Від 90-х до сьогодні: 30 явищ, які змінили українську естраду та музичну культуру

Святкування 30-ї річниці незалежності України не обійдеться без гучних виступів українських артистів. Тож УНІАН пропонує читачам пригадати, які явища формували та змінювали нашу естраду протягом трьох десятків років. Про якісь ви "щось чули", але більшість пригадаєте неодмінно. Нумо ностальгувати разом.

1991 -2001

«Червона рута»

Почати екскурс в історію української естради варто з культового музичного фестивалю, який вперше відбувся ще на зорі нашої незалежності, у 1989 році. "Червону руту" називають "ярмаркою талантів" і не даремно - на цьому майданчику про себе заявило багато українських виконавців. На сцені першої "Рути-89" виступали гурти "Воплі Відоплясова", "Брати Гадюкіни", тоді ще маловідома Ірина Білик.

Співзасновник гурту "Скрябін" Ростислав Домішевський говорив в одному з інтерв’ю, що їхній шлях до визнання теж почався саме на фестивалі "Червона рута" у 1991 році, де гурт виконав пісню "На даху добре".

Учасники першого фестивалю «Червона рута» (зліва направо): «Брати Гадюкіни», Віктор Морозов, Василь Жданкін, Марта Лозинська. Чернівці, 1989 рік / Archive of Lubomyr Krysa (Радіо Свобода)

«Таврійські ігри»

"Найдавніша шоу-бізнесова структура в Україні", - так називає себе компанія "Таврійські ігри", заснована у 1991 році. Фестиваль з ідентичною назвою вперше відбувся в 1992 році у Каховці (Херсонська область). Від середини 90-х до початку "нульових" фестиваль "Таврійські ігри" залишався наймасштабнішою подією музичного життя України. В різний час учасниками заходу було багато відомих українських (Руслана, Потап і Настя, "Green Grey" тощо) і закордонних артистів (Bad Boys Blue, Кріс Норман, Анжеліка Варум та інші).

Республіка КаZантип

"Республіка щастя" розпочалася в Криму. І щорічно, починаючи з 1995 року, була одним із найвідоміших фестивалів електронної музики у Східній Європі. Між іншим, у Києві в середині 90-х теж можна було відвідати не типові дискотеки, а вечірки "іноземного формату" (івенти Torba Party – "піонери рейва").

Багаторазово забороняємий, запальний музично-спортивний фестиваль «КаZантип» перестав проводитися після анексії Криму / УНІАН

Перші недержавні радіостанції

В перші роки незалежності починають з’являтися перші приватні радіостанції. У 1992 році в Києві з’являється "Радіо Рокс Україна". А за кілька років, у 1995-му, спостерігається бурхливий розвиток музичного радіоринку, починає своє мовлення відразу кілька недержавних радіостанцій - "Гала Радіо", "Радіо Люкс", радіо "Супернова", "Хіт-радіо", "Europa Plus".

«Хіт-рік»

Особливим явищем для нашої музичної культури і загалом медійного простору стала поява тематичних передач. Знаковий "Хіт-рік" вперше вийшов в ефір у 1992 році. На початку 90-х це була єдина українська передача, де глядач міг побачити закордонні музичні кліпи. "Кліпи на касетах привозив для передачі друг нашої родини з Польщі, а згодом ми знайшли інші джерела відеоінформації. Словом, крутилися, як могли, бо нам і самим було страшенно цікаво робити таку яскраву музичну програму", - згадував в розмові з журналістами в минулому ведучий передачі "Хіт-рік" Анатолій Бондаренко.

«Територія А»

Багато хто згадує цю передачу з особливою теплотою, називаючи "найпопулярнішою музичною програмою в кінці 90-х в Україні". Телевізійний хіт-парад кліпів з ведучою Анжелікою Рудницькою вперше вийшов в ефір у 1995 році, і протримався п’ять років. Багато артистів завдячують своєму успіху саме "Території А" - Олександр Пономарьов, Віктор Павлик, "Аква Віта" та інші.

«Мелорама»

Це була одна з найкращих музичних програм українського телебачення середини 90-х (прем’єра відбулася у 1996 році). Протягом кількох років її ведучий, журналіст Влад Ряшин пропонував глядачам живу подачу новин музичної індустрії, акцентуючи на вітчизняному шоу-бізнесі. І так, це стало "явищем" для становлення естради.   

Культова "Мелорама" Влада Ряшина вийшла в ефір майже одночасно з запуском телеканалу "Інтер" і користувалася великою популярністю кілька років поспіль / кадр з відео

«Золота Жар птиця»

Перша шоу-бізнесова премія України, заснована 1996 року компанією "Таврійські ігри". Переможців визначали найавторитетніші експерти з усієї країни, музичні нагороди вручали на фестивалі в Каховці. Її лауреатами ставали: Микола Мозговий, Софія Ротару, Наталія Могилевська, Ніна Матвієнко, Руслана, Юрко Юрченко, Віктор Павлік, El Кравчук, Андрій Данилко, гурти "Океан Ельзи", "Плач Єремії", "Табула Раса", "Брати Карамазови", ТНМК, ВІА ГРА. Премія існувала впродовж шести років.

Легендарні гастролі іноземних зірок

Розмірковуючи про явища, які формували та змінювали українську естраду, варто згадати знакові концерти закордонних виконавців часів 90-х. Це сьогодні меломанів таким не здивуєш, але до розпаду СРСР український слухач жив за "залізною завісою". І от все змінилося. 1997 рік - на "Олімпійському" вперше виступають Scorpions. 1998 - The Prodigy. 1999 рік — Metallica. Звісно, вони давали нашим артистам приклад того, як робити шоу. Плюс, розвивали музичні смаки "голодних на артистів" українців.

З німецької групи Scorpions і їх концерту в Києві почалися гастролі зірок світової величини в Україну / кадр з відео

Поява приватних музичних телеканалів

Першим приватним музичним телеканалом в Україні став O-TV, який почав мовлення у 1998 році. Команда телеканалу запровадила функцію інтерактиву, завдяки якій у визначені години ефіру глядачі могли телефонувати по спеціальному номеру телефону, замовляючи улюблений відеокліп за кодовим номером, що висвічувався на екрані. Вже через кілька років, у 2001-му, вперше вийшов в ефір всім відомий "М-1" - канал, де музичні хіт-паради змінювалися новинами "світської хроніки".

Зародження менеджменту

Вже в кінці 90-х починає виникати музичний менеджмент. Продюсерська компанія Mamamusic, очолювана продюсером Юрієм Нікітіним, була створена у 1999 році. Свого часу компанія підтримувала "Авіатора", "Армію", "Скрябіна" та багатьох інших українських виконавців. На сьогодні займається продюсуванням гуртів "НеАнгели", "NIKITA", "KAZKA". Експерти зауважують, що менеджмент – дуже важлива складова індустрії. Виробництво, дистриб’юція музичного продукту – без них не сформувати ринок. Таланту артиста не досить.

«Караоке на Майдані»

Перший випуск проєкту стартував у 1999-му році (останній – у 2019). Протягом двадцяти років незмінний ведучий Ігор Кондратюк запрошував киян та гостей столиці спробувати свої сили у вокальному батлі, зібрати гроші "на шапку" та, можливо, виграти… пакунок яєць. З часом шоу стало по-справжньому "народним", але свій вплив на естраду теж мало. Свого часу "на Майдані" виступала невідома молода студентка Тіна Кароль, засвітився Макс Барських, Віталій Козловський та багато інших артистів.

У січні 2019 року вийшов останній ефір Караоке на Майдані - проект був закритий через низькі рейтинги / кадр з відео

2001 -2011

«Шанс»

Телепроєкт був ідейним продовженням "Караоке на Майдані". З 2003 року співаки, які перемагали в "караоке", далі їхали з тренерами-продюсерами Андрієм Кузьменком та Наталією Могилевською в студію, готували сценічну пісню, стилісти та візажисти створюватли їм образ. Наприкінці того ж дня герої в прямому ефірі співали пісню на сцені проєкту. Переможці прямих ефірів (обиралися шляхом голосування глядачів) потрапляли до фіналу шоу. А  переможець "Шансу" отримував право ротації пісні на радіо та на зйомку відеокліпу. В різні роки учасниками шоу були "зірки" свого часу (QuestPistols і Віталій Козловський). У "Шансі" брали участь фронтмент гурту "Антитіла" Тарас Тополя, Надія Дорофєєва, Вікторія Смеюха з гурту "НеАнгели".

Україна на «Євробаченні»

Тріумф Руслани на "Євробаченні-2004" зробив цей конкурс популярним серед українських виконавців. Відтоді більшість відомих артистів країни намагалися на нього потрапити. Загалом, історія участі України в конкурсі знакова. Перемога Джамали, "Лаша-тумбай" від Сердючки, загальна фанатська любов до Go_A цього року. Між іншим, Україна - єдина країна на "Євробаченні", яка протягом років своєї участі в конкурсі щоразу виступала у фіналі.

Руслана Лижичко в 2004 принесла першу перемогу на європейському музичному конкурсі "Євробачення" / УНІАН

Українська «Фабрика зірок»

Реаліті-шоу стартувало 2007 року і тривало кілька років. Звідти українські меломани вперше дізналися багато нових імен виконавців, нині відомих на українській естраді. Свого часу "фабрикантами" були Ольга Цибульска, Даша Астаф’єва, Володимир Дантес, Аліса Тарабарова, Санта Дімополос, MamaRika та інші артисти.

Плеяда локальних музичних фестивалів

Цьогоріч виповнюється вже п'ятнадцять років культовому фестивалю "Бандерштат". "Фестиваль переносився три рази, сцену ми "на халяву" взяли у якоїсь луцької компанії, наметове містечко складалось з одного намету. На фестиваль того року приїхало десь 700-800 людей", - так згадує в інтерв’ю перший фестиваль 2007 року його співорганізатор, фронтмен гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк.

Один з найстаріших фестивалів незалежної України – Zaxidfest проводиться з 2009 року. Koktebel Jazz Festival проводився в Криму з 2003 року, а після окупації півострову переїхав на Одещину. Музично-мистецький фестиваль Respublica проводиться з 2011 року.

Фестиваль Koktebel став одним з головних джазових івентів на пострадянському просторі / Фото УНІАН

Талант-шоу

Восени 2010 року в телеефірі стартував "Х-фактор", а наступного року – "Голос країни". Ці музичні талант-шоу стали трампліном для багатьох нині відомих артистів – KAZKA, Христина Соловій, "Без Обмежень". І попри те, що більшість переможців залишаються невідомими широкому загалу, щороку сотні талановитих українців беруть участь у відборах та прагнуть здійснити заповітну мрію стати артистом.

Розвиток продюсерського ринку

В "нульові" продовжує розвиватися музичний менеджмент. З’являються дві з найбільших нині продюсерських компаній - Secret Service Entertainment Agency, засноване у 2007 році продюсером Михайлом Ясинським (Оля Полякова, Макс Барських). А також MOZGI Entertainment, засноване у 2010 році Іриною Горовою та Олексієм Потапенко ("Потап і Настя", "Врємя і Стєкло", Michelle Andrade, ПТП, DOROFEEVA)

2011 – 2021

Поява нових та відродження старих музичних премій

У 2011 році в Україні було встановлено щорічну музичну премію YUNA. "M1 Music Awards" заснували у 2015 році. Невдовзі, у 2018 році, після паузи більше ніж в десять років, повернулася "Золота Жар-птиця" (кажуть, що "відродилася з попелу"). Перша премія незалежної музики - "Jager Music Awards" - присуджується щорічно, починаючи з 2014 року.

Приватні концертні холи

Бізнес починає активніше співпрацювати з культурою – відкриваються концертні майданчики, нічні клуби, де артисти проводять концерти. У них виступають Onuka, Ляпіс, Ніно Катамадзе, Арсен Мірзоян, Dan Balan, Jan Khalib, Pianoбой, O.Torvald, Беz обмежень та багато інших артистів. Відомий киянам Freedom Hall, який було засновано ще у 1994 році, відкрився після відновлення у 2016-му. А у 2017 році у Львові відкрили "Малевич" - понад три тисячі квадратних метрів для проведення потужних концертів та гучних вечірок.

Нова фестивальна хвиля

Наразі щороку в Україні проводяться десятки музичних фестивалів на будь-який смак – OSTROV, Atlas Weekend, "Файне Місто", БеzViz. Якщо жодного разу їх не відвідували, візьміть до уваги.

Щорічний Atlas Weekend відбудеться і в 2021-му році / фото УНІАН

Шалений розвиток рейв-культури та визнання у світі

Українська рейв-культура стрімко рветься вперед у своєму розвитку. У 2017 році київський клуб Closer увійшов у топ-20 електронних клубів світу за версією видання Resident Advisor. З’являються нові імена, відкриваються бари і невеликі клуби. А світові ЗМІ пишуть про український постреволюційний рейв.

Поява спеціалізованих онлайн-медіа

За словами голови Фонду Розвитку Української Музики Романа Мухи, українському музичному ринку не вистачає каналів комунікації, які б підтримували українську музику і культуру. Але варто зауважити про появу якісних спеціалізованих онлайн-медіа — СЛУХ, LiRoom, Neformat, Katacult та Notatky.

Новий український фольк

ДахаБраха. Onuka. YUKO. Аліна Паш. Go_A. Ці імена та назви гуртів на слуху. Сучасний український фольк, народний вокал та використання народних інструментів - цікавий світові і українцям.

Український гурт Go_A і їх виступ на конкурсі Євробачення-2021 з піснєю "Шум". Той випадок, коли українських виконавців за кордоном оцінили швидше, ніж на батьківщині / Reuters

«М’яка українізація»

З 2016 року в Україні діють квоти на українськомовний контент на радіо й телебаченні. Звісно, це змінило українську естраду. Але в хорошому чи поганому сенсі – думки досі різняться. З одного боку, запровадження квот дійсно дало поштовх для розвитку української музичної індустрії (якісь гурти стали співати українською, україномовному контенту стало простіше "пробитися" на радіо). З іншого боку, експерти зауважують, що саме через квоти слухачі, які воліють слухати російську музику (якої, відповідно, в українському радіоефірі стало менше), переходять на прослуховування цифрових музичних сервісів. 

Стрімінгові сервіси

Apple Music, YouTube Music, Spotify. Зростання популярності та ролі стрімінгів має свій вплив на українську естраду. На жаль, досить негативний. Адже поки в Україні немає регіонального офісу Apple Music чи YouTube Music (офіси знаходяться в Москві, їхні співробітники складають чарти, орієнтуючись на територію всього колишнього СНД). Тому україномовних пісень в цих чартах немає, що демотивує артистів співати українською.

У 2020-му році стрімінговий сервіс Spotify нарешті добрався і до України / Фото - REUTERS

Заборона російських гастролерів

Інформаційне протистояння з Росією - країною-агресором, заборона російським артистам виступати в Україні без дозволу СБУ, сприяли формуванню національного інформаційного простору і музичного ринку. Голова Фонду Розвитку Української Музики Роман Муха наголошує: на цей час обмеження російських гастролерів – абсолютно виправданий крок. Це питання національної безпеки, охорони свого культурного та економічного простору.

YouTube

Популярний відеохостинг заслуговує на окреме місце в нашому ТОП-30. Адже живемо в реальності, де нікому не відомий співак може стати "зіркою" YouTube, а після цього успіху почати шлях на головні сцени країни. Ілюстративний приклад – вихователька дитячого садочку Альона Савраненко, більше відома, як Alyona Alyona та її сингл "Рибки".

Пандемія та карантин

Звісно, пандемія COVID-19 і пов’язані з нею обмежувальні заходи вплинули на естраду та музичну культуру. Під час локдауну культурна індустрія лишилася вразливою. Музичні заходи, концерти, гастролі – все було скасовано і стало на паузу. Артисти залишилися без роботи, тому почали анонсувати онлайн-концерти. А після закінчення локдауну, в умовах карантинних обмежень, пропонувати нові формати – вертикальні концерти у готелях (артист виступає на сцені, збудованій на даху корпусу готелю, щоб глядачі могли спостерігати виступ з балконів номерів), плавучі концерти на баржі, VR-шоу.

Створення інституцій

Через коронавірус та карантинну реальність українські артисти усвідомили свою незахищеність, вразливість музичного ринку та вирішили це змінити. Так, у 2020 році в Україні виникла "Всеукраїнська профспілка працівників музичної індустрії", створена з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів її членів, розбудови музичної індустрії в Україні та розробки, впровадження законодавчого врегулювання музичної індустрії. Також для розбудови повноцінної музичної індустрії в Україні виник Фонд Розвитку Української музики.

УНІАН в Google News