Геннадій Гудков: Коли почнеться розпад РФ, в Україну побіжать мінімум 20 мільйонів біженців

Російський політик і полковник ФСБ у відставці Геннадій Гудков в інтерв'ю УНІАН розповів про реакцію російських громадян і еліт на візит Байдена до Києва, а також про те, що станеться, коли Росія почне розвалюватися.

Чи погодитеся ви з тим, що візит Байдена до Києва став для росіян і для Кремля величезною екзистенціальною проблемою? Починали з "взяття Києва за три дні", а через рік після цього американський президент спокійно ходить по Києву. Роками нав'язувалася росіянам думка про те, що Америкою править "божевільний старикашка в деменції". І тут Байден одним своїм візитом показує середній палець всім тим, хто погрожує "Іскандерами". Наскільки "холодним душем" став цей візит для росіян?

Та частина росіян, яка найбільше нас хвилює, отримує інформацію з "скриньки". Вони могли навіть і не знати про цей візит. Але для Кремля цей візит став шоком. Вони цього не очікували. Та вони взагалі не очікували нічого, що сталося після "Рамштайна-8". Я думаю, що Путін зрозумів, що він зробив фатальну помилку. Його двогодинне словоблудство, це словесне лушпиння йшло саме від розгубленості і безпорадності. Ми побачили, що промова Байдена тривала 20 хвилин, а промова Путіна - 120. Про що це говорить? Довгі промови тоді бувають, коли сказати нічого. 

Що може змінитися в оточенні Путіна після цього візиту?

Оточення Путіна вже починає командувати. Судячи з того, що ми не побачили Пригожина і Кадирова на посланні, судячи з того, що Пригожин скаржиться на помсту генералів по повній програмі, Путін слабшає. Путін хотів би захистити Пригожина, оскільки той - його вірний пес. Але він не може цього зробити. Пригожин вирішує питання по Лівії, Сирії, Центральній Африці. Якщо вірити злим язикам, в Центральній Африці дуже багато авуарів найближчого путінського оточення знаходиться фізично. Це золото, коштовності, валюта. Тому Путін не може і не повинен здати Пригожина, але і захистити його не може. 

Путін стає веденим у своєму оточенні

Тому Пригожин зараз від Герасимова не отримує озброєння? Путін нічого не може з цим зробити?

Не може. Генерали поставили його "раком", оголосили свої ультиматуми, я так вважаю. Генерали ненавиділи і ненавидять Пригожина, Кадирова. Це означає, що Путін втрачає ту владу, якою він володів ще рік тому, і стає веденим у своєму оточенні. 

Це вже за крок від фізичного усунення?

Ми з вами поки цього не знаємо. Може бути це у нього така тактична гра. Безпосередньо поки що камені в нього не полетіли. Поки проти нього ніхто не виходив і нічого не говорив, крім Стрєлкова-Гіркіна. Зараз давайте обмежимося констатацією того факту, що Путін вже не може захистити Кадирова і Пригожина. Ми знаємо, що Кадиров дуже багато часу проводить за кордоном. Я не думаю, що це пов'язано з відпочинком чи лікуванням. Це пов'язано з його побоюванням за свою шкуру. 

А зараз він взагалі заговорив про свою ПВК. Це про що?

Я думаю, що це сигнал Кремлю: "Якщо ви мене не будете годувати, не будете піклуватися про мене, я вийду з-під вашого контролю". Кадиров, звичайно, недалека людина, але у нього є певне природне чуття на ситуації, що складаються навколо нього. Він зараз відчув небезпеку і заговорив про власну ПВК. 

На посланні Путіна Федеральним Зборам всі чекали на послання елітам: "Я сильний, тримайтеся білямене". Він ледве викашляв цю промову, але не викашляв головного - того, що він сильний. Він же тільки свою слабкість проявив. 

Він вже цього не відчуває. На певному етапі, коли людина володіє необмеженою владою, спрацьовує закон природи - ти втрачаєш почуття реальності і адекватність. А коли політична влада втрачає адекватність, вона стає вразливою. Я думаю, що з Путіним відбувається те, що відбувалося з іншими диктаторами. Комусь із них вдалося досидіти до своєї природної смерті, а багатьом не вдалося. 

Ви звернули увагу на те, з якими обличчями вони сиділи на посланні?

Вибачте, але це не обличчя, це рожі. Рожі у них були твердокам'яні, насуплені, без всяких ознак радості, схвалення і віри в майбутнє. 

Ми, на жаль, не дивимося західне телебачення. Зовсім недавно Байден виступав перед Конгресом. Здається, в Україні показували, але в Росії не ризикнули. У Байдена ось було нормальне людське спілкування, нормальні емоції, абсолютно природні оплески. Ці виступи відрізнялися як земля і небо. Непогано було б показати їх на контрасті. Просто показати і все, нічого пояснювати більше не потрібно. Ці сидячі в залі рожі говорять все яскравіше за путінські слова. 

Ми з вами часто обговорюємо думку росіян про цю війну. Рік вже минув. Що зараз?

Я час від часу роблю своє дослідження. Я прошу всіх, хто на мене підписаний, видати свою точку зору із зазначенням віку, соціальної категорії, регіону. Давно не проводив, потрібно знову це зробити і подивитися на результат. Але я думаю, що відбувається поляризація між тими, хто підтримує війну, і тими, хто її ненавидить. Зараз відсоток підтримки війни повільно, але знизився. Безумовно, він менше половини. Активно підтримують війну десь 20%, не більше. 

Що кажуть люди? Всі чекають якоїсь розв'язки. У повітрі застигло тривожне очікування, немає ніякої радості. Люди божеволіють, пішли загострення психічних захворювань, біг за капіталом. У Росії зараз відбувається дуже багато негативного, і це тільки наростає. 

Російський чиновники ніколи не "відмиються"

Деякі російські чиновники в Європі і в Америці запускають піар-компанії по своєму "відбілюванню". Ви звернули на це увагу? 

Вони не "відмиються". "Відмитися" вони зараз можуть тільки одним - активною допомогою путінським опонентам як в Україні, так і за її межами. Ось і все. Якщо вони готові до цього, нехай хоча б почнуть інформаційне співробітництво. А якщо не готові, то ніхрена вони не отримають. Їх не дозволять "відмити". Сиділи? Сиділи. Підпискували? Підпискували. Вели війну? Вели. Фінансували? Фінансували. Розстріляти! Шуткую. Розстрілювати їх, звичайно, ніхто не буде, але ось під суд вони підуть. 

Чи допоможе Китай Росії

Чи має ще Путін якісь надії? Я переходжу на тему Китаю. 

Він має надії про те, що у нього вийде затягнути війну. Він думає, що у нього вийде якимось чином дочекатися якихось серйозних світових криз, які знизять увагу і концентрацію світу на війні України. Він сподівається на якісь непередбачені обставини, які завадять Україні здобути перемогу. Ось і вся надія. Тому ходять всякі його посередники, намагаючись сісти за стіл переговорів. Ніяких переговорів без деокупації не буде, це вже зрозуміло. 

Зараз подивимося, що скаже Сі Цзіньпін. У нього є якийсь мирний план. Але будь-який мирний план повинен включати дуже просту процедуру - виведення військ з окупованих територій, визнання провини і виплату репарацій. Три умови. Далі можуть бути якісь політичні переговори. 

Bloomberg каже, що Китайський мирний план може включати значну частину російських інтересів. 

Яких? 

Не повідомляють. 

Значить, він не пройде. Якщо це буде територіальне захоплення, цей "мирний план" не пройде. 

Що робити Україні? Чи можливий ще варіант, що хтось прийме замість неї рішення?

Ні, ніхто замість України приймати рішення не буде. Навіщо це? Ніхто на це не піде. Але буде діалог з Україною про межі допустимого. 

Всі зараз бояться військової допомоги Китаю Російській Федерації. Наскільки це можливо?

Китай, допомагаючи військовим чином Російської Федерації, фактично вплутується в конфлікт з міжнародною коаліцією.

Я, звичайно, зараз вже нічого не можу виключати, але навіщо це потрібно Китаю? Щоб весь світ відхрестився і включив якісь механізми обмежень? Для чого Китаю потрібен Путін? Я не думаю, що китайці за нього заступляться і будуть масові поставки зброї на фронт. Китай тільки недавно завершив торговельну війну з Америкою, і, схоже, він прагне до відновлення нормальних відносин, займаючи досить виважену позицію. 

На що чекати в сакральні для Путіна дати річниці війни?

Підлянок. Я не стверджую, що це буде, але слід очікувати. З урахуванням аморальності і аморальності влади Росії, слід очікувати подлянок. Зрозуміло, що сил на серйозний наступ у них немає. 

В одному з інтерв'ю ви висловили думку про те, що Путін може завдати удару з боку Білорусі навіть без згоди Лукашенка. Про що може йтися?

Припустимо, вони можуть нанести якийсь удар або здійснити якийсь рейд. Цього можна чекати від збожеволілого керівника. Зрозуміло, що може бути якийсь ракетно-бомбовий удар. Зрозуміло, що Україна на Білорусь нападати не буде, але Путін може спробувати влаштувати якусь провокацію. Лукашенко для цього йому не потрібен. Він і так розуміє, що Путін вже програв. Потрібно бути готовим до всього. 

Чи може Путін піти на ще один шалений наступ, наприклад, у Молдові? Молдова в зоні ризику теж в ці дні?

Я думаю, що з військової точки зору - ні. Політичні ризики можуть бути, звичайно. До Молдови ще треба дійти. Ким вони будуть діяти? Там невелика дивізія стоїть, але вона нічого не зможе зробити, тим більше без логістики. Це божевільно.

Прем'єр Молдови говорить про плани РФ щодо висадки десанту в аеропорту Кишинева і вже звідти захоплювати владу. Але їм же потрібно туди потрапити або через територію України, або через територію Румунії. Обидва плани мають вигляд самогубства. 

Так, це порушення повітряного простору НАТО. Або проліт літаків над Україною. Вони ж не можуть під землею прорити тунель і з'явитися в Кишиневі. Теоретично це якась цікава ідея, але вона абсолютно не реалізована. 

Зеленський каже, що ЗСУ можуть допомогти Україні у вирішенні придністровського питання. Як ви вважаєте?

Я думаю, вони там домовляться. Як тільки війна закінчиться поразкою Путіна, вони домовляться. Молдові в Європу треба йти. У них є шанс потрапити туди. Населенню треба пояснити це: "Хочете в ЄС? Давати. Викиньте всі портрети Путіна і його поплічників на смітник". Це ж краще, ніж бути заручником божевільного вождя. 

Можливо, зараз деякі регіони і дивляться на приклад Аляски. Я говорю про референдум про незалежність п'яти регіонів Росії - зараз проходить інтернет-голосування. Чи можуть такі заходи дати якийсь старт довгоочікуваному і глобальному розпаду РФ?

Розпад без війни не пройде. Це буде війна і кров невідомо на скільки років. Невідомо, що буде з ядерною зброєю, зі зберіганням ядерних відходів. Нікому мало не здасться.

Під час розпаду РФ там одних біженців буде мільйонів 20. Куди їм бігти? В Україну прибіжать. 

Давайте закінчимо на тому, що не всі в Росії спокійно спостерігають за її поразкою. Є люди, які думаю про її майбутнє, займаються побудовою нової Росії. У Польщі кілька років тому почав свою роботу другий "З'їзд народних депутатів Росії". Там обговорюється і проект нової Конституції, і акт про мир. Наскільки реалістичними є ці документи та їх положення?

Зараз справа не в реалістичності. Вони просто зараз приймаються як дорожня карта. Вона не бездоганна, але вона є. Вони позначають контур того, що можна і потрібно зробити в Росії. Наприклад, в Конституції є серйозний недолік - це орієнтир знову на президентську республіку. Гаразд, його раз на п'ять років обирають. А якщо ми починаємо говорити про парламент і зростання його ролі, то ми абсолютно не обмежуємо термін перебування посадових осіб - губернаторів, прем'єр-міністра. Я б запропонував ввести обмеження по терміну прем'єр-міністра. Бо яка різниця, як буде називатися новий диктатор? Для Росії зараз важливо закласти однозначні залізобетонні принципи жорстокої змінюваності влади. Цей принцип повинен виключати будь-які наміри. Навіть нехай це буде з перекосом, з перегином і з необгрунтованою жорстокістю. Нам треба зараз навчитися регулярно змінювати владу. Як тільки ми навчимося це робити, буде зовсім інша країна. Не навчимося? Все знову може стати на круги своя. 

Олексій Ліхман

УНІАН в Google News