"Росіяни не можуть зупинити наші удари по своїй території. Це результат їхньої деградації", - військовий експерт Олександр Коваленко

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в інтерв’ю УНІАН розповів, чи готова РФ до затяжної війни та чи зміниться щось на фронті з поверненням в Україну "вагнерівців".

Олександре, як би ви оцінили стан і можливості російської піхоти зараз? Що змінилося з початку повномасштабного вторгнення до сьогодні?

Я дуже часто чую, що вони вчаться. Але, давайте так: коли хтось чомусь вчиться, ми бачимо результат від навчання в якомусь прогресі. У другій половині 2022 року російські окупаційні війська втратили можливість проводити масштабні наступальні дії широкою лінією фронту. У другій половині 2023 року вони втратили можливість вести оборонні дії. І ми зараз це бачимо. Тож у мене виникає питання: чому вони навчилися за рік - з другої половини 2022 року до другої половини 2023 року?

Коли якийсь мобілізований відправляється в зону бойових дій, і після двох місяців підготовки - на якомусь полігоні він навчиться якнайшвидше заряджати автомат, або як можна розмінувати ТМ-62 (радянська протитанкова міна, - УНІАН), або якусь протипіхотну міну – це означає, що він може своїми знаннями якось вплинути не те, що на стратегічну, а на тактичну ситуацію в зоні бойових дій? Ні.

Російське командування протягом усього цього року використовувало одну й ту ж тактику ведення бойових дій – хвилями м’яса. А коли вони втрачали якусь позицію, то починали контратаки, поки в них не закінчувався ресурс, не доводилося підрозділ відводити на відновлення боєздатності. Це вони чомусь навчилися? Ні. Тобто не треба порівнювати ситуацію на рівні якоїсь особистості, яка навчилася швидше перезаряджати автомат, з загальностратегічним і навіть тактичним рівнем.

А як щодо озброєння?

Вони покращили деякі зразки свого озброєння. Так, це правда. Але і ми не стоїмо на місці. В них є деякі дуже небезпечні зразки, наприклад баражуючі боєприпаси "Ланцет". Вони їх змогли покращити, і зараз цей баражуючий боєприпас є серйозною загрозою майже для усіх наших типів бронетехніки.

Але при цьому ми можемо завдавати ударів по російському глибокому тилу, навіть по території Російської Федерації, чого ми не робили у 2022 році. Ми завдаємо ударів по їхній столиці, завдаємо ударів по їх аеродромах, знищуємо їхню стратегічну авіацію, військово-транспортну авіацію за сотні кілометрів від нашого кордону…

Тому я не можу сказати, що вони чомусь там навчилися. Навпаки, вони не можуть зупинити наші удари по своїй території. Це результат того, що вони чомусь навчилися? Ні. На мій погляд, це результат деградації систем протиповітряної оборони.

Я не бачу, що росіяни вчаться. Наше командування каже, що вони вчаться. Oк. Але якби вони вчилися, то вони б перемагали. Вони б зараз стояли під Києвом, якби вони вчилися. А вони там не стоять. Тому не треба їм робити комплімент. Вони не вчаться, вони деградують.

З’явилися повідомлення, що на лінії фронту знову помічено "вагнерівців". Вони вважалися одними з найкращих підрозділів…

Це їх розпіарили, тому вони були "найкращими". Не було б піару, вони б такими не були.

Знов таки, порівняння: чим вони відомі в зоні бойових дій, чим вони стали такими славетними? - Вони лягли під Бахмутом. Саме так, маленьке містечко Бахмут стало могилою для десятків тисяч вагнерівців. Хіба вони окупували Херсон? Ні. "Вагнерівці" окупували Токмак? Ні. "Вагнерівці" намагалися штурмувати Київ на початку 2022 року? Ні. "Вагнерівці" брали в кільце Харків? Ні.

Ті, хто брали та окупували, в більшості, своїй вже в труні, бо це були елітні підрозділи десантури та морської піхоти. На той час це була еліта російської армії, яка і використовувалася в перших хвилях повномасштабного вторгнення.

"Вагнерівці" тоді взагалі були ніхто та ніщо. Потім, в червні, Пригожин досяг домовленостей та отримав карт-бланш на використання "зеків", військової техніки на бахмутському напрямку. І також почав використовувати інформаційні ресурси, в які він вливав гроші, щодо популяризації цієї приватної військової кампанії. От і все. Який результат? Маленьке містечко Бахмут, на яке було покладено десятки тисяч "вагнерівців" і сотні одиниць техніки. Тому називати їх елітою я не можу.

Що може змінити їхнє повернення на фронт?

Їхня поява в зоні бойових дій була очікувана. Я говорив про це одразу, як було ліквідовано Пригожина та Уткіна. Що найцікавіше, окрім контрактів з міністерством оборони вони також почали підписувати контракти з Росгвардією. Тобто вони можуть з’явитися і в іншому форматі: на тимчасово окупованих територіях.

Однак на загал вони не будуть розв’язувати масштабних питань. Це така собі затичка на ділянках, де не вистачає людського ресурсу. Їх як використовували як м’ясо, так і будуть. Разом з територіальними військами, "барсами" та Шторм-Z (загін, який було сформовано з зеків).

Все частіше публічно починають говорити про тривалу війну між Росією та Україною. Чи готові, на вашу думку, до неї російські сухопутні війська?

Найцікавіше, знаєте, що? Російське командування намагається грати в довгу, але розтягування війни не на користь самій російській армії. Вони можуть набирати людей, так. Людський ресурс у них є. Однак, що робити з технікою? У них техніки стає все менше і менше, якість техніки погіршується, і саме в цьому мінус їхньої гри в довгу. Можливо, їм людського ресурсу і вистачить. Але це ніщо, якщо немає підтримки технічної та технологічної компоненти.

Саме ці компоненти в них зараз зменшуються по своїх можливостях і, в першу чергу, по якості. Ми вже бачимо, наприклад, гаубиці Д-1 1943 року та Д-44 1944 року. Ми бачимо танки Т-54, Т-55 і багато іншого. Ми бачимо, як вони намагаються компенсувати нестачу вогневого потенціалу, встановлюючи на МТЛБ (радянський багатоцільовий транспортер-тягач) флотські засоби ураження: або бомбомети, або реактивні системи залпового вогню морського типу. Це все вказує, що їм вже не вистачає технічної компоненти, а без неї вони не зможуть воювати. Тому війна в довгу - це не їм на користь. Однак вони обрали саме таку тактику. Це парадокс, але вони такі собі самогубці. Вони обирають ту тактику, яка їх і вб’є.

Можливо розраховують знайти якесь проривне технічне рішення? На кшталт БМ-13 ("Катюша") у Другій світовій війні?

Його в них не буде. Російський військово-промисловий комплекс не здатний виробляти необхідну кількість технічних рішень, аби задовольнити фронт. Це як нацистська Німеччина наприкінці свого існування – кінець 1944-го початок 1945 років.

А якщо з допомогою Ірану, Китаю, КНДР?

Ця допомога не може бути повноцінною.

Іран їм допомагає з другої половини 2022 року. Спочатку "Шахедами", зараз вже і боєприпасами. Допомогло? Ні. Північна Корея теж не допоможе тим, чим їм потрібно - необхідною кількістю. Вони можуть ситуативно розв’язати питання, але не глобально. Я не певен, що Північна Корея на це піде. Може, але я не певен, що це буде той ефект, який потрібен. Ще й логістика – 10 тисяч кілометрів. Що можна довезти за 10 тисяч кілометрів? Яку кількість боєприпасів? Скільки на це піде часу? Яке питання це розв’яже?

Зараз на добу вони роблять 15 тисяч пострілів. Що вирішить, якщо їм довезуть 5-7 тисяч пострілів? Цього навіть на день не вистачить. А це - ешелон, який буде десь два тижні їхати. Тому це не є якоюсь критичною перевагою.

Ярослав Конощук

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News