На Тернопільщині окремі агрогосподарства вже другий рік поспіль попри подані заявки досі не отримали жодного вагону для перевезення вирощеного зерна / фото biz.censor.net.ua

Рекордний врожай викрив недолугість «Укрзалізниці»: для аграріїв Тернопільщини стало проблемою збути зерно

Аграрії Тернопільщини попри зібраний цього року рекордний врожай обмежені в можливостях його ефективно продати через нездатність «Укрзалізниці» задовольнити їхні потреби. Окремі господарства попри подані заявки взагалі не отримали цього року ще жодного вагону! Схожі проблеми і в представників добувної галузі.

На Тернопільщині окремі агрогосподарства вже другий рік поспіль попри подані заявки досі не отримали жодного вагону для перевезення вирощеного зерна / фото biz.censor.net.ua

Голова ТОДА Степан Барна вже неодноразово піднімав дану проблему перед керівництвом «Укрзалізниці», та позаяк усі звернення навіть у Кабмін та неодноразові перемовини не дали конкретних результатів, наприкінці минулого тижня з ініціативи керівника області в Тернополі відбулася нарада за участі заступника міністра АПК Віктора Шеремети, члена правління «Укрзалізниці» Ремігіуша Пашкевича та інших керівників даного підприємства.

Розмови велися на високих тонах, подекуди підприємці не стримували емоцій і не надто підбирали слова. Залізничників прямо звинувачували у саботажі та нищенні економіки області. Аграрії порахували, що при нинішніх темпах повністю вивезти на продаж зібраний врожай їм вдасться аж на грудень наступного року!!! А представники кар’єрів повідомили, що українським металургам вже простіше купувати сировину за кордоном, причому навіть в Росії, ніж на Тернопільщині, через затримки з виконанням контрактів.

Як виявилося під час наради, логістика є ключовою проблемою багатьох підприємств по всій Україні і наразі не особливо зрозуміло, як її вдасться вирішити. На Тернопільщині окремі аграрії, бачачи неспроможність залізниці, вже почали самостійно вирішувати ситуацію. Вони купують локомотиви, ремонтують за власний кошт під’їздні залізничні шляхи до своїх зерносховищ, модернізують товарні залізничні станції. Однак таке під силу далеко не всім підприємствам. Тоді як непродана продукція для багатьох з них може мати фатальні наслідки.

Окрім залізниці експорт гальмують порти

За даними Шеремети, ускладнюють виконання експортних контрактів не лише залізниця, а й порти.

«Я неодноразово казав, що гарний врожай – це ще не запорука гарних прибутків. Порти наші недостатньо працюють, це особливо видно у вихідні. Якщо у будні порти відвантажують 200-300 тис. т зерна в день, то у вихідні – 10 тис. т. В останню неділю було 1 тис. т. З такими темпами ми довго і нудно будемо вивозити. Вже створено при Кабміні штаб для вирішення даної проблеми», – повідомив замміністра АПК.

Він також висловив нерозуміння подвійних стандартів «Укрзалізниці», коли одні виробники отримують вагонів майже на 100% від потреби, а інші – жодного.

«Так, можуть бути певні нюанси з логістикою, але ж не на стільки. Підходи мають бути однакові. В окремих областях через брак вагонів підприємці доставляють свою продукцію в порти автомобільним чи річковим транспортом. Тернопільщина такими варіантами не може скористатися. У них надія на «Львівську залізницю», яка, виглядає, є пасинком в структурі «Укрзалізниці», принаймні ми бачимо, що Південна залізниця працює значно краще», – зауважив Шеремет.

Голова облдержадміністрації Степан Барна закидає «Укрзалізниці» нищення економіки області і вимагає терміново виправити ситуацію / фото прес-служба ТОДА

«Найбільший здобуток став проблемою»

Степан Барна прямо звинуватив профільних керівників «Укрзалізниці» у неефективності роботи та браку бажання вирішувати проблеми області.

«Якби ви працювали на випередження, то зараз би цієї наради не було. А так виглядає, що «Укрзалізниця» не встигає за розвитком Тернопільщини. Відповідно наш найбільший здобуток став нашою найбільшою проблемою. Ми вже зібрали 2,6 млн т зернових, буде ще 300 тис. т. З них 1,4 млн т можемо зберегти на елеваторах, потужності яких завдяки інвестиціям аграріїв щороку зростають. Раніше в області діяли 10 спиртзаводів, вони частину зерна забирали, сушили, переробляли на місці. Тепер цього немає. Є рекордний врожай, але 1,7 млн т зерна ми не маємо куди подіти через брак вагонів», – констатує Барна.

За його даними, підприємство «Агро-Ланівці», на якому працює 300 людей, у 2017 році мало потребу у 420 вагонах. Не отримало жодного. У 2018 році підприємство подало заявку на 450 вагонів – ситуація аналогічна з минулим роком.

Збаразький комбінат хлібопродуктів при потребі в 1 тис. 480 вагонів наразі отримав лише 16 (1%), Тернопільський КХП – 80 вагонів з необхідних 1 тис. 840 (4,3%), агрохолдинг «Мрія» – 200 з 2 тис. 304 (8,6%).

Бурдяківський спекар’єр потребував 200 вагонів, Скала-Подільський – 100. Не отримали жодного.

«У добувній галузі взагалі неприємна ситуація, бо вони забезпечують роботою не лише жителів області, а й найпотужніші металургійні підприємства, розташовані на сході України. З проблемою наші підприємства стикаються не перший рік і я не розумію, чому нічого не робиться для її вирішення. Виглядає, що наш ворог – не Путін, а «Укрзалізниця». Таке враження, що ведеться цілеспрямована політика на знищення наших господарств. Частина підприємств уже перебазувалися на Хмельниччину, бо там залізниця працює краще. Чому на Тернопільщині не можна налагодити таку ж ефективну роботу? Одне з добувних підприємств в Підвисокому звільнили людей через проблему з вагонами. Про аналогічні наміри вже починають говорити від безвиході керівники деяких елеваторів. Тоді як загалом аграрії області інвестували у свій розвиток 11 млрд грн. І ми б навпаки мали дати їм впевненість в завтрашньому дні, запропонувавши чіткі правила гри», – наголосив голова ТОДА.

Підприємці втрачають клієнтів і робітників

Наразі ж представники агробізнесу області вкрай незадоволені роботою залізниці.

На переробному підприємстві «Західагроінвест» потребують 200 вагонів у місяць.

«Ми подаємо заявки, а нам щоразу розказують якісь байки. В логістичному центрі нас телефоном пускають по колу з відділу в відділ, і врешті не задовольняють жодної заявки. За таких умов ми змушені виставити на біржу 450 працівників. І не факт, що потім нам вдасться набрати людей, бо жителі області при відсутності роботи одразу виїжджають на закордонні заробітки. Чомусь з експедиторами можна домовитися за вагони за коробку цукерок, тоді як в «Тернопільській дирекції» залізниці запевняють, що вагонів немає», – каже керівник «Західагроінвесту» Василь Гарач.

Керівник елеватора НВО «Енергоощадні технології» Іван Іскерський зауважує, що щороку ситуація погіршується. Зокрема, при рості врожаю цьогоріч у нього відвантаження знизилося в 2 рази.

«Немає тепловозів, не лише вагонів. Нам не треба сіяти нічого на наступний рік, бо при таких темпах вивозу, як зараз, з елеваторів повністю зерно вивеземо аж в грудні наступного року», – підрахував Іскерський.

За його даними, в області є ще 700-800 тис. т перехідного залишку зерна з минулого року.

Закликав залізничників покращити логістику і комерційний директор ПрАТ «Тернопільський кар’єр» Роман Яворський. Дане підприємство є стратегічно важливим, оскільки постачає рідкісну для металургів сировину – вапняк.

«Металургам складно зупинити виробничий процес. Вони мають свої вагони. Але навіть вже завантажені у нас вагони можуть їхати до них в 1,5-2 рази довше, ніж заплановано. Тому вони вже починають купувати вапняк не у нас, а в Туреччині, Словаччині, ОАЕ і навіть в Росії. Виявилося, що це чомусь простіше, ніж довезти сировину з Тернопільщини», – дивується Яворський.

ПрАТ «Тернопільський кар’єр» може у рік відвантажити 2,5 млн т вапняків. Зважаючи на те, що потреби металургів збільшуються, на наступний рік підприємство планує збільшити потужності удвічі.

«Але якщо через логістичні проблеми 2,5 млн т металурги імпортують, то держава втратить 100 млн доларів валюти», – оцінив збитки лише на рівні тернопільського кар’єру комерційний директор.

Зміни обіцяють, але не швидкі

В. о. директора філії Центр транспортної логістики АТ «Укрзалізниця» Сергій Підгорецький визнав, що «Укрзалізниця» зараз перебуває не в найкращому технічному стані. За його словами, сталося так через те, що систематично кошти підприємства використовували не на його розвиток, а, скажімо, на будівництво шкіл чи інші інфраструктурні проекти, в яких була зацікавлена чинна влада.

«Ми експлуатуємо радянську техніку 60-70-их років, вона ледь животіє. Комплектуючі – російські, ми навіть не можемо провести тендер на купівлю необхідних для ремонту деталей. Але і ви не готові. Бо при отриманому врожаю можете на елеваторах зберегти половину. Зараз всі хочуть продати, в такі пікові навантаженні залізниці важко справитися з напливом замовлень», – окреслив ситуацію Підгорецький.

Як вихід він пропонує аграріям формувати замовлення більш рівномірно, розпланувавши поставки зерна на всі 12 місяців року.

«Проблема не лише з нестачею вагонів. За добу в портах можуть вивантажити 2 тис. вагонів, більше не спроможні. Хоча в нас є робочі 10 тис. вагонів, ще 9,3 тис. – приватних. Є також проблема з пальним. Запасу нема, отримуємо дизпаливо фактично «з коліс». Також нищать інфраструктуру залізниці. За останній місяць на Тернопільщині були зрізані гальма у 90-ти вагонах. Це зробили місцеві люди. Інфраструктура тут теж стара, профілі – старі, тому і не можливі такі темпи, як на Південній залізниці. Плануємо змінювати, покращувати, але не такими темпами, як зростають врожаї», – зізнався Підгорецький.

За його словами, щоб максимально ефективно використати наявні вагони та локомотиви, яких теж бракує, в ЦТЛ насамперед задовольняють заявки тих, хто готовий за 24 год їх завантажити і доставити в порт.

Для Тернопільщини залізничники пропонують ступеневі маршрути. Суть їх полягає в тому, що різні аграрії мають консолідуватися і спільно формувати ешелони на кількох відправних станціях області. При цьому весь товар навіть від різних відправників має мати в порту єдиного отримувача.

Ця пропозиція на нараді не знайшла розуміння в підприємців, оскільки виявилося, що кожен перебуває на різному рівні розвитку, а дана схема буде обмежувати більш розвинуте підприємство. Адже доки якась менша агроструктура повирішує усі свої питання, мобільніше господарство з якіснішим менеджментом вже б могло давно свою продукцію відправити. Тому присутні таки вирішили, що і маршрутні відправлення суто від одного виробника, якщо він в змозі оперативно завантажити 22-55 вагонів, теж матимуть право на існування. Натомість до впровадження схеми ступінчатих маршрутів пропонується залучати менші підприємства.

Також Підгорецький закликав аграріїв допомогти залізничникам зруйнувати схеми експедиторів.

«Через експедиторів ми потерпаємо. Вони завищують свої заявки, а потім пропонують надлишкові вагони вам за певну плату. Повідомляйте нам одразу, щоб ми встановили, хто за цим стоїть: експедитор, хтось з ЦТЛ чи з «Укрзалізниці». Чи може це взагалі шахраї, які просто хочуть вас «розвести» на гроші», – сказав Підгорецький.

Водночас виконавчий директор регіональної філії «Львівська залізниця» Володимир Крот запевнив, що якщо вдасться реалізувати запропоновану залізницею схему ступінчатих маршрутів, вивезення зерна пришвидшиться. Він запевнив, що коли аграрії відправлятимуть спільні партії, а не одиничні, під ці більші потреби буде забезпечено як вагони, так і локомотиви.

«Окрім цього з 10 грудня на Одеській залізниці почнуть працювати американські тепловози. Відповідно 5 радянських тепловозів Т-10 Одеса віддасть нам. Їх припишуть до депо Чернівців, але вони знімуть навантаження на ті локомотиви, що зараз працюють в регіоні. Водночас вам треба будувати більше елеваторів і розширювати логістику, щоб можна було одночасно вантажити не 1 вагон, а хоча б 2 чи 4. Тоді в області буде не дві відправні маршрутні станції, як зараз, а більше. І тоді вже ми скеруємо сюди більше локомотивів, бо це буде ефективно», – пообіцяв Крот.

Рішення керівника ТОВ «Бучачагрохлібпром» Петра Гадза придбати власний локомотив керівники залізниці наводять як приклад синергії приватного бізнесу та «УЗ» / фото ТОВ «Бучачагрохлібпром»

З безвиході аграрії купують власні локомотиви

Тим часом найрозвинутіші агропідприємства, які думають на перспективу, уже самі купують тепловози, як ось ТОВ «Бучачагрохлібпром».

«Коли я зустрічався з керівництвом ЦТЛ у Києві, мені поставили вимогу, що треба за 15 годин завантажити маршрут. Я завантажив за 14 год. Проблема була з подачею вагонів. Врешті ми купили тепловоз, спарений, за 10 днів він буде у нас. І в області є підприємства, які готові інвестувати. Треба дві ваги – буде дві ваги, треба одночасно вантажити 4 вагони – зробимо так, щоб вантажили 4 вагони. Якщо маршрут вантажать три сутки – це одне, а коли 16 год і оперативно доставляють продукцію в порт – то це додатково збільшить і наші можливості», – каже голова наглядової ради підприємства Петро Гадз.

Керівника «Бучачагрохлібпрому» Підгорецький ставить у приклад, адже рішення про купівлю локомотива допоможе розв’язати чимало проблем.

«Бучач – це наглядний приклад синергії, якої можна досягнути, об’єднавши зусилля приватного бізнесу і «Укрзалізниці». Локомотив М-62 вирішить не лише Вам проблеми, Петре Івановичу, а й вашим сусідам. З появою приватної тяги ми зможемо вирішувати великі завдання. Для нас дуже важливе ще оперативне вивільнення вагонів у портах, щоб ми могли їх швидше скеровувати тим, хто їх потребує. Бо спільно з бізнесом ми можемо вирішити проблему браку локомотивів, як ось на прикладі Петра Івановича Гадза. Але якщо не буде оперативності в портах, ми навіть за наявності тяги не зможемо знайти зерновоз», – зазначив Підгорецький.

Водночас Степан Барна закликав представників «Укрзалізниці» і на себе брати якісь зобов’язання.

«Бізнес Тернопільщини готовий вкладатися в відновлення станцій і транспортний парк. Але і по вашій лінії має бути покращення колій та інфраструктури в Тернопільській області. Також очікую, що за підсумками цієї наради ті наші підприємства, які досі не отримали жодного вагону, таки відчують зміни. Хай це буде поступово, але щоб на кінець місяця їхні потреби були задоволені хоча б на 30%. Там, де був нуль вагонів, цього нуля вже не повинно бути», – підкреслив керівник області.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter