадження. Ювенальні прокурори Чернігівської окружної прокуратури розпочали процесуальне керівництво у ньому за фактом злісного невиконання обов'язків по догляду за дітьми (ст. 166 Кримінального кодексу України).

Читайте такожДіти поїли грибної юшки: у Чернігові слідом за сестрою помер 7-місячний хлопчик

30 квітня п’ятирічна дівчинка з цієї багатодітної родини померла в обласній дитячій лікарні. За інформацією медиків, дитина на момент госпіталізації перебувала в комі внаслідок тяжкого отруєння, її підключили до апарату штучного дихання, однак врятувати не вдалося - у дівчинки відмовили внутрішні органи. Того ж дня ще двох дітей з цієї родини медики перевезли до столичної клініки «Охматдит». Прогнози щодо життєздатності семимісячного хлопчика, який залишався в Чернігові, були критичними, адже його стан теж був вкрай тяжким, дитина була підключена до апарату штучної вентиляції легень. 2 травня він помер. 

Медики підкреслюють, що дітям до 14 років взагалі не рекомендовано вживати в їжу гриби, а в цьому випадку, зважаючи на тяжкість отруєння, йдеться про отруйні гриби. Потрапила до лікарні й мати постраждалих малюків. Жінка, 1994 року народження, зараз знову вагітна, її госпіталізували до обласної лікарні. Медики говорять, що на її стан вплинуло як отруєння, адже вона теж їла страву з грибами, так і, можливо, переживання за дітей.

Після смерті двох малюків правоохоронці відкрили ще два провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). Призначені судово-медичні експертизи та тривають слідчі дії. Однак підозр поки нікому не вручено. Не виключено, що підозру отримає мати померлих дітей, однак вона наразі в реанімації. 

Не перша дитяча смерть у родині

Односельці розповідають, що родина неблагополучна – чоловік і дружина не працюють, живуть з того, що народжують дітей. Зараз жінка вагітна сьомою дитиною. 

«Вітчим для одних дітей і батько інших зловживає алкоголем, про жінку такого сказати не можна, принаймні, нетверезою її не бачили», - розповіли УНІАН в Добрянській громаді. 

Але живе родина, дуже бідно: діти недоглянуті, брудні, санітарно-побутові умови вдома не найкращі для їх виховання. 

Спочатку ця родина проживала в Добрянській громаді. Коли від народження першої дитини соціальні служби почали контролювати сім’ю (з 2012 року вони перебувають на обліку, а з 2015 року сільрада та служба у справах дітей навіть ініціювали позбавлення батьківських прав, щоправда, суд став на сторону батьків), вони залишили село. Переїхали в Городнянський район (нині це теж територія Чернігівського району). Там трапилася біда – від асфіксії померла тримісячна дитина. Після цього родина знову повернулася до села Олександрівка на території Добрянської громади. 

Водночас у громаді вважають, що дикі гриби родина вживала не через проблеми з продуктами харчування чи відсутністю їжі, а швидше через традиції харчування. Ця територія – лісова, й заготівля грибів, їх переробка і вживання в їжу – цілком нормальна практика для місцевих. Хоча зазвичай вони достатньо добре розбираються у їстівних та неїстівних грибах. Тому, як трапилася така історія, багатьом односельцям родини складно зрозуміти.

За повідомленнями місцевих журналістів, гриби збирав батько родини, він називав їх зморшками. Але чернігівський біолог Юрій Карпенко вважає, що йдеться про інший гриб – строчок, що належить до групи умовно їстівних, адже він виділяє токсичні речовини. За інформацією спеціаліста, токсини гриба вражають травну і нервову системи, вони не руйнуються від термічної обробки. 

Медики підкреслюють, що дітям до 14 років взагалі не рекомендовано вживати в їжу гриби, а в цьому випадку, зважаючи на тяжкість отруєння, йдеться про отруйні гриби / фото УНІАН

Кого карати і за що?

Експертка у сфері захисту прав дитини Людмила Волинець вказує, що загибель двох дітей порушує загальнодержавні проблеми і щодо супроводу неблагополучних родин, і щодо контролю витрачання на потреби дітей державної допомоги з народження дитини.

«Звісно, коли ми читаємо, що через батьківський недогляд загинули двоє дітей, то перше бажання, яке виникає, - необхідно когось покарати за це. Що є об’єктивною реакцією на трагедію», - говорить вона.

Читайте такожВідмовили внутрішні органи: у Чернігові від отруєння грибами померла 5-річна дівчинка

Однак варто детально розібратися у цій справі, чим власне займаються наразі правоохоронні органи. Експертка зауважує, що мати теж їла ту ж їжу, що й діти (звісно, це нонсенс - годувати дітей дикими грибами), тому навряд чи це був злий умисел або усвідомлений вибір. Швидше за все, йдеться про занадто низьку соціальну компетентність цієї жінки.

«Тим не менше, від цих дій померли двоє її дітей. Якщо не карати маму, то мають відповідати соціальні служби», - зазначає Волинець.

Однак тут теж постає питання, чи було розуміння, що мамина й батькова компетенція настільки занижена, що є безпосередня загроза життю і здоров’ю дітей? Чи можна було передбачити, що ця загроза неминуча?

Фахівчиня говорить, що якусь долю відповідальності в цій історії мають нести й центральні органи влади, зокрема, Міністерство соціальної політики, яке не передбачило порядок дій щодо захисту дітей від небезпек. Служби у справах дітей наразі працюють на рівні територіальних громад, хоча не мають свого уніфікованого положення. Воно розроблене на рівні району та області. А як мають діяти місцеві служби у конкретній ситуації? Найчастіше положення прописані довільно і в цьому конкретному випадку під питанням – чи мали вони повноваження вилучати дітей? Чи повинні були звертатися до суду? Як взагалі мали реагувати на перебування дітей у небезпеці?

«Держава має терміново реагувати на такі випадки, усувати всі недоліки, прописувати законодавство так, щоб мінімізувати повторення таких історій в майбутньому», - наголошує Волинець.

Водночас, на її думку, історія з загибеллю дітей на Чернігівщині може знову актуалізувати суспільну дискусію щодо необхідності дієвого контролю за витрачанням коштів, отриманих як державна допомога на дітей. Адже ні для кого не секрет, що є окремий прошарок людей, який розглядає народження дітей як джерело доходу. І знову питання – як зробити так, щоб допомога дійсно витрачалася на дітей, а не на потреби їхніх батьків.

Експертка у сфері захисту прав дитини Людмила Волинець переконана, що після цієї історії сильнішим має бути не бажання покарати когось, бо двох дітей уже ніхто не поверне, а не допусти повторення таких ситуацій. І з цим важко не погодитись.

Ірина Синельник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies