Дерева на ділянці у центральному парку, прилеглій до озера, вирізали вночі (фото: Юрій Суходоляк)

Нічний вандалізм: у Тернополі ціною вирубки дерев хочуть втілити сумнівний інвестпроект в центральному парку

У Тернополі – черговий скандал із спробою «відтиснути» в громади частину центрального парку. І все б нічого, терноплян подібним уже не здивувати відтоді, як місто очолив нинішній міський голова Сергій Надал. Ось тільки просування чергового «покращення» нагадує справжнісінький «театр абсурду».

Дерева на ділянці у центральному парку, прилеглій до озера, вирізали вночі (фото: Юрій Суходоляк)

Уявіть, що в якійсь умовній «Країні чудес» орган місцевого самоврядування на своєму офіційному сайті пропонує для обговорення потенційно незаконний проект. При цьому чиновники в унісон заявляють, що про походження проекту не мають ані найменшої гадки. От «впала з неба» візуалізація рекреаційного комплексу, її на сайті і розмістили. Абсурд? Тільки не для Тернопільської міської ради.

Зрештою, починалася історія не менш цинічно.

«Благоустрій» вилився у потенційний кримінал

У ніч (!!!) з 11 на 12 квітня на зеленій зоні в парку ім. Шевченка поблизу спорткомплексу «Динамо» вирубали частину дерев. Зазвичай так у Тернополі зачищають місце під сумнівні будови. Іноді дерева ще попередньо поливають отрутою, вони всихають, їх зрубують як сухостій, а невдовзі  – бінго! – з’являється техніка будівельників. Щось подібне відносно недавно відбулося в сквері на вул. Миру, ще раніше – на території, яку тернополяни звикли вважати частиною парку ім. Національного відродження, де попри заборону суду та активний спротив громади таки продовжують зводити так звану «футбольну академію».

Тож тернополяни одразу запідозрили, що чергова вирубка може мати сумне продовження.

Найцікавіше, що на зрубування дерев в центральному парку ім. Шевченка оперативно відреагував міський голова. 15 квітня у пості на своїй сторінці в Фейсбуці він вказав, що дерева були несанкціоновано зрубані «недобросовісними підрядниками», які мали забезпечити на даній території «благоустрій». Надал пообіцяв, що замість зрубаних дерев в даному місці посадять нові дерева «в кільканадцять разів більшій кількості». З «кільканадцять» не склалося, але замість зрубаних орієнтовно 10 дерев порід тополя, верба та ялина попри набережну в даній зеленій зоні уже невдовзі за ініціативи мерії посадили 51 дерево породи клен гостролистий і дуб червоний.

Окрім цього, влада міста намагалася продемонструвати, що незаконне вирубування дерев є для неї неприйнятним і винними займатимуться правоохоронці.

15 квітня на сайті мерії з’явилася інформація про звернення в поліцію з приводу вирубки. Правоохоронці заяву про дане звернення спростовують

«За фактом зрізання дерев у парку ім. Т. Шевченка КП «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» подано заяву у Тернопільський відділ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області з метою встановлення невідомих осіб, що здійснювали зрізання дерев та притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством України», – йшлося в офіційному повідомлення міської ради за 15 квітня.

Втім, в управлінні поліції стверджують – жодної заяви до них так і не надходило. А тому правоохоронці даною вирубкою не займалися.

Після вирубки – інвестпроект

А вже 2 травня на сайті міської ради з’явилася інформація, яка викликала масове обурення серед тернополян.

«Інформуємо про початок громадських обговорень щодо облаштування рекреаційно-відпочинкового комплексу на набережній Тернопільського ставу в парку ім. Т. Г. Шевченка від ФСТ «Динамо» в сторону заводу «Опілля», – йшлося на початку повідомлення.

Мова – саме про ділянку, на якій напередодні вирубали дерева. Про ділянку, на якій відпочивають тисячі жителів міста.

На візуалізації проекту чітку видно капітально споруду, що ставить під сумнів можливість реалізації даного проекту в прибережній захисній зоні (фото: Edem)

У візуалізації комплексу чітко видно, що він буде огороджений, а отже під сумнівом опинилася можливість безперешкодного потрапляння у місце, де люди вже звикли проводити свій відпочинок та дозвілля, де жителі міста одразу біля озера звикли милуватися заходом сонця.

Більше того, на малюнках видно капітальні споруди, а в інформації, поданій мерією для обговорення, чітко вказано, що даний комплекс включатиме заклади громадського харчування. Тож виникають питання щодо законності проекту.

«Згідно діючого зонування міста територія входить до зони прибережено-захисної смуги, що зобов’язує дотримання певних норм. Згідно ст. 89 Водного кодексу України «У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється…будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів...» Тому вважаємо неприйнятним розміщення будь-яких капітальних споруд на даній території», – йдеться в дописі спільноти Urban.Te, яка продукує креативні рішення щодо ландшафтних змін у Тернополі, окремі проекти даної громадської ініціативи вже втілені.

Походження візуалізації лишається загадкою

У міській раді не можуть пояснити, хто ж стоїть за намірами облаштувати комплекс. Інвестора, який хоче втілити проект, не називають ні в управлінні стратегічного розвитку, ні у відділі зв’язків з громадськістю. Звідки ж тоді взялася візуалізація проекту? З неба? Майже. Як пояснили у відділі зв’язків з громадськістю, фото візуалізації для розміщення на сайті міської ради було отримано з… файлообмінника.

Водночас начальник міського управління стратегічного розвитку міста Юрій Дейнека розповів, що кілька років тому до Тернополя приїхали представники VODA Club з Буковеля і запропонували зробити комплекс на березі Тернопільського озера.

«Нам усі кажуть, що замало використовуємо ресурс озера. Ми тоді оголосили конкурс, щоб побачити, на скільки це справді когось цікавить. Мова йшла про ділянку площею 0,96 га біля комплексу «Динамо». Адже вона занедбана, особливо територія, що ближча до пивзаводу «Опілля», об’єкти «Динамо» теж мають плачевний вигляд, просто жах. Однак з часу оголошення конкурсу до реальних пропозицій справа так і не дійшла», – каже Дейнека.

Він запевняє, що не знає, звідки взялася нинішня візуалізація і хто виявив бажання втілити проект. При цьому стверджує, що давніше схожий проект розглядала архітектурна рада при міській раді.

«Місяців 3-4 тому в Інтернеті була інша візуалізація. Ще раніше, коли виникло це питання, був спротив від архітекторів. Кілька людей, які були ініціаторами того проекту, винесли його на архітектурну раду. І врешті архітектурна рада дала висновок, що об’єкт такого класу можна розташовувати на березі озера. Бо там йшла мова про спорудження басейнів. А басейни, згідно Водного кодексу і земельного законодавства, можна розміщати в такій зоні», – стверджує начальник управління.

Він погодився, що візуалізація проекту, яка з’явилася на сайті міської ради 2 травня із чималою капітальною будовою посеред комплексу, не відповідає чинному законодавству. При цьому Дейнека переконує: те, що для обговорення на сайті міськради запропонували конкретний проект з конкретним переліком об’єктів і конкретною візуалізацією, не означає, що… втілюватимуть саме цей проект.

«Заклади громадського харчування можуть бути не капітальними спорудами. Так, на малюнку можна намалювати будь-що. Але ж проекту немає. Я не знаю, звідки взявся цей малюнок. Наразі ми просто обговорюємо, чи щось подібне має право на життя», – пояснив своє бачення ситуації Юрій Дейнека.

Зараз, за його даними, мова йде про виділення 0,7 га у парку.

«Але про жодну зрізку дерев для втілення проекту і мови не може йти. Ті дерева, що зрізали – є документ, який засвідчує, що вони були гнилі і потребували зрізання. Про подальшу вирубку дерев на даній ділянці ніхто не говорить, бо це – кримінал. На мою думку, подібний проект можна втілити. Цієї площі цілком достатньо для створення невеличкого комплексу без подальшого зрізання дерев. Я не знаю, звідки взялися в переліку об’єктів заклади громадського харчування. Бо для такої площі це – нереально. Йшла мова лише про місце для продажу напоїв», –  каже начальник управління.

Чому ж такий проект, який викликав серйозне неприйняття громадськості через зазіхання на місце відпочинку тисяч тернополян, не втілити, скажімо, на міському пляжі, де не густо із різного роду атракціями? Виявляється, тому, що в мерії є інший проект для пляжу. Власне, бачення осучаснення пляжу в мерії озвучують систематично, причому останні років десять... Однак слова в конкретні проекти виливають надто мляво, чимало з озвученого так і залишилося лише на рівні багатообіцяючих публікацій в місцевих ЗМІ.

Електронну петицію в міськраді відхилили

Тим часом тернополяни почали організовуватися на захист улюбленої для багатьох місцини. Однак з учасниць спільноти Urbun.Te Леся Чернець з однодумцями почала організувати так звані «Пікніки біля модринок». Завдяки даним заходам на місці вирубки дерев в парку ім. Шевченка уже двічі збиралося орієнтовно 50 небайдужих. Вони шукають юридичні важелі, як завадити тому, щоб дана ділянка стала недоступною для усіх тернополян. Окрім цього під час своїх заходів поширюють серед перехожих у парку інформацію про намір створити тут сумнівний рекреаційний комплекс, роздають флаєри із закликом висловити свою думку на порталі Edem.

Для протидії загрозі забудови об’єдналися тернополяни різного віку, які звикли відпочивати на даній ділянці в парку (фото: УНІАН)

«Після першого пікніка ми вирішили зареєструвати електронну петицію щодо недопущення облаштування комплексу на даній ділянці. В міській раді нам відмовили у її реєстрації. Пояснили тим, що вже є обговорення даного питання на сайті електронної демократії Edem. Хоча наша петиція була подана раніше і законних підстав у модераторів для того, щоб не пропустити її для голосування, не було. Але активісти нам вже пояснили, що для Тернополя – це звична практика, коли міська рада відхиляє петиції, які їй з певних причин невигідні», – розповіла Чернець.

Що цікаво, на пікніки приходять не лише молоді люди, а й літні, які на даній зеленій зоні бувають регулярно.

«Ми живемо цим куточком, ми сюди приходимо щодня вже 20 років, а дехто – 30. Ти чекаєш потепління, щоб прийти сюди, подихати чистим повітрям, поплавати, оздоровитися. Не всі мають фінансову можливість щодня поїхати на Дальній пляж, на «Циганці» немає місця. Група йогів займалася біля сосонок, там ці дерева вирубали. Щоранку ми переодягалися за туями і йшли плавати після зарядки. Туї зрізали», – з сумом показує рукою на пеньки одна з учасниць протестних «пікніків», пенсіонерка Валентина Українчук.

Загалом люди, які приходили на пікніки, висловлювали занепокоєння тим, що зелених зон у місті стає все менше. Чимало з них свої думки згодом виразили на порталі Edem в обговоренні можливості спорудження рекреаційного комплексу. Більшість дописувачів, які взяли участь в обговоренні, категорично проти впровадження даного проекту.

В міській раді запевнили, що результати даного опитування будуть однозначно враховані при прийнятті кінцевого рішення.

На тому, що ключове слово має бути за громадою, підкреслює і екс-керівник земельної депутатської комісії, депутат міськради Андрій Шкула.

«Дерева зрізали, в основному, на території, яка в містобудівній документації визначена як зона Г4 (зони розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, стадіонів, театрів, кінотеатрів, культових споруд – УНІАН). Ця територія –  частина парку Шевченка. Та слово «парк» не гарантує захисту землі. Адже в 2012 році, коли міська рада затверджувала площу парку Шевченка, одним з пунктів визначили цільове призначення всіх 16,3 га «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення». І це, переконаний, потрібно виправляти, бо паркова територія повинна бути захищена від будівельних намірів. Хоча моя думка тут може бути суб’єктивною. Долю таких ініціатив і проектів мала б схвалювати чи забороняти громада міста, навіть якщо по документації, формально, все більш-менш «грає», – вважає депутат.

Активістів влада міста ігнорує

Місцевий активіст Олег Різник наголошує, що земельні скандали стали вже систематичними для міста.

«Більшість дорогої комерційно привабливої землі у Тернополі виділяється по так званих інвестугодах в обхід аукціонів і конкурсів. Міська рада виділяє землю своєму комунальному підприємству, що по закону може робити без конкурсу, потім комунальне підприємство підписує з приватною структурою інвестугоду і будівельники дану ділянку забудовують. Місто втрачає мільйонні кошти і говорити про ефективність цих ніби-то «інвестиційних» угод, не доводиться. За таким принципом виділили землю в парку Національного відродження, і багато інших ділянок по місту. Тоді як ніхто не чув, щоб за останні два роки землю в Тернополі продавали з аукціонів. Аукціони якщо і проводять, то вкрай рідко, лише для видимості. Це свідчить, на скільки міська рада є ефективною, на скільки вона відкрита для бізнесу. А потім тернополянам кажуть, що на благоустрій тих чи інших ділянок бракує коштів», – зауважує Різник.

За його словами, активісти зі всіх сил намагаються щось змінити, однак керівництво міста вперто робить вигляд, що їх не існує.

«Думку громади, яку люди виражають під час численних акцій протесту, влада Тернополя демонстративно ігнорує. Активісти бачать, що б’ються головою об лід, ентузіазм у багатьох падає. При цьому важко доносити правдиву інформацію до людей, оскільки більшість міських ЗМІ зацікавлена висвітлювати роботу міського голови виключно в позитивному світлі», – каже активіст.

Різник підкреслює важливість масового об’єднання однодумців заради вирішення нагальних проблем міста та протидії свавіллю чиновників.

«Треба організуватися і створити розумну альтернативу до місцевих виборів. По іншому ми ситуацію не змінимо. Бо діючу місцеву владу ми не можемо переконати, на них немає управи. Ми вже переконалися, що навіть органи державної влади чи правоохоронні органи не реагують на безчинства таких місцевих князків, як Кернес у Харкові, Надал в Тернополі чи Труханов в Одесі. Ці люди прийшли до влади завдяки дуже дорогим політтехнологіям, а тепер громади залишилися один на один з вибудованими цими людьми системами та схемами», – констатує активіст.

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter