Долина Вахау уся вкрита виноградниками / Фото Марина Григоренко
Чарівна долина Вахау: земля розкішного австрійського бароко, білого вина і веселих ченців
06:17, 06.06.2019
19 хв.
Туризм
Австрія - країна хоч і невелика, але здатна подарувати туристам цілий букет неймовірних емоцій і вражень. Цього разу УНІАН.Туризм розповість про регіон Вахау в Нижній Австрії, відомий своєю мальовничою природою на берегах Дунаю, численними виноробнями і доброзичливими старовинними абатствами, чиї архітектурні комплекси - мабуть, це найрозкішніше бароко у всій Австрії. А ще вздовж долини Вахау тягнеться розсип затишних містечок, де точно захочеться затриматися трохи довше – час там ніби зупиняється, а всі проблеми відходять на другий план.
Для масового туриста Австрія – це в першу чергу богемна столиця Відень, розкішний Зальцбург, переповнений туристами мальовничий Халльштатт і ще пара-трійка гірськолижних курортів. Однак в цій невеликій гірській країні є ще чимало гідних уваги місць. І враховуючи скромні розміри Австрії, навіть за 10 днів цілком реально охопити мало не всю її територію. Тим більше, що тут так зручно подорожувати поїздом. Головне тільки грамотно підходити до планування маршруту, тоді це буде менш стресово для бюджету. Як це зробити – читайте в нашому великому матеріалі.
- Мальовнича долина Вахау в Нижній Австрії
- Затишне студентське містечко Кремс-на-Дунаї
- Доброзичливе абатство Гьоттвейг у Фюрті
- Містечко виноробів Вайсенкірхен
- Мельк – "західні ворота" в долину Вахау
Мальовнича долина Вахау в Нижній Австрії
Чудова заповідна зона долина Вахау (Die Wachau), повністю включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тягнеться приблизно на 30 кілометрів уздовж Дунаю на відрізку від Мелька до Кремса. На всій цій ділянці розкидані численні пам'ятки історії та архітектури, затишні містечка, маленькі села, виноградники і руїни старих фортець на височинах. І все це в оточенні неймовірної природи. Саме завдяки такій концентрації чудес на такій скромній території Вахау і удостоїлася всесвітнього визнання.
Як можна здогадатися, регіон живе в першу чергу за рахунок виноробства і вирощування плодових дерев, для чого тут сформувалися відмінні кліматичні умови. Ще одна важлива стаття доходів – туризм.
Читайте такожВтеча з галасливого Берліна в безтурботний Потсдам
Формально долина Вахау починається в місті Мельк (Melk), однак якщо їхати з Відня, краще починати маршрут з Кремса(повна назва Кремс-ан-дер-Донау, або ж Krems an der Donau) і далі рухатися вздовж Дунаю. У такому випадку перша точка на маршруті буде приблизно в 70 кілометрах від столиці, які можна подолати на поїзді за годину з гачком. На машині буде ще швидше, але варто врахувати, що на маршруті трапляються платні дороги.
Основними точками на маршруті, крім Кремса і Мелька, є містечко Дюрнштайн (Dürnstein) і дві невеличкі комуни Шпіц (Spitz) і Вайсенкірхен-ін-дер-Вахау (Weißenkirchen in der Wachau). Також, за наявності часу, дуже рекомендую заглянути в комуну Фюрт (Furth bei Göttweig). Але про все по порядку.
Атмосфера в цих містечках така розслаблююча, що поспіх тут ні до чого. Краще виділити кожному пункту хоча б один день. Це якщо ви приїхали відпочити, неспішно прогулятися по вуличках, все добре розглянути, відпочити на природі та, звичайно ж, вдосталь надегустуватися місцевого вина. Однак і за один день можна галопом подивитися два-три міста, якщо раніше виїхати, а погода дозволяє гуляти допізна.
Гуляти цими затишними вуличками суцільне задоволення / Фото Марина Григоренко
Читайте такожФестивалі літа 2019: куди вирушити за музикою і драйвом в Європі та Україні
Я ж зупинялася в Санкт-Пельтені (Sankt Pölten) – столиці землі Нижня Австрія, від якого до Кремса всього 30 кілометрів, або ж півгодини на поїзді. У місті я була аж чотири дні, так як приїхала сюди на місцевий музичний фестиваль FM4 Frequency Festival (з приголомшливим рівнем організації, варто зазначити – не вірите, почитайте ось тут).
Оскільки основні виступи починалися після 16 години, та й при спеці +35 на відкритому майданчику раніше не було чого робити, першу половину дня я вирішила використати на роз'їзди по околицях. Безумовно, для фестивальщика це було те ще випробування. Адже замість того, щоб гарненько відсипатися, я о 6-7 ранку прокидалася, щоб відправитися на екскурсію. Але воно того варте, повірте!
Долина Вахау в Нижній Австрії / Фото Марина Григоренко
Долина Вахау – це мальовничі зелені пагорби по обидва береги Дунаю, з яких подекуди "визирають" руїни старовинних замків і затишні села. Туристи тут є, але в розумних кількостях. Зрозуміло, на популярних туристичних локаціях, як, наприклад, абатство в Мельку, людей більше. Але в цілому прогулюватися по містах можна вільно, не наражаючись постійно на інших людей.
До речі, якщо хочете помилуватися на місцеві краєвиди з води – долиною Вахау пропонується кілька круїзних маршрутів.
Хай синьо-жовтий прапор у Нижній Австрії вас не дивує / Фото Марина Григоренко
Цікавий факт: офіційний земельний прапор в Нижній Австрії ідентичний держпрапору України. А тому не дивуйтеся, якщо побачите "український" прапор на тутешніх держустановах.
Затишне студентське містечко Кремс-на-Дунаї
До Кремсу я вибралася з самого ранку – і вже о половині восьмого була на місці. Містечко одразу здався мені дуже затишним і безлюдним (можливо, тому що це була неділя). Купити каву в такий час було абсолютно ніде, але після восьмої ранку я знайшла непогану (і, головне, працюючу) кав'ярню з модною здоровою випічкою на головній пішохідній вулиці Ландштрассе (Obere/Untere Landstraße). Сподіватися на відчинений супермаркет в Австрії недільним ранком все ж не варто.
Від залізничного вокзалу (він же автовокзал) до центру Кремса йти всього 500 метрів. Саме тут знаходяться головні визначні пам'ятки і міські установи, музеї, охайні вулички зі старовинними будинками, магазини (у тому числі чимало винних), кав'ярні та багато іншого, куди туристи поспішають в першу чергу, щоб познайомитися з містом.
Здається, тут кожен будиночок має свою давню історію, і всі вони дуже доглянуті. Мене завжди вражало, як в Австрії або Німеччині дбайливо ставляться до історичних будівель, навіть якщо це звичайний житловий будинок. По суті, багато де на Західній Україні чимало схожих за архітектурою будинків, але вони часом стоять зовсім занедбані.
Але повернемося в Кремс. Особливо цікаві тут так звані Sgraffito-Häuser. Сграффіто – це особлива техніка розпису, за якої малюнок "викарбовується" на другому шарі фарби, і виходять немов величезні гравюри на стінах, що інколи відображають цілі сюжети. Такі будиночки в Кремсі розкидані по всій старій частині міста – конкретні адреси називати не буду, краще дослідіть місто самі.
Сграффіто-будиночок в Кремсі / Фото Марина Григоренко
З основних визначних пам'яток Кремса – символ міста ворота Штайнер-Тор (Steiner Tor), створені в 15 столітті. Це єдині середньовічні ворота міста, що збереглися до наших днів. Ворота є своєрідним виходом із внутрішнього міста Кремса (Innerstadt), далі від яких можна пройти в бік Дунайського університету – одного з найбільших вищих навчальних закладів Австрії.
Штайнер-Тор в Кремсі / Фото Марина Григоренко
Дорогою з центру до воріт можна зустріти чимало затишних кав'ярень, в літній час особливо красиво оформлених квітами і навіть ягодами.
Вулички Кремса / Фото Марина Григоренко
Є в місті кілька по-австрійськи багато оформлених церков, з позолотою і ліпниною всередині. В першу чергу, це Парафіяльна церква Санкт-Файт (Stadtpfarrkirche St. Veit), що знаходиться трохи позаду від Ландштрассе.
Уваги заслуговує і Piaristenkirche, вона ж Kremser Frauenbergkirche, розташована на пагорбі за Санкт-Файт. Звідси відкривається приголомшливий вид на місто.
Вид на Кремс з тераси Kremser Frauenbergkirche / Фото Марина Григоренко
Також, якщо час дозволяє, варто пройтися до Церкви святого Миколая (Pfarkirche St.Nikolaus), тим більше, що вулички по всьому Кремсу просто надихають до піших прогулянок.
Церква святого Миколая в Кремсі / Фото Марина Григоренко
Від центру сюди йти не більш 2,5 кілометрів, а дорогою можна натрапити на місцевий Музей карикатури (Karikaturmuseum). Я в нього зайти не встигла, але кажуть, що музей досить цікавий, хоч і специфічний.
Музей карикатури-в Кремсі / Фото Марина Григоренко
Від церкви можна спуститися до Дунаю – прогулятися вздовж набережної або ж сісти на кораблик, який повезе вас по долині Вахау.
Долиною Вахау ходить чимало круїзів / Фото Марина Григоренко
Студентське містечко Кремс-на-Дунаї в Нижній Австрії доволі демократичне / Фото Марина Григоренко
А ще в Кремсі дуже багато магазинів з легальною марихуаною на квадратний метр. Все ж студентське містечко.
Доброзичливе абатство Гьоттвейг у Фюрті
Всього в 5 кілометрах від Кремса знаходиться ще одна цікава пам'ятка Австрії - монастир Гьоттвейг (Stift Göttweig). Це діюче абатство ченців-бенедиктинців, засноване на мальовничому пагорбі над Дунаєм в далекому 1083 році. На початку 18 століття монастир згорів і на його місці побудували пишний бароковий комплекс, в наші дні разом з Вахау включений до списку спадщини ЮНЕСКО.
Оскільки абатство діюче (тут служать близько 45 ченців), туристів пускають не в усі частини. З іншого боку, там немає суворих вказівок з приводу зовнішнього вигляду відвідувачів, до туристів в дорожньому одязі ставляться з розумінням, однак все ж на знак поваги не варто одягатися занадто відверто.
Орган церкци абатства Гьоттвейг / Фото Марина Григоренко
Зараз для гостей відкриті головна церква, бароковий палац-музей і ресторан. До церкви, яка особливо пишається своїм органом, доступ безкоштовний, а ось за вхід до палацу потрібно заплатити близько 8-9 євро. Варто зазначити, що інтер'єри там шикарні – ліпнина, розписи на стінах, картини відомих художників, гобелени, старовинні меблі та посуд. Особливо мені сподобався "пташина" зала.
Палац-музей в Гьоттвейгу / Фото Марина Григоренко
Палац-музей в Гьоттвейгу / Фото Марина Григоренко
Зали музею в Гьоттвейгу / Фото Марина Григоренко
Пташина зала в абатстві Гьоттвейг / Фото Марина Григоренко
Пташина зала в абатстві Гьоттвейг / Фото Марина Григоренко
В залах музею зібрана одна з найбільших в Австрії колекції історичних цінностей – книги, рукописи, манускрипти, релігійні документи, монети, гравюри і багато іншого. Також абатство славиться своєю величезною бібліотекою (правда, так просто до неї нікого не пускають).
З террасс абатства відкриваються неймовірні краєвиди / Фото Марина Григоренко
А ще місцеві монахи, крім спілкування з Богом, з давніх часів активно займаються однією дуже корисною справою - виноробством. Купити їхнє вино можна в магазинчику на території абатства або ж випити на терасі монастирського ресторану з видом на Вахау. А пейзажі звідси відкриваються просто неймовірні!
Ченці абатства здавна займаються виноробством / Фото Марина Григоренко
Дуже раджу спробувати вино в ресторані абатства / Фото Марина Григоренко
Читайте такожКазкові будинки в стилі фахверк: подорож в одне з найстаріших міст Німеччини
Також дуже рекомендую придбати в якості сувеніру шоколад з начинкою Рислінг (так-так, ви не помилилися, з винною начинкою). Дуже смачно і справді коштує витрачених на нього 3 євро.
Взагалі, у мене склалося враження, що ченці-бенедиктинці доволі демократичні та веселі. Вони здаються якимись особливо доброзичливими і налаштовують до себе позитивно навіть тих, хто не є релігійною людиною.
Ченці абатства активно займаються збереженням природи / Фото Марина Григоренко
До речі, одним із своїх основних призначень ченці абатства Гьоттвейг визначають Naturschutz, тобто охорону природи – шляхом просвіти населення і проведення досліджень на прилеглих землях.
В абатстві Гьоттвейг дуже доброзичлива атмосфера / Фото Марина Григоренко
Щоб потрапити в абатство Геттвейг, потрібно доїхати на поїзді до невеликої комуни Фюрт. Одразу попереджу, містечко дуже маленьке і тихе. Навіть потяги тут зупиняються на вимогу, хоча і проходять повз стабільно раз на півгодини-годину. Одразу за "вокзалом" (тобто будочкою на кшталт автобусної зупинки) є дорога на пагорб, якою можна дійти пішки до абатства. На дорогу піде приблизно півгодини, вам знадобитися зручне взуття і вода (по приїзду в Фюрт купити її ніде). Також можна під'їхати на машині, біля абатства облаштована велика парковка.
Сам містечко Фюрт дуже невелике / Фото Марина Григоренко
До абатства доведеться йти через ліс на пагорб / Фото Марина Григоренко
На поїздку в Гьоттвейг раджу виділити хоча б півдня – враховуючи час на дорогу, екскурсію по музею і обід в ресторані, а також прогулянки по околицях і відпочинок на природі.
Містечко виноробів Вайсенкірхен
Особисто мені в долині Вахау найбільше сподобався невелике містечко Вайсенкірхен з населенням менше 1,5 тисячі жителів (більшість з яких, здається, зайняті виноробством). Комуна і правда славиться вином - навколо нього суцільні виноградники білих сортів винограду, переважно Рислінг (Riesling) і Грюнер Вельтлінер (Grüner Veltliner). На дверях багатьох будинків в Вайсенкірхені можна побачити інформацію про товар господарів і своєрідний "знак якості Вахау".
З визначних пам'яток у містечку варто виділити хіба що двійку церков – в першу чергу, католицьку церкву Maria Himmelfahrt на "основному" березі міста, куди раз на годину прибуває автобус – саме на ньому сюди найкраще їхати з Кремса або Мелька. Зі схилів цієї церкви відкриваються мальовничі краєвиди на Дунай і Вахау, тут же можна прогулятися вздовж чудових виноградників або ж відпочити на лавочках серед зелені.
Католицька церква в Вайсенкірхені / Фото Марина Григоренко
Види з тераси церкви в Вайсенкірхені / Фото Марина Григоренко
Ще одна варта уваги церква – старовинна Wehrkirche zum heiligen Michael, початок історії якої відносять до 800 року! Сучасна будівля церкви, яка в Середньовіччі набула готичного вигляду, більше нагадує замок і знаходиться в 3,5 кілометрах по прямій від центру Вайсенкірхена.
У містечку знаходиться дуже зручний і досить популярний пляж. Вода тут чиста, але досить прохолодна навіть у найспекотніші дні. Тим не менше, люди купаються.
До Вайсенкірхена влітку багато людей приїжджають відпочити на пляжі / Фото Марина Григоренко
Я була там у вихідні, коли сюди з'їхалися багато людей, у тому числі з сусідніх міст і країн. Але місця там достатньо, тому відпочити буде де – хоч на пісочному пляжі, хоч на гальковому трохи подалі.
Місця для пікніка в Вайсенкірхені більш ніж достатньо / Фото Марина Григоренко
Також в Вайсенкірхені є баркасна переправа на інший берег Дунаю, що транспортує і легкові автомобілі. Дуже зручно, адже від Кремса до Мелька на відрізку приблизно 35 кілометрів мостів через Дунай немає.
Переправа через Дунай в Вайсенкірхені / Фото Марина Григоренко
До речі, назва Вайсенкірхен перекладається приблизно як Білі церкви. І я, як людина, що прожила чимало своїх шкільних років у місті Біла Церква під Києвом, не змогла не пожартувати: ось вона, Біла Церква здорової людини.
Затишні вулички Вайсенкірхена / Фото Марина Григоренко
Для мене особисто Вайсенкірхен виявився тим місцем в долині Вахау, де мені захотілося зупинитися на кілька днів. Так, тут мало пам'яток і розваг. Але зате є неймовірна розслаблююча атмосфера. Бродиш охайними вуличками, заглядаєш в кафе перепочити за келихом молодого вина, а якщо погода дозволяє – вирушаєш скупатися в Дунаї. І запасаєшся валізою для винних сувенірів.
Здається, в Вайсенкірхені всі займаються виноробством / Фото Марина Григоренко
Виноград тут всюди / Фото Марина Григоренко
Виноградники Вайсенкірхена / Фото Марина Григоренко
Читайте такожКазкові баварські замки: секрети комфортної подорожі до Нойшванштайну
Єдине, тут не так вже й багато варіантів розміщення, а ціни – ще ті. На літні місяці зазвичай доступно не більше 10 варіантів розміщення в самому Вайсенкірхені та ще трохи в сусідніх містечках, а ціни стартують від 80-100 євро за ніч за номер для 1-2 осіб. Тим не менше, якщо б я шукала, куди поїхати в романтичну подорож, я б, мабуть, вибрала саме це місце, і мені було б не шкода на це витратити гроші. Один раз живемо!
Мельк – "західні ворота" в долину Вахау
Відкриває долину Вахау з західної частини старовинне місто Мельк – досить невелике, але затишне. Літописна історія міста почалася в далекому 831 році, коли тут була побудована фортеця-резиденція одного з давніх правителів. Ближче до кінця 11 століття фортецю передали монахам-бенедиктинцям, які заснували тут однойменне абатство (Stift Melk) зі школою і бібліотекою, діюче й досі. Воно є головною визначною пам'яткою Мелька.
Цікавий факт: тутешня монастирська гімназія - одна з найстаріших шкіл Австрії.
Нинішній бароковий ансамбль у Мельку створювався в першій половині 18 століття і вважається найкращим у всій Австрії. Монастирський комплекс просто вражає своїми масштабами – крім безлічі архітектурних споруд, тут є ще великий парк і сад.
Абатство в Мельку / Фото Марина Григоренко
Абатство в Мельку / Фото Марина Григоренко
Територією абатства гуляти можна безкоштовно, а от вхід в приміщення платний – близько 12-13 євро для дорослих, але воно того варте. Якщо ви хочете зануритися в помпезне австрійське бароко у всій його красі – вам саме сюди, а зовсім не в Відень. Побачити ці інтер'єри варто своїми очима, тим більше, що фотографувати там практично ніде всередині не можна.
Розписи в абатстві Мельк / Фото Марина Григоренко
Туристи також можуть потрапити в монастирську церкву, відому своїм розкішним оздобленням – в тому числі з використанням золота, рідкісного мармуру і вишуканої ліпнини.
Вважається, що в Мельку - найрозкішніше бароко в Австрії / Фото Марина Григоренко
Також за квитком пускають в музей, розташований в імператорських покоях, де виставлено багато безцінних для країни експонатів. Втім, якщо вас не так цікавить історія – пройтися по залах все одно варто, хоча б щоб помилуватися пишним оздобленням.
В абатстві в Мельку дивним чином уживаються релігія і сучасність / Фото Марина Григоренко
А ще з терас і балконів абатства відкриваються приголомшливі краєвиди на Вахау і весь Мельк.
Вид на Мельк / Фото Марина Григоренко
За основним комплексом розташувався затишний парк і сад, де можна сховатися під деревами в спекотні дні. Тут же знаходиться монастирський ресторан з шикарним розписом всередині на екзотичну тематику.
Монастирський ресторан у Мельку / Фото Марина Григоренко
Інтер'єри в ресторані / Фото Марина Григоренко
В абатстві в Мельку мене вразило, як по всій його території з класичним релігійним комплексом мирно співіснує сучасне мистецтво. В самому палаці, наприклад, навіть неонова підсвітка є, а також сучасна виставка з експозицією на тему всезагальної толерантності та рівності. Крім того, на території абатства проходить чимало концертів та інших заходів.
Парк при абатстві Мельк / Фото Марина Григоренко
На території парку навколо абатства також чимало цікавих сучасних скульптур. Особливо мені сподобалися ворони в різних іпостасях.
Ворони в парку абатства в Мельк / Фото Марина Григоренко
Парк в абатстві Мельк / Фото Марина Григоренко
Від Відня до Мелька їхати близько 85 кілометрів, а з Санкт-Пельтена – всього 25 кілометрів. Дорогу від вокзалу до абатства ви знайдете дуже легко – розкішний жовтий бароковий комплекс видно, мабуть, з будь-якої точки міста. А дорогою ви пройдете через всі основні міські пам'ятки.
***
Містечка долини Вахау підкупили мене в першу чергу своєю атмосферою – такою умиротвореною, спокійною і доброзичливою. Здається, ніби час завмирає і всі проблеми більше не можуть тебе дістати. Та й хіба може бути інакше в краю мого улюбленого сорту вина? Мені дійсно хочеться повернутися сюди коли-небудь ще. Тим більше, що я не встигла в перший раз заїхати в міста Шпіц і Дюрнштайн. А там є, що подивитися.
Захоплюючих вам подорожей. І бажаю вам відкривати в нових країнах для себе такі ж місця, яким для мене стало Вахау в Австрії.
Марина Григоренко
