Курт Волкер: Росія командує, фінансово утримує, здійснює контроль над політичними структурами «народних республік»… Так що це на 100% очолювана Росією операція

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів, навіщо Україні потрібно на законодавчому рівні продовжувати особливий статус Донбасу, як йдуть перемовини з Росією щодо розміщення на окупованих територіях миротворчої місії ООН і навіщо він у вересні зустрічався з представниками української опозиції.

Курт Волкер вже понад рік працює на посаді спецпредставника США по Україні. УНІАН поспілкувався з ним у день, коли президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради проект закону про продовження до 31 грудня 2019 року дії закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі. У розмові з УНІАН Волкер наголосив на важливості продовження дії цього закону з точки зору мінімізації аргументів для деяких країн-членів ЄС, які бажали б не продовжувати санкції проти Росії, а також рекомендував Україні діяти на випередження і не давати жодних приводів навіть для появи дискусій щодо можливості послаблення або скасування санкцій. Крім того, спецпредставник США розповів про важливість здійснення гуманітарного розмінування з активнішим залученням до цього процесу міжнародних організацій, а також звернув увагу, що Росія зараз чекає на результати виборів в Україні, які мають відбутися у наступному році, однак їх результат, яким би він не був, не має змінити глобального курсу України з розв’язання проблем окупованих територій.

Президент Петро Порошенко просить Верховну Раду України продовжити дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Як ви це можете прокоментувати?

Я вважаю, що це дуже позитивний крок. Важливо, щоб Верховна Рада продовжила закон про особливий порядок. Адже, якщо вона цього не зробить, це стане подарунком для Росії. Росія використає це як аргумент проти України, говорячи, що саме Україна не виконує свою частину за Мінськими угодами.

Ситуація наступного дня після того, як дія закону буде продовжена, залишиться точно такою, якою ми її маємо сьогодні. Таким чином, це нічого не коштує Україні, вона жодним чином не матиме втрат, але це не дасть зробити Росії такий подарунок для використання його проти України.

Це особливо важливо, коли ви розглядаєте питання підтримання санкцій ЄС проти Росії. В ЄС зараз є багато країн, які хотіли би скасувати санкції, і вони б скористалися будь-яким аргументом, аби сказати, що Україна не робить свій внесок. Отже, не зробити Росії такого дарунку та не допустити такого роду аргументів в Європейському Союзі - є важливою справою для збереження дії санкцій.  

Чи пропонували б ви Україні здійснити якісь додаткові кроки на шляху втілення Мінських угод, якщо Росія очевидно нічого не робить?

У Мінських угодах є кілька речей, які, на мою думку, можуть бути корисними. Наприклад, у них йдеться про відведення важкого озброєння з різних районів біля лінії припинення вогню. Існує декілька місць, де російська зброя і українська зброя знаходяться дуже близько одна до одної, це підвищує імовірність продовження порушень режиму припинення вогню та бойових дій, коли росіяни відкриватимуть вогонь по українських силах. Тому, я думаю, що пошук шляхів, в рамках яких ми зможемо відвести війська біля лінії припинення вогню, як це сформульовано у Мінських угодах, є хорошою ідеєю.

Я знаю, що Росія теж не здійснила цього у багатьох місцях. Тому я розумію стурбованість, яку матимуть деякі українські лідери, мовляв, чому «ми маємо виступати в односторонньому порядку, чому ми маємо відводити [сили], коли Росія цього не робить і може просунутися вперед, якщо ми відступимо». Усі занепокоєння обґрунтовані. Однак, у той же час, позиціонування України, коли вона може сказати «ми здійснюємо те, що ми сказали, натомість Росія блокує виконання цих кроків», на мою думку, стане потужною заявою та позицією, яку [треба] прийняти.

Чи достатньо для цього лише продовжити дію закону? Я маю на увазі, чи можна щось зробити, аби переконати Росію погодитися здійснити наступні кроки, тобто відвести війська від лінії зіткнення?

Ми робимо усе, що в наших силах. В першу чергу, сенс у тому, аби спробувати абсолютно чітко дати зрозуміти Росії про її відповідальність за конфлікт в Україні. Це те, що ми у письмовому вигляді викладаємо впродовж років. І ми намагалися це робити у той спосіб, який обговорювали в рамках наших дипломатичних контактів і у взаємодії з Францією, Німеччиною і Україною, ЄС і НАТО, щоб дати чітко зрозуміти – Росія на 100% командує і управляє силами [на Донбасі]. Вона фінансово утримує контрактні сили, здійснює контроль над політичними структурами, які там знаходяться, так званими народними республіками. Так що, це на 100% очолювана Росією операція.

Волкер переконаний, що найбільш важлива ціна для Росії полягає у тому, що вона відштовхує Україну / фото УНІАН

Другий аспект полягає у збереженні чинності санкцій стосовно Росії. Ми скасували ембарго на постачання зброї Україні, запроваджене Сполученими Штатами, тому тепер ми бажаємо відноситися до України як до нормальної країни, яка має звичайні потреби в обороні. Я думаю, що дуже важливо чітко дати зрозуміти, що Росія більше нічого не здобуде в Україні. Ми сподіваємося стримати нову агресію, і продемонструвати, що поточна агресія лише обертається витратами для Росії.

Але найбільш важлива ціна для Росії полягає у тому, що вона відштовхує Україну. Я думаю, що Росія хоче, аби Україна була близькою до Росії, частиною однієї і тієї ж слов’янської сім’ї. Існує спорідненість між культурами та мовами і так далі. Це те, що втрачається. І втрачається внаслідок вторгнення і окупації Росії та продовженні вбивств українців.

Зважаючи, що це продовжується, я думаю, що український народ сформував набагато сильнішу ідентичність, сильнішу національну єдність, сильніше бачення свого майбутнього як частини Заходу і глибоку недовіру до Росії. Я вважаю, що це особливо стосується молодших поколінь. Так що Росія створює абсолютного протилежне тому, що було [раніше]. І я думаю, якщо Росія почне дійсно усвідомлювати, що ще не все втрачено, якщо вона шукатиме спосіб припинення конфлікту, це стане користю для усіх.

Чи можете ви роз’яснити, що ви маєте на увазі кажучи, що «ми сподіваємося стримувати подальшу агресію» Росії?

Так, я думаю, що це ситуація, якою вона є зараз. Українські військові, завдяки власним зусиллям, сьогодні є набагато кращими, аніж вони були у 2014 році. І вони вже будуть створювати для Росії умови, коли доведеться сплачувати додаткову ціну. Росія не здатна заперечувати свою відповідальність, якби вона розпочала нову агресію цього разу.

Сполучені Штати та інші країни надали підтримку Україні / REUTERS

Окрім того, Сполучені Штати та інші країни надали підтримку Україні, в тому числі, для прикладу, протитанкові ракетні комплекси і системи із боротьби зі снайперським вогнем, залучили технічних радників, організували підготовку. Таким чином, українські військові краще оснащені та краще здатні реагувати на російську агресію, і вона також дорого обійдеться Росії.

Саме тому, я вірю, що Росію можна стримувати, і говорити, що це [продовження агресії] того не вартує. Це не означає, що вони збираються піти [з України], і це не означає, що Україна здатна повернути територію з військової точки зору, це не так. Ніхто не збирається завдати поразки Росії. Але, я думаю, що також для Росії буде занадто дорого спробувати просунутися вперед.

Що ви думаєте про місцеве населення на Донбасі з обох сторін лінії розмежування? Чи достатньо зусиль докладається українською стороною для підтримки тих, хто представляє вразливі верстви населення?

Я переконаний, що український уряд може і має робити більше для сприяння надання гуманітарної допомоги і налагодження відносин з тим населенням, що постраждало від конфлікту з обох боків лінії розмежування - як на окупованій території, так і на контрольованій Україною території. Гуманітарні наслідки цієї війни є дуже значними. Десять тисяч людей вбито та мільйон з половиною переміщені. Існують проблеми з розвалом економіки в окупованих районах, з вартістю життя, доступом до продовольства, постачанням води та безпекою, екологічною шкодою, свободою пересування, такими проблемами фізичної безпеки як наземні міни та боєприпаси, що не розірвалися, доступу до державних послуг, до пенсійного забезпечення. Там дуже багато усього, що є проблемою для місцевого населення.

Уряд України, я переконаний, має зробити усе, що в його силах, щоби спробувати достукатися до людей і допомогти їм. Продемонструвати, що єдина причина, чому він не може щось зробити, полягає у тому, що Росія цьому заважає. Це дуже важливий сигнал для людей на Донбасі, щоб добитися розуміння, що їхній власний уряд хоче допомогти їм, але він позбавлений цієї можливості через дії з боку Росії.

Ви, напевно, чули, що нещодавно у місті Горлівка, яке контрольоване підтримуваним Росією бойовиками, троє підлітків втратили життя внаслідок вибуху міни…

Під українським контролем є райони, які не були очищені від наземних мін. І є міжнародні проекти і донори, а також українські національні можливості для сприяння розмінуванню. Я вважаю, що багато чого можна здійснити навіть сьогодні, що різні організації можуть розпочати очищення районів, аби зробити їх безпечнішими для цивільного населення.

Є інші районі, що перебувають під військовим контролем, які вимагають більшої уваги, вони, напевно, вимагають деяких законів від Верховної Ради. І я знаю, що Рада розглядає законодавство з протимінної діяльності. Дуже важливо ухвалити це законодавство і зробити те, що можна зробити для нормалізації ситуації, для людей, що живуть у цих вражених [війною] районах.

На окупованих територіях ситуація є не кращою, напевно, гіршою. І це справжня проблема для людей, які живуть на окупованих територіях. Є небагато речей, які Україна може зробити в односторонньому порядку, аби вирішити це. Треба долучати міжнародні організації, які присутні в даний час там, такі як Червоний Хрест, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, та наполегливо закликати приєднання інших неприбуткових організацій, що спеціалізуються на розмінуванні, з тією метою, аби забезпечити для них доступ на ті території.

Знову ж таки, якщо вони заблоковані в отриманні доступу для здійснення розмінування на окупованій території, то важливо, що єдиною причиною є те, що робити це не дозволяє Росія, а не те, що Україна нездатна просунути це питання.

Нещодавно ви сказали, що миротворчий контингент має замінити російські війська на Донбасі і що ця пропозиція перебуває на порядку денному.

Так, ви праві.

Росія не перемінила свою позицію щодо миротворців ООН на Донбасі / REUTERS

Чи російська сторона відреагувала на таку позицію?

Ми цілком готові підтримати миротворчу місію під егідою ООН, яка створить безпеку на окупованих територіях та замінить російські війська, які зараз там є. Це дозволить виграти час для того, щоб Мінські угоди були впроваджені. Це – саме те, чого, за її словами, бажає Росія. Тому, якщо нам вдасться втілити Мінські угоди, це буде шляхом для повернення врешті-решт території Україні. Тому ця пропозиція перебуває на порядку денному.

Росія відреагувала критикою деяких кроків у пропозиції. Проте не запропонувала своїх власних ідей. З часу їхнього першочергового заклику у вересні минулого року щодо місії ООН з захисту (мова йде про спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ – УНІАН), не було жодної ідеї.

Ми маємо повну підтримку зі сторони Німеччини, Франції, ЄС, НАТО, Канади, Швеції і ми також тісно взаємодіємо з урядом України – там тверда підтримка. Але Росія є єдиною, яка не перемінила свою позицію та не готова погодитися.

Чи є у вас розуміння, чому вони не змінюють свою позицію, чому вони не виходять з новими пропозиціями?

Так. По правді кажучи, це відбувається тому, що вони не хочуть. Вони хочуть, аби конфлікт тривав. Вони хочуть там тримати свої сили. Вони хочуть зберегти на місцях дві так звані народні республіки як політичні утворення, які вони можуть використовувати як щит для приховування безпосередньої участі Росії. І вони хочуть зачекати, я вважаю, також, щоб побачити, що станеться на виборах в Україні. Таким чином, я думаю, що вони просто вирішили нічого в даний час не робити взагалі.

Чи не вважаєте ви, що вже давно настав час посилити тиск на Росію, знайти нові опції, щоби мати вплив на неї?

Ми робимо це. Ми зберегли попередні санкції, ми посилили санкції, ми допомогли ЄС зберегти та посилити санкції. Ми скасували заборону на постачання зброї Україні. Ми набагато сильніше публічно виступали про відповідальність Росії. Ми дали чітко зрозуміти, що ми не визнаємо анексію Росією Криму. Ми передали наші пропозиції, які вони можуть залишити [без уваги], якщо вони не хочуть, але продемонстрували, що вони єдині не досягають згоди. Я думаю, що ми здійснили великий тиск на Росію і продовжимо робити це та продовжимо збільшувати його.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що в контексті розгортання миротворчої місії ООН важливий не лише військовий елемент, але, разом з миротворцями, мають бути розміщені також міжнародна адміністрація та поліція.

Я вважаю, що миротворча місія важлива для безпеки. Я знаю Мінські угоди, і один з ключових аспектів, який має відбутися, стосується проведення місцевих виборів. Причому, мова не йде про вибори для «народних республік». Вони мають зникнути. Це вибори для законних місцевих органів, мера Луганська, мера Донецька, обласних адміністрацій…

Для того, аби там відбулися вибори, необхідна виборча адміністрація. Потім там має бути щось в контексті ідеї підтримання правопорядку - місцева поліція у містах і містечках, як здається, має бути доволі компетентною.

Але зараз ви маєте [на цих територіях] озброєних бойовиків, які там знаходяться впродовж останніх декількох років. Коли вони покинуть територію, ви напевно потребуватимете певної координації, ймовірно, від ОБСЄ, з місцевими органами поліції. Таким чином, думаю, що це той напрямок, який теж має бути розглянутий. Але ключовою справою є розміщення миротворчої місії для того, щоби створити умови для загальної безпеки.

Волкер розповів про зустрічі із Сурковим / фото BELPRAUDA.ORG

Як щодо вашої комунікації з російською стороною? Усі ми знаємо, що немає прогресу в плані проведення зустрічей з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Чи у вас ще є певного роду комунікація  для того, щоби говорити з росіянами?

Так. У нас є двостороннє листування.

Ви знаєте, я запропонував шлях, як миротворча сила може бути розміщена. Але російська сторона, Сурков, надіслав деякі незгоди з певними аспектами щодо пропозицій. Вони все ще не звернулися до нас зі зворотними пропозиціями, і ми продовжуємо трохи переписуватися.

Ми завжди готові зустрітися та поговорити, якщо це буде корисно і продуктивно. Станом на зараз ми хочемо побачити дещо більше прогресу і змісту, аби забезпечити продуктивну зустріч.

Чи є розуміння, коли може відбутися ваша наступна персональна зустріч з Владиславом Сурковим?

Поки що ні. Але ми все ще говоримо про це.

Я знаю, що коли ви були у Києві у вересні, ви зустрілися не лише з представниками української влади, але і з тими, хто представляє українську опозицію і хто готовий брати участь у президентській кампанії наступного року. Про що ви з ними говорили?

Про те ж саме, про що я говорю з усіма. Для Сполучених Штатів важливо спілкуватися з усіма. Це країна, яка має різноманіття. Це демократія. Тут є політичні партії. І тому важливо, аби я спілкувався з усіма, щоб дати їм знати про наші перспективи щодо конфлікту, які наші дії і якою є підтримка, які наші погляди щодо деяких питань, зокрема, таких як закон про особливий порядок.

Тому я говорю з усіма про те саме, про принципи, які ми підтримуємо. Адже, незалежно від того, як українці проголосують [на виборах], незалежно від того, яким буде уряд, ми, як і раніше, матимемо той же комплекс проблем і питань, з якими доведеться справлятися. І ми налаштовані співпрацювати з усіма українцями, щоби спробувати розв’язати ці питання.

Які ваші головні очікування щодо мирного переговорного процесу до кінця цього року?

Йдеться про те, про що ми говорили стосовно позиції Росії. Росія до цього часу не видається готовою прийняти це і бути готовою йти далі. Тому мої очікування полягають у тому, що ми не наблизимось до розгортання [миротворчої місії].

Віталій Саєнко                       

                

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter