Представники бізнесу розповіли, як борються за молоді кадри / фото REUTERS

Інвестиція в завтра. Як бізнес змінює освіту в Україні

14:01, 15 квітня 2021
11 хв. 2122

Системі державної освіти в Україні не вистачає гнучкості та адаптованості до потреб ринку праці. Тому бізнес бере у власні руки процес підготовки свого майбутнього персоналу. Представники компаній із різних галузей розповіли УНІАН, як співпрацюють із навчальними закладами та чому для модернізації освіти держава й бізнес мають об'єднуватись.

На українському ринку праці існують значні професійно-кваліфікаційні дисбаланси. Експертка Центру економічної стратегії Ганна Сахно констатує, що виробничі компанії скаржаться на брак кваліфікованих працівників робітничих професій. «Через застаріле обладнання у коледжах та технікумах, а також застарілу програму навчання студентам потім складно працевлаштуватися. А компаніям доводиться витрачати ресурси на перенавчання таких студентів», - каже вона.

Представники бізнесу теж говорять, що освітні послуги не задовольняють їхні потреби.

«З досвіду підприємства відомо: молодому спеціалісту потрібно мінімум три роки практики на виробництві, щоб освоїти спецтехніку для будівництва автомобільних доріг відповідно до стандартів», - розповідає директор із персоналу групи компаній «Автострада» Катерина Васюта.

Зокрема, співвласник групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко нарікає на розрив між теоретичною освітою, яку студенти отримують в університетах, і практикою: «Якщо студент до кінця навчання не підробляв за фахом або не проходив стажування, в реальному бізнесі його чекають сюрпризи».

З ним погоджується директор з управління персоналом компанії INTECH (part of UMG Investments) Оксана Нестерова: навіть найкращі виші не встигають за темпами розвитку бізнес-контексту і не можуть своєчасно адаптувати освітні програми. «Роль професійної підготовки фахівців виконують роботодавці через програми стажування. Це допомагає формувати кадровий резерв на стартові позиції», - пояснює вона.

Відтік кадрів з України триває, тому боротьба бізнесу за таланти тільки посилюється / ajnj УНІАН

В IT-індустрії кажуть про негнучкість системи української державної освіти. «Вона застаріла, тому програє боротьбу з ініціативами бізнесу. ІТ-компанії створюють власні університети, гуртки та академії, швидкі в навчанні учнів та студентів», - розповідає голова Вінницької ІТ-Асоціації Дмитро Софина.

А HR-лідер аграрної компанії Corteva Agriscience в Україні та Польщі Володимир Міропольський нагадує, що напруженість на ринку посилює відтік із країни сильних фахівців. Тому боротьба бізнесу за таланти тільки посилюється: «Компанії йдуть у навчальні заклади, щоб дати можливість стажуватись майбутнім випускникам. Адже кваліфіковані випускники зможуть швидко влитися у сферу діяльності бізнесу».

Як бізнес та освіта співпрацюють сьогодні

Група логістичних компаній ZAMMLER запрошує молодь на практику та стажування, проводять конкурси серед студентів. Разом із Київським національним торговельно-економічним університетом підготували логістичну лабораторію. Співвласник групи компаній Віктор Шевченко вважає роботу зі студентством інвестицією у розвиток професії: «Професіоналізм не береться нізвідки. У професіоналів слід інвестувати час, зусилля та фінанси».

У групі компаній «Автострада» також організовують практику й стажування для студентів та викладачів. Надають стипендії та гранти, найкращих працевлаштовують. Модернізують матеріально-технічну базу закладів освіти, з якими співпрацюють (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Житомирський автомобільно-дорожній коледж, Національний транспортний  університет).

В INTECH програми стажування для студентів та випускників – складова HR-стратегії. Директор з управління персоналом компанії Оксана Нестерова переконана, що програми стажування не тільки формують кадровий резерв, а й сприяють розвитку бренду роботодавця. «Плюс талановиті стажери надихають працівників компанії не зупинятися у розвитку», - підкреслює Нестерова.

ІТ-індустрія також бере на практику молодь із вишів. Компанія «IT-Інтегратор» залучає до виконання завдань студентів Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ). Компанія GlobalLogic у межах GlobalLogic Education співпрацює із 19-ма українськими вишами. «Разом оновлюємо програми, відкриваємо лабораторії, реалізовуємо програми підвищення кваліфікації для викладачів», - розповідає координатор університетської програми GlobalLogic Євген Сакало.

Представники аграрної компанії Corteva проводять лекції для студентів агрономічних вишів по всій Україні, залучають молодь до практичної роботи в полі і на виробництві. «Частина сезонних фахівців після навчання приєднується до компанії на постійній основі», - розповідає HR-лідер компанії Володимир Міропольський.

Він звертає увагу, що на базі українських навчальних закладів відкривається все більше спільних із бізнесом освітніх програм. Кілька років тому група компаній, включаючи Corteva Agriscience та Національний університет біоресурсів і природокористування, започаткували програму «Агрокебети» для майбутніх управлінців в агросфері. Частиною програми є менторський супровід студентів топ-менеджерами агрокомпаній протягом проєкту. У 2020 році «Агрокебети» почала поширюватися в агроуніверситетах різних регіонів країни.

Співпраця «завтрашнього дня»

Міропольский зауважує: варіантом подальшого розвитку співпраці системи освіти з бізнесом в Україні може стати відкриття приватних навчальних закладів за підтримки компаній. В Європі такі вже існують (наприклад, приватна бізнес-школа ESMT у Берліні). Схожої думки дотримується експертка Центру економічної стратегії Ганна Сахно: «Вважаю, що великі бізнеси створюватимуть власні академії у сферах з економічним потенціалом. Наприклад, електроінженерія, високотехнологічне сільське господарство, IT, металургія. Вдалий приклад – приватний університет «Метінвест Політехніка»».

Метінвест створює цілий ВНЗ для залучення молоді в компанію / фото metinvestholding.com

Група Метінвест заснувала його у червні 2020 року. Це перший недержавний гірничо-металургійний університет із правом видачі дипломів державного зразка. Університет готуватиме фахівців із матеріалознавства, металургії, комп'ютерних наук, автоматизації виробничих процесів, екології, хімічних технологій та інженерії, охорони праці та гірничої справи тощо. Заклад отримав ліцензії Міністерства освіти і науки України на проведення курсів підвищення кваліфікації за трьома спеціальностями («Металургія», «Охорона праці і промислова безпека», «Гірнича справа»). Перші слухачі – поки це тільки співробітники Групи Метінвест – вже підвищують рівень знань.

«Цього року плануємо пройти процедуру ліцензування бакалаврату, сформувати правила прийому і вже у 2022 році набирати бакалаврів. Передбачений конкурсний відбір, як і в державних вишах. Будемо створювати додаткові можливості для вступу, грантові та стипендіальні програми», - розповідає ректор «Метінвест Політехніки» Олександр Поважний.

Так виглядатиме "Метінвест політехніка" / фото metinvestholding.com

У закладі орієнтовані на дуальну освіту – із третього курсу навчання студенти будуть отримувати практичні знання на підприємствах Метінвесту. Але Поважний відзначає: прагнуть випускати адаптованих фахівців зі знаннями не лише технологічних процесів. Тому команда університету буде впроваджувати у себе принципи STEM-освіти. Цей напрям в освіті охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics).

«Впровадження технологій STEM-освіти потрібне, щоб готувати конкурентоспроможних фахівців із набором компетенцій, навичок та умінь не сьогоднішнього дня, а майбутнього», - підкреслює ректор.

Виш «Метінвест Політехніка» підписав меморандуми з виробниками технологій і обладнання – корпораціями Siemens, Schneider Electric, Honeywell Ukraine і Festo. Разом хочуть відкрити в університеті близько п’ятнадцяти сучасних лабораторій. У перспективі планується створення науково-виробничого центру, який займатиметься науковою, інноваційною та міжнародною діяльністю.

«Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков говорить, що ми повинні не стільки металургів готувати, як комп’ютерників із хорошими знаннями металургійної технології, технології гірничої справи тощо. Адже технології невпинно йдуть уперед, і завдання «Метінвест Політехніки» – не гнатися за прогресом, а випереджати його», - резюмує ректор вишу Олександр Поважний.

STEM-освіта як підготовка до реального життя

Представники бізнес-спільноти згодні, що впровадження STEM-освіти у вишах відіграє особливу роль у підготовці кваліфікованих кадрів. «Бути конкурентним фахівцем у світі, який стрімко діджиталізується, - завдання, з яким може допомогти STEM», - впевнений координатор університетської програми GlobalLogic Євген Сакало.

Віцепрезидентка «IT-Інтегратор» Надія Омельченко взагалі переконана, що готуватися до освоювання «професій майбутнього» треба зі шкільної лави: «Шкільна освіта теж має адаптуватися до потреб економіки та надавати учням знання і навички, які допоможуть стати успішними фахівцями».

Такої ж думки дотримується генеральний директор компанії Lenovo в Україні Тарас Джамалов: «Сучасним дітям важливо розуміти, як їм знадобляться отримані знання. Тому їх необхідно навчати на практиці».

Для Lenovo  впровадження інновацій у сфері освіти — один із пріоритетів корпоративної соціальної відповідальності бренду. Торік компанія допомогла запровадити у дев’яти школах Харкова, Кривого Рогу та Черкас пілотний проєкт K.Fund School – позашкільне навчання веб-програмування та підприємництва для школярів 8-11 класів.

«Більш прикладна освіта, спрямована на розвиток «пластичних» навичок, допомагає учню розвиватись і бути готовим до змін», - вважає Джамалов.

До прикладу, у старших класах мережі шкіл КМДШ (Креативна Міжнародна Дитяча Школа) вже сьогодні діють створені спільно з бізнес-партнерами закладу практичні факультети – факультет стартапів, IT, медіа.

«Наші учні здобувають професію, яку можуть використати в майбутньому. І це правильно. Бо сучасні школярі в 14-15 років вже думають про професійний шлях і потребують у школі більше практики», - розповідає академічна директорка КМДШ Ірина Тулякова.

«Хотілося б, щоб такі можливості були й в інших дітей у регіонах України. Щоб освіта ставала для них поштовхом для отримання життєвого досвіду. Для цього держава та бізнес мають об'єднуватися заради модернізації освіти», - додає вона.

Державі справді вже зараз потрібно підсилювати інтерес бізнесу до модернізації освіти на різних рівнях. Адже історія доводить, що кооперація бізнесу із закладами освіти вигідна всім учасникам процесу. Навчальні заклади мають можливість оновлювати навчальне обладнання та підвищувати кваліфікацію викладачів. Учні та студенти отримують сучасні знання та практику, яка підвищує шанси успішно працевлаштуватися. А бізнес-спільнота – підготовлених фахівців та своїх амбасадорів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Ми використовуємо cookies