Росія - щур у глухому куті: варто чекати, що "звір" атакує

Відтоді, як Україна почала змінювати хід війни, завдаючи болючих ударів вглиб Росії, російська влада вирішила не шукати компромісів (бо це для кремлівського діда – самогубство), а йти шляхом ескалації. УНІАН зібрав можливі сценарії.

"Немає бензину". Це словосполучення вже стало девізом літа-2026 не лише в окупованому росіянами Криму, а й на всій території "великої і неосяжної" Росії. І поки більшість громадян РФ продовжують дивуватись: "Що відбувається? Хтось може пояснити?", дехто вже починає прозрівати, звинувачуючи у кризі владу. Кремль, вочевидь, зовсім не зацікавлений у розповсюдженні таких думок. Звідси – закручування гайок: вимкнення інтернету, паралельна реальність від російської пропаганди, коли з телевізорів росіянам розповідають про "штучний ажіотаж", приборкання найбільш норовливих z-воєнкорів…

"Невідомо, який результат врешті дасть операція "логістичний локдаун", однак вона достеменно показує, що Кремлю не вдасться продати ідею "територіального прирощення" як результату війни, який би виправдовував всі втрати і жертви", - зазначає старший аналітик Центру ініціатив "Повернись Живим" Микола Бєлєсков.

Та навіть продемонструвати успіхи "прирощення", коли тимчасово окуповані росіянами території перебувають під щільним вогневим контролем Сил оборони України, не дуже вдається.

Паралельно з цим, в останні тижні червня, вочевидь, відбувались і не такі помітні, як палаючі російські НПЗ та підприємства ВПК, непублічні процеси примусу Росії до миру. Зокрема, президент України Володимир Зеленський натякнув, що передав "друзям Путіна" план завершення війни, включно із можливістю зустрічі з російським диктатором. Тобто, якийсь час РФ залишалась на розвилці: ескалація чи пошук "компромісів" (звісно, за умови вдалого наступу російської армії на фронті). Але вже 28 червня, відвідавши з’їзд своєї партії "Єдина Росія", Володимир Путін відкинув дипломатичні рішення і підтвердив прогнози: Кремль піде шляхом ескалації.

"Мова може йти і про реалізацію планів з розгортання гібридних операцій з наземним компонентом на Східному фланзі НАТО (про що почали говорити навіть очільники спецслужб Польщі з генеральськими погонами). Мова може йти і про використання території Білорусі для ударів вглибину території України (з можливим елементом тих самих гібридних операцій). Мова може йти і про оголошення додаткової мобілізації після вересневих "виборів" в Держдуму, - вважає безпековий аналітик, виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко. - План "В", план "С" і решту планів на такі варіанти розвитку подій нам бажано було б мати ще на вчора, найпізніше - на сьогодні".

Гра на слабкостях противника

Перший (і найбільш очевидний) напрям агресії росіян в цьому випадку – український тил. Від початку літа Росія демонструє усьому світу свою терористичну сутність, обстрілюючи балістикою багатоповерхівки, школи, лікарні, склади поштових операторів та АЗС. При цьому російська пропаганда не втомлюється розповідати про чергове ураження "військових об’єктів" і "центрів прийняття рішень".

Не можна виключати і спроби росіян влаштувати ескалацію з території Білорусі чи з російської Брянщини. Попри те, що з Мінська зараз переконують, що вступати у війну не планують, президент України Володимир Зеленський заявляв: будівництво доріг та об’єктів для паливно-мастильних матеріалів біля кордонів з Україною на території Білорусі в російських документах описано в контексті завдань "СВО".

"Ще один важливий сигнал - заява Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про реалістичність сценарію нового наступу російських військ із території Брянської області в напрямку Чернігівщини. Це не означає, що такий наступ є неминучим. Проте це свідчить про необхідність збереження високої уваги до північного напрямку, адже Росія продовжує шукати можливості розтягнути українські сили та створити нові загрози", - вважає генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Паралельно Росія продовжує масштабні ІПСО в прикордонних областях України, залякуючи українців історіями про нібито підготовку до здачі Києвом цих територій. Приміром, за даними Центру протидії дезінформації, зараз таку спецоперацію росіяни розгорнули щодо міста Суми.

Схема проста: максимальне поширення вкидів про "приховування реальної ситуації" в регіоні, про те, що "всі говорять про Київ, але не говорять про Суми", про нібито відмову від "відновлення критичної інфраструктури", яке відбулося внаслідок російських ударів… Розрахунок - на розхитування змучених російським терором українців. А ілюзію тотального невдоволення допомагають створювати боти і мережі анонімних Telegram-каналів та TikTok-акаунтів.

І, вочевидь, РФ використовуватиме для розхитування будь-які внутрішні українські скандали – від корупційних справ до конфліктів з ТЦК.

До чого в НАТО (не)готові

Другий напрям для гіпотетичного розширення російської агресії – країни східного флангу НАТО. Хоча аналітики зазначають, що Росія вже будує біля кордонів країн Балтії нові військові бази, на яких потенційно може розмістити понад 100 тисяч військових, багато хто в Європі і в НАТО не бачить причин для занепокоєння.

Приміром, у розвідці Естонії зазначають, що не бачать наміру РФ нападати на будь-яку з держав НАТО ні в поточному, ні у наступному році.

"Я вважаю, що система стримування, яку ми створили в Естонії як на національному рівні, так і спільно з союзниками, привела до того, що росіяни не можуть ризикнути зробити такий крок", - заявив представник МЗС Естонії Мартін Роджер на полях саміту НАТО в Анкарі.

Своєю чергою, у Латвії вважають, що до гіпотетичного відкритого протистояння РФ з Альянсом ще є час підготуватись і цьому запобігти. За словами президента країни Едгарса Рінкевичса, для цього треба чітко дати зрозуміти Кремлю, що "якщо Росія кине виклик НАТО, відповідь блоку буде пропорційною" (такий собі натяк на застосування 5 статті Статуту Альянсу).

В такому ж ключі коментує можливу атаку РФ на країни Балтії командувач об’єднаних сил НАТО, генерал США Алексус Грегорі Гринкевич: "Я уважно стежив за розвідувальними даними. Росія не прагне конфлікту. Вони розуміють термін "оборонний альянс" і розумають, що ми маємо низку асиметричних переваг".

За його словами, його завдання – показати Росії, що "якщо вони спробують щось зробити в країнах Балтії, то нічого не вийде".

А от у Міністерстві оборони Литви не виключають загрозу диверсій. І цю думку розділяють аналітики.

"Росіяни не прагнутимуть війни з НАТО. Але [гібридна атака] може бути використана для розколу НАТО щодо того, як реагувати", – вважає старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних оборонних досліджень (RUSI) Джек Вотлінг, якого цитують Reuters.

За його словами, Росія може спробувати посіяти напруженість у НАТО за допомогою окремих атак, на кшталт нещодавнього удару російського безпілотника по Румунії. До речі, у серпні в РФ має пройти щорічний технічний форум "Дронниця", який цього року присвячений підготовці саме до масштабного конфлікту з НАТО. І на ньому військові та виробники БПЛА планують приділити особливу увагу країнам Балтії.

Перевірка на реакцію: Польща як напрям для атаки

Прокачати "гібридну" форму агресії ще до серпня РФ також може у Польщі. На початку літа США попередили Варшаву про можливі збройні провокації з боку РФ (мова як про можливі удари безпілотниками, так і про гіпотетичне локальне наземне вторгнення диверсійних груп, або під виглядом якоїсь вигаданої "рятувальної операції"). А після того, як речник російського диктатора Володимира Путіна Пєсков назвав такі повідомлення "залякуванням" і "західною пропагандою", міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський визнав, що Захід справді має надійні розвіддані про нові задуми росіян.

"У нас є достовірна інформація про те, що росіяни знову щось планують. І мета цих попереджень - відмовити їх від здійснення цих провокацій", - зазначив він в ефірі RMF24.

Насправді гібридна російська агресія на території Європи, зокрема в Польщі, вже буяє. За словами генерал-майора запасу СБУ Віктора Ягуна, спецслужби європейських держав все частіше фіксують еволюцію російської агентурної активності. Якщо раніше агенти РФ займались лише збором інформації, то зараз переходять до диверсій, підпалів, пошкодження критичної інфраструктури та використання вибухових пристроїв.

Він нагадав, що днями польський суд засудив подружжя росіян за шпигунство на користь ФСБ і діяльність проти безпеки Польщі: "Фактично ми отримали ще одне підтвердження того, що Росія веде проти Європи вже не приховану "холодну" розвідувальну кампанію, а повноцінну гібридну війну. Шпигунство, інформаційні операції, диверсії, терористичні методи та використання агентурних мереж стали складовими єдиної стратегії дестабілізації європейських держав… Однак це лише один епізод значно ширшої кампанії, яку Кремль системно веде проти європейського безпекового простору".

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко додає, що якийсь з елементів "гібридної" атаки РФ може використати вже 11 липня – на роковини Волинської трагедії (тема, яка є надчутливою як для Польщі, так і для України).

За його словами, Центр протидії дезінформації при РНБО ще 4 липня попередив: ФСБ готує до річниці інформаційну спецоперацію, за яку відповідає особисто директор служби Бортніков. А вже наступного дня у мережі зʼявилися "архівні документи" про Волинь – радянські донесення про звірства, які, за оцінкою українського історика Володимира Вʼятровича, не підтверджуються жодним джерелом: ані польським, ані українським, ані німецьким.

"Показово, що цей самий фейк росіяни вже пробували запустити у 2022 році – не спрацювало, дістали з архіву ФСБ і запустили вдруге. До кампанії підключили державні медіа, ботоферми в польському сегменті соцмереж і навіть ресурси російського МЗС, щоб вивести вкиди в міжнародне поле", - підкреслює Петренко.

Також він звертає увагу, що це – лише одна ланка з низки подій, які, на перший погляд, не пов’язані між собою: "Дивіться, на початку липня СБУ разом із польськими правоохоронцями викрила мережу з одинадцяти осіб, які за російські гроші організовували антиукраїнські мітинги в Польщі. Додайте сюди попередження союзників, про які казав польський прем’єр Дональд Туск, – щодо можливих російських провокацій уже безпосередньо на польській території – і отримаєте повну виробничу лінію: фальшивка, розгін, вулична масовка і, можливо, силова крапка".

Все це не означає, що Росію треба боятись. Але ворога треба знати. І не варто недооцінювати його вміння грати не по правилах.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News