Затишний Потсдам, куди завжди можна втекти з галасливого Берліна / Фото Марина Григоренко

Втеча з галасливого Берліна в безтурботний Потсдам

Берлін постійно вабить туристів зі всього світу своєю свободою і безмежними можливостями. Однак, як і в будь-якому великому популярному місті, в якийсь момент ти втомлюєшся і хочеш змінити обстановку. Всього за 40 хвилин електричкою можна опинитися в затишному Потсдамі, назва головної пам'ятки якого символічно перекладається як «без турбот». УНІАН.Туризм розповість усі таємниці легендарного прусського міста і його знаменитого парку Сансусі.

Затишний Потсдам, куди завжди можна втекти з галасливого Берліна / Фото Марина Григоренко

Берлін вже давно став справжньою Меккою для туристів з усього світу. Більшість з друзів-знайомих, які збираються до Німеччини, на питання "Куди саме?" відповідають "До Берліна!".

Хтось їде туди за багатими зборами місцевих музеїв і розкішною архітектурою. І, справедливості заради, умови для класичного екскурсійного туризму там створені відмінні. Чого варта тільки картка туриста, яка відкриває двері до всіх благ берлінської туристичної індустрії. Як це працює - читайте в нашому великому матеріалі.

Когось вабить яскрава берлінська тусовка, з усіма його техно-клубами, арт-спейсами і барахолками богемних районів Фрідріхсхайн-Кройцберг. Мільйони хіпстерів та митців з усіх куточків планети злітаються сюди, щоб відчути ту саму атмосферу свободи і відкритості. Так й всіляких концертів, фестивалів, шоу, презентацій і виставок тут не злічити – жодного дня без культурної програми!

Читайте такожМістечко з листівки: австрійський Гальштат як магніт для туристів

Хтось хоче побачити іншу Європу, дослідивши цивілізовану версію пост-"совка" серед сірих бетонних будівель і незліченних графіті, одночасно доторкнувшись до похмурих сторінок історії НДР.

Когось тягне до Берліна заради атмосферних фотосесій на занедбаних локаціях накшталт Тойфельсберга (Teufelsberg, що в перекладі означає «диявольська гора») - та сама колишня американська шпигунська станція з «дірявою» дахом-куполом, яку багато хто вже могли бачити у фільмах, де події відбуваються у Берліні. Або ж ризикнути прогулятися по занедбаному парку атракціонів Шпреепарк (Spreepark), де небезпека може чатувати на будь-якому кроці.

Я ж так і не змогла досі полюбити Берлін. Можливо, тому що я бувала в багатьох інших німецьких містах і там змогла відкрити для себе набагато більше з того, що мені до душі. Як, наприклад, у Нюрнберзі, про який докладно йшлося в нашому великому матеріалі.

У лютому 2019 року я спробувала дати Берліну ще один шанс, що було, чесно кажучи, не найкращою порою року для відвідування німецької столиці. Але так вже збіглися зірки – я дуже хотіла потрапити на один концерт, якому судилося відбутися саме на початку лютого в Берліні.

Берлін місто яскраве і цікаве, але часом втомлює / Фото Марина Григоренко

Мені судилося провести у німецькій столиці три дні, й як тільки я туди потрапила - одразу відчула цей неймовірний потік людей, що переважно складається з туристів і приїжджих від усюди. Є такий жарт, що в Берліні можна почути яку завгодно мову, крім німецької, і це чиста правда. Таким чином, ще й мої плани витратити час у Берліні з користю, тобто присвятивши його практичної частини вивчення німецької мови, з тріском провалилися. Власного кажучи, вже на другий день місто почало на мене трохи тиснути, особливо коли я зробила спробу «відмітитися» на найпопулярніших туристичних локаціях накшталт галереї Іст-Сайт, Бранденбурзьких воріт і Музейного острова. А тому моє бажання забратися кудись, де тихіше і спокійніше, стало ще гостріше.

Читайте такожНіч музеїв в Гамбурзі: як це відбувається в Європі

Я ще до поїздки роздумувала над тим, щоб один день перебування в Берліні витратити на поїздку в Потсдам – важливий центр колись могутньої держави Пруссія. Напевно багато хто чув про знаменитий тутешній палац Сансусі з однойменним парком, цілком заслужено внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ось і мені хотілося побачити цей шедевр палацово-паркового мистецтва своїми очима, який ще нерідко називають «прусським Версалем». Та й був у мене особистий мотив нарешті туди дістатися - все ж це «рідне» місто моєї мами. Однак мене дещо зупиняла туманна дощова погода і відсутність взимку бурхливої рослинності, якою серед іншого і славиться Сансусі.

І все ж на третій день в Берліні я вибралася до Потсдама, де мені сподобалося найбільше за цю поїздку. Всього 40 хвилин електричкою і з переповненого гучними іспано- та російськомовними туристами великого міста ти потрапляєш в затишне місце. Саме таку Німеччину я люблю найбільше. Блукаєш безлюдними туманними вулицями, де все так охайно і доглянуто, і ніщо не порушує твій спокій. Звичайно, напевно, влітку в Потсдамі натовпи туристів, які рвуться в Сансусі. Але все ж це більше організовані групи, зібрані в одному конкретному місці.

Поїздка з Берліна до Потсдаму

Почнемо з того, що місто Потсдам, що є при цьому ще й центром федеральної землі Бранденбург, дуже зручно відноситься до берлінської транспортної системи. А тому, якщо у вас є проїзний по Берліну – хоч на добу, хоч на кілька днів, що включає в себе поїздки всіма трьома міськими транспортними зонами, можете сміливо вирушати на день до Потсдаму. Для довідки – проїзний на 24 години для зон А, В, С на міському транспорті Берліна навесні 2019 року коштував 7,9 євро.

З центру Берліна до Потсдаму найзручніше доїхати міською електричкою S7. Вона проходить у тому числі через важливі станції Berlin Hauptbahnhof (Центральний залізничний вокзал) і Hackescher Markt (Музейний острів). У першому випадку на дорогу піде 35 хвилин, у другому – 45 хвилин.

З центру Берліна в Потсдам їхати близько 40 хвилин / Фото Марина Григоренко

Якщо ж ви їдете з району, де не проходить S7, моя вам порада – все ж доїхати до будь-якої зі станцій сьомого маршруту S-Bahn, звідки вже відправитися прямо до Потсдаму. На щастя, S7 проходить через досить велику кількість великих пересадочних вузлів Берліна. Крім Berlin Hauptbahnhof і Hackescher Markt це ще Ostkreuz, Warschauer Straße, Ostbahnhof, Jannowitzbrücke, Alexanderplatz, Friedrichstraße, Tiergarten, Zoologischer Garten, Charlottenburg, Westkreuz, а на протилежному кінці маршруту знаходиться район Marzahn, відомий як місце проживання вихідців з пострадянських країн. Більшість з цих станцій пропонують по 5-10 варіантів для пересадки з інших районів міста на всі можливі види міського транспорту – метро, автобуси, трамваї, регіональні поїзди. Крім того, також багато з них є важливими туристичними точками з головними визначними пам'ятками міста.

Читайте такожНа поїзді по Австрії: мальовничі краєвиди, доступ в найпотаємніші куточки та зупинки «на вимогу»

Тому, приїхавши з Подстаму, можна продовжити знайомство з Берліном на свій смак. Наприклад, прогулявшись найбільшим міським парком світу Великий Тіргартен (Großer Tiergarten), за покупками в торговому центрі на Александрплац (Alexanderplatz) або в якійсь хіпстерській кафешці модного району Фрідріхсхайн-Кройцберг (Friedrichshain-Kreuzberg).

Таким чином, якщо вибратися з Берліна годині о 9 ранку, вже до 10-ї можна опинитися в Потсдамі. Ну а там вже провести в місті стільки часу, скільки захочеться. Ходять поїзди S7 щодня з 4 ранку до 1 ночі, по вихідних і святах розклад може відрізнятися. Детальніше з маршрутом можна ознайомитися за посиланням.

Перший погляд на Потсдам

Безумовно, головною визначною пам'яткою затишного містечка Потсдам є знаменитий на весь світ палац Сансусі (Schloss Sanssouci) з однойменним парком навколо нього (Sanssouci Park). Назва походить від французького sans souci, що означає «без турбот». Таким ти себе тут і відчуваєш.

Вид на Палац Сансусі з дороги / Фото Марина Григоренко

Sanssouci – це величезна територія з безліччю тихих і не дуже алей, густою рослинністю, вишуканими садовими композиціями, ставками, пташками, а ще помпезними палацами, альтанками і навіть ботсадом. Облагородив цю місцевість в середині 18 століття легендарний прусський король Фрідріх Великий, серед іншого надихнувшись бароковою архітектурою Франції та Італії.

Як тільки прибуваєш на вокзал Потсдама – тебе одразу атакують всілякі зазивали відправитися на екскурсію. Програми бувають різні – тільки Сансусі або ж цілий набір палаців та інших визначних пам'яток міста, що знаходяться на досить великій відстані одна від одної. Такий варіант зручний для тих, хто хоче побачити все і швиденько, і щоб ніжки не втомлювалися.

Читайте такожІнший Париж: цілком реальна туристична поїздка, а не «мрія»

Ми ж не шукаємо легких шляхів. Повірте, парк Сансусі, як і весь Потсдам, того варті, щоб неспішно прогулятися ними самостійно, приділяючи вподобаним місцях стільки часу, скільки знадобиться. Та й навіщо платити більше.

Отже, від залізничного вокзалу Потсдама, куди і приходить електричка S7, до входу в парк Сансусі йти трохи більше двох з половиною кілометрів - до входу з боку Фріденскірхе, що є головними воротами в комплекс. Це найближчий вхід в парк, якщо йти з центру міста, а тому саме там найкраще починати прогулянку по Сансусі.

Маршрут від центру Потсдаму до Сансусі / Скріншот

До того ж, якщо вибрати такий маршрут, можна охопити більшу кількість must see пам'яток Потсдама, пройтися затишними вуличками і помилуватися нещодавно відреставрованими гарними будівлями.

Стара ринкова площа в Потсдамі - Alter Markt / Фото Марина Григоренко

В подорожах в «нельотну» погоду є одна велика перевага - дуже мало туристів. А тому ні що не заважає тобі спокійно блукати вулицями, оглядати пам'ятки і, звісно, робити фото з мінімальною кількістю сторонніх у кадрі. Навіть на центральній Старій ринковій площі Потсдама (Alter Markt) в день мого візиту майже нікого не було. А це була неділя!

Потсдамський міський палац / Фото Марина Григоренко

Досить пройти всього 600 метрів від вокзалу Потсдама, перейшовши міст через міську річку Хафель (Havel), і ви упретеся в першу пам'ятку на маршруті – Потсдамський міський палац (Potsdamer Stadtschloss), де нині засідає Ландтаг землі Бранденбург. Його ви гарантовано помітите здалеку, адже після масштабної реконструкції в 2010-2014 роках він набув вже дуже яскравого рожевого кольору.

Портал Фортуни в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Перший палац на цьому місці був побудований в середині 17 століття, проте через сторіччя він був грунтовно перебудований під шановане Фрідріхом Великим бароко. В середині 20 століття палац спіткала характерна для всього Потсдаму доля: руйнування в результаті бомбардувань 1945 року і ще більший занепад у часи НДР. Вже після об'єднання Німеччини на місці палацу почали будувати кінотеатр, потім передумали, і тільки в новому тисячолітті реконструкцією палацу зайнялися серйозно.

Потсдамський міський палац - внутрішній дворик / Фото Марина Григоренко

До речі, у внутрішній дворик палацу можна вільної зайти, хоча це і урядова установа, а там досить симпатично. Тим більше, що якраз тут розташована ще одна міська пам'ятка – портал Фортуни (Fortunaportal) – арка з чотирма орлами, міфологічними фігурами і скульптурою богині Удачі. Якщо вірити легенді, кожен, хто пройде через портал, знайде щастя.

Портал Фортуни в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Саме з тильного боку Потсдамського палацу і знаходиться Стара ринкова площа. Особливої уваги тут заслуговує незвичайна євангелістська Церква Святого Миколая (St. Nikolaikirche) в стилі класицизм.

Церква Святого Миколая в Подстамі / Фото Марина Григоренко

Саме вона вважається неофіційним символом міста. Це порівняно молода, як для Німеччини, будівля церкви – 30-х років 19 століття, зруйнована в ході Другої світової війни і відновлена в повній відповідності з оригінальними кресленнями до 1981 року. Якщо є час і бажання – не полінуйтеся зайти всередину, там досить незвично.

Церква Святого Миколая в Подстамі всередині / Фото Марина Григоренко

Також на ринковій площі заслуговують уваги ще один символ міста – Стара ратуша (Altes Rathaus), мармуровий обеліск в римському стилі навпроти Церкви Святого Миколая (Obelisk auf dem Alten Markt), так званий «Часниковий дім» (Knobelsdorffhaus), який разом зі Старою ратушею утворює комплекс Потсдамського музею (Potsdam Museum – Forum für Kunst und Geschichte), художній Музей Барберіні (Museum Barberini) і Потсдамський музей кіно (Filmmuseum Potsdam).

Потсдамський музей - Стара ратуша і Часниковий будиночок / Фото Марина Григоренко

Варто відзначити, що на головній історичній площі Потсдама досі триває реконструкція. Місто серйозно постраждало в результаті бомбардувань американців у квітні 1945 року, а пізніше після захоплення радянськими військами. Тоді практично весь його центр був зруйнований. У часи НДР його відновленням займалися не дуже, та радянські військові гарнізони, що тут базувалися,  часто використовували історичні будівлі не за призначенням.

Читайте такожУїк-енд у Братиславі: що робити, якщо вас раптом занесло в столицю Словаччини

Рятувати ситуацію поступово почали лише після об'єднання Німеччини, та й то через брак коштів серйозні роботи запустилися тільки в 2000-х. З іншого боку, саме тому центр Потсдама зараз виглядає так охайно, адже будинки тут відреставровано-пофарбовані зовсім нещодавно.

Затишні вулички в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Зі Старої ринкової площі потрібно йти до ще однієї міської пам'ятки – Бранденбурзьких воріт Потсдама (Brandenburger Tor in Potsdam), які ще називають Малі Бранденбурзькі ворота. Цікавий факт – ці ворота на 18 років старші за берлінські Бранденбурзькі ворота, які є одним із символів Німеччини. Ця споруда в Потсдамі з'явилося за наказом того ж Фрідріха Великого як символ перемоги у Семирічній війні, а тому і за виглядом більше нагадує давньоримську тріумфальну арку.

Малі Бранденбурзькі ворота в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Маршрут краще прокласти через Фрідріх-Еберт-Штрассе (Friedrich-Ebert-Straße), хоча Гугл буде наполегливо пропонувати піти вздовж Федеральної траси №2, вздовж якої ми вже йшли від вокзалу. Якщо ж вийти на Фрідріх-Еберт-Штрассе і триматися лівої сторони, можна ще заглянути у дворик на Нову ринкову площу (Am Neuen Markt), Новий ринок (Neuer Markt) і до Музею історії Пруссії (Haus der Brandenburgisch-Preußischen Geschichte). Далі слід повернутися на Фрідріх-Еберт-Штрассе і дійти до перетину з Йоркштрассе (Yorckstraße), що проходить уздовж Старого міського каналу (Alter Stadtkanal).

Йоркштрассе вздовж Старого міського каналу / Фото Марина Григоренко

Особливо на Йоркштрассе мене привабила одна будівля - Das Palais Am Stadtkanal (Brockessches Haus). Цей палац був побудований у другій половині 18 століття для потреб відомого тоді в місті скляних справ майстра, багато пережила, а взялися за неї лише в 2014 році.

Das Palais Am Stadtkanal на Йоркштрассе / Фото Марина Григоренко

Зараз там елітні квартири і офіси, в тому числі, Deutsche Post. Особливої уваги заслуговують двері будинку.

Двері Das Palais Am Stadtkanal на Йоркштрассе / Фото Марина Григоренко

Безтурботний Сансусі

Ну а далі від Малих Бранденбурзьких воріт до тієї самої Фріденскірхе (Friedenskirche) всього-нічого 500 метрів - до головного входу в парк Сансусі.

Ця лютеранська церква була побудована в затишному саду Марлі (Marlygarten) в середині 19 року за особистим розпорядженням короля Пруссії Фрідріха Вільгельма IV, який волів влаштувати тут усипальницю для свого роду. Тож зараз у мавзолеї і усипальниці церкви поховані відразу кілька членів імперської династії Гогенцоллернів, в тому числі й сам творець Фріденскірхе. Тому якщо потягне доторкнутися до історії – можна до них «зазирнути». Та й весь інтер'єр в церкві досить гарний, хоча і порівняно скромний.

Фриденскирхе всередині / Фото Марина Григоренко

Саму церкву видно одразу з входу до парку – оригінальна будівля базиліки з незвичайною 42-метровою дзвіницею-кампанілою в італійському стилі на тлі величезного ставу.

Фріденскірхе в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Сад навколо парку мені особливо сподобався. Навіть в лютому тут було досить зелено і свіжо. А оскільки людей практично не було, адже не всі туристи сюди доходять, прогулянка була особливо умиротвореною.

Дворик Фріденскірхе в Сансусі / Фото Марина Григоренко
Внутрішній дворик Фріденскірхе в Сансусі / Фото Марина Григоренко

До речі, тут же в історичній будівлі знаходиться штаб-квартира Фонду прусських палаців і садів Берліна – Бранденбурга (Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg), яка шефствує над культурним і природним надбанням цих двох земель, в тому числі й парком Сансусі.

Штаб-квартира Фонду прусських палаців і садів Берліна – Бранденбурга / Фото Марина Григоренко

Ну а далі йдемо у бік Парку Люстгартен (Lustgarten), назва якого перекладається як «парк утіх». Відразу за ним – головний Палац Сансусі (Schloss Sanssouci).

Читайте такожПодорож до Венеції: як бюджетно з'їздити у найрозкішніше місто Італії

Одразу варто відзначити, що пам'ятки парку розташовані досить далеко одна від одного. Мабуть, монархи Пруссії поважали особистий простір. Шкода тільки, що і всі тутешні туалети в основному біля палаців, а тому бігти до них досить довго.

Люстгартен – мабуть, найбільш облагороджене і помпезне місце в усьому Сансусі. Саме звідси відкривається вид на знамениті Виноградні тераси Сансусі (Weinberterrassen) перед вишуканим палацом на височині. Саме цю картинку найчастіше видає Гугл під запит «Палац Сансусі». Взимку, звичайно, вигляд не найкращий, адже більшість тутешніх екзотичних рослин «одягають» в спеціальні конструкції, щоб вони взимку не перемерзли. Тут же кілька ставків, де навіть взимку плавають качки і лебеді.

Лебеді і качки в Люстгартені / Фото Марина Григоренко

Звідси можна або відразу піднятися до головного палацу Сансусі, а можна залишити його «на десерт», обійшовши спочатку все інше. Я вибрала другий варіант, тому що в першу чергу хотіла спокійно погуляти, насолоджуючись його красою. Тож я склала умовний маршрут «Люстгартен – Новий палац – Оранжерейний палац – Сансусі».

Читайте такожКлермон-Ферран - місто згаслих вулканів у Франції

Відразу варто відзначити, що цей маршрут хоч і мальовничо-всеосяжний, але одночасно дуже довгий. А тому підходить тільки тим, хто налаштований багато ходити і нікуди не поспішає.

Маршрут через Парк Сансусі / Скріншот

На карті це близько 7 кілометрів, в середньому на прогулянку без зупинок знадобиться півтори години. Але ми ж нікуди не поспішаємо і хочемо родивитися все? А на це підуть додаткові години і кілометри.

Затишні алеї в парку Сансусі / Фото Марина Григоренко

І тут настав час повідомити про важливу деталь: в'їзд в парк на велосипедах заборонений, тому розраховуйте пересуватися на своїх двох. Зате з собаками сюди заходити ніхто не забороняє, головне тільки прибирати за ними і тримати на повідку.

До речі, прогулюючись по парку, заглядайте по сторонам на перетині алей, де періодично «виринають» тутешні палаци.

Вид на Оранжерейний палац у Сансусі / Фото Марина Григоренко

Отже, від Люстгартену я попрямувала до Нового палацу (Neues Palais) в західній частині парку - другого за значимістю тут, побудованого Фрідріхом Великим як місце для офіційних прийомів. Також тут розташовувався величезний двоповерховий театр – чи не єдина розвага, яку дозволяв собі скромний монарх.

Читайте такожКазкові баварські замки: секрети комфортної подорожі в Нойшванштайн

На шляху мені зустрілися тихі алеї з густою рослинністю, величезні галявини і садовий павільйон Китайський чайний будиночок (Chinesisches Haus) у стилі рококо з позолоченими фігурками, колонами і дахом-шатром.

Китайський чайний будиночок в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Також за можливості можна зробити гак в бік Палацу Шарлоттенгоф (Schloss Charlottenhof). Мабуть, він найскромніший з усіх, але з досить милим англійським ландшафтним парком навколо, що ідеально підходить для неспішних прогулянок. Тут же знаходиться так звана Фазанерія (Fasanerie), що, як можна здогадатися з назви, служить для розведення декоративних птахів накшталт фазанів і павичів.

Новий палац в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Ну а далі виходимо на велику алею, проходимо між двома невеликими круглими павільйонами – Храм дружби (Freundschaftstempel) і Античний храм (Antikentempel) – і впираємося в Новий палац Сансусі, який вважається останнім прикладом пізнього бароко в Пруссії.

Вхід в Новий палац в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Відрізняється він доволі яскравим цегляно-червоним кольором з великою кількістю вікон, а також сірих колон і скульптур. Зайти до палацу можна за квитком. Однак слід врахувати, що каси знаходяться не всередині нього, а в сусідньому будинку. Також біля кас є кафешка, а вона як раз стане в нагоді після довгої прогулянки, і ще довгоочікувані туалети!

Новий палац в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Однак в топ-сезон можуть великі черги не те щоб до кас, але навіть на вхід. Це взагалі досить поширено в музеях, палацах Берліна і Потсдама, адже там прийнято запускати людей порційно, щоб вони не створювали стовпотворіння всередині – й іншим ніхто не заважає, й експонати не постраждають. А тому, щоб зберегти час і нерви, краще подбати про квитки заздалегідь. Наприклад, квиток на відвідування всіх визначних пам'яток парку Сансусі коштує 21 євро. Всю детальну інформацію можна отримати на сайті державної організації Фонд прусських палаців і садів Берлін-Бранденбург.

Вид на комуни біля Нового палацу в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Навпроти палацу знаходяться дві сполучені воротами з колонами так звані комуни, скопійовані у Версаля. Зараз там розташовуються окремі факультети місцевого університету. Ось це я розумію - місце для набуття знань!

Комуни в Сансусі, де розташовуються окремі факультети Потсдамського університету / Фото Марина Григоренко

Вдосталь вивчивши Новий палац, можна піднятися на північний захід до так званого Бельведеру на Клаусберзі (Belvedere auf dem Klausberg). Це красива історична будівля в стилі італійського бароко повністю вигоріла наприкінці Другої світової, а за її реконструкцію взялися лише 1990 року. На даний момент повністю відновлені зовнішні стіни і верхній зал, а от нижній зал Бельведеру все ще чекає на реконструкцію.

Читайте такожУїк-енд у Гданську: казкове містечко на березі моря з багатою рибною кухнею і цілою пивною вулицею

До речі, якщо вже сильно зголодніли і не надто економите, поруч розташований ресторан німецької кухні Dragon House – як не дивно, в будівлі в китайському стилі.

Оранжерейний палац у Сансусі / Фото Марина Григоренко

Звідси прямуємо до Оранжерейного палацу (Orangerieschloss), дорогою зазирнувши в Ботанічний сад Потсдамського університету. Останній складається як з частини просто неба, так і десятка теплиць. Тут можна зустріти як екзотичні рослини, так і місцеві бранденбурзькі, в тому числі такі, що знаходяться на межі зникнення.

В парку Сансусі є навіть ботсад / Фото Марина Григоренко

Сам Оранжерейний палац у стилі італійського ренесансу з'явився в Сансусі через сто років після облаштування парку, за ескізами Фрідріха Вільгельма IV, який, як і його предок, Фрідріх Великий, був натурою креативною та особисто проектував тутешні будівлі. До речі, саме його статую можна помітити біля входу в палац. Колись тут були гостьові апартаменти та приміщення для прислуги, а тепер - музей, галерея з копіями картин Рафаеля і архів.

Оранжерейний палац у Сансусі / Фото Марина Григоренко
Скульптура Арчер в парку Сансусі / Фото Марина Григоренко

А ще в залах палацу «зимують» екзотичні рослини з парку Сансусі, тому прогулюючись в цей період всередині ніби опиняєшся в оранжереї. Особливо тут мене вразили дві статуї янголів біля палацу, є в них щось магнетичне.

Янгол навпроти Оранжерейного палацу в Сансусі / Фото Марина Григоренко

Ну а звідси можна нарешті попрямувати до головної родзинки парку – Палацу Сансусі (Schloss Sanssouci), збудованому за власним проектом Фрідріха Великого. Прусські монархи взагалі любили таку французько-італійську помпезність. Всі ці колони, арки, статуї, позолота, ковані альтанки, обвиті лозою.

Палац Сансусі в Потсдамі взимку / Фото Марина Григоренко

Трохи історії. У 1745 році прусський король Фрідріх Великий задумав побудувати на місці сучасного парку Сансусі заміську резиденцію, причому однойменний палац мав був стати його особистим місцем для усамітнення. Король-філософ, як його прозвали свого часу, цінував особистий простір, можливість побути наодинці зі своїми думками, а також шанував ідею гармонії людини і природи.

Палац Сансусі в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

І незважаючи на те, що він любив демонструвати свої військові перемоги будівництвом величних споруд і не шкодував на це грошей (справедливості заради, в розумних межах, а зовсім не в збиток казні), сам Фрідріх Великий жив досить скромно. Цікавий факт: подейкують, що у комплексу була ще одна заочна назва - sans femmes, тобто «без жінок».

Палац Сансусі в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Тут же в своєму кабінеті старий Фріц, як називали правлячого 46 років монарха, і помер. У своєму заповіті король розпорядився поховати його скромно біля палацу. Тим не менш, знадобилося дві сотні років, щоб воля монарха була виконана.

Його племінник і наступник Фрідріх Вільгельм II вирішив вчинити по-своєму і розпорядився поховати короля в Потсдамській гарнізонній церкві, поруч з його батьком, королем-солдатом Фрідріхом Вільгельмом I. Під час Другої світової солдати вермахту вивезли останки монархів у безпечне місце, побоюючись бомбардувань, потім вони переїжджали ще кілька разів.

Читайте такожФестивалі літа 2019: куди вирушити за музикою і драйвом в Європі та Україні

Лише в 1991 році заповіт Фрідріха Великого було виконано, коли його останки під покровом ночі перепоховали під скромним могильним каменем за ажурною альтанкою біля Палацу Сансусі, на якому вигравіювали лише ім'я великого короля. Цікавий факт: на могилу регулярно підкидають свіжі картоплини в знак того, що саме старий Фріц, який крім іншого захоплювався садівництвом, свого часу популяризував страви з цієї баштанної культури в Німеччині.

За цією альтанкою знаходиться могила Фрідріха Великого / Фото Марина Григоренко

Саме до Палацу Сансусі прямує левова частка туристів. Навіть взимку, коли на території самого парку було дуже мало людей, на вхід до палацу була черга. Щоб уникнути черг – краще приїжджати до Сансусі раніше або ближче до закриття.

Вхід для туристів у Палац Сансусі завжди з чергами / Фото Марина Григоренко

До речі, на шляху від Оранжерейного палацу до Палацу Сансусі знаходиться старий голландський млин з оглядовим майданчиком (Historische Mühle von Sanssouci). За бажання туди можна піднятися за додаткову плату, звідки відкривається досить гарний вид на весь парк. У самому ж приміщенні млину є тематичний музей. Якщо вірити легендам, перший млин на цьому місці з'явився за кілька років до того, як Фрідріх Великий вирішив облагороджувати парк Сансусі. І нібито королю довелося ще довго сперечатися з мельником, який хвилювався, що зведення палацу змінить потоки повітря і завадить його ремеслу.

Старий голландський млин біля Палацу Сансусі / Фото Марина Григоренко

За легендою, впертий голландець не піддавався ніяким умовлянням монарха, аж до того, що останній почав погрожувати просто відібрати млин. Тим не менш, королья, який дуже поважав справедливість, врешті-решт визнав законні права мірошника і переписав план будівництва парку. Враховуючи ступінь ідеалізації персони Фрідріха Великого в Німеччині за будь-якої влади, наскільки велика в цьому частка правди, ми навряд чи дізнаємося.

І наостанок є ще одне цікаве місце неподалік від Палацу Сансусі - Норманнська вежа на горі Руїненберг (Normannischer Turm auf dem Ruinenberg). Руїненберг, який ще часто позначається на картах як Норманнська вежа, знаходиться через дорогу від парку Сансусі, але історично мав стати його невід'ємною частиною.

Читайте такожПташиний рай посеред Європи

Одного разу Фрідріх Великий задумав спорудити на пагорбі за парком величезний резервуар, звідки б за деяким розумним механізмом вода циркулювала б до парку, приводячи в дію тутешні фонтани і підживлюючи рослинність. Прикрасили все це штучними руїнами і парком. Проте щось пішло не так, і під кінець життя старий Фріц капітулював, закинувши роботи. Тільки через сторіччя проект реалізував його нащадок Фрідріх Вільгельм IV, коли прогрес наздогнав ідею.

Руїненберг в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

І, зрозуміло, під час двох світових воїн Руїненберг помітно постраждав. Але добило його не це, а радянська армія – вже після війни. В 50-70-х радянські війська, що базувася в НДР,  облаштували на цьому місці навчальну базу та суттєво пошкодили комплекс (наші українські замки теж від такої старанності радянської влади неабияк постраждали). Лише наприкінці 90-х пам'ятник відреставрували, а на початку 2000-х навіть вежу відкрили для туристів. Прогулятися туди однозначно слід, незважаючи на втому після забігу по самому парку Сансусі.

Прогулятися до Руиненбергу однозначно варто / Фото Марина Григоренко

Ну а далі з чистою совістю можна вирушати до міста. Якщо проходити повз головний вхід, через дорогу можна натрапити на ще одну цікаву споруду – виноградник Winzerberg Potsdam.

Виноградник Winzerberg в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

На вході можна помітити яскраві Тріумфальний ворота (Triumphtor), що ілюструють сцени давніх битв. Самі виноградні тераси почали реставрувати лише в 2004 році, завершивши основну частину робіт в 2017 році.

Тріумфальні ворота біля виноградника Winzerberg в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Звідси виходимо на бульвар Гегельаллеє (Hegelallee) і спокійно гуляємо. На шляху нам зустрінуться спочатку Мисливські ворота (Jägertor), примітні тим, що вони найкраще збереглися до наших днів з усіх міських воріт, зведених у 18 столітті.

Мисливські ворота в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Трохи далі ще одні незвичайні ворота до міста - Науенскі ворота (Nauener Tor) в готичному стилі.

Науенскі ворота в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

За ними нас чекає Голландський квартал (Holländisches Viertel), що з'явився тут у першій половині 18 століття. У ці роки Потсдам страждав від браку робочої сили, і в результаті тодішній король Пруссії Фрідріх Вільгельм I розпорядився облаштувати так звану «голландську слободу», щоб заманити ремісників.

Голландський квартал в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Квартал швидко облюбували вихідці з Голландії, а також інші мігранти і навіть деякі німці. Зараз це найбільший голландський архітектурний ансамбль за межами Нідерландів. Тут знаходиться понад 130 будинків з характерної червоної голландської цегли, і більшість з них вже встигли відреставрувати. В багатьох з них на перших поверхах розташовані магазинчики, сувенірні лавки і ресторанчики, а тому це відмінне місце, щоб завершити екскурсію по Потсдаму.

Голландський квартал в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

***

Зрозуміло, це далеко не все цікаве, що можна подивитися в 170-тисячному Потсдамі. Але для цього одного дня точно не вистачить, щоб не звалитися з ніг. Ще тут є величезна паркова зона Новий сад (Neuer Garten) на півночі міста з мальовничими озерами і вартими уваги палацами - Мармуровим (Marmorpalais) і Цецилієнхоф (Cecilienhof). Це і Парк Бабельсберг (Park Babelsberg) на березі річки Хафель з однойменним палацом. Та ще багато всього цікавого, заради чого до Потсдаму варто приїхати вже на кілька днів.

До речі, зупинитися в самому Потсдамі на ніч теж є дес – на популярних сайтах з бронювання житла для туристів доступні близько 50 різних пропозицій за ціною від 30 євро за ніч з людини.

Голландський квартал в Потсдамі / Фото Марина Григоренко

Я б однозначно із задоволенням повернулася до Потсдаму вже на кілька днів, щоб додивитися все те, що не встигла зробити за один день. Та й якось особливо затишно і безтурботно мені там було після галасливого Берліна. До того ж, взимку я побачила лише частину пишноти Сансусі, тоді як влітку тутешні сади постають у всій красі.

Григоренко Марина

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter