Військовий кухар Богдан з позивним "Волинський" в інтерв’ю УНІАН розповів, яку їжу готують в армії / фото надане Богданом "Волинським"

Військовий кухар Богдан "Волинський": У війську страви, приготовані на відкритому вогнищі, це +25% смаку

12:41, 30.03.2023
14 хв. Інтерв'ю

Військовий кухар Богдан з позивним "Волинський" в інтерв’ю УНІАН розповів, яку їжу готують в армії, що входить у звичний денний раціон військовослужбовців та чи мають вони змогу їсти гаряче на "нулі", які страви найбільше полюбляють бійці та чим борщ на відкритому вогнищі відрізняється від приготованого на кухні.

Богдане, розкажіть, будь ласка, про ваш шлях. Як стали власне військовим кухарем?

Мій шлях військового кухаря почався з того, що торік на початку березня я пішов у військкомат. Звідти 9 березня мене направили для проходження військової служби.

Спочатку я потрапив до протитанкового артилерійського дивізіону, в якому до червня служив артилеристом, був командиром гармати. Через те, що гармати були радянського зразка, не вистачало боєприпасів, снарядів, і нам сказали, що нас чекає або нове озброєння, або розформування. Тож, коли у нас з'явилася вакансія кухаря, я вирішив не гаяти часу. Робота кухні мені не дуже подобалася, я хотів її покращити, і десь наприкінці червня я став військовим кухарем протитанкового дивізіону. До кінця січня 2023 року я проходив там службу, а після розформування дивізіону мене перевели до іншого підрозділу.

Тобто у вас немає профільної освіти?

Війна така річ, що… Багато хто не брав участі у бойових діях, не мав військового досвіду, не тримав зброю у руках, але ставав воїном, і непогано себе проявляв. Я знав, що я вмію готувати, але робив це для компанії, максимум, з 10-15 осіб. Коли довелося готувати для 120 осіб, зрозумів, що зможу, це просто інші пропорції.

Профільної освіти у мене немає, але є студентське життя і якась більш-менш любов щось готувати. Я знав, що впораюся.

А чим займалися до війни? Я так розумію, це ваш перший військовий досвід?

До війни був головою ОСББ, вів три канали на YouTube, займався фрилансом (копірайтингом, рерайтом, працював контент-менеджером).

У мене є досвід тільки строкової служби у 2000-х роках. В АТО, на жаль, мене не взяли, комісували по хворобі, але я всі проблеми зі здоров'ям усунув і у перші дні повномасштабної війни пішов добровольцем.

А яке воно – життя військового кухаря?

Наскільки знаю, багато хто з хлопців відмовляється працювати на кухні, навіть ті, хто вміють готувати. Адже робота кухаря – це робота нон-стоп, без вихідних, без канікул, без святкових днів. Навпаки, вихідні й святкові дні – це більше навантаження, хочеться хлопців побалувати й приготувати щось цікаве. В ідеалі дуже добре, коли кухар любить свою роботу й намагається щоразу зробити щось нове і смачне.

О котрій годині починається ваш робочий день? Опишіть його коротко.

Зараз мій робочий день починається о п'ятій ранку. Десь о пів на шосту я заходжу на кухню, і, в залежності від того, що ми спланували, або допомагаю колегам, або сам починаю готувати.

Зазвичай вранці ми готуємо сніданок та до десятої обід. Після обіду інколи є одна-дві години перерви. І далі починаємо підготовку до вечері. Коли хлопці повечеряють, розпочинається підготовка до наступного дня, прибирається кухня, робляться певні заготовки на ранок. О 20:00 більша частина персоналу вже займається своїми справами. А о десятій годині я, зазвичай, вже сплю.

Хто разом з вами працює? Як загалом відбувається організація персоналу?

Все залежить від того, яка комплектність кухні. Загалом у нас постійно на кухні перебувають 3-4 людини, які мають приготувати їсти. Обов'язки розподіляються: хтось, наприклад, чистить овочі, хтось займається безпосередньо приготуванням страви.

У нас все по-людськи, один одному допомагаємо. Тому та людина, яка готувала їжу сьогодні, завтра може встати не о п'ятій ранку, а на годину пізніше. І оця годинка інколи підзаряджає, що почуваєш себе набагато комфортніше.

Які умови для роботи? Розкажіть про ваше робоче місце та підручний інструмент.

У мене зараз робоче місце мрії - я працюю на кухні, скажімо так, одного з технічних підприємств, де все є: плити, духовки, каструлі, шумівки, виделки, миски, черпаки тощо. Я приїхав у сформований і забезпечений усім необхідним колектив, який працював в цій сфері рік. Нам встановили плиту, пароконвектомат та електродуховку. Взагалі ми можемо готувати, що завгодно, навіть випікати хліб та піци.

Там, де я починав службу кухарем, були спартанські умови, ми готували їжу виключно на відкритому вогнищі, польовій кухні. Щось купляли самостійно, щось привозили волонтери. З інвентарем проблем не було, але зараз набагато краще і зручніше.

Що зазвичай готуєте побратимам? Яким є денний раціон?

Розкажу, що готували сьогодні. На сніданок була кукурудзяна каша, ковбаса, сир, печиво, чай або сік. На обід – щавлевий борщ, ячмінна каша з печеною сосискою. Часом волонтери нам привозять якісь продукти, ми їх включаємо в раціон. Наприклад, сьогодні – паштет, кабачкова ікра.

На вечерю – м'ясна підлива та макарони, чай з печивом чи вафлями.

Скільки часу займає приготування їжі?

Ми ще з ночі ставимо воду в каструлях на мінімум, щоб вона на ранок була гаряча. Зранку вмикаємо плиту на більш потужний режим. Десь, починаючи з шостої, йде активна робота з підготовки сніданку, готується каша і перша страва на обід. Паралельно смажиться засмажка, робиться соус на обід або вечерю. На приготування у нас йде від трьох годин. Іноді чотири, якщо вимагає технологія.

Як створюється меню?

При створенні меню ми відштовхуємося від потрібної кількості калорій та норм споживання м'яса, риби, фруктів, каші. Також враховуємо те, що у нас є в наявності.

Як розраховуєте кількість їжі на бійців?

Взагалі є певні розкладки та норми, за якими потрібно годувати солдат. Це, як я вже сказав, певна кількість риби, м'яса, хліба тощо. Військовий має отримувати на добу 3500 калорій. Але, звісно, в залежності, від того, чим він займається. Якщо активна робота, то ці калорії він спалить. Якщо ж інколи солдат фізично не навантажений, або стоїть в наряді, то йому 3500 калорій буде забагато. І коли хлопці потрапляють на більш розслаблений режим, набирають зайву вагу, бо харчуються як завжди, а калорії не використовують.

Загалом проблем з нормами та харчуванням немає, кожен може взяти добавку, або відмовитися від страви.

Ви сказали, що нагодувати треба дуже багато людей. Це який обсяг страв?

Перші страви ми варимо в обсязі, приблизно, 50 літрів. Буває таке, що нас попереджають, що буде менше людей, ми можемо корегувати кількість страв. Знову ж таки, солдат може попросити дві порції й ніхто не заперечуватиме.

Чи прислухаєтеся до побажань бійців?

Так, я прислухаюся до думки бійців – смачна страва чи ні, як саме хотіли б, щоб приготували. Прислухаємося до побажань хлопців, що саме вони хотіли б поїсти. Тобто у нас є комунікація кухні з особовим складом.

Розповісте про страви, які полюбилися бійцям?

Є страви, скажімо так, які всі їдять завжди з великим задоволенням. Їх можна готувати щодня і вони набриднуть не скоро. Наприклад, червоний борщ – це страва, яка в нашому раціоні є кожен тиждень стовідсотково, а інколи й двічі.

Також на регулярній основі готуємо щавлевий борщ та гречаний суп.

Працюючи кухарем у протитанковому дивізіоні, я запровадив традицію: щонеділі готував плов з розсипчастого рису, м'яса, різаної моркви. Приїхавши до нового підрозділу, також почав щонеділі на вечір готувати плов. Мені здається, що я вмію його готувати смачно. Крім того, так навчився варити червоний борщ, що щоразу він виходив настільки смачним, що можна ложку ковтнути. Приїхав сюди - тут плити електричні, я один раз зварив борщ, а він якийсь не такий. Знову зварив – не такий. Те саме з пловом. Приготував – смачний, але щось не те. Потім зрозумів, що страви, приготовані на відкритому вогнищі, це +25% смаку. Тому найкращий плов і борщ – зварені на відкритому вогні, на свіжому повітрі.

А чи дотримуєтеся тенденцій здорового харчування при приготуванні їжі?

Взагалі в армії, якщо підрозділ від 30-50 осіб, він має більш-менш здорове харчування. У нас практично немає смажених страв, в основному – тушковані. У перших стравах робиться лише засмажка. Тому можу сказати, що солдатське харчування, яке готується в нормальних умовах, здорове.

фото надане Богданом "Волинським"

Звідки ви черпаєте ідеї для ваших страв?

По-різному. У мене є мій авторський зелений борщ. Я зробив таку собі компіляцію з того, як готують на Волині, звідки я родом, та Рівненщини, де живу, плюс - додав деякі моменти, які я знав і десь чув. У кінцевому результаті вийшов щавлевий борщ, який я назвав "по-здолбунівськи". Особливість в тому, що туди додається трішки пшона – це така рівненська нотка. Якщо є можливість, перед початком приготування кидаю туди шмат сала – це волинська нотка. Збиваю сире яйце в ґоґоль-моґоль і поступово заливаю його в кінці.

Також готую хлопцям сирний суп, рецепт якого взяв у своєї дружини. Вона вдома готує такий.

І не треба забувати, що є світова мережа Інтернет. Куди ж без неї (посміхається).

Чи є у підрозділі вегани? Можливо, для них є окреме меню?

У нашому раціоні не передбачене окреме меню для вегетаріанців та веганів. Можна самостійно собі готувати або просити, щоб при приготуванні страви відклали трохи пісної їжі. На жаль, веганство у ЗСУ не передбачене.

Насправді розумію цих людей, я сам дуже мало вживаю м'яса. У попередньому підрозділі був хлопець, який був схильний до веганства. І ми пробували з ним робити компромісні варіанти по харчуванню. Зараз у нас немає людей з якимись особливостями в харчуванні.

Де ви берете продукти?

У кожній бригаді є певний підрозділ та "начпрод", який відповідає за продуктове забезпечення бригади. Відповідно, є служби, які доставляють продукти, є склади, де зберігаються ці продукти.

Як харчування організовується біля лінії фронту? Чи возять на передову приготовану їжу?

Щодо харчування на передовій є два варіанти. Перший: коли хлопці йдуть на позиції на день, максимум, на чотири дні, то беруть із собою готовий сухпайок, різноманітні консерви, Мівіну - тобто все те, що можна з'їсти холодним або додати окріп та споживати. Другий варіант – це, дійсно, може бути доставка гарячої їжі. Таке рідше буває. Але у нас в 110-й бригаді це практикують. Там за 3-10 кілометрів від зони зіткнення є польова кухня, на якій готують гарячі страви, кладуть перше, друге, наливають чай у великі 10-12 літрові термоси та везуть ближче до передової. Безпосередньо в окопах ніхто не роздає, їжу доставляють за кілька кілометрів від "нуля", залишають у відповідному місці і хлопці самі забирають, а потім назад віддають термоси.

Але в більшості випадків це сухпайок або все, що можна взяти з собою, що не псується, або мало псується. Зазвичай, на "нулі" солдати не перебувають весь час, вони йдуть туди на певний проміжок часу, а коли вже повертаються на так звану базу, то там можуть і помитися, і поїсти три рази на день гарячу їжу.

З самого ранку у війську йде робота з підготовки сніданку, готується каша і перша страва на обід / фото надане Богданом "Волинським"

З якими проблемами та труднощами найчастіше зіштовхуються військові кухарі?

Зазвичай, це людський фактор. Хтось дуже хоче і намагається працювати, хтось не витримує темп, хтось втомився, хтось лінується. Хтось із солдатів сказав, що щось не смачно, кухаря це зачепило і він задепресував…

Мені у перший місяць роботи було важко освоїти ті обсяги, з якими раніше ніколи не зіштовхувався. Треба було налагодити роботу колективу, щоб кожен мав свій план, обсяг роботи та знав свої обов'язки. Щоб кухня працювала як годинник, треба комунікувати з людьми - десь проявити наполегливість, десь м'якість. Тоді робота йде швидше, продуктивніше і набагато кращий результат.

Ви ведете свій відеоблог. Можете розповісти про перше відео, яке мало велику кількість переглядів? З чого все почалося?

Взагалі я блоги розподіляю на дві частини. Через те, що наразі я в ЗСУ, веду тільки один канал з трьох наявних. Більше часу наразі приділяю Тік-ток. Це короткі, інформативні відео, які можна швидко монтувати в самому додатку, без залучення інших програмних забезпечень. Це дуже зручно. Я уявляю, що мені треба зняти, роблю кадри. Все це робиться швидко і стисло.

Перше моє відео, яке стало популярним, якщо ми говоримо про кулінарну тему, це, напевно, відео про борщ. Я зняв його на пісню "Ой, прийди Грицю", на ньому відкривається банка, дістається та ріжеться сало, подається на стіл хлопцям, наливається тарілка борщу, туди додається сметана, хлопці сідають та їдять. Кілька разів і я в кадрі був. Ц відео отримало велику кількість переглядів, його багато пабліків заливали до себе, чим порушували мої авторські права.

З цього відео якось і пішло, я більше вдарився у тему кухні. Адже, коли тільки зареєструвався, не знав, про що буду знімати. Просто почав, а потім перейшов на кулінарну тематику. На той час вона була мало висвітлена в інтернеті. Я показую, що їдять хлопці, які ми отримуємо продукти, як готується їжа тощо. Я став помічати, що багато військових кухарів побачили мої відео, надихнулися, можливо, або побачили нові вектори, і роблять щось схоже…

А чого навчилися ви, працюючи на польовій кухні?

Багато чого. Навчився комунікувати з персоналом та солдатами, працювати у команді, організовувати її та бути її членом. Підвищив свій професійний рівень. Я навчився працювати з відкритим вогнем та складнішими механізмами, які є в сучасній кухні.

Навчився варити борщ таким, яким він має бути за моїм смаком. Мені десь хтось підказував, десь я дивився, як його варить хтось інший. Брав цікаву інформацію, пробував та адаптував. Це робота над собою та з собою. Кухар себе постійно вдосконалює, якщо хоче, щоб результат його роботи подобався.

Поділіться, будь ласка, якимись кухонними лайфхаками у спартанських умовах.

Скажу так: навіть перебуваючи у спартанських умовах, коли під рукою є тільки відкритий вогонь, можна варити багато смачних страв. У того, хто готує на відкритому вогні, буде смачнішою будь-яка страва (на відміну від тієї, що створена в комфортних умовах, на звичайній кухні).

Взагалі, в будь-яких умовах можна готувати смачні страви, і слова про відсутність чогось – це просто відмовка. Я пробував варити холодець з яловичої ноги на відкритому вогні, знімав про це відео, і цей холодець – один з найкращих, які я їв у своєму житті.

Я не пробував, але бачив у 400 метрах від себе, як хлопці в гільзі від снаряда варили суп з фазана. Фазана вони добули, перебуваючи на позиції…

Тільки на кухні в ЗСУ дізнався, що ріжком від автомата можна відкривати металеві кришки. Штик-ніж від автомата Калашнікова, виявляється, дуже універсальна штука, ним добре відкривати консерви. А ще на звичайній кухні я ніколи не відкривав банку, закатану металевою кришкою, емальованим військовим кухлем.

Марта Нетюхайло

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся