З початку року стартувала реформа харчування в школах / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Здоров’я починається з їжі. Як діти, батьки та освітяни реагують на зміни в харчуванні українських школярів

07:10, 15.01.2022
23 хв.

З нового року в соцмережах "палає" - українці обговорюють реформу харчування в школах. Одні категорично не сприймають зміни, мовляв, таку прісну гидоту навіть худобі не давали б, не те, що дітям. Інші звертають увагу, що прищеплювати здорові харчові звички потрібно і не лише школярам, а й їхнім батькам.

Норми харчування школярів в Україні не оновлювалися ще з 1956 року. Протягом цього часу багато поколінь дітей були невдоволені їжею у шкільних їдальнях. Дуже часто навіть вигляд страв відвертав бажання їх вживати. Врешті, щоб зробити раціон учнів кориснішим, смачнішим та різноманітнішим, стартувала реформа шкільного харчування.

Головні "новації" - раціон учнів обов’язково має містити зернові, картоплю, фрукти, овочі, молоко, молочні продукти, м'ясо, рибу, яйця, горіхи, бобові, насичені жири. Зате ніяких сосисок, ковбас, зайвого цукру, солі та трансжирів. А в буфетах – заборона на чіпси, сухарики, тістечка, газовані напої, непастеризовані соки та молочні продукти, каву.

Щоб перехід до нового раціону був легшим, команда відомого українського кухара, засновника соцпроекту "Нове шкільне харчування" Євгена Клопотенка розробила спеціальне чотиритижневе меню. В ньому, окрім традиційних українських страв, містяться й такі нетипові для шкільної кухні, як чилі кон карне, болоньєзе, фріттата, ньокі, мінестроне та інші. Та усі вони можуть бути приготовані з простих продуктів, які мають міститись в новому раціоні школяра.

Відео дня

Нові норми набули чинності з 1 вересня 2021 року. Проте ця реформа непроста для шкіл та муніціпалітетів з точки зору організації, тому перехідний період встановили до 1 січня 2022 року. І якщо торік ця тема не викликала ні невдоволення, ні резонансу, то з нового року "запалала".

УНІАН побував у деяких школах країни та дізнався, як запроваджуються нові стандарти харчування, чи подобаються нові страви дітям та скільки це коштує їхнім батькам.

УНІАН дізнався, чи подобаються нові страви дітям / фото Ірини Синельник

"Більшість батьків оцінили харчування нормально"

У жительки Чернігова Людмили син Артем навчається у 8-му класі ліцею №15. У шкільній їдальні хлопець майже на харчується. Ще з молодшої школи почав брати перекус із собою. Мати зізнається, що спочатку скептично ставилася до цієї ідеї, але син стояв на своєму – до шкільної їдальні ходити не хотів. Пояснював, що страви часто холодні і їсти їх зовсім не хочеться. Спочатку в класі так робив тільки один Артем, а згодом почали приєднуватися й інші однокласники. Зараз до їдальні постійно ходять до 5 учнів з 30, навіть після запровадження оновленого меню.

А от у школі №35 Чернігова, яка є найбільшою в області (тут навчаються понад 1800 учнів), зміни в харчуванні адміністрація навчального закладу оцінює позитивно. Директорка школи Наталія Іваницька говорить, що тепер діти більше споживають овочів і фруктів, соків без додавання цукру.

"Ми працюємо в межах чотиритижневого меню. І коли я підписую меню на наступний день, то обов’язково звертаю увагу, щоб там були необхідні продукти", - розповідає вона.

Директорка школи №35 Чернігова Наталія Іваницька / фото Ірини Синельник

При цьому, враховуються і побажання батьків: "Ми раніше проводили анкетування батьків молодшої школи, у нас десь до 700 молодших школярів. Більшість батьків оцінили харчування нормально, хоча були зауваження щодо холодних страв у групі продовженого дня. Ми це врахували".

За її словами, гарячими стравами харчуються здебільшого учні молодших класів. Старшокласники найчастіше обирають бутербродний варіант. Причому це не новація поточного року.

"Коли два роки тому я почала працювати директоркою, то мали проблему – старшокласники харчувалися в сусідніх магазинах чіпсами, снеками, випічкою. Ми проводили роз’яснювальну роботу з батьками і запропонували, що діти класом можуть замовляти випічку з чаєм, соком, так званий бутербродний варіант. Це спрацювало", - говорить вона.

Щодо нововведень у шкільному харчуванні, за словами Іваницької, теж є необхідність проводити роз’яснювальну роботу, насамперед через зменшення солі й цукру в їжі.

"Кожна родина має свої харчові звички – хтось полюбляє більше солі, гострого, солодкого. І якщо дитина може вдома сказати – мені не смачно, то це не тому, що погано приготовано, а тому що менше солі й цукру", - пояснює директорка школи. Вона переконана, що харчування завдяки нововведенням стало здоровішим.

УНІАН відвідав їдальню у цій школі, де якраз були накриті столи для молодших учнів. У меню – борщ та оладки. Страви подають гарячими. На столах – половинки апельсинів. Але, за суб’єктивними спостереженнями, діти більш охоче їдять оладки. Борщ у багатьох тарілках залишається.

У меню для молодших учнів – борщ та оладки / фото Ірини Синельник

"Ми тепер готуємо більше салатів – з морквою та яблуком, з капусти, з вареного буряку з сиром, частіше робимо вінегрет. Готуємо м’ясні страви, але не смажені, а запечені чи приготовані в пароконвекторі. Також дітям даємо апельсини, банани, яблука, груші", - розповіла завідувачка виробництва їдальні школи №35 Ганна Горох.

За її словами, соки в їдальні продаються без цукру, дітям пропонують компоти з сухофруктів. А ще - йогурти та кефіри. Стало менше страв з картоплі і більше круп. Раніше дітям не давали булгур. Хоча зараз багатьом школярам подобається ця крупа на гарнір. Загалом, за частотою на одну страву з картоплі припадають чотири з круп.

"Я вважаю, що харчування стало здоровішим за рахунок овочів та фруктів. Це плюс. Менш калорійним, але здоровішим", - підкреслила завідувачка шкільної їдальні.

Завідувачка їдальнею школи №35 Ганна Горох / фото Ірини Синельник

Їдальня – стандартна, без особливих змін з часів початку незалежності України. Керівниця закладу розповіла, що вже готується проект на оновлення шкільної їдальні, її мають осучаснити. Серед технічних "новинок" харчоблоку називають пароконвектор та італійську посудомийну машину. Дійсно, зміни в харчуванні будуть неповними без сучасного технічного оснащення шкільних їдалень та комфортного інтер’єру цих приміщень. Адже споживання їжі має відбуватися в приємному оточенні.

Їдальня – стандартна, без особливих змін з часів початку незалежності України / фото Ірини Синельник

Вартість сніданків та обідів в їдальні школи №35 поки є однаковою і становить 23,5 грн. Планується зростання вартості шкільного харчування до 33-34 грн. Поки триває тендер, тому, коли саме відбудеться здорожчання, невідомо. Харчування в усіх школах Чернігова забезпечує комунальне підприємство "Шкільне".

Вартість сніданків та обідів в їдальні школи №35 поки становить 23,5 грн / фото Ірини Синельник

Батько двох синів, керівник спортивного клубу в Чернігові Сергій Петрикей говорить, що його діти, які навчаються в школі №13, про зміни в харчуванні розповідали вдома, і вони задоволені.

"З новим харчуванням проблем немає. Моїм синам всього вистачає, не голодні", - підкреслив він.

Як тренер він зауважив, що в школах варто більше уваги приділяти надмірній вазі учнів, адже є діти, які в 7-8 років мають вагу 50 кг, що значно перевищує норму.

"Дітям справді потрібно менше їсти солодкого, виробів з борошна, більше рухатися. Якщо нові підходи в шкільному харчуванні допоможуть розв’язати проблему ожиріння, яка сьогодні набуває значних масштабів, то потрібно й надалі працювати в цьому напрямку", - наголосив Петрикей.

фото Ірини Синельник

Нарікання на прісну кашу та несолодкий чай

Через харчування в одеських школах раніше неодноразово виникали скандали. Діти скаржилися на "зелені слизькі сосиски", піцу з підозрілою ковбасою, прострочені батончики… Нещодавно до кількох шкіл потрапив йогурт із пліснявою, який, ймовірно, зберігали в неналежних умовах – партію оперативно вилучили, але осад, як то кажуть, залишився.

"Харчування насправді було огидним. І два роки тому ми почали кардинально змінювати систему – розробили меню, в якому намагалися врахувати існуючі на той момент вимоги дієтологів та актуальної нормативної бази… Також розпочали створення безглютенового меню", - розповіла УНІАН директор департаменту освіти та науки Одеської міської ради Олена Буйневич.

За її словами, місцевий проект вдало вписався у загальнодержавну реформу. І якщо в інших регіонах країни харчування значно змінилося тільки зараз, то в Одесі оновлене меню діє вже з 1 вересня 2021 року. При цьому в мерії визнають: ще тоді зіткнулися з проблемою – ціна (17,5 грн за сніданок), яка діяла на той час, була недостатньою через значне подорожчання продуктів та енергоносіїв.

"Послугу харчування надають представники бізнесу. Подобається нам чи ні, вони мають щось заробляти... І рішенням сесії вартість харчування збільшили до 23,5 грн на дитину – на сніданки для 1-4 класів", – розповіла чиновниця.

Читайте такожКлопотенко порадив, як поліпшити харчування у дитячих садках

Витрати на сніданки учнів молодшої школи давно взяло на себе місто, а батьки, за бажанням, можуть оплачувати лише обід (близько 26 грн) та додатковий перекус.

За словами Буйневич, торік харчування у школах коштувало міському бюджету 107 млн грн, у 2022-му знадобиться близько 140 млн грн. Цих грошей має вистачити, зокрема, на сніданки понад 46 тис учнів молодших класів у 124 школах комунальної власності.

Вивчивши думки та побажання батьків, до вже модернізованого шкільного меню із січня додали кисломолочні продукти, які тепер подаються двічі на тиждень. Збільшили порції овочів та фруктів, а частину страв з курятини замінили телятиною.

При цьому голова департаменту визнає: діти зазвичай овочі не їдять. Аналогічно – рибу, деякі каші… Особливе невдоволення школярів викликає відсутність цукру. Несолодкі напої, що відтепер у меню, діти не п'ють. Проте в Одесі деякі батьки вже розв’язали проблему: діти приносять у їдальню пакетики з цукром (стіки на кшталт тих, що використовують у літаках, у кафе, на автозаправках) і самі додають у свій чай... Газовані напої, чіпси та іншу нездорову їжу, як стверджують чиновники, з буфетів прибрали.

Нововведення схвалюють не всі / фото facebook.com/koval8

Варто визнати, що нововведення схвалюють не всі.

"Моя донька не звикла перебирати, з'їдає майже все та голодною не залишається. Але інші діти мало не плачуть. Говорять, мовляв, їжа стала несмачною: прісне м'ясо, прісна риба з кістками... Все це залишається в тарілках. Каша вівсяна з родзинками – її половина класу не їсть. Діти просять батьків давати їжу із собою. Багато хто носить перекус", - розповіла Дарина, мама учениці 2-го класу однієї зі шкіл Київського району міста.

Для прикладу жінка розповіла про два шкільні сніданки. Один – згадана вівсянка з родзинками, пшеничний хліб, сир, апельсин та чай каркаде. Інший – гречка з куркою, тушкованою в овочах, яблуко, хліб та чай. Як стверджує мама, обіди в цій школі поки що залишаються без змін, їхня вартість з січня становить близько 30 грн.

Не хоче харчуватися у шкільній їдальні й семикласниця Маша з гімназії №5 (Малиновський район міста).

"За підлітків треба платити. Нам сказали – 20-25 грн. Ціна – цілком прийнятна, але дочка відмовляється, мовляв, все несмачно, прісно… З-понад 30 учнів нашого класу харчування купує трохи більше ніж половина. Це переважно діти, батьки яких працюють… Кажуть, у меню – пюре з котлетами, макарони...", - розповіла мама підлітка.

За її словами, у дочки стрес – у початковій школі їм давали "сосиски зі слизом", і з того часу вона у школі не їсть.

Не хочуть харчуватися у їдальні діти одеситки Світлани, які навчаються у 6-му та 9-му класах загальноосвітньої школи у центрі Одеси на вулиці Успенській.

"Суп – жахливий, каша, риба, чай – просто жах. Мама, як таке можна їсти і пити?", - цитує жінка підлітків, які віддають перевагу бутербродам.

Харчування у школах викликає відразу не у всіх / фото УНІАН, Борис Корпусенко

Але харчування у школах викликає відразу не у всіх. Так, у навчальному закладі №84 сніданок у вигляді гуляшу з макаронами, буряком та булочкою діти сприйняли дуже схвально.

Цілком задоволена харчуванням у школі №107 Галина Скейріс, дочка якої навчається у 4-му класі.

"У нас з'явилися нові страви, наприклад, гарнір з болоньєзе… Бувають каші з котлетами. Моїй дівчинці дуже подобається – у школі їсть краще, ніж удома. Для мене дуже важливо, що вона не голодна, а на нездорову їжу її не тягне", - каже Галина та визнає, що з навчальним закладом їм пощастило.

Не має нарікань і Катерина Бакова – мати другокласниці гімназії №2 (Приморський район Одеси), хоча визнає: на сніданок дівчинка скаржиться, а ось платний обід їсть із задоволенням.

Як зазначила Олена Буйневич, через певні причини в Одесі поки що відмовилися від безглютенового меню, яке запровадили з вересня. Так, один із постачальників цієї послуги, який годує дітей у Суворовському та Приморському районах міста, не зміг "витягнути" жорсткі вимоги.

"Люди дуже засмучені: отримували послугу, а тепер її тимчасово нема. І вони знову викручуються – що ж дати із собою до школи", - зазначила чиновниця, уточнивши, що безглютеновий сніданок коштує 70 грн.

Але справа не стільки у вартості продуктів, скільки у доставці та нюансах приготування їжі. За поясненнями спеціалістів, вона повинна готуватися у приміщенні, де повністю виключено контакт з глютеном. Оскільки у разі потрапляння навіть найменшої кількості борошна до страви, вона стає потенційно небезпечною для дитини. Іншими словами, потрібно суворо дотримуватися відповідного технологічного процесу. А при транспортуванні (якщо воно буде потрібне) дотримуватися гігієнічних та температурних норм – діти повинні отримувати здорове, тепле харчування. Проте дієту до шкіл обіцяють повернути.

Батьки визнають, що інформацію про нове харчування отримують здебільшого від дітей, адже до школи вони не можуть увійти через карантинні обмеження, запроваджені через коронавірус. Дорослі переживають, що змушені довіряти кухарям (співробітникам приватних структур) та вірити на слово вчителям, адже діти не завжди є об'єктивними. Тим не менше, велике значення має майстерність кухарів, якість продуктів та ставлення до проблеми керівника кожної окремо взятої школи.

Є у місті й інші проблеми. За словами деяких батьків, "сумна ситуація з харчуванням" у деяких ліцеях обласного підпорядкування (розташовані в Одесі) – у них немає приміщень, пристосованих під харчоблоки. І діти харчуються переважно всухом'ятку...

На нове меню перейшли не всі

Львівські школи ще не перейшли на оновлене харчування школярів. Хоча деякі навчальні заклади вже готують страви з елементами рецептів кухара Євгена Клопотенка. Але подобаються вони не всім дітям.

"Мій старший син, якому 14 років, взагалі ніколи не їв у шкільній їдальні – він вибагливий до їжі і догодити йому важко, а от молодший, другокласник, їсть все підряд, - розповіл УНІАН львів’янка, мама двох синів-школярів Оксана Батюк. – В нашому ліцеї готувати за новими рецептами почали ще на початку навчального року. І я помітила, що малий приходить зі школи голодний, каже, що їжа там стала якась "не така" - то недосолена, то спецій забагато. Тож тепер доводиться давати йому з собою канапки чи яблуко".

Страви зі шкільної їдальні в одній із шкіл Червонограда (Львівська область) / фото Facebook-спільнота «Батьки-SOS»

Інша наша співрозмовниця, Ірина Кугутяк, у якої донька навчається в четвертому класі, теж зізнається, що її дочці не подобається харчування у шкільній їдальні: "Можливо, воно і корисне, я не сперечаюся. Але вдома ми готуємо зовсім інші страви, і дитина до них звикла. Думаю, що привчати до таких страв дітей потрібно змалечку".

Втім, є ті, кому така їжа до вподоби. Наприклад, у сім’ї школярки Ані Ковтун завжди дотримувалися здорового харчування. Тож чай без цукру і салат зі спаржі для неї – не екзотика.

"Мені подобається, смачно і корисно", - каже дівчинка.

Читайте такожНа Львівщині дітей-пільговиків відсаджують у їдальні від решти й дають інші страви (фото)

У міській раді Львова запевняють, що найближчим часом харчуватимуть по-новому уже всіх школярів. Хоча не приховують – нарікання від дітей і батьків дійсно є, але шукають шляхи розв’язання цих проблем.

"З 1 січня ми ще не перейшли на оновлене харчування, бо лише в кінці грудня затвердили бюджет і назначили нове миню за рецептурником Євгена Клопотенка, - говорить у коментарі УНІАН начальник міського управління освіти Леся Васюта. – Зараз будемо оголошувати тендери. Але вже минулого року деякі навчальні заклади харчували дітей за новим меню. Це були, наприклад, салати з насінням, макарони з буряком. Так, є різні відгуки. Наприклад, не кожна дитина буде їсти холодний макарон з буряком (бо саме таким він має бути за рецептом, це не гаряча страва). І не всі діти будуть їсти тільки перлову кашу. Тому ми не йдемо повністю за його рецептами, а просто виконуємо ті норми харчування, які затверджені постановою Кабміну №305, використовуємо елементи з рецептів Клопотенка, але намагаємося готувати, щоб дітям було смачно. У наших школах вже є багато харчоблоків з оновленим обладнанням, на яких можна готувати за новими рецептами, але є й такі, які ще в процесі".

У жодній львівській школі, до якої вдалося потрапити УНІАН, не продавали ні солодких газованих напоїв, ні чіпсів чи сухариків, які так полюбляють діти. В адміністраціях нас запевнили, що це строго заборонено, хіба – мінеральна негазована вода.

Наразі дітей у львівських школах годують ще за старими цінами. На харчування учнів 1-4 класів із багатодітних сімей та дітей учасників АТО в день витрачають з бюджету 15,60 грн. А на дитину-сироту, з малозабезпечених сімей чи з інвалідністю – 18,60 грн. І хоч з січня ці ціни вже зросли (22,60 та 25,80 грн відповідно), вони набудуть чинності, лише коли в навчальних закладах буде повністю впроваджена оновлена система харчування.

Наразі дітей у львівських школах годують ще за старими цінами / фото УНІАН, Олексій Іванов

Відмова від нового меню на користь бутербродів з дому

У Запоріжжі новим шкільним меню в буквальному сенсі шоковані всі: і батьки учнів, і самі школярі, і освітяни. Кажуть, що про перехід на здорове харчування чули, проте, що воно буде саме таким, не чекали.

Менеджерка однієї з запорізьких компаній Олена виховує 10-річного сина. Жінка зізнається: її Святослав дуже примхливий щодо їжі – не вживає м’яса, риби та не любить молока. Проте у школі 3-класник на їжу не скаржився і за дві щоки "вминав" борщі-супи та пюре з сосискою.

Минулого року за повноцінний дитячий обід пані Олена платила по 35 гривень щодня – для цього вона купувала спеціальні талони, з якими малий йшов до шкільної їдальні. Після зимових канікул батькам повідомили про те, що обіди подорожчали на 10 гривень – відтепер за один такий талон необхідно віддавати по 45 гривень.

"Річ не в тому, що обіди подорожчали. Річ у тім, що дитина два дні повертається зі школи голодною – він просто не їсть те, що їм пропонують" - каже Олена.

За її словами, вона купила талони на 2 дні, проте, коли почула скарги від дитини, що майже ніхто зі школярів не їсть те, що їм дають в їдальні, вирішила відмовитись від організованого харчування.

"Свят прийшов зі школи геть голодним. Розповів, що їм дали якийсь суп дуже незрозумілого кольору і неприємний на смак. Також була, здається, гречана каша зі шматочками м’яса. Що то було за м’ясо я не можу сказати, проте дитина категорично відмовилась його навіть спробувати. І якщо раніше я була впевнена, що він не лишиться голодним, якщо подадуть якусь страву, яку він не любить, бо він міг купити собі якусь булочку чи ту ж сосиску в тісті, зараз цього всього в шкільній їдальні нема. Тому ми з чоловіком порадились і вирішили відмовитись від шкільного харчування, готувати дитині вдома те, що вона їсть і любить, і просто давати з собою", - каже Олена.

Деякі батьки вирішили відмовитись від шкільного харчування / фото УНІАН, Олександр Синиця

Головний редактор запорізького сайту "Забор" Костянтин Алексєєнко разом з дружиною Юлією, яка є прибічницею здорового харчування, прокоментувати нове шкільне меню не можуть – кажуть, що с першого дня дітям їжу дають з собою. По-перше, впевнені у якості продуктів і знають, в яких умовах страви готувались. По-друге, найголовніше, впевнені в тому, що діти це з’їдять, бо люблять.

А от у школі села Шевченківське, що в Пологівському районі Запорізької області, на нову систему харчування ще не перейшли. Адже у самій школі їдальні немає і харчуються діти у загальній їдальні, яка розташована за кілька десятків метрів від освітнього закладу. Педагоги кажуть, що місцева громада уклала угоду з їдальнею і там школярі харчуються.

"За повноцінний обід школяра батьки платять лише половину вартості – це 13 гривень. Ще 13 гривень на дитину виділяє громада. На ці 26 гривень дитина отримує першу страву – суп чи борщ, щось м’ясне – сосиску, котлету або ще щось, гарнір, салат та компот", - розповіли УНІАН освітяни.

При цьому вони додають, що кухарі з цієї їдальні поступово намагаються зрозуміти, як правильно тепер готувати саме для дітей та детально вивчають меню.

А от в одній зі шкіл Чернігівської громади Запорізької області вже перейшли на нову систему харчування. Освітяни кажуть, що учнівська їжа також подорожчала – з 30 до 35 гривень на день. Проте наразі батьки масово почали відмовлятись від харчування: "Діти просто не хочуть їсти те, що їм пропонують. Діти звикли їсти те, що вони їдять вдома, це має бути зрозуміла для них їжа – якщо це суп – то це звичайний суп з картоплею, цибулею та сіллю, а не моркв’яно-цибулевий суп-пюре. Діти не розуміють, всіх цих мафінів та квасолі на гарнір… Якщо чесно, ми дуже обурені цими нововведеннями".

При цьому, за словами вчителів, все більше батьків відмовляються від нового меню і дають діткам їжу з собою.

Євген Клопотенко відреагував на те, що не всім подобається їжа з нового меню. Він зазначив, що при розробці нових норм харчування для дітей до уваги взяли продукти, які школи реально можуть купити та ситуацію з обладнанням. Рецепти затвердили Держпродспоживслужба та МОЗ (рекомендували їх на національному рівні), а школи отримали вибір: самим створювати меню відповідно до норм, або складати його на основі розроблених його командою рецептів.

Євген Клопотенко визнав, що кваліфікація у всіх шкільних кухарів різна / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Він також порадив перевіряти, чи відповідає їжа прописаним в законі нормам. І додав, що школи не повинні різко повністю відмовлятися від цукру та солі.

"Ми з командою спеціально пролобіювали перехідний етап. Це означає, що кількість солі та цукру мають зменшувати поступово", - розповів кухар.

Клопотенко визнав, що кваліфікація у всіх шкільних кухарів різна, тому у лютому-березні його команда проведе для них в обласних центрах офлайн-тренінги.

Дотримання норм нового харчування в школах контролюватимуть представники регіональних управлінь Держпродспоживслужби. Але наразі нікого карати не будуть – лише попросять усунути проблемні моменти.

Ірина Синельник, Лариса Козова, Ірина Дубченко, Мирослава Бзікадзе

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся