Від світового експортера зброї до жебрака: за чим РФ побирається по світу

Росія десятиліттями продавала літаки, ракети та системи ППО в різні країни світу. Але тепер, ймовірно, намагається повернути зброю, яку відправляла своїм "партнерам", адже має в ній потребу сама. УНІАН розпитав експертів, наскільки висока ймовірність того, що це РФ вдасться.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту проблем дослідження миру (SIPRI), до повномасштабного вторгнення в Україну РФ була другим у світі експортером зброї. Проте втрати Росії під час російсько-української війни змусили країну-окупанта взятися за повернення власної техніки, яка вже була продана за кордон, або РФ обіцяла експортувати в окремі країни. Зокрема, за інформацією The Wall street journal, Росія намагається отримати назад озброєння від своїх "партнерів", включно з Пакистаном, Білоруссю, Єгиптом та Бразилією. Ймовірно, йдеться про зворотній викуп. Крім того, потреби Росії у зброї призвели до зриву деяких угод, особливо, в яких йшлося про системи озброєння сухопутних військ.

За двигунами з протягнутою рукою

Насамперед, за даними видання, Росія намагається придбати у своїх "партнерів" двигуни для ударних і транспортних гелікоптерів, які були знищені українськими військами. Зокрема, РФ просить Пакистан повернути їй двигуни до вертольотів Мі-35М, які вона ж раніше продала, а у Бразилії намагається викупити такі самі двигуни, адже Бразилія торік вивела кілька відповідних гелікоптерів з експлуатації. Водночас, у Білорусі вже вдалося придбати двигуни для важких транспортних вертольотів Мі-26…

Крім того,  в матеріалі The Wall street journal йдеться, що у квітні минулого року делегація російських посадовців відвідала Єгипет та запросила президента Єгипту Абдель Фаттаха аль-Сісі повернути Росії понад сто двигунів від російських гелікоптерів. Президент Єгипту, за даними видання, погодився на прохання Росії. Тож зворотні поставки ста п’ятдесяти російських двигунів з Єгипту, ймовірно, розпочнуться вже найближчим часом.

В обмін на це РФ пропонувала Каїру пробачити заборгованість з оплати давніших поставок зброї, а також продовжити постачати Єгипту пшеницю і не відкликати своїх військових радників.

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь зазначає, що таке бажання Росії викупити вертолітні двигуни свідчить про кризу двигунобудівної галузі у РФ. Завдяки таким поставкам Росія намагається продовжити термін експлуатації наявних гелікоптерів. 

З такою думкою погоджується військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, який зазначає, що у РФ існує давня, "історична проблема з двигунами".

"У Росії яка ситуація? Вони можуть виробляти таку зброю як, наприклад, ударні гелікоптери. Однак існує такий парадокс: технологічний процес виготовлення гелікоптерів значно швидший, аніж виготовлення двигунів до них. І це, до речі, стосується не лише вертольотів, а і, наприклад, малих ракетних катерів та малих ракетних кораблів. Тобто, такі кораблі та катери виробляються швидше, ніж двигун до них… Тож проблема з двигунами - загальна проблема для Росії", - зазначив він.

Крім того, за його словами, варто брати до уваги, що, переважно, усі двигуни до радянських танків, гелікоптерів, чи кораблів проектувалися й виготовлялися… в Україні.

"Тому для Росії проблема з двигунами – зі створенням нових чи виробництвом наявних модифікацій – велика історична проблема", - підкреслив він.

Зброя в обмін на санкції?

Олександр Коваленко зауважує, що не варто дивуватися тому, що Росія зверталася щодо двигунів до гелікоптерів до Єгипту, адже саме Єгипет закуповував у неї зокрема ударні вертольоти Ка-52. Проте зовсім не факт, що Єгипет буде зацікавлений у зворотному продажі. Причина – співпраця з США.

"Якщо вони підуть на це (продаж Росії двигунів, - УНІАН), то ризикують потрапити "під ковпак" американського Мінфіну. Єгипет має значну кількість американської техніки та зацікавлений у військово-технічній співпраці з Америкою. Чи буде він постачати РФ підсанкційні двигуни?", - говорить Коваленко.

Він нагадав, що свого часу Єгипет відмовився від контракту з РФ на винищувачі Су-35 саме через санкції, які були запроваджені проти РФ. Причому, Єгипет міг увійти у вузьке коло країн, які мали б ці винищувачі. Ба більше, Росія готова була поставити літаки Єгипту зі знижкою.

"Тобто, це був би доволі вигідний контракт. Однак Єгипет від нього відмовився через погрози США, що може потрапити під санкції і, відповідно, матиме погіршення відносин зі Штатами… Це, до речі, стосується і багатьох інших країн. Чи піде Індія на те, аби передавати щось РФ, якщо в неї можуть зіпсуватися відносини з США? Ніхто не хоче погіршувати відносини з США та перебувати під санкціями", - додав воєнний експерт.

Втім, за словами Коваленка, Росія цілком може розраховувати на постачання зброї від країн-вигнанців: "Це може бути Північна Корея або Іран. З іншого боку, а чи потрібно це самій Північній Кореї та Ірану, які перебувають у становищі такої собі перманентної для них загрози з усіх боків? Формально, вони завжди готуються до "нападу" на них звідусіль, з чотирьох сторін. Тобто, запит Росії для них створює проблему. Адже, продати "Шахеди" чи передати якусь кількість боєприпасів – це одне. А віддати танки, артилерію, авіацію – така собі "перспектива". І ще один момент – непомітно відправити подібне озброєння до РФ не вийде", - вважає Олександр Коваленко.

Дійсно, як зазначає Михайло Самусь, якщо будуть якісь рухи по озброєнню, то це буде помітно.

Наприклад, найбільшим імпортером російських танків є Індія. Проте воєнний експерт, історик Михайло Жирохов зазначає, що "Індія зараз розгортається в сторону західних зразків". В цьому контексті країна, звісно, шукає можливість позбавитися від російських зразків та отримати кошти на закупівлю західної зброї. Так само шукає можливостей позбавитись від закуплених свого часу у РФ Т-80 і БМП-3 Південна Корея.

"Може йтися й про літаки. Але… Були розмови, що вони продадуть [зброю] американцям, а ті передадуть її нам", - зазначив він.

Таким чином, на російсько-українському фронті дійсно можуть з’явитися додаткові обсяги техніки. Але, як бачимо, є нюанси.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News