"Для Росії зараз переможний кінець - це стабілізувати лінію фронту, якою вона є", - воєнний експерт Олександр Мусієнко

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко в інтерв’ю УНІАН розповів, про що свідчить ухвалення РФ рекордного військового бюджету, що Україні слід робити у відповідь та чи можливі у РФ протести проти мобілізації.

Пане Олександре, в Росії було ухвалено рекордний з часів розпаду СРСР військовий бюджет. На вашу думку, чи свідчить це про те що РФ націлена на війну "до переможного кінця"? Тобто, що про жодне заморожування, про яке останнім часом багато інформації в західних медіа, не йдеться, а, навпаки, "все для фронту, все для перемоги"?

Я думаю, що Росія готується до війни на виснаження, і ознакою цієї кампанії є як збільшення фінансових видатків, так і різні пропагандистські речі. Тобто, зараз саме той період, коли з Росії (особливо на країни ЄС і Україну) йдуть різні інформаційні сигнали, пропагандистські наративи про те, що вони міцніші, вони сильніші, і в разі, якщо ми увійдемо у цю кампанію війни на виснаження, Росія має більше можливостей для перемоги, оскільки в неї, мовляв, більше людей, вони виділили більше грошей на оборону…

Але чи свідчить це про те, що Росія хоче дійти до переможного кінця? Насправді, в ідеалі, для Росії зараз переможний кінець - це стабілізувати лінію фронту, якою вона є. Максимум, з досягненням певних тактичних цілей. Наприклад, захопленням Авдіївки або ще якихось населених пунктів, та переведенням цієї війни в більш позиційну фазу, тобто фазу війни на виснаження, коли перемагає той у кого зокрема краще тилове забезпечення.

Росіяни хочуть продемонструвати, що готуються до покращення цього тилового забезпечення, але не треба забувати, що збільшення фінансування – це не просто, аби щось наростити. Йдеться про компенсацію того, що було втрачено, аби західні партнери побачили, що війна затягуватиметься і зменшували б пакети підтримки України. Тобто це більше про вичікувальну стратегію РФ. Росія такими своїми діями хоче просто дочекатись політичних змін на Заході, вигідних для себе. А потім нав’язувати нам переговори на вигідних для себе умовах.

Росія - держава, яка не може без війни. Для росіян критично важливо скеровувати кошти на виробництво зброї, на її ремонт, щоб демонструвати силу і начебто впевненість, що вони будуть готові воювати у майбутньому і довго.

Що Україні слід робити у відповідь на рекордне зростання військових видатків РФ?

Тут є три моменти. По-перше, очевидно, збільшувати наші видатки на виробництво зброї (це робиться в межах можливостей, які у нас є) і максимально запускати виробництво того, що ми можемо виробляти.

По-друге, переконувати наших партнерів, не боятися збільшувати співпрацю з західними оборонними корпораціями та індустріями, обмінюватися досвідом, можливостями, технологіями, щоб у разі неможливості виробництва зброї в Україні, могли, умовно, виробляти її у Британії, Франції чи/та Німеччині.

По-третє, потрібне якісне оборонне планування, яке має містити плани на короткочасний оперативний період, середньостроковий і довгостроковий з метою розуміння тенденцій, які є на полі бою, з оцінкою досвіду застосування зброї, її ефективності або неефективності, що потрібно вдосконалити/покращити… Тобто працювати над плануванням з точки зору перспективних передових рішень в озброєнні, стратегії, які можуть відіграти важливу роль.

По дронах, попри існуючі виклики, ми поволі рухаємося, а от по виробництву решти - ще потрібно працювати.

Війна на виснаження потребує не лише фінансової мобілізації, а й мобілізації живої сили. Секретар РНБО Олексій Данілов днями заявив, що після президентських виборів у РФ можлива тотальна мобілізація, і така потенційна можливість підтверджується рекордним військовим бюджетом РФ. На вашу думку, наскільки ймовірно, що росіяни відмовляться від прихованої мобілізації і поновлять офіційну? І скільки можемо очікувати (умовно, до літа-24) нових російських солдатів на фронті?

Такого сценарію виключати не можна. Проте, я би не сказав, що він найреальніший. Адже, по-перше, РФ і не припиняла приховану мобілізацію. Крім того, якщо досі діє указ Путіна про мобілізацію від 21 вересня 2022 року, то для чого її ще раз оголошувати та збурювати цю тему.

По-друге, вони не афішують це, оскільки це доволі непопулярна тема, яка дозволяє говорити, що війна затягується, отже у Кремля не все так гладко. Натомість, вони воліють подавати мобілізацію так, начебто до лав армії стають добровольці. І тут ще один момент – концепт "Священная война за Родину" у них не спрацював. І як би Росія це не продукувала, черг до військкоматів з добровольців не спостерігається.

Якщо вони хочуть просто збільшити кількість ресурсу (мобілізованих), не забезпечивши їх належним озброєнням, прикриттям артилерії й танками, то, безумовно, вони це можуть зробити. Вони це і зараз роблять: під Авдіївку та на Куп’янський напрямок прибувають штурмові групи, які атакують без застосування техніки, маючи лише ту зброю яка в них є - гранати, стрілецьке озброєння, гранатомети максимум міномет. Допомагає їм хіба що авіація. Однак, мені видається сумнівним, що якщо Росія зважиться на тотальну мобілізацію, то буде готова створити й озброїти до літа повноцінні військові з’єднання бригадного рівня.

В якійсь дальшій перспективі, якби кон’юнктура для них склалася сприятливо, це можливо. А на найближчу перспективу - не думаю.

Але ж в Росії є хіба прихований протест проти мобілізації, який зрізка виявляється, наприклад, через підпали військкоматів.

Це те, що ми бачимо в публічній площині. В Кремлі відстежують настрої "глибинного народу". Ви ж розумієте, що не даремно в Росії є стільки ФСБшників та репресивного апарату. Вони щось мають робити.

Зверніть увагу, як після вересня 2022 року, коли мобілізація в них тривала й усі про це говорили, Путін (здається, на саміті ШОС) на запитання журналістів про кількість людей, яких мобілізують, ніби виправдовуючись сказав: "Ми завершуємо, нам не потрібно більше".

Після цього можна було почути лише про добровольців, які начебто постійно надходять. Зокрема, міністр оборони РФ Сергій Шойгу озвучив на військовій колегії, що їм достатньо і добровольців. Однак як це відбувається на практиці? Надсилається повістка з військкомату. Людина йде. Їй підсовують контракт на півроку і кажуть: "Підписуй". Він підписує і вже не мобілізований, а доброволець. 

Формально, мобілізації немає, йдуть начебто добровольці, але літаки з підкріпленням в Ростов-на-Дону прилітають систематично. Тому це підживлення, так чи інакше, триває і зараз.

Тобто на якісь протести незгодних з мобілізацією у РФ розраховувати не варто?

Протестів проти мобілізації у РФ в класичному розумінні не буде. Це можуть бути тільки бунти, які можуть бути породжені якимись обставинами на фронті, виникнути з фронту. Зсередини, аби воно переросте в щось глобальне, мені слабо уявляється, а от щось з приводу незадоволених з фронту - вже інша ситуація. Тільки рухи аналогічні до Пригожинського здатні щось породити.

Ярослав Конощук

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News