Форпост для переселенців: як у Львові приймають українців з гарячих точок

Люди з Харкова, Сум, Києва, Чернігова, купи менших міст з цих областей, а також з Донецької та Луганської – таким зараз виглядає Львів. Увесь захід України наразі приймає вимушених переселенців. УНІАН дізнавався, як їх зустрічають та що можуть запропонувати.

Добігає кінця другий тиждень російсько-української війни. Під російськими артобстрілами та ударами ракет опинилися Київ, Харків, Чернігів, Суми, Житомир, Миколаїв, міста у Донецькій та Луганській областях. Сотні тисяч людей із різних українських міст, охоплених вогнем, змушені шукати прихистку у більш спокійних регіонах. Одним з таких стала Львівщина. Тут не лише збирають гуманітарну допомогу військовим, а й всіляко допомагають вимушеним переселенцям. Тож Львів перетворився на такий собі суцільний гуманітарний штаб. УНІАН поцікавився, як зустрічають людей з гарячих точок та що можуть їм запропонувати у Львові.

"Ми вирвалися з пекла"

Що ближче до залізничного вокзалу Львова, то на вулицях та площах можна помітити більше людей з валізами, наплічниками, дітьми, візочками, котами у переносках та собаками на повідках. У кожного – свій біль і трагедія.

У трамваї жіночка російською несміливо питає, чи далеко ще до вокзалу. Їхати ще кілька зупинок, хвилин 15, знайомимося. Виявляється, вона приїхала з Києва. Каже, там кілька діб поспіль провела у метро, ховаючись від ворожих куль. А коли чергова ракета влучила у будинок на сусідній вулиці, вирішила не випробовувати долю й їхати до доньки у Німеччину.

"Приїхала до подруги у Львів, переночувала, а тепер спробую спочатку виїхати у Польщу, під німецький кордон, а звідти зять мене забере машиною", - розповідає жінка.

Десятки організацій та сотні волонтерів роблять все можливе для забезпечення комфорту й порядку на вокзалі. Приходять і місцеві - щоб допомогти. Львів’яни підказують, як дістатися до райадміністрацій, де людей розселяють по локаціях, де є вільні місця. Там є не лише, де спати, а й їжа, можна випити гарячого чаю, подекуди є душ.

На львівському вокзалі чергують волонтери / фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

На площі перед вокзалом – десятки наметів, в яких можна погрітися, взяти їжу чи гарячий чай. Деякі заклади громадського харчування готують харчі й доставлять їх приїжджим. Є тут медпункти, чергують карети "швидкої", навіть є молитовний намет. У залізних бочках розпалюють вогнища, біля них здебільшого гріються місцеві роми. 

Судячи із табло, місць в евакуаційних поїздах до інших міст немає навіть на наступний день. 

До приміщення вокзалу вишикувалася черга на кілька сотень метрів – ці люди хочуть сісти на евакуаційні потяги до Польщі. Вже у приміщенні - табличка, яка сповіщає, що орієнтовний час очікування у черзі 8 годин.

Тут люди не особливо балакучі. 

На запитання: "Звідки ви приїхали?", чуємо: "Здалека". Далі жінка усім своїм виглядом показує, що розмови не вийде. 

А от на пероні дві молоді панянки з котом на повідку поговорити не проти. "Ми приїхали з Харкова. Хочемо потрапити до Польщі, але у Малого (так звати кота, - УНІАН) почалася діарея, мабуть, від стресу та нервів, ми ж добу вже в дорозі. Тому сісти на потяг наразі не можемо, чекаємо, поки йому краще стане. Погано, що тут немає ветеринара чи бодай ветеринарної аптеки поруч, адже з тваринами тут багато людей", - розповідає одна з них. 

Багато людей приїхали з Харкова / фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

Їхній мікрорайон у Харкові практично стерли з лиця землі, але будинок ще, на щастя, цілий, тож панянки сподіваються скоро повернутися додому.

"Це просто злочин проти людства! Ми вирвалися з пекла…", - кажуть співрозмовниці агентства. 

До слова, з львівського вокзалу до Польщі відправляються не тільки потяги, а й автобуси. Є платні - ціна залежить від пункту призначення, є безкоштовні - до кордону, а є й безкоштовні мікроавтобуси до самої Польщі. Їх у якості благодійної допомоги надали поляки. 

"Вони на кордоні мають "зелений коридор", тож проїжджають дуже швидко. А далі, вже в Польщі, розвозять людей, кому куди треба, у кого в якому місті є родичі чи знайомі. Черги на них немає, тому що ці водії-волонтери розмовляють лише польською, а її не всі розуміють", - пояснив нам чоловік, який щойно таким бусом відправив до Польщі маму.

фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

На межі можливостей

Щодня через львівський вокзал проходить, у середньому, 30-40 тисяч людей. Хтось чекає на потяг до Польщі, хтось автобусом добирається до кордону, а хтось залишається у Львові. Станом на 8 березня місто прихистило близько 200 тисяч українців з інших населених пунктів та вже буквально тріщить по швах.

"Жінки, діти, ховаючись від бомбардування та ракетних обстрілів, покинули свій рідний дім і приїхали до нас, - каже міський голова Львова Андрій Садовий. - 440 установ культури і освіти, 85 релігійних організацій відчинили свої двері. Ми даємо всім дах над головою, гарячу їжу, все необхідне, тому що вони – наші громадяни. З кожним днем їх стає все більше і більше. Ми зобов’язані прийняти всіх, але вже на межі своїх можливостей. Тому я звернувся до міжнародних організацій – нам потрібна допомога. Не за кордоном, не на кордоні, а тут, у Львові. Нам потрібні спеціально обладнані мобільні пункти для розміщення людей. Ми потребуємо вашого досвіду, адже ніколи раніше з таким не стикались".

Міський голова Львова зізнається, що такого напливу людей львівський вокзал не пам’ятає, схоже було, хіба що, у роки Другої світової війни.

"Нам потрібні також великі намети, щоб можна було надати підтримку людям, потрібно, щоб ці намети були обладнані відповідними засобами санітарії, і щоб там можна було готувати їжу", - сказав Садовий.

Стільки людей вокзал Львова не бачив з часів Другої Світової / фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

Не краща ситуація і в області. За інформацією заступника голови Львівської обласної військової адміністрації Івана Собка, в області розгорнуто близько 110 тисяч місць для тимчасового перебування переселенців, з них 92 тисячі вже зайняті. 

"Ми ведемо активну роботу, щоб збільшити кількість місць для переселенців, і для цього залучаємо нашу бюджетну сферу, зокрема, заклади культури, в яких, як і в школах, будемо розміщувати людей для надання їм тимчасового прихистку", – зазначив Собко.

Він вже звернувся до керівників громад, щоб вони негайно провели інвентаризацію на своїх територіях тих об'єктів, у яких можна поселяти людей. Ті, які вже готові на 90-95%, будуть задіювати негайно.

фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

У гуманітарних штабах бракує хліба 

Але не лише на вокзалі вирує життя і допомагають вимушеним переселенцям. Одразу після повномасштабного вторгнення Росії на територію України на стадіоні "Арена Львів" розпочав свою роботу центр розселення переселенців, а у Палаці мистецтв, що на вулиці Коперника – гуманітарний штаб. Тут збирають допомогу (речі першої необхідності, медикаменти, харчі) для військових, переселенців та дитячих будинків. Речі приймають у самому пункті збору – на першому поверсі Палацу мистецтв, вночі їх тут облікують, сортують, а потім розвозять по локаціях, відповідно до потреб.

фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

Зараз волонтери просять львів’ян приносити сюди різноманітну випічку та хліб. Також не вистачає соди, олії, круп та борошна. Окрім продуктів харчування, також є потреба у побутовій хімії та господарських предметах – потрібні засоби для миття туалетів, господарське мило, дитяче тверде мило, піна для гоління, пральні порошки в малих упаковках, пакети для сміття, будівельні мішки та рукавиці, швабри, віники, сміттярки.

Такі ж самі гуманітарні штаби діють і в інших районах області. 

Окрім того, у Львові працюють медичні пукти з надання допомоги вимушеним переселенцям. Розмістили їх на локаціях, де перебувають люди. А незабаром біля головного залізничного вокзалу відкриють ще й мобільний центр з надання медичної допомоги. Наразі завершують монтаж його конструкцій. 

За словами заступника начальника Львівської обласної військової адміністрації Івана Собка, такий модульний військовий госпіталь – це подарунок закордонних партнерів.

фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

фото УНІАН, Мирослава Бзікадзе

"Частішають випадки, коли людям на вокзалі негайно потрібна психологічна, або медична допомога. У тимчасовому приміщенні центру буде можливість одночасно надавати первинну медичну допомогу великим групам осіб, які прибувають залізницею", - наголосив Собко.

А от орендувати квартиру чи бодай кімнату у Львові зараз геть не просто. Попри досить високі ціни, вільних помешкань практично не залишилося. Адже львів’яни зараз масово приймають у себе вдома рідних та знайомих із міст, охоплених війною. 

Мирослава Бзікадзе

УНІАН в Google News