Вчена в галузі математики Катерина Терлецька: ЗНО з математики має бути обов’язковим. Але цього іспиту недостатньо, щоб суттєво вплинути на ситуацію з рівнем математичної освіти

Чому обов’язкове ЗНО з математики необхідне, які фактори провокують появу страху перед предметом, як вчителю зацікавити учнів математичною наукою та як математика стає в пригоді у «дорослому житті» УНІАН розповіла доктор фізико-математичних наук, керівник лабораторії прикладної математики Малої академії наук Катерина Терлецька.

Існує думка, що люди діляться на тих, хто має хист до математики, і тих, хто не має. Як ви вважаєте?

Ми всі різні - це факт. В когось є фізичні задатки бути спортсменом, а в когось генетично їх немає. Але за допомогою вправ людина може розвинути м’язи. Так само, одним людям математика відразу дається легко. Іншим – досить важко, але це не означає, що вони не можуть розвинути математично-логічні навички. Питання в тому, наскільки мотивована дитина це робити, та наскільки її батьки хочуть пройти цей шлях.

Що мають робити батьки, щоб розвинути у дитині математичні здібності?

Знайти для дитини гарного вчителя.

Читала про поняття «математичної тривожності» – страху перед математикою. Він формується в школі, але людина живе з ним надалі. Чому цей страх з’являється?

Математика стає незрозумілою після кількох пропущених тем, що далі призводить до страху. Математика вимагає від вчителя тонкої роботи. Він має зацікавити учня, дати йому задачу відповідного рівня, а не вбити бажання навчатися складним прикладом. Це як дати людині, яка вперше прийшла в спортзал, важку штангу.  Ми, люди, турбуємося, що в нас щось не виходить. Це нормально. Якщо на дітей ще й тиснуть батьки, страх забезпечено.

Щоб побороти цей страх, вчитель і учень мають йти назустріч, у кожного має бути мотивація. Тобто, учні повинні сумлінно працювати над вправами, відпрацьовуючи тему за темою та нарощуючи інтелектуальні м’язи.

Ви згодні, що саме дорослі - вчителі та батьки - несуть відповідальність за те, що дитина не любить і боїться якийсь предмет?

Дорослість – це велика відповідальність. Батьки мають зорієнтувати дитину, показати приклад. Не обов'язково власний, це можуть бути рольові моделі, на які дитина могла б орієнтуватися. Те саме, мабуть, мають робити вчителі. Звісно, для сучасних дітей батьки та вчителі не є автоматично авторитетами, бо вони старші. Тому важливо зрозуміти потреби дитини та провести її шляхом зацікавлення до наук. Це стосується не тільки математики.

Я вважаю, що ЗНО з математики має бути обов’язковим. Цей іспит важливий, бо діти до нього готуються / УНІАН

На вашу думку, як рішення ввести ДПА з математики у форматі ЗНО, починаючи з 2021 року, вплине на математичну освіту в українських школах?

Я вважаю, що ЗНО з математики має бути обов’язковим. Цей іспит важливий, бо діти до нього готуються. Але тільки ЗНО недостатньо, щоб суттєво вплинути на ситуацію з рівнем математичної освіти, якість якої у нас з кожним роком втрачається. Щоб підняти цей рівень, треба змінювати та покращувати систему математичної освіти.

В чому більша проблема українських уроків математики – застаріла навчальна програма чи викладацький підхід?

Можна критикувати програму, назвати її незбалансованою чи місцями перевантаженою. Але вона цілком відповідала цілям колишнього Радянського Союзу, під які була заточена - підвищення науково-технічного потенціалу країни. Нині ж ми не маємо чітко сформульованих цілей української математичної освіти. Тому не можемо стверджувати, гарна навчальна програма чи ні.

Якщо держава не ставить цілей математичної освіти, це мають робити батьки для своїх дітей. Насамперед треба спробувати захопити дитину математикою. Також важливо спілкуватися з нею та зрозуміти, чи приносить дитині щастя захоплення математикою. Якщо цього не відбувається, можливо, це їй не треба.

Математика цікава та прекрасна. Але складна. Це головна причина. Вивчення математики відрізняється від багатьох предметів і вимагає системності / Фото героїні

Щодо викладацького підходу, погоджуюся щодо застарілості. Сучасні діти  народилися з гаджетами в руках, колишні підходи педагогіки зазвичай не підходять для них. Це виклик вчительській спільноті, бо вони мають опановувати нові методики. Знаходити нові ключики до дітей – їх робота.

Уточніть, якими можуть бути державні цілі для математичної освіти?

Наприклад, ми розвиваємо інтелектуальну країну, тому абітурієнти будуть інженерами, розробниками інновацій, науковцями. Або у нас аграрна держава, маємо навчити дітей практичних речей та не витрачати час на опанування складною математикою.

Читала, що на математичні спеціальності у нас недобори. Як думаєте, чому?

Математика цікава та прекрасна. Але складна. Це головна причина. Вивчення математики відрізняється від багатьох предметів і вимагає системності. В математиці неможливо опанувати нову тему без попередніх знань. Математика вчить нас, що нехтування однією темою призводить до нерозуміння наступної, відбувається нагромадження прогалин. Зовсім, як в грі «тетріс». Це щодо внутрішньої мотивації не вступати на математичні спеціальності.

Зовнішньої мотивації вивчати такий предмет у учнів немає через відсутність запиту від держави на спеціалістів математичних, природничих спеціальностей. Висококваліфіковані спеціалісти виїжджають за кордон, де зі своїми hard-skills отримують високу зарплату. Так, в Україні ще залишилися потужні осередки математичної освіти, тому ми продовжуємо готувати кваліфікованих студентів, частина яких все-таки продовжують справу в Україні. Але на загальну ситуацію це впливає слабко.

Назвіть головні помилки вчителів, якими вони відвертають дітей від математики.

Наприклад, коли вчителі займаються «натаскуванням» учнів на шаблонних вправах. А до цього навіть не постаралися пробудити в дитині цікавість до математики. Але ж математика – не тільки вправи. Це ще й про творчість та натхнення. Елемент зацікавлення в математиці є природним.

Ще одна з помилок вчителів – давати немотивованому учню задачі, які не відповідають рівню його знань. Тому учень втрачає мотивацію. Треба навпаки формувати в дітях впевненість, давати посильні задачі, допомагати її розв'язати та отримати задоволення. Уявімо навчання як сходинки - проходження кожної має приносити впевненість робити наступний крок.

Які методики можна використовувати, щоб захопити дітей математикою?

Розв’язання математичних задач може бути подібним до процесу наукового відкриття. Задача має кидати виклик допитливості учнів, вимагати від них бути винахідливим, самостійно шукати відповіді. Те саме робить дослідник під час роботи. Ба більше, в кінці інтелектуального шляху учень отримує ні на що не схоже задоволення від «перемоги» над задачею, як і вчений, який зробив відкриття. Про те, як це робити, більше ніж півсторіччя тому писав математик Джордж Поліа  у  книзі «Як розв’язувати задачу» (базова для вчителів математики).

Насправді, ідея розвитку навичок евристичного мислення через математику стара як світ. Одним із головних інструментів для цього є головоломки / Фото героїні

Насправді, ідея розвитку навичок евристичного мислення через математику стара як світ. Одним із головних інструментів для цього є головоломки. Зараз в Національному центрі «Мала академія наук» розробляємо методики навчання математики на основі головоломок та створюємо унікальну лабораторію головоломок. Велику частину складають головоломки американських колег, які теж прагнули  дати вчителям математики інструмент для зацікавлення предметом. До цих головоломок ми додали власні і ті що були розроблені вчителями Київського ліцею «Наукова зміна». Далі плануємо поповнювати лабораторію за рахунок фантазії школярів, які будуть розробляти ідеї, втілювати у власні головоломки та друкувати їх на 3d принтері.

Один із способів мотивувати до навчання – зробити уроки актуальними для життя поза школою. Як цей принцип застосовувати на уроках математики?

Учню до шостого класу не треба пояснювати, навіщо йому математика. Він рахує площі, рух транспорту – це все про життя. «Навіщо це мені?»  – питання постає, коли математика розділяється на алгебру та геометрію. Коли починаємо опановувати абстрактні речі.

Однак, саме абстрактні задачі потрібні для розвитку мислення. Опановуючи доведення в геометрії, дитина вчиться робити формальні логічні висновки. Ця навичка буде ключовою, наприклад, у такій далекій від математики дисципліні, як право. Також математика вчить добирати точні слова, бути уважними до деталей та відповідати за свої вчинки.

В рамках Року математики в планах Міністерства освіти різні флешмоби, конкурси. А наша велика мрія – це відкриття Музею математики / Фото героїні

В Національному Центрі «Мала академія наук» ми запустили цікавий онлайн-курс до Року математики 2020/2021 «Математика, як інструмент мислення» від яскравого вчителя математики Тараса Тимошкевича. Він на математичних прикладах навчає принципів, які допомагають приймати рішення в реальному житті.

Цей курс для школярів?

Ми пропонуємо його для 7-9 класів, задачі підбираються нескладні. Але він буде корисним навіть дорослим. Такі задачі «розігрівають» мозок.

Як долучитися до курсу?

Реєстрація є на сайті НЦ МАН та сторінках в соцмережах. Можна робити домашнє завдання, щоб отримати сертифікат в кінці. А можна просто слухати курс та дивитися, як розв’язують задачі на YouTube.

Ви згадали, що нині триває Рік математики. Що, на ваш погляд, за цей час має конкретно змінитися?

По-перше, нам потрібна інтенсивна робота з вчителями математики. Це головна цільова аудиторія, на яку має бути спрямовано більшість заходів Року математики. Треба створювати для них сучасний інструментарій, курси, проводити літні табори. Також потрібен якісний математичний контент – відео, анімації, математична періодика. Хотілося б, щоб за допомогою ЗМІ, суспільство усвідомило ключову роль вчителя та його надзвичайне місце у суспільстві.

В рамках Року математики в планах Міністерства освіти різні флешмоби, конкурси. А наша велика мрія – це відкриття Музею математики, який має стати другим місцем входу в науку для українських школярів після відкриття в Києві «Музею науки» Малої академії наук. Де, до речі, можна буде покататися на велосипеді з квадратними колесами.

Які експонати можуть бути в «Музеї математики»?

Орієнтуємося на кращий Музей математики в Нью-Йорку. Наприклад, буде можливість покататися на колесах у формі трикутників Рело, побачити багато геометричних форм в різних представленнях, головоломки, інтерактивні інсталяції, де зможемо відчути багато математичних об’єктів та їх властивостей. Сподіваюся, чимало експонатів розробимо в Україні.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News