Дмитро Живицький: Якби ми не почали зупиняти ворогів майже голіруч, то колони ворога були б вже біля Києва

Голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький в інтерв’ю УНІАН розповів про ситуацію у прикордонній області, руйнування міст та сіл, звірства рашистів, збитки, завдані окупантами, та що відбувається після звільнення міст від загарбників

Наскільки очікуваним чи не очікуваним було для вас повномасштабне вторгнення в Україну ворожих військ РФ?

Я собі навіть не міг уявити, що в сучасному світі, в Європі, у 21-му столітті в країні, яка нікому нічим не загрожувала, може таке відбуватися. З авіанальотами на житлові квартали, об’єкти життєзабезпечення, із застосуванням важкої артилерії, вакуумних і фосфорних бомб...

Чи готова була область до такого сценарію?

Сумщина є прикордонним регіоном, проте, на жаль, обіцянки, які давалися ще з 2014-го року, від початку збройної агресії з боку Росії, не були виконані. Тобто, не було зроблено ніяких додаткових заходів захисту, наприклад, щодо облаштування кордону. Той же проект "Стіна" було нещадно провалено. Загалом за 30 років незалежності та за вісім років збройної агресії ми не обладнали кордон навіть технічними засобами. Військові та прикордонники теж не очікували такого підступного вторгнення.

Росіяни практично одразу увійшли до Сум та проїхали колонами через усе місто. Як реагували на це місцеві жителі?

У першу добу всі перебували в якомусь шоковому стані, не знали і як на це реагувати, і як будуть діяти Збройні сили України. Також ніхто не знав, чи це вторгнення лише на територію Сумщини, чи російські війська підуть далі. Люди відмовлялися вірити в те, що почалася повномасштабна війна та будуть справжні запеклі бої.

Живицький зазначив, що не міг уявити, що бомбитимуть жилі квартали /фото Facebook/Дмитро Живицький

Окупанти робили спроби проводити переговори з представниками української влади на Сумщині?

Суми вони пройшли транзитом, тож стало очевидним, що це місто – не їх мета. А ось у Конотопі є великий залізничний вузол, а це – стратегічний об’єкт. Представники ворожої армії приїхали на броньованій техніці до міської ради з ультимативною вимогою впродовж півтори години здати Конотоп. Натомість обіцяли не обстрілювати місто та не вбивати людей. У свою чергу ми узгодили позицію з керівництвом держави та ЗСУ про те, що Конотоп є та залишиться під українським прапором. Тож місто ніхто не здав, але його ніхто й не обстрілював.

Що можна сказати про характер бойових дій у перші дні на Сумщині?

По Сумах можна сказати, що трохи пощастило: поки люди оговтувалися від шоку, ворожа техніка вийшла із міста. Лише тоді, умовно кажучи, ми змогли трішки "закрити" обласний центр, виставити територіальну оборону (ТрО) на блокпости.

Та вже на другий день у Сумах почалися бої на території кадетського корпусу (колишнього артучилища), де ворогами були заблоковані сили ТрО, розстрілювалися місцеві жителі. Бої там тривали кілька днів, була знищена російська техніка і вдалося вибити ворога з міста. Вони ж розставили свої блокпости навколо Сум, а основні сили відійшли в напрямку міста Лебедин.

Від першого дня почався наш військовий та громадянський опір в Охтирці: 24 лютого воїни-інженери полку забезпечення вступили в бій з путінськими військами та розбили чималу кількість російської техніки загарбника, маючи лише стрілецьку зброю та гранатомети. В Охтирці до п’яти днів тривали бої, але місто показало незламність - не здалося, встояло та не пустило ворога далі, вглиб країни. Президент України присвоїв командиру полку підтримки, полковнику Денису Дикому звання "Герой України".

На другий день у Сумах почалися бої на території кадетського корпусу/фото Facebook/Дмитро Живицький

Охтирка – це справжній бастіон, який постраждав від авіаударів, від касетних мін, від вакуумних бомб… Причому, бомбардування та артобстріли тут тривали цілий місяць, практично щодня і щоночі. На ваш погляд, чому таку показну жорстокість російські війська застосували саме до Охтирки та її жителів?

Там на місці постійної дислокації у військовій частині були підрозділи регулярних військ ЗСУ. На мою думку, саме завдяки своїм захисникам це місто стало одним із символів стійкості й мужності українського народу. І зараз Охтирка вже офіційно – Місто-герой України. За свою свободу воно заплатило надвисоку ціну – людські життя, жахливі руйнування. Але залишилось вільним українським містом.

Які втрати понесла Охтирка, які нині там є пошкодження?

Там вакуумною бомбою повністю зруйнована ТЕЦ, а високоточними ракетами – нафтобаза нафтогазовидобувного підприємства, велика продовольча база, міська рада, військова частина. Також ракетами "повітря-земля" знищені житлові будинки, адміністративні будівлі, магазини, офісні приміщення. У місті пошкоджені електромережі, водогін, немає тепло- та газопостачання, зв’язку. Наразі відомо про понад 100 загиблих людей, але через велику кількість завалів, які ще повністю не розчищені, говорити про точне число жертв ми ще не можемо.

Що відбувається у місті сьогодні?

Охтирка потроху оговтується. Ми завезли туди комплекти обладнання для доступу до системи Starlink автоцистерни з пальним та відкрили автозаправки для комунальних служб й цивільних. Йде прибирання міста, завозиться гуманітарна допомога, роздаються продукти харчування, засоби гігієни, ліки, підгузки… Хоча авіанальоти на Охтирку та бомбардування тривають досі.

Живицький вказав, що в Охтирці окупанти знищили ТЕЦ вакуумною бомбою/фото Facebook/Дмитро Живицький

Єдине на Сумщині місто, яке понад місяць перебувало в повній окупації – Тростянець. Як воно жило весь цей час?

26 березня силами 93-ї бригади "Холодний Яр", за допомогою територіальної оборони і місцевих партизанів, Тростянець звільнили від російських окупаційних військ. Місцеві жителі дуже змучені після місяця терору, але дуже раді, що їх звільнили від окупантів.

Ситуація в місті доволі складна. Рашисти розмародерили всі магазини, аптеки, адмінустанови, підприємства, розстрілювали нещодавно відремонтовану будівлю лікарні з танків та гранатометів, значно пошкодили пам’ятки архітектури, спалили житлові будинки, вбивали людей просто на вулицях та не давали їх ховати. Ми досі знаходимо тіла вбитих та закатованих цивільних осіб у будинках, гаражах, підвалах.

Сильно постраждали центральна частина міста, район лікарні, лісництва. Район залізничного вокзалу та автовокзалу – повністю зруйновані. Тут є згорілі потяги й цілі арсенали боєприпасів прямо на рейках. Згорів та повністю знищений багатоквартирний п’ятиповерховий будинок навпроти вокзалу. У місті був викрадений весь комунальний транспорт, у тому числі всі чотири автомобілі екстреної медичної допомоги.

Окупанти значно пошкодили шоколадну фабрику в Тростянці, в яку інвестори вклали 200 мільйонів доларів, аби з’явилися робочі місця для 1,5 тисячі людей. Знищили та розграбували складські та офісні приміщення, виробничі потужності цього підприємства. Також на території фабрики вони, тікаючи, залишили багато снарядів до реактивної системи "Град".

Живицький вказав, що район залізничного вокзалу та автовокзалу в Тростянці повністю зруйновані/фото Facebook/Дмитро Живицький

Яка наразі ситуація у звільненому місті?

У громаді багато замінованих територій, у тому числі цвинтар, є міни, що не розірвалися, виявляємо й встановлені рашистами розтяжки. Саперам та вибухотехнікам, щоб дослідити всю територію та будівлі, треба близько місяця. Тож хоча Тростянець звільнений від орків, він ще не є повністю безпечним для проживання.

Людей, які лишилися без житла, перевозимо до Сум: розселили в гуртожитках, забезпечили харчуванням, ліками та одягом. Вже кілька днів поспіль привозимо у Тростянець необхідну допомогу, встановили електрогенератори та термінали Starlink. Також вивозимо важкопоранених до інших лікарень, навіть збираємо таких людей по домівках. Зараз у Тростянці лікарня не працює, тож для тих, хто лишається в місті, обладнали медичний пункт.

Яка ситуація зараз в інших громадах?

Після визвольних боїв у Тростянецькій, Боромлянській, Охтирській, Краснопільській, Великописарівській громадах ворога витіснили в бік східного кордону. Наразі велике скупчення техніки рашистів є північніше від Білопілля – далі по Буринській, Дубов’язівській громадах в бік Конотопа та навколо нього. Вся ця техніка пересувається під прикриттям гелікоптерів, оскільки орки бояться атак від місцевої ТрО. Якихось політичних вимог вони не висувають, але контролюють там дороги, проїзди, встановили блокпости, періодично обстрілюють цивільні автомобілі, розстріляли наш бензовоз, який віз пальне на Конотоп.

Днями в одному із сіл Буринської громади колона російської техніки наїхала на сім’ю, яка йшла узбіччям дороги. Батька не вдалося врятувати: чоловік помер від травм у лікарні. Жінка та дитина перебувають у медичному закладі з переломами та забоями. Дитині зробили операцію.

Лебединська громада, де в селах було багато російських військ, тримала кругову оборону. Але й там орки грабували людей та заселялися в їхні будинки. Виганяючи місцевих з хат, змушували селян ночувати на морозі до -15 градусів просто неба, навколо військової техніки, прикриваючись мирними жителями від можливих атак ЗСУ.

Після звільнення Тростянця людям повернули мобільний зв'язок /фото Facebook/Дмитро Живицький

Чи контролюють вороги трасу "Київ-Москва"?

По території Сумщини – ні.

В якому стані інфраструктура області – водозабори та водогони, газові та електричні підстанції, дороги, мости, медичні та навчальні заклади? Яка ситуація в комунальній сфері – чи всюди є опалення, вода, газ, електрика?

У цілому є багато підірваних мостових переходів, знищених інфраструктурних об’єктів. Безпосередньо в Сумах розбомблені котельня Північного промвузла, підстанція компанії "Укренерго-Суми", 40-ва електропідстанція, через яку проходять основні магістралі живлення. Знищено багато промислових підприємств, агробаз, нафтобаз, доріг, опор ліній електропередач, різних інженерних споруд та інших дорогих інфраструктурних об’єктів. Був обстріляний завод "Сумихімпром" та пошкоджено ємності з аміаком. Багато населених пунктів залишаються без газу та електроенергії.

Чи по всій області є інтернет та зв’язок?

Ми першими в Україні спільно з операторами мобільного зв’язку відпрацювали можливість внутрішнього роумінгу всередині країни. Це коли при відключенні мережі чи веж одного з операторів, незалежно від того, яка картка у людини в телефоні, є можливість переключитися на того оператора, в якого є покриття в даному місці. Потім цей досвід почав поширюватися по всій Україні. Зараз працюємо над тим, щоб запустити в роботу вежі мобільного зв’язку на території кількох громад, щоб у людей був зв’язок та мобільний інтернет.

Чи ведеться зараз облік знищених або пошкоджених об’єктів?

Так, облік ведеться з першого дня повномасштабного вторгнення. Ми звітуємо й в Мінрегіон, й в Кабмін щодо знищених та пошкоджених будинків, підприємств, житла, інфраструктури... Все це обраховується й після нашої перемоги на державному рівні будуть визначені збитки для репарації з Росії.

Наскільки істотної шкоди завдано війною навколишньому середовищу області?

Зараз складно оцінити дуже швидко, але це серйозні фінансові збитки. І не лише прямі. А й від пошкоджень чи знищення різних об’єктів, зокрема нафтобази в Охтирці, виробництва аміаку на "Сумихімпромі" та лакофарбового підприємства в Сумах, заводів у Шостці, газових мереж, нафтопроводів. Серйозні кошти підуть на нейтралізацію та ліквідацію наслідків цих екологічних катастроф.

Живицький розповів, що окупанти створили екологічну катастрофу /фото Facebook/Дмитро Живицький

Що діється в інших великих містах області – Конотопі, Шостці, Глухові, Ромнах, Лебедині?

На даний час ситуація контрольована. В ці міста, підконтрольні українській владі, завозиться гуманітарна допомога, харчі, там є пальне, працюють аптеки, магазини. Щоправда, в області не здійснюються пасажирські перевезення, не працює залізничне сполучення.

Наразі займаємося питанням відновлення залізничної інфраструктури та транспортного сполучення в області.

За великим рахунком, вся область зараз готується до посівної. Ми працюємо над забезпеченням аграріїв пально-мастильними матеріалами, допомагаємо їм у закупівлі добрив, засобів захисту рослин, посівного матеріалу. Розуміємо, що це – питання продовольчої безпеки всієї країни. Але рашисти активно розстрілюють та знищують нашу сільськогосподарську техніку – трактори, комбайни, сівалки. Такі факти не поодинокі. В Краснопільській громаді в одного агропідприємства просто вкрали таку техніку й вивезли її до РФ.

Хочу запитати про евакуацію мирних жителів через гуманітарні коридори. Наскільки складним був процес організації? Чи були проблеми під час евакуації громадян?

Особливо в перші рази це був надскладний процес, адже це були часи активних бойових дій навколо міст, а всі проїзди і дороги контролювалися тоді російськими військовими. У нас в Сумах було близько двох тисяч іноземних студентів з понад ніж 50-ти країн світу. Перший коридор був пов’язаний з евакуацією цих іноземців, а паралельно – наших мирних жителів, хто хотів утекти від війни. Одночасно змогли завезти перші гуманітарні вантажі. Згодом з’явилася можливість вивезти такими коридорами людей з багатьох громад.

Скільки людей вже скористалися "коридорами"?

З Сумщини гуманітарними коридорами було евакуйовано понад 80 тисяч осіб. А всього виїхали близько 300 тисяч людей, або кожен четвертий.

Живицький зазначив, що всього виїхали близько 300 тисяч людей/фото Facebook/Дмитро Живицький

Чи багато сьогодні охочих виїхати з регіону?

Так, охочі є. Вже котрий день ми подаємо заявки про вивезення людей з різних громад, але російська сторона поки не погоджується на нові гуманітарні коридори й відмовляє нам.

Чи були якісь зловживання під час евакуації? Наприклад, у Сумах говорять, нібито деякі перевізники відмовились надавати свій транспорт для такої місії, натомість вивозили людей за шалені гроші.

Так, як мінімум, два таких факти були зафіксовані. Таку ситуацію я можу порівняти з мародерством. В результаті, у одного підприємця було заарештовано й вилучено два буси.

А хто допомагає під час евакуації?

Спочатку нам дуже допомагала Полтавська облдержадміністрація, а потім й Черкаська. Вони шукали серед своїх перевізників автобуси з водіями, які безкоштовно вивозили жителів Сумщини на Полтавщину. Звідти охочі могли безкоштовно поїхати залізницею на захід України, де їм з розміщенням та харчуванням допомагала вже Львівська ОДА.

Працюємо також з міжнародними благодійними та волонтерськими організаціями, які сприяють переміщенню наших біженців у країни Європи. Ми евакуювали в Німеччину, до спеціалізованого дитячого закладу, вихованців Сумського будинку малюка, яких два тижні переховували у підвалах. Це було погоджено з МОЗ, Мінсоцполітики, іншими органами центральної виконавчої влади. Частину дітей із тяжкими серцево-судинними захворюваннями та патологіями взяв під опіку Інститут серця Бориса Тодурова, де їх оперують, лікують, надають іншу кваліфіковану медичну допомогу. Зараз ми готуємо для евакуації в Європу дітей-сиріт ще ж одного закладу, а також дітей з онкозахворюваннями разом із батьками.

Нам допомагає в цих питаннях вся Україна та весь світ. Дякую всім благодійникам, волонтерам, колегам, хто допомагає нам евакуйовувати людей, у тому числі з дитячих будинків, з інтернатів для людей похилого віку, осіб із важкими захворюваннями.

Вихованців Сумського будинку малюка евакуювали до Німеччини /фото Facebook/Дмитро Живицький

Чи були намагання окупантів "евакуювати" жителів Сумщини до Росії?

Так, ворог намагався провести примусову міграцію. Це почалось якраз з китайських та індійських студентів. Були провокації: люди, пов’язані з Росією, намагались виходити на лідерів їхньої студентської самоорганізації, навіть через посольства, мовляв, давайте вивеземо іноземців у Росію, бо так буде безпечніше. Навіть підганяли під гуртожитки якісь автобуси. Але ці студенти були на навчанні в Україні, Україна й несе за них відповідальність. Тому ми, на щастя, дізналися про це й зупинили цей процес. Може, саме завдяки цим студентам, були відкриті перші гуманітарні коридори.

Запитання щодо гуманітарної допомоги. Хто допомагає в цьому процесі і яким чином "гуманітарка" потрапляє в область?

Допомагають сотні людей, які задіяні у процесі пошуку спонсорів, товарів та ліків, закупівлі, комплектування, організації транспорту і доставки, обліку, роздачі. Іноді вони гуртом більше робили неможливого, ніж можливого, щоб забезпечити нашу область найнеобхіднішим. Інколи така допомога доставлялася на Сумщину по кілька діб.

Зараз у нас працює понад 100 волонтерів. Це хаби в Полтавській області, на Закарпатті та Львівщині. Нам допомагають та багато регіонів на рівні обласних військових адміністрацій, і наші місцеві підприємці. Ми відкрили Благодійний фонд "Добро перемагає" зі своїм банківським рахунком, з якого закуповується все – від ліків до бронежилетів і заправки транспорту.

Чи виявлялися факти зловживань із "гуманітаркою"?

Факти зловживань були зафіксовані, в тому числі з боку деяких посадових осіб Сумської ОВА. Були негайно ухвалені кадрові рішення, складені відповідні заяви до правоохоронних органів. Встановлені зловживання і з боку інших посадових осіб, і представників інших органів влади – як законодавчої, так і виконавчої. Відповідні слідчі дії відбуваються.

Мною вже підписано ряд розпоряджень, створено головний гуманітарний штаб області та штаби у громадах і районах Сумщини, є зона відповідальності органів місцевого самоврядування щодо видачі такої допомоги.

Якщо хтось бачив у магазинах товари імпортного виробництва, то зовсім не обов’язково, що це продають "гуманітарку". Просто через війну могли бути втраченими "ланцюжки" постачання, які були раніше, і підприємці самі знаходили в Європі товари, транспорт, робили закупівлі, везли все в Україну і зараз продають у своїх магазинах. Але ми одразу повідомили місцевим жителям: якщо є підозра, що торгують "гуманітаркою" й хтось до цього причетний, то одразу повідомляти в поліцію, для якої теж є відповідні доручення.

Зараз відомими фактами займається і СБУ, і Нацполіція, і ДБР. Я ж оцінюю подібні факти як воєнний злочин, злочин проти людей, мародерство. За таке треба жорстко карати.

Сотні людей допомагають доставляти гуманітарну допмогу на Сумщину/фото Telegram/Дмитро Живицький

Народні депутати від Сумщини надають дієву допомогу?

Допомагають, але, на жаль, не всі. Не буду зупинятися на персоналіях. Але є й такі, що не лише не допомагають, а й хочуть використати цей час на свою користь, попіаритись, скористатись гуманітарним транспортом для доставки комерційних вантажів… Дуже неприємна ситуація і для мене неочікувана. Сподіваюсь, що правоохоронці дадуть кваліфікацію таким діям.

Чи вистачає товарів першої необхідності та продуктів харчування у місцевих торгівельних мережах та ліків в аптеках, який на сьогодні відчувається дефіцит?

Звичайно, дефіцит є. Тільки нещодавно ми почали працювати з великими торговельними мережами і базами по доставці в область товарів, продуктів і ліків, але ж є дефіцит і на рівні країни. Тому не все є в наявності і не все завозиться. Але ми, як Сумська ОВА, поставили собі за мету максимально швидко і в повному обсязі зробити так, щоб товари першої необхідності були в регіоні.

Люди в соцмережах скаржаться, що дуже зросли ціни на окремі товари і послуги. Як громадянам реагувати на відверто завищені цінники?

Раджу звертатися до Держпродспоживслужби, яка покликана слідкувати за правомірністю торгових націнок у період воєнного стану. Ми теж будемо слідкувати за цим процесом. Як державний посадовець я, звичайно, не можу закликати до цього, але як громадянин, я би особисто бив тих, хто наживається на людях під час війни.

Як можна охарактеризувати криміногенну ситуацію в області?

Щодо збройних нападів – трішки збільшився відсоток, стосовно крадіжок – зменшився. Але переважна кількість злочинів - це скоєні російськими терористами. На жаль, з їхнього боку неодноразово були вбивства наших земляків, грабежі, мародерство, незаконні арешти й викрадення людей, викрадення легкових автівок та іншого транспорту - як цивільних осіб, так і підприємств та різних установ, навіть і спеціальної техніки рятувальників. Бомби скидалися у житлові квартали… У мене немає жодних пояснень всіх цих злочинів, обстрілів і бомбардувань мирних жителів. Те, як військові РФ вбивають і калічать цивільних людей – це справжній геноцид, суцільний терор.

Як на сьогодні "працює" тероборона Сумщини? Чи багато є втрат?

Наші воїни тероборони – сильні, сміливі та мотивовані, вони мужньо захищають рідні міста й села від окупантів. Вони забезпечені зброєю, а завдяки волонтерам і благодійникам – триразовим харчуванням, транспортом, пальним. Йде робота по забезпеченню їх відповідною амуніцією, якої наразі не вистачає в повному обсязі, враховуючи прилади нічного бачення, тепловізори, приціли, квадрокоптери і планшети до них, рації та інші напівмілітарні речі не військового призначення.

Так, є загиблі Герої, яких ми ховали з усіма почестями і яких ніколи не забудемо. Є й поранені хлопці, які хоч і прикуті зараз до лікарняного ліжка, але, я певен, тимчасово. Я відвідую їх у лікарнях. І їх жага до перемоги та життя подужає всі поранення, а лікарі в цьому допоможуть. Тіло можна травмувати, але дух наших захисників – незламний! Також зараз на Сумщині активно йде процес створення добровольчих формувань територіальних громад із осіб, які не мають військового статусу.

Живицький відвідав у лікарні пораненого бійця ТрО/фото Facebook/Дмитро Живицький

Чи багато окупантів узято в полон на Сумщині?

Понад 100. Вони всі допитуються і далі переправляються в інші регіони для проведення наступних слідчих дій.

А яка наразі ситуація з тілами вбитих рашистів? Наскільки проблематичним для епідеміологічної ситуації в області є це питання?

Так, це дійсно проблема. У нас були заготовлені для тіл загиблих орків залізничні рефрижератори, але через захоплення залізничної станції в Тростянці і через те, що була замінована сама залізниця, розібрані колії, не було можливості підігнати ці рефрижератори. Тому ухвалили рішення відібрати зразки ДНК, максимально описати тіла, по документах ідентифікувати, сфотографувати і закопати їх в окремих місцях там, де були зони активних бойових дій.

Трупи рашистів нікому не потрібні, вони своїх не забирають і нашим часто не дозволяли прибирати тіла, які валялися по всій області та смерділи. Ця ситуація яскраво показує всю сутність орків. Звичайно, їм не місце в нашій землі, та й не дуже хочеться забруднювати українську землю цими покидьками. Правильніше буде з часом відправити їх на РФ – хай там псують свою землю.

Голова Сумської ОВА зазначив, що трупи окупантів нікому не потрібні/фото Facebook/Дмитро Живицький

Попередження про артилерійські обстріли та авіанальоти тривають. Люди звикають до таких повітряних тривог і вже не завжди поспішають в укриття. Що ви можете сказати на це?

Я щоразу говорю: ніхто не знає, куди полетить літак чи ракета. Оскільки ми – прикордонний регіон, літаки, які піднімаються з території Росії, летять на бомбардування чи не по всій Україні над територією Сумщини. Тож ці тривоги не якісь навчальні чи профілактичні – вони реальні і точні. Ми не можемо ризикувати життям. Кожна така тривога, навіть якщо вона не закінчується бомбардуванням десь поруч, викликає великі ризики. Тому, в будь-якому випадку, треба берегти найцінніше, що в нас є – своє життя і здоров’я, наших рідних та близьких людей. Обов’язково треба спускатися в укриття і там очікувати скасування сигналу тривоги.

Нещодавно ви відкрито звернулися до керівництва держави й ЗСУ із закликом надіслати на Сумщину підкріплення – артилерію, безпілотники і т.д. Чи не отримали ви за це "на горіхи"? Чи ваше відеозвернення виявилося все-таки дієвим?

"На горіхи" не отримав. Моє звернення було сприйняте з розумінням, адже воно було не політичним чи емоційним. Це було моє виважене рішення як керівника області, який узяв на себе відповідальність за майже 1 мільйон 100 тисяч жителів Сумщини, максимально захистити життя людей. І на той час я не думав, що можуть бути якісь наслідки для мене особисто.

На щастя, всі зрозуміли мою позицію, її підтримало керівництво держави. Бо та величезна кількість ворожої техніки, озброєння, живої сили рашистів, яка заходила до нас, просувалася не просто на Сумщину, а на територію всієї України. В окремі дні в нашій області було до 10 тисяч одиниць російської техніки і важкого озброєння, що розтягувалися майже на 200 кілометрів. Мені було важливо, щоб на це відео звернули увагу, адже фронт був великий – від Білорусі до Чорного моря, а від російського вторгнення потерпало багато областей. І якби ми не почали зупиняти ворогів майже голіруч, то всі ці колони були б вже біля Києва.

Мене почули, і на Сумщині почала активно працювати наша артилерія, почали прилітати безпілотники Bayraktar, які точково бомбардували ворогів. Останні з острахом розсипалися на дрібніші групи і колони, які вже частково добивали наші військові разом з силами ТрО. Опір Сумщини дав можливість зупинити активне просування російської армади вглиб України.

Яка допомога потрібна Сумщині від керівництва держави, наших військових, волонтерів, партнерів сьогодні?

Першочергова потреба – це ліки, в тому числі специфічні ліки для людей з різними захворюваннями (епілепсією, хворобою Паркінсона, онкозахворюваннями, захворюваннями крові), інсуліни, серцево-судинні, ліки від тиску, від психічних розладів тощо.

І, звичайно, потрібне важке озброєння, переносні зенітно-ракетні комплекси класу "земля-повітря" Stinger, переносні протитанкові ракетні комплекси Javelin, гранатомети та інше.

Як далі, на вашу думку, розвиватиметься ситуація на Сумщині? Адже є інформація про нове скупчення російських військ на кордоні області…

Нам треба бути готовими до будь-якого сценарію. Всі плани Путіна на бліцкриг були зламані нашими людьми, ЗСУ, ТрО. Частково нас врятувала й російська корупція, адже були розкрадені колосальні кошти, які виділялися на їхню армію, на пропаганду "русского мира" в Україні, на інформаційно-диверсійну діяльність. Ну, а ми стали як ніколи єдиними, об’єднаними, всі встали на захист держави.

Інше питання, що країни, які називають себе цивілізованими і демократичними, а також військові альянси та міжнародні інституції, демонструють свою нерішучість і не виконують нашу вимогу закрити небо над Україною. Хоча на очах у всього світу знищуються цілі міста, вбиваються діти і здійснюється геноцид українського народу. Така позиція країн світу – це найбільше наше розчарування.

Але я щиро вірю, що перемога в цій кровопролитній і нищівній війні будь-що буде саме за нашим народом, за Україною!

Віталій Кохан

Віталій Кохан

УНІАН в Google News